Джерела утворення майна підприємства

Джерела утворення майна підприємства

Вступ

Показником діяльності підприємства є його фінансовий стан який відображає всю інформацію про те чи інше підприємство що функціонує на території держави. Нині на території України є дуже велика інфраструктура підприємств яка виготовляє та забезпечує послуги осіб, які того потребують. Але головним фактором в економіці держави це є фінанси підприємств, які використовуються та формуються цими підприємствами.

Питанням аналізу джерел утворення майна підприємства присвячено багато праць вітчизняних та закордонних науковців, зокрема таких як Кобилянська О.І, Гиляровска Л.Т., Косова Т.Д., Гиляровська Л.Т., Сіменко І.В. Крім того, вирішенню проблем вдосконалення методики аналізу джерел утворення майна підприємства присвячені праці вітчизняних та зарубіжних науковців - Чугай А.В.,Павловська О.В., Руда Р.В. та ін.

Одним із найважливіших напрямків фінансового аналізу, що має проводитися керівництвом або спеціальними підрозділами підприємства, є аналіз джерел утворення майна підприємства та ефективність їх використання. Саме на основі результатів такого аналізу керівництво приймає рішення щодо ефективності тих чи інших видів господарської діяльності, рішення про доцільність розвитку напрямків виробництва, про прибутковість видів продукції, що показує необхідність дослідження різних методик аналізу і визначає актуальність обраної теми.

Джерела утворення майна підприємства - це протилежна активу частина бухгалтерського балансу - сукупність усіх зобов'язань (джерел формування засобів) підприємства. Містить власний капітал - статутний і акціонерний, а також позиковий капітал (кредити, згруповані по складу й строках погашення).

Предметом дослідження є аналіз джерела утворення майна підприємства.

Об’єктом роботи обрано ПАТ «Київський ювелірний завод» та результати його діяльності.

Метою даної роботи є визначення шляхів удосконалення аналізу, структури капіталу підприємства та його оптимізації.

Для досягнення визначеної мети необхідно виконати наступні завдання:

дослідити сучасні напрямки аналізу джерел утворення майна підприємства як джерело фінансування діяльності підприємства;

визначити сутність джерел утворення майна підприємства, їхфункції та складові;

визначити стан фінансово-господарської діяльності об’єкта дослідження;

проаналізувати ефективність використання джерел утворення майна підприємства;

надати рекомендації щодо оптимізації аналізу джерел утворення майна підприємства.

Також при проведенні дослідження використовувались методи та прийоми економічного і фінансового аналізу - статистичні, порівняння, відносних величин, метод факторного аналізу. Результати проведеного дослідження мають практичне застосування та можуть бути використані на досліджуваному підприємстві, а також на інших підприємствах України.

Розділ 1. Концептуальні засади аналізу джерел утворення майна підприємства

.1 Характеристика джерел утворення майна підприємства, необхідність їхнього аналізу

майно капітал кредиторський заборгованість

Категорію «джерел утворення майна» ще у ХVІІІ ст. використовували у своїх працях А. Сміт, Н.Х. Бунге, В.П. Косинський та інші.

Сучасна література приділяє велику увагу питанням джерел утворення майна клієнта, існує безліч трактувань цієї категорії, що свідчить про еволюцію цього поняття залежно від ступеня розвиненості економіки країни та середовища функціонування кредитних установ. Незважаючи на велику кількість досліджень, до теперішнього часу серед науковців та практиків, а також у нормативно-правових актах відсутній єдиний підхід щодо змісту категорії «джерела утворення майна підприємства». В сучасній економічній літературі та нормативних актах зустрічаються наступні підходи до визначення сутності категорії «джерела утворення майна підприємства»

Таблиця 1.1 Існуючі підходи до визначення сутності категорії «джерела утворення майна підприємства»

Нормативно-правове регулювання звітності підприємств в Україні здійснюється указами Президента, постановами Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства фінансів України. До основних нормативно-правових джерел регулювання належать: Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” [4], Національні положення (стандарт) бухгалтерського обліку, Порядок надання звітності фінансовими компаніями, довірчими товариствами, а також юридичними особами - суб’єктами господарювання, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами.

Джерелами формування майна підприємства є:

грошові та матеріальні внески засновників;

доходи, одержані від реалізації продукції, послуг, інших видів господарської діяльності;

доходи від цінних паперів;

кредити банків та інших кредиторів;

капітальні вкладення <#"820932.files/image001.jpg">

Рис. 1.1 Класифікація залученого капіталу

Поточні зобов'язання включають:

короткострокові кредити банків;

поточну заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями;

короткострокові векселі видані;

кредиторську заборгованість за товари, роботи, послуги;

поточну заборгованість за розрахунками з одержаних авансів, за розрахунками з бюджетом, за розрахунками з позабюджетних платежів, за розрахунками зі страхування, за розрахунками з оплати праці, за розрахунками з учасниками, за розрахунками із внутрішніх розрахунків;

інші поточні зобов’язання.

Непередбачене зобов'язання - це зобов’язання, що може виникнути внаслідок минулих подій та існування якого буде підтверджено лише тоді, коли відбудеться або не відбудеться одна чи більше невизначених майбутніх подій, над якими підприємство не має повного контролю [10].

Аналіз здійснюється з метою отримання даних для того, щоб отримати відомості про джерела утворення майна підприємства. Відомості, що знаходяться в пасиві балансу (джерела утворення майна), дозволяють визначити, які зміни сталися в структурі власного й позикового капіталу, скільки залучено в оборот підприємства довгострокових і короткострокових кредитів. Тобто подивитись, звідки взялися кошти, спрямовані на формування майна підприємства. Фінансовий стан підприємства багато в чому залежить від того, які кошти воно має у своєму розпорядженні й куди їх вкладено.

Отже, варто зазначити, що джерела утворення майна підприємства є досить важливою категорією в аналізі фінансової звітності, оскільки дозволяють визначити фінансовий стан підприємства. Також варто сказати, що науковці виділяють досить багато форм джерел утворення майна підприємства, що в свою чергу полегшує та деталізує їх аналіз.

.2 Методичні підходи до джерел утворення майна підприємства

Незважаючи на достатньо очевидні й суттєві впливи факторів зовнішнього середовища на ефективність функціонування сучасного суб’єкта економіки і, відповідно, на його фінансовий стан й фінансову стійкість, ці характеристики визначаються за традиційними методиками, які переважно ґрунтуються на фінансових показниках самого підприємства, включаючи і джерела утворення майна.

Аналіз здійснюється з метою отримання даних для того, щоб отримати відомості про джерела утворення майна підприємства. Відомості, що знаходяться в пасиві балансу (джерела утворення майна), дозволяють визначити, які зміни сталися в структурі власного й позикового капіталу, скільки залучено в оборот підприємства довгострокових і короткострокових кредитів. Тобто подивитись, звідки взялися кошти, спрямовані на формування майна підприємства.

Головні завдання аналізу пасивів підприємства:

аналіз обсягу і динаміки капіталу підприємства;

аналіз структури капіталу та її зміни в оцінках до зміни фінансового стану;

аналіз складу та структурних змін власного і залученого (довго - та короткотермінового) капіталів;

пошук резервів збільшення капіталу, підвищення рівня його віддачі та зміцнення фінансової стійкості.

Основним джерелом при проведенні аналізу джерел утворення майна підприємства є звітність, що була складена самим підприємством та оприлюднена для зовнішніх користувачів, а саме: «Звіт про фінансовий стан» (форма 1) - висвічує активи, зобов’язання та капітал суб’єкта господарювання на певну дату.

При аналізі джерел утворення майна підприємства використовують різні методи. Метод - це шлях дослідження, спосіб вивчення. Метод фінансового аналізу - це системне, комплексне дослідження, взаємопов'язане вивчення, опрацювання і використання інформації фінансового характеру з метою виявлення і мобілізації резервів ліпшого використання фінансових ресурсів і встановлення оптимальної структури їхніх джерел [11].

Методи фінансового аналізу зображені на рисунку 1.2.

Рис.1.2 Методи фінансового аналізу

У фінансовому аналізі використовують такий інструментарій: абсолютні величини, відносні величини, середні величини, індексний метод, порівняння, групування, ряди динаміки, аналітичні таблиці, графічний спосіб, спосіб ланцюгових підстановок, балансовий метод, економіко-математичне моделювання та ін.

Методика - це, як правило, алгоритм, процедура для проведення будь-яких націлених дій. Близьке до поняття технологія. Методика відрізняється від методу конкретизацією прийомів і завдань. Наприклад, математична обробка даних експерименту може пояснюватися як метод (математична обробка), а конкретний вибір критеріїв, математичних характеристик - як методика [12].

Виділяють декілька методик аналізу джерел утворення майна підприємства, зокрема використання неформалізованих (експертних) індикаторів лише додатково вносить проблемні аспекти при застосуванні адаптованих методик аналізу фінансового стану. Тому у деяких тематичних джерелах правильно вказується, що “… прогнозування зміни зовнішнього й внутрішнього середовища підприємства відбувається на базі кількісної й погано формалізуємої евристичної інформації про спостережувані параметри середовища”[13, с. 40].

Через низьку якість показників ретроспективного аналізу і надмірно умоглядний характер показників перспективного аналізу фінансового стану сучасного підприємства, розвиток адаптивних методик є актуальною тематикою економічних досліджень.

Проблемні питання застосування методик аналізу фінансового стану, їх розвитку та адаптації до умов сучасної ринкової економіки розглянуто у багатьох вітчизняних та зарубіжних дослідженнях, сформульовано окремими авторами у тематичних публікаціях. Ураховуючи той факт, що сьогодні відсутній єдиний концептуальний підхід до оцінювання та аналізу джерел утворення майна сучасного суб’єкта економіки, різні автори пропонують, обґрунтовують й аргументують різноформатні базові засади отримання комплексної оцінки - за допомогою рейтингової експрес-оцінки, розрахунку інтегрованого показника, рейтингових методик бальних оцінок, відносних відхилень і багатовимірної середньої, методу коефіцієнтів, включення в індикативну основу існуючих методик додаткових коефіцієнтів тощо.

О.І. Павленко, формулюючи висновок щодо вдосконалення механізму аналізу джерел утворення майна підприємства, зазначає, що “… необхідно розробити такий методичний підхід, за якого інтегральна оцінка українських підприємств базувалася б на вітчизняних стандартах обліку і звітності, на поєднанні екстраполяційних і експертних методів” [14].

Л.О. Ващенко дотримується позиції, що “ вирішити проблеми методичного забезпечення можна завдяки подальшому якісному поліпшенню і кількісній оптимізації системи фінансових коефіцієнтів, які використовуються для аналізу”[15].

Враховуючи важко передбачувані зміни ринкової економіки, очевидно, найоб’єктивнішою є позиція О.Є. Кузьміна і О.Г. Мельник, які зазначають, що “ для діагностики недостатньо лише розрахувати значення показників, слід уміти інтерпретувати ситуацію та оцінювати параметри існуючого стану” [16].

Невирішена частина загальної проблеми аналізу фінансового стану вітчизняних підприємств пов'язується з неоднозначністю визначення показників, повторенням окремих коефіцієнтів у різних групах, надмірною кількістю показників оцінки, неадекватністю використання коефіцієнтів, розроблених для розвинутих економік. Вирішення проблемних аспектів у методичному забезпеченні аналізу й оцінки джерел утворення майна підприємств національної економіки у фахових і науково-дослідницьких джерелах пов’язується з подальшим якісним поліпшенням і кількісною оптимізацією системи фінансових коефіцієнтів.

Критеріальним підходом до методичного інструментарію аналізу джерел творення майна підприємства та існуючих методик, що формують комплексну оцінку цієї категорії, можна відзначити використання несистематизованих (дублюючих) фінансових коефіцієнтів і показників та загалом не достатньо адаптованих до реальної економіки методик комплексного оцінювання.

Незважаючи на використання різних адаптивних методик оцінювання джерел творення майна підприємства, залежних від низки факторів, “дескриптивні моделі, відомі так само, як моделі описового характеру, є основними для оцінки фінансового стану підприємства” [17].

Джерела утворення майна сучасного підприємства необхідно оцінювати і аналізувати у контексті динаміки розвитку його потенціалу. Такий системний підхід до аналізу фінансового стану підприємства передбачає розгляд підприємства як складної, багаторівневої і взаємопов’язаної системи, яка функціонує у динамічно мінливому економічному середовищі.

Дотримуючись принципів системності, в окремих дослідженнях обґрунтовується доцільність об’єднання блокових оцінок у цілісну систему комплексного оцінювання. Значимість об’єктивної оцінки окремого підприємства для управління й регулювання економікою загалом підтверджується низкою державних нормативних документів, сформованих як методичні рекомендації [18-19].

Незважаючи на відмінності, найважливішою проблемою є предмет порівняння фактичного коефіцієнта із нормативними (галузевими, державними, ринково-оптимальними тощо). Джерела утворення майна підприємства підприємства оцінюються на основі фінансової звітності шляхом проведення горизонтального, вертикального, коефіцієнтного і факторного методів аналізу. У процесі горизонтального аналізу визначають абсолютні і відносні зміни величин різних статей балансу; методом вертикального аналізу розраховують питому вагу структури активів і пасивів (ресурсів капіталу) підприємства. З наведених підходів добре видно ретроспективний характер аналітичних процедур. Нормативні значення показників та коефіцієнтів не враховують галузевих особливостей, виражені насамперед структурою ресурсного потенціалу та можливостей доступності залучених (позикових) джерел і формування власних (емісія акцій), а тому “класична” методика фінансового стану більшою мірою сформульована для “усередненого” підприємства і недостатньо об’єктивно відображає оцінку конкретного.

Факторний аналіз виконується для виявлення причин зміни абсолютних і відносних фінансових показників та розрахунку впливу причин (факторів) на зміну того чи іншого фінансового показника. Така оцінка ураховує переважно лише внутрішні чинники підприємства, а тому для об’єктивізації оцінки залучають низку неформалізованих індикаторів, якими намагаються урахувати вплив зовнішніх факторів на джерела утворення майна підприємства. Оптимальне поєднання формалізованих (аналітичних) розрахунків і неформалізованих процедур та оперування цими результатами в управлінні дає змогу поліпшувати стан підприємства.

Ураховуючи сучасні засади корпоративного управління, вироблені підходи до оцінювання ефективності функціонування сучасних публічних компаній, розвиток концептуальних і методичних підходів до аналізу джерелу творення майна підприємства, найоб’єктивніше базувати на попередньо оціненій величині ресурсного і фінансового потенціалу. Подальші дослідження можуть стосуватися таких методичних основ, які розглядають базовою ресурсну концепцію при визначенні фінансового стану й агрегування у них індикаторів зовнішніх чинників впливу на підприємство.

Отже, методика аналізу джерел утворення майна підприємства є дещо суб'єктивною, оскільки, не зважаючи на об'єктивність фактичних показників підприємства, що аналізуються, остаточний висновок робиться експертом (експертами), а не отримується автоматично згідно зі шкалою/градацією, крім того, у ситуації дво- чи багатозначності деяких показників, що розраховуються, експерт обирає найбільш справедливий варіант з огляду на його досвід, кваліфікацію. Основними завданнями методики є визначення позитивного чи негативного стану підприємства, а для кредиторів та інвесторів, крім того, важливо виявити ще й особливості позитивного чи негативного стану забезпеченості підприємства. Методика оцінки джерел утворення майна підприємства є вузько сфокусованою і тому є недостатньою для прийняття рішень.

Розділ 2. Аналіз джерел утворення майна підприємства

.1 Організаційно-економічна характеристика ПАТ «Київський ювелірний завод»

Публічне акціонерне товариство «Київський ювелірний завод» - провідне підприємство ювелірної галузі України, яке спеціалізується на випуску та продажу ювелірних виробів з золота,срібла та платини, інкрустованими дорогоцінним та напівдорогоцінним камінням.

Асортимент ювелірних виробів ПАТ" Київський ювелірний завод "- це понад 6 тисяч найменувань. Щомісяця підприємство випускає 50 нових виробів. Кожен рік підприємство презентує по три колекції ювелірних прикрас. Серед продукції є елегантні гарнітури, сережки, персні, кольє, ланцюги, кулони, браслети. Підприємство є одним з чотирьох державних ювелірних заводів України. На сьогоднішній день експорт продукції КЮЗ займає приблизно 5% загального обсягу виробництва підприємства. Це, перш за все, країни СНД, а також США, Об'єднані Арабські Емірати, країни Прибалтики та ін.

Загальна характеристика підприємства на якому було проведено аудиторську перевірку:

Публічне акціонерне товариство "КЮЗ" створено згідно з рішенням засновника (засновників) від 1996 року.

Найменування Товариства: Публічнее акціонерне товариство «Київський ювелірний завод».

Місцезнаходження Товариства: 03039, м. Київ, вул. Голосіївська, 17.

ПАТ «КЮЗ» є юридичною особою з дати його державної реєстрації.

Товариство має цивільні права та обов'язки, здійснює свою діяльність відповідно до статуту та закону. Товариство може бути відповідачем та позивачем у суді.

Товариство має самостійний баланс, рахунки в банках, печатку та кутовий штамп зі своїм найменуванням, знак для товарів і послуг.

Майно Товариства формується з джерел, не заборонених чинним законодавством України.

Товариство є власником:

майна, переданого йому засновниками та акціонерами у власність як вклад до статутного капіталу;

продукції, виробленої Товариством у результаті господарської діяльності;

одержаних доходів;

іншого майна, набутого на підставах, не заборонених законом.

Товариство має право випускати акції, облігації та інші цінні папери. Умови випуску та порядок розміщення акцій та облігацій визначаються у рішенні про їх випуск.

Товариство самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями усім своїм майном. Акціонери не відповідають за зобов'язаннями Товариства і несуть ризик збитків, пов'язаних з діяльністю Товариства, у межах вартості акцій, що їм належать.

Акціонери, які не повністю оплатили акції, відповідають за зобов'язаннями Товариства у межах неоплаченої частини вартості належних їм акцій.

Товариство створюється з метою здійснення підприємницької діяльності для одержання прибутку в інтересах акціонерів Товариства, максимізації добробуту акціонерів у вигляді зростання ринкової вартості акцій Товариства, а також отримання акціонерами дивідендів.

Предметом діяльності Товариства є:

виробництво ювелірних виробів;

роздрібна торгівля недержавних організацій, крім споживчої кооперації;

оптова торгівля недержавних організацій, крім споживчої кооперації.

Товариство має право самостійно здійснювати зовнішньоекономічну діяльність у будь-якій сфері, пов'язаній з предметом його діяльності. При здійсненні зовнішньоекономічної діяльності Товариство користується повним обсягом прав суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності відповідно до чинного законодавства України.

У разі необхідності у статуті Товариства, яке активно займається зовнішньоекономічною діяльністю, положення щодо її здійснення можуть бути викладені більш детально у вигляді окремого розділу статуту.

Фiлiї, представництва та дочiрнi пiдприємста товариство має у таких містах України:

м. Київ, вул. М.Раскової (м.Лівобережна);

м.Дніпродзержинськ, Дніпропетровська область;

м. Кіровоград;

м. Мелітополь, Запорізька область;

м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область;

м. Єнакієво, Донецька область;

м. Вінниця;

м. Тернопіль;

м. Мукачево, Закарпатська область;

м. Ялта, АР Крим

Облiк в ПАТ «КЮЗ» ведеться на пiдставi нацiональних стандартiв бухгалтерського облiку України, згiдно «Положення про органiзацiю бухгалтерського облiку i звiтностi в Українi», затвердженого постановою Кабмiна України вiд 03.04.99р. № 250.

Для більш детального аналізу діяльності підприємства варто проаналізувати техніко-економічні показники ПАТ «Київський ювелірний завод» (таблиця 2. 1). Дані для розрахунку відображені у фінансовій звітності підприємства (Додаток А, Додаток Б, Додаток В, Додаток Г).

Таблиця 2.1. Основні економічні показники діяльності ПАТ «КЮЗ» за 2011 - 2013 роки

Виходячи із даних таблиці 2.1. варто зазначити, що валюта балансу станом на 31.12.2013р., у порiвняннi з даними на 31.12.2011 р. зменшилась на 166009 тис.грн. Середньорічні необоротнi активи на кiнець 2013 року становлять 195702 тис.грн. Також спостерігається зменшення суми оборотних активiв, у порiвняннi з 2011 р., на 13636 тис.грн. Собівартість реалізовано продукції в кожному році збільшується, що пов’язано із економікою країни вцілому, так у 2013 році, порівняно із попереднім періодом збільшилась на 48914тис.грн.

Фiнансовi результати дiяльностi у 2013 році принесли товариству чистий прибуток у сумi 23118 тис. грн., що на 14628 тис.грн. менше нiж за аналогiчний перiод 2012 року. Даний показник постійно зменшується і свідчить про неефективну фінансову політику підприємства.

Фінансовий результат від операційної діяльності протягом трьох років зменшується і це є негативним, оскільки найбільшу частку прибутку від звичайної діяльності становить даний вид прибутку. Щоби постійно забезпечувати зростання прибутку, треба шукати невикористані можливості його збільшення, тобто резерви зростання. Резерви виявляються на стадіях планування та безпосереднього виробництва продукції та її реалізації. Визначення резервів збільшення прибутку базується на науково обґрунтованій методиці розроблення заходів із їх мобілізації.

При цьому дохiд вiд реалiзацiї продукцiї (товарiв, робiт, послуг) збiльшився порівняно із минулим роком на 29012 тис.грн. Собівартість реалізованої продукції у 2013році, порівняно із 2011роком та 2012роком збільшилась на 66713тис.грн., та 48914тис.грн.. Валовий прибуток у 2013 році, порівняно із 2011роком збільшився на 54969тис.грн, проте порівняно із 2012 роком зменшився на 19902тис.грн. Для зменшення собівартості потрібно впровадити нову технологію, техніку, більш раціонально використовувати матеріальні, трудові та інші ресурси, а також зменшити питому вагу постійних витрат у собівартості.

На ПАТ «КЮЗ» спостерігається зменшення валового прибутку і свідчить про неефективну роботу підприємства у 2013році, оскільки ця частина капіталу створюється в процесі господарської діяльності.

Протягом періоду, що аналізується, кількість працівників у 2012 році, порівняно з попереднім роком збільшилась на 392осіб, проте у 2013 році спостерігається зменшення кількості працівників на 169 осіб. При цьму середньомісячна заробітна плата у 2013 році, порівняно із 2012 роком зменшилась на 356грн.

Валюта балансу станом на 31.12.2013 р., у порiвняннi з даними на 31.12.2012 р., зменшилася на 70150 тис. грн. Спостерігається зменшення суми оборотних активiв, у порiвняннi з 2012 р., на 5628тис. грн.

Фiнансовi результати дiяльностi у 2013 році принесли товариству чистий прибуток у сумi 23118 тис. грн., що на 14628 тис. грн. менше нiж за аналогiчний перiод попереднього перiоду. При цьому дохiд вiд реалiзацiї продукцiї (товарiв, робiт, послуг) збільшився з 465227 тис. грн. до 507232 тис. грн.

Можливими резервами збільшення прибутку є:

збільшення обсягу випуску продукції (робіт, послуг);

зниження витрат на виробництво і реалізацію продукції;

економія і раціональне використання коштів на оплату праці робітників та службовців;

запровадження досягнень науково-технічного прогресу, в результаті чого зростає продуктивність праці.

Отже, ми розглянули техніко-економічну характеристику фінансово-господарської діяльності ПАТ «КЮЗ» та дослідили основні економічні показники його діяльності.

Визначили, що ПАТ «КЮЗ» є одним з лiдерiв ринку ювелірних виробів в Українi, Росiї та iнших країнах. Продукцiя підприємства реалiзовується як на українському, так i на свiтових ринках. Відбувається невеличке щорiчне зростання виробництва i реалiзацiї продукцiї пiдприємства. Продукцiя пiдприємства завдяки оптимальному спiввiдношенню цiни i якостi користується постiйно зростаючим попитом.

Із вищенаведених даних зробили висновок про те, що основними закономірностями розвитку ПАТ «КЮЗ» протягом трьох років є:

темпи зростання показників, що характеризують фінансові результати діяльності підприємства перевищують темпи росту валюти балансу. Такі співвідношення є прийнятними і характеризують в цілому ефективність використання капіталу;

тенденція збільшення власного капіталу характеризує високий рівень формування і ефективний розподіл прибутку підприємства, його спроможність підтримувати фінансову рівновагу за рахунок внутрішніх джерел. Збільшення власних оборотних коштів може говорити про підвищення ліквідності активів підприємства;

для забезпечення запасів і затрат достатньо власних обігових коштів;

платоспроможність підприємства гарантована.

Отже, варто сказати, що діяльність даного підприємства приносить йому хороші прибутки, найбільш прибутковим був 2012 рік, в подальшому 2013році прибутки дещо знизились. Це може бути пов’язано з нестійкою економікою нашої країни.

.2 Аналіз складу і структури джерел утворення майна підприємства

Фінансовий стан підприємства багато в чому залежить від структури капіталу. Використовуваний капітал підрозділяється:

за правами власності: на власний капітал і позиковий (зобов’язання);

по тривалості використання: довгостроковий (власний капітал і довгострокові зобов'язання) і короткостроковий (наступні витрати і платежі, поточні зобов'язання, доходи майбутніх періодів).

Власний капітал підприємства - це підсумок балансу, який показує суму коштів підприємства та суму джерел утворення цих коштів [6].

Власний капітал є основою незалежності підприємства, необхідність у ньому обумовлена вимогами самофінансування підприємств. Проте, потрібно враховувати, що фінансування діяльності підприємств тільки за рахунок власних коштів не завжди вигідно для нього, особливо в тих випадках коли:

виробництво носить сезонний характер, тоді в окремі періоди будуть накопичуватися великі кошти на рахунках у банку, а в інші періоди їх буде бракувати;

ціни на кредитні ресурси нижче, ніж рівень віддачі на вкладений капітал, тоді, привертаючи позикові кошти, підприємство може підвищити рентабельність власного капіталу.

Разом з тим, якщо кошти підприємства створені в основному за рахунок короткострокових зобов'язань, то його фінансовий стан буде нестійким. Тому з капіталами короткострокового використання необхідна постійна оперативна робота, спрямована на контроль за їх своєчасним поверненням і залученням в оборот на нетривалий час інших капіталів.

Для того, щоб аналіз складу і структури джерел утворення майна підприємства був повним, необхідно дати оцінку змінам окремих його статтей. Така оцінка дається за допомогою горизонтального (часового) і вертикального (структурного) аналізів. У процесі горизонтального аналізу виявляються абсолютні і відносні зміни величин статей балансу за певний період, дається оцінка цим змінам. Варіантом горизонтального аналізу є трендовий аналіз, який базується на розрахунках відносних відхилень показників за кілька років від рівня базисного року, для якого всі показники приймаються за 100 %.

Вертикальний аналіз використовується для дослідження структури засобів і джерел їх утворення шляхом визначення питомої ваги окремих статей у підсумкових даних та оцінювання цих змін [20].

Вибір варіанта аналізу залежить від мети його проведення. Ефективнішим є порівняльний аналітичний баланс, за допомогою якого глибше і детальніше аналізуються всі показники.

Аналізуючи джерела утворення майна підприємства, потрібно вивчити х структуру, порівняти їх рівень звітного та минулого періодів, з розрахунковими даними.

Схематично структуру джерела утворення майна ПАТ «Київський ювелірний завод» можна проглянути на рисунку 2.1.

1. - Власний капітал

. - Довгострокові зобов’язання

. - Поточні зобов’язання

Рис. 2.1. Структура джерел утворення майна підприємства

Для аналізу структури джерел утворення майна підприємства побудую нову порівняльну таблицю (табл. 2.2).

Таблиця 2.2 Характеристика джерел утворення майна ПАТ «Київський ювелірний завод» за 2011-2013 роки

Аналізуючи дані таблиці 2.2, можна зробити висновок, що негативним є зменшення загального капіталу в 2013 році відносно 2011 року на 166009 тис.грн. (77,08%), а відносно 2012 року на 7015 тис.грн. (88,84%).Тобто, на підприємстві відбувся процес зменшення грошових потоків, що є негативною тенденцією в діяльності підприємства та призводить до збільшення необхідності залучення фінансових ресурсів за рахунок зовнішніх джерел. Позитивним моментом в діяльності підприємства є те, що в 2013році, відносно 2012 року, поточні зобов’язання і забезпечення зменшились на 251756 тис.грн.. Натомість довгострокові зобов’язання і забезпечення в даному періоді збільшились на 166308тис.грн.. При аналізі структури пасиву, слід відзначити, що частка власного капіталу в 2011 році становить 26,13%, в 2012 році - 33,23%, а в 2013 році - 40,15%, що свідчить про підвищення фінансової стійкості підприємства.

Отже, ПАТ «Київський ювелірний завод» протягом періоду, що аналізується значно покращило структуру капіталу. Показники, які характеризують структуру капіталу та майна підприємства, наведені в таблиці 2.3. Дані для розрахунку відображені у фінансовій звітності підприємства (Додаток А, Додаток Б, Додаток В, Додаток Г).

Таблиця 2.3.Аналіз показників, що характеризують структуру майна та капіталу ПАТ «Київський ювелірний завод» за 2011-2013 роки

Аналізуючи показники структури майна та капіталу можна надати наступні висновки:

Коефіцієнт структури залученого капіталу показує скільки довгострокових зобов’язань припадає на одиницю залученого капіталу. Оскільки, на ПАТ «Київський ювелірний завод» даний показник у звітному 2013 році і минулому становить 0,5 та 0 відповідно, то це свідчить про те, що на одиницю залученого капіталу припадає у звітному році 0,5 довгострокових зобов’язань. Оскільки даний показник є більшим за 0, 4, то це свідчить про негативну діяльність підприємства.

Коефіцієнт структури довгострокових зобов’язань показує яку частину необоротних активів профінансовано зовнішніми інвесторами оскільки як в звітному році, так і в минулому досить високий, 1,2 та 0 відповідно, що свідчить про негативну тенденцію діяльності ПАТ «Київський ювелірний завод»в звітному 2013 році та позитив у 2012 році, оскільки довгострокові зобов’язання були відсутніми.

Коефіцієнт довготривалості залучення позикових коштів показує інтенсивність використання залучених коштів для оновлення і розширення підприємства, оскільки на ПАТ «Київський ювелірний завод» як в звітному році, так і в минулому показник не сильно високий,0, 43 та 0 відповідно, а в звітному році, порівняно з минулим ще й збільшився, то це свідчить про позитивні наслідки діяльності підприємства.

Коефіцієнт фінансового левериджу досить високий 0 та 0,74 в минулому і звітному році. Даний показник показує залежність підприємства від довгострокових зобов’язань, і вона досить висока, хоча в звітному році спостерігається зменшення, відносно 2011 року, що свідчить про позитивні зрушення.

Коефіцієнт співвідношення залученого і власного капіталу (коефіцієнт фінансового ризику, плече фінансового важеля) досить високий як в звітному році, так і в минулому і становить 1,49 та 2,01 відповідно, що свідчить про негативні наслідки роботи підприємства. Він показує вартість залученого капіталу в розрахунку на 1 грн власного капіталу.

Коефіцієнт фінансової стабільності на ПАТ «Київський ювелірний завод» має набагато нижче значення, ніж нормативне і спостерігається тенденція до збільшення, що є позитивним наслідком роботи підприємства.

Коефіцієнт концентрації залученого капіталу також має нормативне значення і спостерігається тенденція до зменшення, що є позитивним наслідком роботи підприємства.

Коефіцієнт фінансової залежності не перевищує нормативне значення, що і є позитивним для діяльності ПАТ «Київський ювелірний завод».

Коефіцієнт фінансової стійкості характеризує частку стабільних джерел фінансування в їхньому загальному обсязі; нормальним вважають значення в межах від 0,85 до 0,9. Позитивною є тенденція збільшення коефіцієнта. Даний показник протягом трьох років постійно збільшувався і в 2013 році досягнув свого оптимального значення.

Коефіцієнт фінансової залежності характеризує, скільки одиниць сукупних джерел припадає на одиницю власного капіталу. Нормальним значенням коефіцієнта залежності вважається < 2; негативною є тенденція збільшення показника. Даний показник протягом досліджуваного періоду постійно збільшувався.

Коефіцієнт фінансової незалежності характеризує, можливість підприємства виконати зовнішні зобов'язання за рахунок власних активів, його незалежність від позикових джерел. Нормальним значенням коефіцієнта фінансової автономії вважається > 0,5; позитивною є тенденція збільшення коефіцієнта [21]. Даний коефіцієнт знаходиться в нормі, що характеризує підприємство як кредитоспроможним.

Коефіцієнт фінансового ризику на ПАТ «Київський ювелірний завод» постійно зменшувався. Зменшення цього показника в динаміці свідчить про зменшення залежності підприємства від зовнішніх інвесторів і кредиторів, тобто про певне збільшення фінансової стійкості.

Виходячи з аналізу відносних показників фінансової стійкості ПАТ «Київський ювелірний завод», можна зробити висновок, що на кінець звітного періоду майже всі показники фінансової стійкості значно збільшилися в порівнянні з попереднім періодом, що є позитивною тенденцією і свідчить про покращення використання основного та оборотного капіталу підприємства та підвищення фінансової стійкості ПАТ «Київський ювелірний завод». Підприємству і надалі необхідно проводити спрямовані дії на зменшення запасів і затрат, поповнення власних оборотних коштів та прискорення обертання капіталу в поточних активах, які призведуть до підвищення фінансової стійкості.

Отже, провівши аналіз показників структури майна і капіталу підприємства ми дійшли до наступних висновків: підприємство розвивається і має хороші перспективи. Свої борги може фінансувати за рахунок власних обігових коштів. Практично всі показники знаходяться в нормі, що свідчить про хороший фінансовий стан підприємства. Коефіцієнти заборгованості та фінансової незалежності є відносно стабільними і перебувають на одному рівні, отже ризики структури капіталу є низькими, а за цим критерієм позичальник є кредитоспроможним.

2.3 Аналіз власного капіталу підприємства

Власний капітал треба розглядати у обліковому, фінансовому і правовому аспекті. Обліковий аспект передбачає оцінку вкладів до капіталу підприємства та його подальшу зміну пов’язану з подальшими вкладами, отриманням чистого прибутку та інших причин які приводять до змін у власному капіталі. Фінансовий аспект базується на розумінні власного капіталу як різниці між активами підприємства та його зобов’язаннями.

Аналіз власного капіталу має мету такі як виявити основне джерело формування власного капіталу та виявити яким чином його зміни впливають на фінансову стійкість підприємства, визначити правові, договірні та фінансові обмеження у розпорядженні прибутку, оцінити пріоритетність прав на отримання дивідендів, знайти пріоритетність прав власників у випадку ліквідації підприємства.

Таким чином аналіз власного капіталу дає можливість виявити його основні завдання такі як: забезпечити безперервність діяльності, гарантії захисту капіталу кредиторів і можливих збитків, участь у розподілу отриманого прибутку, участь у управлінні підприємством.

Величина залучених коштів характеризує можливість у майбутньому вилучень пов’язаних з раніше прийнятими зобов’язаннями. Залучені кошти класифікуються на довгострокові більш одного року, та короткострокові до одного року.

Оскільки вартість капіталу є частиною прибутку, який підприємство зобов’язана сплачувати за використання сформованого або ново залученого капіталу цей показник є мінімальний прибуток, рентабельності від операційної діяльності. В зв’язку з чи якщо рентабельність операційної діяльності буде менша ціни капіталу це можуть стати причиною банкрутства підприємства. Можна визначити вартість окремих джерел його формування як власного та і залученого капіталу. У зв’язку з цим аналіз власного капіталу доповнюється оцінкою ефективного використання капіталу який є показником рентабельності.

Аналіз власного капіталу як правило здійснюється з форми 4 фінансової звітності «Звіт власного капіталу», форми 1 фінансової звітності «Баланс». При аналізі варто вивчити склад, структуру і динаміку джерел формування капіталу, визначити фактори зміни величин, вивчити вартість окремих підсумків капіталу його середньозважену вартість і фактори її зміни, оцінити зміни які мали місця у пасиву балансу з позиції рівня фінансової стабільності, обґрунтувати оптимальний варіант співвідношення власного і залученого капіталу [22]. Відмітимо, що аналізуючи структуру капіталу необхідно враховувати особливості кожної його складової. Аналіз власного капіталу необхідний при розробці відносно стабільної діяльності у ринковому середовищі.

Аналіз складу і структури власного капіталу подано в таблиці 2.4. за даними форми 4 фінансової звітності «Звіт власного капіталу» (Додаток Д, Додаток Е, Додаток Є).

Як видно з таблиці у 2013 році дещо зросла величина власного капіталу - з 208823 тис.грн. до 224121тис.грн. (на 15298тис. грн.., або на 107, 33%).

Це відбулося за рахунок збільшення суми нерозподіленого прибутку на 15298тис.грн. (107,54%) - за незмінної величини зареєстрованого капіталу та інших складових власного капіталу. Відповідно відбулися зміни і в його структурі.

Таблиця 2.4. Аналіз складу і структури власного капіталу ПАТ «Київський ювелірний завод» за 2011-2013 роки

Як видно з таблиці у 2013 році дещо зросла величина власного капіталу - з 208823 тис.грн. до 224121тис.грн. (на 15298тис. грн.., або на 107, 33%).

Це відбулося за рахунок збільшення суми нерозподіленого прибутку на 15298тис.грн. (107,54%) - за незмінної величини зареєстрованого капіталу та інших складових власного капіталу. Відповідно відбулися зміни і в його структурі.

Найбільшу питому вагу в структурі власного капіталу підприємства на початок і кінець року має нерозподілений прибуток - 97,11% та 97,31% відповідно. Інші складові власного капіталу протягом звітного періоду змін не зазнали. Отже, зміни в складі і структурі власного капіталу за 2013 рік були позитивними.

Як видно з таблиці 2.4 у 2012 році власний капітал збільшився на 19578тис.грн, або на 110, 35%.

Це відбулося за рахунок збільшення суми нерозподіленого прибутку на 55286 тис.грн. (137,48%), та зменшення додаткового капіталу на 35708тис.грн.(9,42%) - за незмінної величини зареєстрованого капіталу та інших складових власного капіталу. Відповідно відбулися зміни і в його структурі. Найбільшу питому вагу в структурі власного капіталу підприємства за 2012 рік має нерозподілений прибуток - 97,11%. Інші складові власного капіталу протягом звітного періоду змін не зазнали.

У 2011 році порівняно із 2010 роком дещо зросла величина власного капіталу - з 179600 тис.грн. до 189245тис.грн. (на 9645тис. грн.., або на 106,99%). Це відбулося за рахунок збільшення суми нерозподіленого прибутку на 9645тис.грн. - за незмінної величини зареєстрованого капіталу та інших складових власного капіталу. Відповідно відбулися зміни і в його структурі.

Схематично розмір власного капіталу на ПАТ «Київський ювелірний завод» можна проглянути на рисунку 2.2

Рис.2.2 Надходження власного капіталу на ПАТ «Київський ювелірний завод» за 2011-2013роки

Отже, з рисунка 2.2 видно, що спостерігається поступове збільшення власного капіталу ПАТ «Київський ювелірний завод», стрімких змін не відбувалось.

Показник, що характеризує ефективність управління власним капіталом підприємства є показники оборотності, які визначають скільки разів кожна вкладена одиниця коштів приймає участь у виробничому процесі та період обертання одного циклу. До цих показників можна віднести показники, що наведені в таблиці 2.5

Таблиця 2.5. Показники ефективності управління власним капіталом ПАТ «Київський ювелірний завод» за 2011-2013 роки

Коефіцієнт оборотності має тенденцію на збільшення, в 2012 році, а в 2013 році він зменшився на 0,07, що свідчить про прискорення оборотності власного капіталу і як наслідок збільшення прибутку підприємства в 2012році, а в 2013 році зменшення коефіцієнта оборотності свідчить про сповільнення оборотності власного капіталу і як наслідок зменшення прибутку підприємства у 2013 році.

Тривалість обороту у днях збільшилась у 2013 році відносно 2012 року на 1348,3, що свідчить про недоліки обраної системи господарювання, хоча відносно 2011року відбулось значне зменшення тривалість обороту власного капіталу.

Коефіцієнт завантаженості власного капіталу свідчить про зменшення рівня завантаженості власного капіталу в 2013 році відносно 2011року на 9,93, що негативно відображається на господарській діяльності підприємства. Хоча в 2013році, відносно 2012 року коефіцієнт завантаженості власного капіталу збільшився на 3,75 що позитивно відображається на господарській діяльності підприємства.

Капітал у процесі свого руху проходить послідовно три стадії кругообігу: заготівельну, виробничу і збутову. На першій стадії підприємство здобуває необхідні йому основні фонди, виробничі запаси, на другій - частину засобів у формі запасів надходить у, виробництво, а частина використовується на оплату праці працівників, виплату податків, платежів по соціальному страхуванню й інші витрати. Закінчується ця стадія випуском готової продукції. На третій стадії готова продукція реалізується і на рахунок підприємства надходять кошти, причому, як правило, більше первісної суми на величину отриманого прибутку від бізнесу. Отже, чим швидше капітал зробить кругообіг, тим більше підприємство одержить і реалізує продукції при одній і тій же сумі капіталу за визначений відрізок часу. Затримка руху засобів на будь-який стадії веде до уповільнення оборотності капіталу, вимагає додаткового вкладення засобів і може викликати значне погіршення фінансового стану підприємства.

Обсяги окремих складових власного капіталу регулюються законодавством. Обсяг та склад статутного капіталу вказується в установчих документах та вноситься засновниками у терміни, встановлені законодавством.

Серед показників ефективності діяльності господарюючого суб’єкта важливе місце за умов ринку посідають показники ефективності використання капіталу, які відображають швидкість (прискорення або уповільнення) руху капіталу та його віддачу.

При складанні прогнозного плану аналіз власного капіталу виступає як основна форма перед планових досліджень економіки підприємства - це інструмент передбачення і оцінки очікуваних результатів. Послідовність проведення перспективного аналізу є такою:

визначається коло узагальнюючих показників, що характеризують перспективу за основними напрямами господарської діяльності;

система узагальнюючих показників доповнюється необхідними особистими або специфічними показниками;

встановлюється послідовність аналізу показників, виходячи з основних напрямків зв’язку між важливими групами показників.

Серед прийомів економічного аналізу, що використовуються в прогнозуванні власного капіталу, значна роль належить якісним та змістовним аспектам при допоміжній ролі кількісних методів аналізу, тобто при проведенні прогнозного аналізу використовуються методи парної і лінійної кореляції, методи аналізу динамічних рядів, спектральний аналіз, методи екстраполяції динамічних рядів тощо.

Методи екстраполяції використовують за відносно стабільного розвитку підприємства (чи окремих показників його діяльності) або за наявності сезонних чи циклічних коливань з чітко вираженим трендом.

Можна виокремити три основні групи методів прогнозування за допомогою екстраполяції:

методи визначення середніх величин;

екстраполяція тренду;

експоненціальне згладжування.

Метод для прогнозування власного капіталу залежить від поставленої мети, завдання аналізу та наведених даних. Виходячи з цього був обраний метод екстраполяції.

Прогнозні показники досить часто розраховуються як середнє значення відповідних показників у попередніх періодах. Середні величини обчислюються здебільшого за алгоритмом середньої арифметичної простої чи середньої арифметичної зваженої. Найпоширенішим методом екстраполяції є один із типів прогнозування, визначений як тип ковзної середньої, за використання якого прогнозні показники розраховуються як середні величини відповідних показників за n попередніх періодів (а не з використанням усіх значень аналізованого ряду динаміки). Кожні наступні прогнозні показники розраховуються на основі значень, одержаних в попередніх періодах заміною значень найвіддаленіших періодів на нові.

Таблиця 2.6. Розрахунок прогнозу власного капіталу ПАТ «Київський ювелірний завод» на 2014-2015 роки ( тис. грн )

Аналізуючи дані таблиці 2.6 варто зазначити, що прогнозуючий обсяг власного капіталу у 2014 році зменшиться відносно 2013 року на 16725тис.грн, що свідчить про зрушення та негативні наслідки в роботі підприємства, в 2015році і спостерігається незначне збільшення показника на 6050 тис.грн., що свідчитиме про відновлення роботи ПАТ «Київський ювелірний завод».

Проведено аналіз власного капіталу підприємства. Виявлено. Що важливе значення при аналізі структури капіталу підприємства має прогнозування основних показників структури капіталу. Найбільш поширеною моделлю прогнозування є метод екстраполяції.

Аналіз власного капіталу має основну мету таку як виявити основне джерело формування власного капіталу та виявити яким чином його зміни впливають на фінансову стійкість підприємства, визначити правові, договірні та фінансові обмеження у розпорядженні прибутку, оцінити пріоритетність прав на отримання дивідендів, знайти пріоритетність прав власників у випадку ліквідації підприємства.

Отже, за результатами проведеного теоретичного дослідження щодо аналізу власного капіталу, визначено сутність та функції власного капіталу сучасних підприємств. Обґрунтовано необхідність проведення систематичного аналізу стану та динаміки власного капіталу в умовах сучасного розвитку економіки.

Так, економічна роль власного капіталу полягає в забезпеченні підприємства власними фінансовими ресурсами, необхідними як для початку, так і для продовження реальної господарської діяльності. Найважливішими характеристиками капіталу є наступне: він виступає основним чинником виробництва; характеризує фінансові ресурси підприємства, які приносять прибуток; використовується як головне джерело формування добробуту його власників; є головним виміром ринкової вартості підприємства. Його динаміка є важливим показником ефективності господарської діяльності.

.4 Аналіз довгострокової та короткострокової кредиторської заборгованості підприємства

Кредиторська заборгованість підприємства - кошти підприємства, які були ним залучені від сторонніх юридичних і фізичних осіб, для здійснення ним своєї діяльності [23].

Залежно від терміну погашення позикові кошти поділяються на довгострокові фінансові зобов’язання і поточні зобов’язання. До довгострокових зобов’язань належать:

Відстрочені податкові зобов’язання;

Довгострокові кредити банків;

Інші довгострокові зобов’язання;

Довгострокові забезпечення;

Цільове фінансування.

До довгострокових включаються ті зобов’язання, що не підлягають погашенню протягом 12 місяців, починаючи з дати балансу.

Поточні зобов’язання - це ті, що будуть погашенні протягом операційного циклу підприємства, або 12 місяців, починаючи з дати балансу.

Аналіз стану кредиторської заборгованості здійснюється поетапно:

вивчається динаміка загальної суми кредиторської заборгованості підприємства, її частка у загальному обсязі капіталу та співвідношення до довгострокових зобов'язань;

вивчається склад кредиторської заборгованості в розрізі банківського, комерційного кредиту та внутрішньої кредиторської заборгованості;

аналіз використання банківського кредиту;

аналіз залучення комерційного кредиту;

аналіз внутрішньої кредиторської заборгованості, її складу, оборотності;

аналіз заборгованості з податків та обов'язкових платежів.

Кожний етап даного аналізу має свої особливості, зумовлені специфікою виникнення та управління різними видами кредиторської заборгованості.

Внутрішній аналіз короткострокової заборгованості проводиться на основі даних аналітичного обліку розрахунків з постачальниками, отриманих кредитів банку, розрахунків з іншими кредиторами (на основі журналів-ордерів і відомостей).

Аналізу підлягають дані ІІ і ІІІ розділу пасиву балансу. При цьому визначаються частка окремих статей розділу в загальній сумі кредиторської заборгованості, а також відхилення значень цих статей на кінець звітного періоду відносно початку року (таблиця 2.7).

Аналізуючи поточну та короткострокову кредиторську заборгованість варто зазначити, що ПАТ «Київський ювелірний завод»використовує у своїй діяльності як довгострокові, так і поточні позикові кошти. За звітний період їх сумарна величина збільшилась на 57539 тис.грн.. Це відбулось за рахунок збільшення довгострокових зобов’язань на 166308 тис.грн. або на 34,86%; зменшення кредиторської заборгованості на 219658 тис.грн., або на -56,46%; збільшенням інших поточних зобов’язань на 110889 тис.грн, або на 94,83%. Слід зазначити, що кредиторська заборгованість зменшилась, що свідчить про позитивні зрушення в діяльності підприємства. Найбільшу питому вагу в складі позикових коштів в 2013 році мають інші поточні зобов’язання, а в 2012 році - кредиторська заборгованість.

Таблиця 2.7 Структура позикових коштів ПАТ «Київський ювелірний завод» за 2011-2013 роки

Довгострокові зобов’язання в 2013 році у загальній сумі заборгованості склала 34,86%, кредиторська заборгованість - 29,97%, інші поточні зобов’язання - 35,17%. Слід зазначити, що значно скоротилась сума кредиторської заборгованості - з 362645 тис.грн. в 2012 році до 142987тис. грн.. у 2013 році.

Особливу увагу необхідно звернути на наявність простроченої заборгованості перед бюджетом, позабюджетними фондами, зі страхування, з оплати праці та перед іншими кредиторами (за тепло, газ, електроенергію, воду). Будь-який факт простроченої заборгованості варто розглядати, як негативне явище. Однак у складі зобов'язань можна виділити заборгованість "термінову" і так звану "спокійну". Як правило, борги перед бюджетом зараховують до "термінових", а отриману передоплату - до "спокійної"" заборгованості.

Отже, можна зробити висновок, що завод використовує у своїй діяльності як довгострокові зобов’язання і забезпечення, так і поточні.

.5 Узагальнення результатів аналізу джерел утворення майна підприємства

Узагальнення та оформлення результатів аналізу - це кінцевий етап аналітичної роботи. На цьому етапі відбувається процес синтезу результатів господарської діяльності залежно від факторів, які на неї впливають, крім того визначається «ціна» досягнення цих результатів. Що більше таких факторів, то складніше підготувати якісь практичні висновки

Аналіз джерел утворення майна підприємства проводився на основі трьох складових капіталу: власного капіталу, довгострокових зобов’язань і забезпечень та поточних зобов’язань і забезпечень. Також здійснювався аналіз показників, що характеризують структуру майна та капіталу підприємства, самофінансування та показники оборотності.

Аналіз кредитоспроможності ПАТ «Київський ювелірний завод» дає змогу надати такі узагальнюючі висновки:

провівши аналіз показників структури капіталу підприємства ми дійшли до наступних висновків: підприємство розвивається і має хороші перспективи. Свої борги може фінансувати за рахунок власних обігових коштів. Практично всі показники знаходяться в нормі, що свідчить про хороший фінансовий стан підприємства. Коефіцієнти заборгованості та фінансової незалежності є відносно стабільними і перебувають на одному рівні, отже ризики структури капіталу є низькими, а за цим критерієм позичальник є кредитоспроможним;

показники прибутковості і самофінансування майже всі знаходяться у нормі, не мають суттєвих стрибків у динаміці і свідчать про прибутковість підприємства і здатність профінансувати свою діяльність в цілому самостійно;

аналіз показників оборотності показав, що підприємство взмозі погасити свою кредиторську заборгованість і характеризується стійким фінансовим станом.

В ході аналізу ми визначили, що на підприємстві відбувається тенденція до збільшення кредиторської заборгованості, що є негативним для його діяльності. Для зменшення кредиторської заборгованості можна надати такі рекомендації:

провести переговори зі своїми кредиторами з метою досягнення певної домовленості з ними;

визначте майно, яке можна реалізувати, для погашення боргу;

залучіть нових інвесторів;

створити систему резервів по сумнівних боргах. У цьому випадку, при укладанні договорів компанія розраховує на своєчасне надходження необхідних платежів. Така система дозволить сформувати джерела для покриття збитків, а також мати найбільш реалістичну характеристику власного фінансового стану фірми;

збільшити розмір статутного капіталу за рахунок додаткових внесків самих учасників фірми або внесків третіх осіб.

Прискорення оборотності оборотних коштів є першочерговою задачею підприємств у сучасних умовах і досягається різними шляхами.

На стадії створення виробничих запасів такими можуть бути:

впровадження економічно обґрунтованих норм запасу;

широке використання прямих тривалих зв'язків;

розширення складської системи матеріально-технічного забезпечення, а також оптової торгівлі матеріалами й устаткуванням;

комплексна механізація й автоматизація вантажно-розвантажувальних робіт на складах

На стадії незавершеного виробництва:

прискорення науково-технічного прогресу (упровадження прогресивної техніки і технології, особливо безвідхідної, роторних ліній, хімізація виробництва);

розвиток стандартизації, уніфікації, типізації;

удосконалювання форм організації промислового виробництва, застосування більш дешевих конструктивних матеріалів;

збільшення питомої ваги продукції, що користується підвищеним попитом.

На стадії обігу:

наближення споживачів продукції до її виготовлювачів;

удосконалювання системи розрахунків;

збільшення обсягу реалізованої продукції унаслідок виконання замовлень по прямих зв'язках, дострокового випуску продукції, виготовлення продукції з зекономлених матеріалів;

ретельна і своєчасна добірка продукції, що відвантажується, по партіях, асортиментові, транзитній нормі, відвантаження в строгій відповідності з укладеними договорами.

Щоб підвищити показник рентабельності власного капіталу, потрібно скоротити всі витратні статті, а саме:

зменшити транспортні витрати;

налагодити систему збуту;

підвищити продуктивність праці;

підприємству необхідно скоротити витрати на виробництво та реалізацію продукції.

Розділ 3. Удосконалення аналізу джерел утворення майна підприємства

.1 Шляхи удосконалення діяльності ПАТ «Київський ювелірний завод»

Конкурентне ринкове середовище вимагає від підприємства постійного вдосконалення. Для того щоб бути конкурентоспроможним, підприємство повинно мати певні переваги.

Основним засобом отримання переваг є пошук шляхів підвищення ефективності власної діяльності та удосконалення фінансового стану.

Мета, яка полягає у пошуку та використанні шляхів удосконалення фінансового стану, - забезпечення зростання ринкової вартості підприємства в довгостроковому періоді.

Головним завданням є виявлення шляхів удосконалення фінансового стану за рахунок мобілізації внутрішніх резервів підприємства - явних та прихованих.

Удосконалення стану підприємства можливе за рахунок збільшення вхідних та зменшення вихідних грошових потоків. Підвищення розмірів вхідних грошових потоків можливе за рахунок:

збільшення виручки від реалізації;

продажу частини основних фондів;

рефінансування дебіторської заборгованості.

Скорочення вихідних грошових потоків можливе за рахунок:

зниження витрат, які відносяться на собівартість продукції;

зниження витрат, які покривають за рахунок прибутку.

Основним заходом покращення фінансового стану є збільшення виручки від реалізації. В свою чергу розмір виручки від реалізації залежить від:

обсягів реалізації продукції;

ціни одиниці продукції, що реалізується.

Щоб збільшити обсяги реалізації, треба максимально активізувати збутову діяльність підприємства. Стимулювати збут можна різними методами. Бажаний результат можна отримати наданням знижок покупцям, помірними зменшеннями цін, застосуванням масової реклами. Не існує для всіх підприємств єдиного рецепту збільшення обсягів реалізації. Тип заходів залежить від особливостей конкретного підприємства та обраної ним стратегії маркетингу.

Також одним із важливих шляхів удосконалення фінансового стану є мобілізація внутрішніх резервів. Це:

проведення реструктуризації активів підприємства;

сукупність заходів, пов'язаних зі зміною структури та складу активів балансу;

перетворення в грошову форму наявних матеріальних та фінансових активів підприємства.

Внутрішні резерви підприємства складаються з явних та прихованих. Виявлення явних резервів здійснюється через ліквідацію: втрат окремих видів ресурсів, перевищення норм їх витрачання.

Особливу увагу необхідно звернути увагу на приховані резерви.

Приховані резерви - частина капіталу, що ніяк не відображена в Балансі. Розмір прихованих резервів балансу дорівнює різниці між балансовою вартістю окремих майнових об'єктів підприємства та їх реальною вартістю.

Шляхами удосконалення фінансового стану підприємства через виявлення прихованих резервів є: здача в оренду основних фондів, які не повною мірою використовуються у робочому процесі; використання зворотного лізингу.

Одним з основних напрямів пошуку резервів є зменшення вихідних грошових потоків через зниження собівартості продукції та витрат, джерелом покриття яких є прибуток. На кожному підприємстві, залежно від його особливостей, можуть бути різними набір факторів, які впливають на собівартість.

Отже, удосконалення стану підприємства можливе шляхом підвищення результативності розміщення та використання ресурсів підприємства. При цьому забезпечується розвиток виробництва чи інших сфер діяльності на основі зростання прибутку й активів, при збереженні платоспроможності та кредитоспроможності.

.2 Напрямки удосконалення аналізу джерел утворення майна підприємства ПАТ «Київський ювелірний завод»

Ефективність використання джерел утворення майна підприємства визначається результатами від його функціонування і звˈязком з витратами, необхідними для одержання цих результатів. В даний час під ефективністю використання капіталу, як правило, мається на увазі величина прибутку, отриманого на одну гривню вкладеного капіталу.

Так як стан джерел утворення майна підприємства в процесі діяльності підприємства постійно змінюється крім показника величини одержуваного прибутку, ефективність їх функціонування повинна визначатися і більш загальним показником - величиною приросту джерел утворення майна підприємства за період. Тому як основні критерії при оцінці ефективності використання капіталу представляється необхідним застосовувати кілька показників, а саме: прибуток, одержуваний підприємством за звітний період, зміну показників фінансового стану в цілому, показників ділової активності підприємства, і величину приросту капіталу підприємства за період.

При визначенні ефективності використання джерел утворення майна підприємства ПАТ «Київський ювелірний завод» варто використовувати як методи фінансово-інвестиційного аналізу, так і методи комплексного аналізу. Такий підхід дозволяє одержати всеосяжну оцінку з двох позицій для подальшого їхнього порівняння і визначення ступеня необхідної деталізації.

Основними завданнями аналізу ефективності функціонування джерел утворення майна підприємства на ПАТ «Київський ювелірний завод» є:

визначення впливу прибутку на загальний капітал;

установлення приросту загального капіталу;

оцінка впливу на фінансове положення підприємства стану показників загального капіталу.

Як зазначалося, капітал підприємства будь-якої форми власності і виду діяльності по джерелах формування розділяється на власний і позиковий.

Під величинами власного і позикового капіталу найчастіше розуміють значення сальдо відповідних рахунків правої частини балансу. Такий бухгалтерський підхід до структури капіталу є традиційним серед більшості вітчизняних економістів. Дані з пасиву балансу використовуються в методиках теорії фінансового аналізу для визначення показників платоспроможності підприємства. Цей напрямок дослідження капіталу фірми досить глибоко теоретично пророблено у вітчизняній економічній науці і знайшов широке практичне використання в методах економічного аналізу.

Однак поряд зі згаданим вище підходом існує інший напрямок аналізу джерел утворення майна підприємства, що є складною і найважливішою частиною сучасної теорії фінансів. Даний напрямок повˈязаний з теоретичним дослідженням структури капіталу фірми і пошуком оптимального співвідношення власного і позикового капіталу.

Практично рішення будь-якої задачі керування капіталом фірми повˈязано з методологією аналізу структури капіталу.

Крім ціни характеристикою кожного виду капіталу є вартість. Вартістю боргу називається процентна ставка, по якій нараховуються відсотки, що підлягають сплаті банку за користування кредитом. У випадку облігацій вартість боргу являє собою ставку прибутковості облігації (відмінну від купонної ставки). У загальному випадку ставка прибутковості облігації знаходиться шляхом рішення відповідного трансцендентного рівняння.

Прибуток підприємства в ринковій економіці є результатом функціонування капіталу. Прибутковість акціонерного товариства залежить від структури капіталу, яка визначає особливості формування і розподілу прибутку, що впливає на фінансове становище та фінансові можливості акціонерного товариства [24]. Це зумовлює необхідність проведення аналізу з метою визначення загальної оцінки ефективності фінансової діяльності, яка відображає результативність функціонування акціонерного товариства. В першу чергу це стосується формування структури капіталу та доведення її до оптимального рівня, що дозволить мінімізувати ціну капіталу і максимізувати ринкову вартість акціонерного товариства. Виконання цього завдання визначається фінансовим левереджем - важелем, використання якого збалансовує співвідношення джерел фінансових ресурсів в структурі капіталу і підвищує прибутковість акціонерного товариства. Важливого науково-практичного значення набуває питання раціонального вибору джерел фінансування інвестицій, що дозволило б акціонерним товариствам забезпечити себе необхідними фінансовими ресурсами, виступило гарантом одержання високих фінансових результатів та посприяло розробці надійної стратегії довгострокового фінансового розвитку.

Прибуток є складовою частиною виручки від реалізації [25]. Однак на відміну від виручки, надходження якої на поточний рахунок підприємства фіксується регулярно, обсяг отриманого прибутку визначається тільки за певний період (квартал, рік) на підставі даних бухгалтерського обліку.

Прибуток від реалізації продукції безпосередньо залежить від двох основних показників: обсягу реалізації продукції та її собівартості. На зміну обсягу реалізації продукції впливає зміна обсягу виробництва, залишків нереалізованої продукції, частки прибутку в ціні продукції (рентабельність продукції) [26]. Для покращення ефективності використання власного капіталу на ПАТ «Київський ювелірний завод» можна запропонувати використання факторної моделі прогнозування прибутку від продажу, яка має такий вигляд:

РSр = РSЬ ± Δ S ± Δ N ± ΔVC ± Δ FC ± Δ P (3.1.)

де РSр - прогнозований прибуток;

РSЬ - прибуток базисного періоду;

Δ S - вплив зміни обсягу продажу;

Δ N - вплив структурного зрушення в обсязі продажу;

ΔVC - вплив зміни змінних витрат;

Підвищення прибутковості вплине, як на збільшення власних коштів для фінансування діяльності, так і на показники рентабельності власного капіталу.

Зароблені та залучені кошти потребують раціонального управління інакше всі зусилля підприємства по досягненню прибутковості будуть марними. Отже, необхідне проведення постійної роботи у таких напрямках:

визначення оптимального (мінімально необхідного) об’єму сировини та матеріалів (виходячи з потреб виробництва, необхідно визначити оптимальний об’єм закупівлі сировини та матеріалів, адже надмірна їх кількість це не тільки додаткові витрати на доставку, зберігання, але й вилучення з обороту оборотних коштів);

забезпечення безперебійності та ритмічності роботи підприємства;

управління дебіторською заборгованістю (використання усіх можливих заходів у роботі з дебіторами, починаючи від відмови від укладання угод з дебіторами з високим ризиком і закінчуючи судовими позовами, обов’язково матиме позитивні наслідки);

відмова від капітальних вкладень, що перевищують фінансові можливості підприємства (саме капітальні вкладення, що перевищують фінансові можливості підприємства на фоні збиткової діяльності є однією з основних причин, що призвели до зниження показників ліквідності) [27].

На основі одночасного урахування виробничих і фінансових ризиків підприємства, а також індивідуальних особливостей його діяльності існує можливість цілеспрямованого управління структурою власного капіталу підприємства задля забезпечення його фінансової безпеки.

Визначення джерел формування власного капіталу дасть можливість достовірно розрахувати фінансові можливості підприємства і надасть змогу для прийняття ефективних управлінських рішень. Політика формування власного капіталу акціонерного підприємства - це частина загальної його фінансової стратегії, що полягає у забезпеченні найбільш ефективних форм і умов формування власного капіталу як із внутрішніх, так і з зовнішніх джерел відповідно до потреб розвитку товариства.

Висновки

Проведено дослідження проблем з обліку джерел утворення майна підприємства допоможе сформулювати висновки за результатами виконаної роботи обґрунтована актуальність теми, методологія основи і мета роботи, основні завдання, характеристика об’єкту та обсяг дослідження.

В розділі 1 розкрита економічна сутність джерел утворення майна. Встановлено, що капітал це загальна вартість засобів підприємства, яке належить йому на правах власності і використовується ним для формування його активів.

Основою управління капіталом підприємства є управління формуванням його власних фінансових ресурсів. З метою забезпечення ефективності управління даним процесом на підприємстві розробляється спеціальна фінансова політика. Політика формування власних фінансових ресурсів є частиною загальної фінансової стратегії підприємства, що полягає в забезпеченні необхідного рівня самофінансування його виробничого розвитку.

В роботі проведено аналіз джерел утворення майна підприємства. Виявлено, що важливе значення при аналізі структури капіталу підприємства має прогнозування основних показників структури капіталу. До них відносяться власний та позичковий капітал. Найбільш поширеною моделлю прогнозування є метод екстраполяції.

Аналіз джерел утворення майна підприємства виявляє основні джерела формування капіталу, та причини його змін, фінансову стійкість підприємства, визначає правові, договірні та фінансові обмеження у розпорядженні прибутку, допомагає оцінити пріоритетність прав на отримання дивідендів, знайти пріоритетність прав власників у випадку ліквідації підприємства.

Капітал підприємства складається з власного та залученого капіталу. До джерел власного фінансування відносяться надходження засновників та кошти цільового призначення і цільового фінансування.

Таким чином аналіз джерел утворення майна підприємства дає можливість виявити його основні завдання такі як забезпеченість безперервності діяльності, гарантії захисту капіталу кредиторів і можливих збитків, участь у розподілу отриманого прибутку, участь у управлінні підприємством. Прибутковість акціонерного товариства залежить від структури капіталу, яка визначає особливості формування і розподілу прибутку, що впливає на фінансове становище та фінансові можливості акціонерного товариства [19]. Це зумовлює необхідність проведення аналізу з метою визначення загальної оцінки ефективності фінансової діяльності, яка відображає результативність функціонування акціонерного товариства. В першу чергу це стосується формування структури капіталу та доведення її до оптимального рівня, що дозволить мінімізувати ціну капіталу і максимізувати ринкову вартість акціонерного товариства. Виконання цього завдання визначається фінансовим левереджем - важелем, використання якого збалансовує співвідношення джерел фінансових ресурсів в структурі капіталу і підвищує прибутковість акціонерного товариства. Важливого науково-практичного значення набуває питання раціонального вибору джерел фінансування інвестицій, що дозволило б акціонерним товариствам забезпечити себе необхідними фінансовими ресурсами, виступило гарантом одержання високих фінансових результатів та посприяло розробці надійної стратегії довгострокового фінансового розвитку.

Фінансовий стан підприємства ПАТ «Київський ювелірний завод» стабільний про що свідчить нерозподілений прибуток який у 2013 році склав 218081тис.грн. і має тенденцію на збільшення. Що характеризує господарську діяльність як ефективну і підприємство є конкурентоспроможнім.

Список використаних джерел

1. Облікове тлумачення капіталу в економіці інформаційного суспільства : Монографія / Т.Г.Камінська Т.Г. - Київ: УДК 657.41, 2011.

2. Бібліотека економіста [Електронний ресурс] Бухгалтерський баланс як елемент методу, його зміст і побудова - Режим доступу : <http://library.if.ua/book/49/3589.html>. - Назва з екрану.

. Бібліотека економіста [Електронний ресурс] Визначення пасивів (власності) - Режим доступу : <http://library.if.ua/book/47/3335.html>. - Назва з екрану.

. Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-XIV // Відомості Верховної Ради України (ВВР). - 1999. - № 40. [із змінами та доповненнями] [Електронний ресурс] // Верховна Рада України: [сайт]. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/996-14. - Назва з екрану.

. Буковинська бібліотека [Електронний ресурс] Активи підприємства та джерела їх утворення - Режим доступу : http://buklib.net/books/26834/. - Назва з екрану.

. Буковинська бібліотека [Електронний ресурс] Власний капітал - Режим доступу : http://buklib.net/books/24462/.- Назва з екрану.

. Бібліотека економіста [Електронний ресурс] Структура власного капіталу акціонерних товариств - Режим доступу : http://library.if.ua/book/51/3690.html. - Назва з екрану.

. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затверджене Наказом Міністерства Фінансів України від 07.02.2013 р. № 73. (в редакції від 08.02.2014 р.). - [Електронний ресурс] : Закони України. Інформаційно-правовий портал. - Режим доступу: http://www.ukr.gov.ua// rp/pres-reliz/html <http://www.ukr.gov.ua/%20rp/pres-reliz/html>. - Назва з екрана.

. Бібліотека економіста [Електронний ресурс] Структура пасивів балансу - Режим доступу : http://library.if.ua/book/51/3724.html. - Назва з екрану.

. Коблянська О.І. Фінансовий облік.: Навч. Посібник. - 2-ге вид., - К.: Знання, 2010. - 471с.

. Лахтіонова Л. А. Фінансовий аналіз сільськогосподарських підприємств: навч. посібник / Л. А. Лахтіонова. - К.: КНЕУ, 2003. - 452 с.

12. Косова Т. Д. Аналіз банківської діяльності: навч. посіб. / Т. Д. Косова. - К.: Центр учбової літератури, 2008. - 486 с.

. Гончаренко О.М. Методичні аспекти оптимального управління стійкістю підприємства / О.М. Гончаренко // Вісник соціально-економічних досліджень. Збірник наукових праць Одеського державного економічного університету. - 2010. - № 39. - С. 39-43.

. Павленко О. І. Вдосконалення механізму оцінки фінансового стану підприємства / О. І. Павленко //Бізнес-навігатор. Науково-виробничий журнал. - 2010. - № 2 (19). - С. 72-78.

. Ващенко Л.О. Оцінка методичного забезпечення аналізу фінансового стану підприємств / Л. О. Ващенко // Інноваційна економіка. Всеукраїнський науково-виробничий журнал. - 2009. - № 1. - С. 97-100.

. Кузьмін О.Є. Нормативно-критеріальне забезпечення діагностики фінансового стану підприємства / О. Є. Кузь-мін, О.Г. Мельник //Фінанси України. - 2010. - № 8. - С. 105-114.

. Руда Р.В. Аналіз фінансового стану підприємств та його значення в сучасних умовах / Р.В. Руда // Вісник Бердянського університету менеджменту і бізнесу. - 2009. - № 3 (7). - С. 54-59.

. Методика проведення поглибленного аналізу фінансово - господарського стану неплатоспроможних підприємств та організацій, затверджена Наказом Агенства з питань запобігання банкрутству підприємств та організацій від 27.06.1997р. № 81 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http: www. zakon. rada.dov.ua. - Назва з екрану.

. Методичні рекомендації з аналізу і оцінки фінансового стану підприємств. Затверджено Центральною спілкою споживчих товариств України від 28.07.2006 р. / [Електронний ресурс] - Режим доступу: http:// www.moz.dov.ua/ua/main/7doc. - Назва з екрану.

20. Бібліотека економіста [Електронний ресурс] Внутрішній аналіз стану активів промислового підприємства - Режим доступу : <http://library.if.ua/book> /51/3726.html. - Назва з екрану.

21. Гиляровская Л. Т. Экономический анализ: учебник для вузов / под. ред. Л. Т. Гиляровской. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2002. - 247 с.

. Сіменко І.В Фінансовий аналіз. Навч. посібник. -Д.: ДонНУЕТ, 2005.- 146 с.

23. Навчальні матеріали онлайн. Бібліотека економіста [Електронний ресурс] Аналіз кредиторської заборгованості - Режим доступу : <http://pidruchniki.com/> 1832012642604/ ekonomika/analiz_ kreditorskoyi_zaborgovanosti. - Назва з екрану.

. Чугай, А. В. Удосконалення управління фінансовими ресурсамиакціонерних товариств [Текст] / А. В. Чугай // Формування ринковихвідносин в Україні. - 2007. - № 7. - C. 44-48.

. Субботович, Ю. Л. Особливості фінансової діяльності акціонернихтовариств [Текст] / Ю. Л. Cубботович // Фінанси України. - 2008, № 12. - С. 39-47.

. Павловська, О. В. Удосконалення методів аналізу фінансового станупідприємств [Текст] / О. В. Павловська // Фінанси України. - 2010. - № 11. - C. 54-62.

. Грідчіна, М. В. Управління фінансами акціонерних товариств[Текст] : навчальний посібник / М. В. Грідчіна. - К. : А.С.К., 2005. - 384 с.