язанi з провадженням митного контролю щодо правомiрностi перемiщення транспортних засобiв i товарiв через митний кордон країни, митного оформлення цих товарiв, а також стягненням мита, митних зборiв та iнших митних платежiв [30].
Поняття «митнi операцiї» розглядаються ними як порядок та органiзацiя перемiщення товарiв та iнших предметiв через митнi кордони, оподаткування митом, оформлення, здiйснення митного контролю та iнших заходiв щодо реалiзацiї митної полiтики [5].
На нашу думку, вiдмiннiсть мiж митними процедурами i митними операцiями полягає лише в тому, що перший аспект входить до складу митних процедур, котрi добувають свiй прояв через конкретний порядок митних операцiй.
Отже, митна процедура є сукупнiстю норм, що визначають для митних цiлей вимоги i умови користування чи розпорядження товарами на митної територiї чи за її межами.
Зазначимо, що митна процедура є сукупнiстю норм, що визначають для митних цiлей вимоги i умови користування або розпорядження товарами на митної територiї країни чи за її межами.
На думку Д.М. Вахраха, всi дiючi правовi норми подiляються на субстанцiональнi - правила поведiнки, що описують необхiдну, допустиму, кримiнальну поведiнку, i забезпечують закрiпленi законодавчо загальнi принципи, цiлi, завдання реалiзацiї правових норм, легальнi дефiнiцiї, час i мiсце правових норм. На пiдставi цього роз'яснення можна зробити висновок, що митна процедура або є певним правилом, якого необхiдно дотримуватися при перемiщеннi товарiв через митний кордон, або закрiплює загальнi принципи, цiлi, завдання реалiзацiї правових норм.
Митна процедура як рiзновид юридичної процедури - це конкретна дiя або сукупнiсть дiй, якi здiйснюються вiдповiдними суб'єктами, врегульованих нормами митного права. При цьому вона iснує в рамках митного режиму i є його елементом.
Зараз iснують рiзнi точки зору правового змiсту категорiї митна процедура. О.Ю. Шабалiна вважає, некоректним позначення дiякими дослiдниками митної процедури як сукупностi норм, що визначають для митних цiлей вимоги i умови користування або розпорядження товарами на митнiй територiї або за її межами. З аналiзу змiсту даного поняття дослiдниця робить висновок, що багатьма правознавцями не враховуються загальнi положення щодо правової процедури в цiлому та митної зокрема, не розкрита загальноправова суть даного термiна[29].
Згiдно з офiцiйним перекладом Глосарiю мiжнародних митних термiнiв, заснованого на положеннях Кiотської конвенцiї, здiйсненим Секретарiатом Комiсiї Митного союзу Євразес у 2010 р., митна процедура - це застосовувана митним органом обробка товарiв, якi перебувають пiд митним контролем.
Разом з тим аналiз положень Конвенцiї, що стосуються сутностi тiєї чи iншої процедури, дозволяє зробити висновок, що в нiй не обговорюється застосування або незастосування заборон i обмежень, тобто заходiв нетарифного регулювання зовнiшньоторговельної дiяльностi економiчного i неекономiчного характеру. При регламентацiї процедур в Конвенцiї йдеться лише про застосування або незастосування мита та податкiв.
Можна зробити висновок, що положення Конвенцiї, що стосуються митних процедур, не збiгаються з механiзмом регулювання вiдносин, що виникають у процесi перемiщення товарiв через митний кордон i мiстяться в правовiй дефiнiцiї термiна «митний режим». Незважаючи на те, що пiдкреслюється важливiсть адаптацiї положень Конвенцiї до вiтчизняного законодавства i нормативної правової бази Митного союзу, фактично цi документи описують рiзнi правовi iнститути.
Отже, митною процедурою є певний порядок дiй, скоєних особами i митними органами при митному оформленнi товарiв i транспортних засобiв.
Структура митних процедур складається з трьох основних елементiв: митного контролю; митного оформлення; справляння передбачених законом податкiв i зборiв. Цi компоненти (процедури), певним чином, складаються з величезної кiлькостi операцiй.
Вiдмiнностi митних процедур щодо кожного з видiв транспорту (залiзничного, автомобiльного, морського та iнше) проявляються саме в митних операцiях, котрi є специфiчними по вiдношенню до кожного iз цих видiв. Бiльш того, стосовно морського транспорту, то митнi операцiї володiють своїми особливостями прояву по вiдношенню до таких видiв морського транспорту, як пасажирський, воєнний, нафтотранспортний, риболовецький та iншi. Митнi операцiї являють собою найважливiший складник кожної з митних процедур, адже останнi виконуються за допомогою системи саме таких митних операцiй[17].
Для найбiльш обґрунтованого визначення структура i особливостi митних процедур всi вище означенi елементи розглянемо окремо.
Перш за все, слiд розглянути важливий аспект митних манiпуляцiй - митний контроль.
Митний контроль являє собою сукупнiсть заходiв, якi виконуються митними органами в межах своєї компетенцiї з метою забезпечення додержання норм Митного кодексу, законiв та iнших нормативно-правових актiв з питань митної справи та мiжнародних договорiв України.
Українське трактування митного контролю хоч i страждає надмiрною конкретизацiєю, за змiстом вiдповiдає мiжнародному розумiнню цього термiна. Так, згiдно iз ст. 4 Митного кодексу України, митний контроль - сукупнiсть заходiв, що здiйснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законiв та iнших нормативно-правових актiв з питань державної митної справи, мiжнародних договорiв України, укладених у встановленому законом порядку[2].
В даному разi цiловими моментами виступає гарантiя здiйснення митних засад як окремого роздiлу митного законодавства. Опираючись на вищезазначене та, якщо взяти до увазi економiко-органiзацiйний шлях до цих категорiй, митний контроль - це встановленi дiї митних органiв щодо товарiв та транспортних засобiв, якi перемiщуються через митний кордон, а також осiб, причетних до такого перемiщення, для гарантування реалiзацiї митних правил.
Згiдно iз iнтерпретацiєю оновленої Кiотської конвенцiї, митний контроль (Customs control) представляє собою заходи, якi використовують митницi для гарантування виконання митного законодавства.
Залежно вiд суб'єктiв, якi пiдпадають пiд митний контроль, можна видiлити: митний контроль фiзичних осiб (особистий огляд), юридичних осiб та iндивiдуальних пiдприємцiв (огляд примiщень та територiй для цiлей митного контролю тощо).
Залежно вiд характеру здiйснення можливо видiлити: документальний i фактичний митний контроль. Пiд документальним митним контролем нами розумiється перевiрка документiв i вiдомостей, а пiд фактичним - митний огляд товарiв i транспортних засобiв; митне спостереження; перевiрка маркування товарiв спецiальними марками, наявностi на них iдентифiкацiйних знакiв. На наш погляд, цiлком правомiрно вiднести до документального контролю також перевiрку вiдомостей в результатi здiйснення митної ревiзiї, при проведеннi якої, як правило, надається найбiльший обсяг документальної iнформацiї[12].
Крiм цього, до фактичного митного контролю можна вiднести особистий огляд i огляд примiщень та територiй для цiлей митного контролю, хоча вченими зазначається, що фактично митний контроль як самостiйна дiя проявляється тiльки при проведеннi митного огляду, у всiх iнших випадках, як правило, застосування заходiв контролю є складовою частиною власне митного оформлення.
При розглядi критерiю «предмету митного контролю», думка вчених зводиться до того, що пiд ним розумiється саме те, на що безпосередньо спрямована перевiрочна дiяльнiсть митних органiв. У зв'язку з цим розрiзняють такi види митного контролю: контроль товарiв; контроль транспортних засобiв; контроль документiв i вiдомостей; контроль засобiв митної iдентифiкацiї; контроль об'єктiв авторського права i сумiжних прав; контроль примiщень i територiй; контроль товарних знакiв i знакiв обслуговування; контроль найменування мiсць походження товарiв.
Залежно вiд форми здiйснення митного контролю слiд розрiзняти: контроль необхiдних для митних цiлей документiв i вiдомостей; контроль усних вiдомостей, одержуваних у ходi опитування фiзичних осiб, що перетинають митний кордон України; контроль вiдомостей про обставини, що мають значення для проведення митного контролю. У цьому зв'язку опитуються особи, що мають вiдношення до перемiщення товарiв через митний кордон України i володiють необхiдними вiдомостями; гласний, цiлеспрямований, систематичний або разовий, iнодi iз застосуванням технiчних засобiв, контроль за перевезенням товарiв, що перебувають пiд митним контролем, вчинення з ними iнших операцiй; контроль товарiв, багажу фiзичних осiб, транспортних засобiв, вантажних ємностей, митних пломб, печаток та iнших засобiв iдентифiкацiї товарiв, не пов'язаний з розкриттям транспортного засобу або його вантажних примiщень i порушенням упаковки товарiв (вiзуальний контроль); контроль товарiв i транспортних засобiв, пов'язаний iз зняттям пломб, печаток та iнших засобiв iдентифiкацiї товарiв, розкриттям упаковки товарiв або вантажного примiщення транспортного засобу або ємностей, контейнерiв та iнших мiсць, де знаходяться або можуть знаходитися товари; контроль фiзичної особи (включаючи огляд одягу i тiла) при наявностi пiдстав припускати, що дана особа приховує при собi i добровiльно не видає товари, забороненi до ввезення на митну територiю України та вивезення з цiєї територiї або перемiщуються з порушенням порядку, встановленого Митним кодексом України; контроль наявностi на товарах або їх упаковцi спецiальних марок, iдентифiкацiйних знакiв або iнших способiв позначення товарiв, що використовуються для пiдтвердження легальностi їх ввезення в Україну; контроль примiщень та територiй для пiдтвердження наявностi товарiв i транспортних засобiв, що перебувають пiд митним контролем, у тому числi умовно випущених. Контроль здiйснюється на складах тимчасового зберiгання, митних складах, у примiщеннях магазину безмитної торгiвлi, а також в осiб, у яких повиннi перебувати товари вiдповiдно до умов митних процедур або митних режимiв; контроль факту випуску товарiв, а також достовiрностi вiдомостей, зазначених у митнiй декларацiї та iнших документах, що подаються при митному оформленнi, шляхом зiставлення цих вiдомостей з даними бухгалтерського облiку i звiтностi, з рахунками, з iншою iнформацiєю.
Здiйснюючи митний контроль, митнi органи забезпечують дотримання митного законодавства, приймають необхiднi заходи щодо захисту прав та законних iнтересiв фiзичних i юридичних осiб у сферi митної справи, стягують митнi платежi, забезпечують дотримання дозвiльного порядку перемiщення товарiв i транспортних засобiв через митний кордон i iнш. Данi функцiї, а також ряд iнших зумовлюють конструктивну важливiсть митного контролю та рiзноманiтнiсть його видiв[19].
В сучасних умовах розвитку економiчних процесiв в Українi, значення митного контролю обумовлюється, на нашу думку, його нацiленiстю на вирiшення завдань захисту нацiональної економiки i забезпечення її безпеки.
Деякими вiтчизняними авторами митний контроль розглядається безпосередньо «як прiоритетна складова частина системи економiчної безпекикраїни».
Так, на думку Б.М. Габричидзе митний контроль - це здiйснюванi митними органами необхiднi дiї, спрямованi на дотримання юридичними i фiзичними особами встановлених законiв i правил, що регулюють порядок ввезення, вивезення або транзиту вантажiв, транспортних засобiв, валюти й валютних цiнностей [8].
З точки зору деяких дослiдникiв-правознавцiв, митний контроль є сукупнiстю заходiв, здiйснюваних митними органами з метою забезпечення дотримання законодавства країни про митну справу й мiжнародних договорiв, укладених державою, контроль за виконанням яких покладено на цi органи [].
Також поняття «митний контроль» трактується у вiтчизняної правознавчiй лiтературi, як: сукупнiсть заходiв, здiйснення яких покладено на митнi органи з метою забезпечення дотримання норм митного законодавства [5, с. 150]. На нашу думку, дане визначення фактично не вiдбиває сутностi цього складного термiна, оскiльки йому властива ще низка характерних ознак.
На думку Кiвалова С.В., митний контроль є сукупнiстю заходiв, що здiйснюються посадовими особами митних органiв для забезпечення дотримання державними органами, пiдприємствами та їх службовими особами, а також особами фiзичними порядку перемiщення через митний кордон України товарiв та iнших предметiв. Однак потрiбно зауважити, що в наведенiй дефiнiцiї знайшли вiдбиття тiльки окремi ознаки митного контролю.
На практицi митне регулювання як процес встановлення порядку i правил перемiщення товарiв i транспортних засобiв через митний кордон служить в кiнцевому пiдсумку iнтересам будь-якої суверенної держави: не тiльки забезпечення економiчної безпеки, але i поповненню державного бюджету. У цьому сенсi напрямки митної полiтики (протекцiонiзм чи вiльна торгiвля) продиктованi загальним вектором економiчної (в тому числi фiнансової) полiтики країни.
Наведемо характернi риси митного контролю й особливостi його прояву. Слiд пiдкреслити, що митний контроль проводиться спецiальними субєктами - посадовими особами митних органiв. Митний контроль також передбачає проведення мiнiмальної кiлькостi митних процедур, якi є необхiдними i достатнiми для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи, а також мiжнародних договорiв країни. Вищенаведене правило має вагомiсть для можливостi ефективного здiйснення учасниками митних правовiдносин своїх прав, свобод i законних iнтересiв. В даному випадку передбачається, що зазвичай складна та переобтяжена великою кiлькiстю формальностей, якi не завжди є необхiдними, процедура спричиняє в остаточному пiдсумку плутанину, а також зменшення кiлькостi проконтрольованих учасникiв протягом доби, в результатi чого повiльнiше наповнюється Державний бюджет. Також складна процедура митного контролю допускає створення сприятливих умов для виникнення корумпованостi у митних органах.
Зазначимо, що згiдно зi п.b ст. 1 Мiжнародної конвенцiї про узгодження умов проведення контролю вантажiв на кордонах вiд 21 жовтня 1982 р. [18] пiд митним контролем розумiються заходи, застосовуванi для забезпечення виконання законiв i правил, за дотримання яких вiдповiдають митницi. Тому необхiдно уточнити, що за забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи щодо митного контролю, а також її мiжнародних договорiв з цього питання вiдповiдають посадовi особи митниць.
З метою забезпечення митними органами контролю за товарами й транспортними засобами, що перемiщуються через митний кордон України, проведення заходiв, повязаних з виявленням, попередженням i припиненням контрабанди й порушень митних правил, у пунктах пропуску в морських портах створюються зони митного контролю, тобто останнiй здiйснюється в межах спецiальних зон.
Слiд вiдмiтити, що митний контроль товарiв i транспортних засобiв у пунктах пропуску провадиться цiлодобово вiдповiдно до типових технологiчних схем пропуску через державний кордон України.
Технологiчнi схеми є невiддiльним iнструментарiєм щодо здiйснення митних процедур.
Потрiбно зазначити, що технологiчна схема представляє собою встановлену керiвництвом митного органу та обовязкову для виконання послiдовнiсть дiй працiвникiв пiдроздiлiв митного органу пiд час здiйснення операцiй митного контролю та митного оформлення [19].
На думку В.Г. Драганова, технологiчнi схеми являють собою письмовi та графiчнi документи, якi вiдображають процедуру митно-прикордонного оформлення всiма службами, що взаємодiють за мiсцем, метою, часом, завданнями, рубежами [20].
Суб'єктами управлiнського впливу при здiйсненнi митного контролю є працiвники вiдповiдних пiдроздiлiв митних органiв, а об'єктами - товари та транспортнi засоби, якi перемiщуються через митний кордон, а також фiзичнi та юридичнi особи, якi здiйснюють перемiщення товарiв через митний кордон або вiдповiдним чином причетнi до такого перемiщення.
Технологiчнi схеми митного контролю можуть бути: типовими та детальними.
Типовi технологiчнi схеми визначають загальну мiнiмально-обов'язкову послiдовнiсть операцiй та дiй посадових осiб на окремому напрямi митного контролю. Вони розробляються й запроваджуються центральним апаратом ДМСУ. Типовi технологiчнi схеми пропуску через державний кордон України автомобiльних, водних, залiзничних та повiтряних транспортних засобiв перевiзникiв затверджує Кабiнет Мiнiстрiв України.
Детальнi технологiчнi схеми розробляються регiональними митницями i митницями на пiдставi типових технологiчних схем. При цьому враховуються особливостi характеру i способiв перемiщення товарiв, мiсцезнаходження й розташування структурних пiдроздiлiв, iнфраструктури тощо. Данi схеми також регламентують дiяльнiсть як одного окремо взятого структурного пiдроздiлу, так i кiлькох структурних пiдроздiлiв митного органу в комплексi, визначають взаємодiю структурних пiдроздiлiв митного органу з пiдроздiлами iнших органiв чи служб, що є причетними до здiйснення контролю осiб, товарiв i транспортних засобiв, що перемiщуються через митний кордон України. Детальнi технологiчнi схеми затверджуються керiвниками митних органiв. З метою врегулювання окремих напрямiв митного контролю на регiональному рiвнi регiональнi митницi можуть розробляти й запроваджувати типовi технологiчнi схеми митного контролю для регiону. Такi схеми затверджуються начальниками регiональних митниць.
В результатi проведеного дослiдження нами було визначено, що за допомогою технологiчних схем, що погоджуються з вiдповiдними службами, врегульовуються проблеми взаємодiї пiд час здiйснення митних процедур, до яких належать митний контроль та митне оформлення.
Таким чином, пiдоснова митного контролю складається iз двох основних складових: мети митного контролю та органiзацiйних заходiв для здiйснення митного контролю.
Спираючись на вище наведенi головнi ознаки митного контролю, доцiльно зробити висновок про те, що процедура митного контролю є реалiзацiєю митних операцiй у вiдповiдних формах, необхiдних i достатнiх для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи й мiжнародних договорiв країни, якi здiйснюються посадовими особами митних органiв цiлодобово в межах зон митного контролю й у вiдповiдностi з типовими технологiчними схемами пропуску через державний кордон України.
Далi зупинемся на визначеннi поняття «митного оформлення» та його сутностi. Законодавчо встановлено, що перемiщення через митний кордон України товарiв та iнших предметiв пiдлягає митному оформленню.
Так, згiдно iз визначенням Митного кодексу України (ст. 4), митне оформлення - це виконання митних формальностей, необхiдних для випуску товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення.
В Митному кодексi України пiдкреслюється, що митне оформлення вiдбиває собою реалiзацiю митним органом дiй (процедур), що пов'язуються iз закрiпленням результатiв митного контролю товарiв i транспортних засобiв. За логiкою даного пiдходу випливає те, що саме пiсля закiнчення процедур митного контролю його результати закрiплюються (документуються) процедурами митного оформлення[2].
Окремi питання, що спiввiдносяться до проблеми здiйснення митного оформлення, як однiєї iз основних функцiй контрольної дiяльностi держави знаходять своє вiдображення в дослiдженнях вiдомих правознавцiв з митної справи, таких як: Габричидзе Б.М., Жарова В.А., Гаращука В.М., Додiна Є.В., Кiвалова С.В., Козирiна А.Н., Кормича Б.А., Корнєвої Т.В., Пахомова С.I., Сандровського К.К., Шульги М.Г., Терещенко С.С. та iн.
Так, на думку Є.В. Додiна, митне оформлення є сукупнiстю заходiв, що здiйснюються посадовими особами митних органiв з метою забезпечення митного контролю та для застосування засобiв державного регулювання ввезення на митну територiю України, вивезення за її межi й транзиту через територiю України товарiв та iнших предметiв.
За визначенням О.Ю. Бакаєвої та Г.В. Матвiєнко, митне оформлення є стадiєю митного процесу, що включає в себе декiлька стадiй: митне оформлення, стягнення митних платежiв, митний контроль, провадження у справах про порушення митних правил [18].
В.Г. Драганов формулює поняття «митного оформлення» наступним чином. Вiн визначає «митне оформлення» як: процедуру помiщення товарiв i транспортних засобiв пiд вiдповiдний митний режим i завершення дiї цього режиму [5]. Схожої думки дотримуються й А.В. Аграшенков i Ю.Г. Давидов [17].
А.В. Желудковим та Д.I. Платоновим «митне оформлення» розглядається як дiї посадових осiб митних органiв, здiйснюванi у встановленiй послiдовностi i спрямованi на забезпечення дотримання чинного законодавства i встановленого порядку перемiщення товарiв i транспортних засобiв через митний кордон, у тому числi додержання заходiв нетарифного регулювання при помiщеннi товарiв i транспортних засобiв пiд вiдповiдний митний режим [10].
Д.С. Цалiна характеризує «митне оформлення» як митну процедуру, що полягає в документуваннi фiксацiї перебiгу й результатiв митного контролю товарiв, предметiв i транспортних засобiв, перемiщуваних через митний кордон держави, i має юридичне значення для їх подальшого використання вiдповiдно до заявленого режиму [27].
Отже, узагальнив доробки вчених-правознавцiв, митне оформлення можливо визначити як сукупнiсть митних процедур, що пов'язанi з пропуском товарiв, майна, транспортних засобiв, валютних цiнностей та iнших предметiв у вiдповiдностi до iснуючих в країнi митних правил.
Операцiї митного оформлення, а також порядок їх здiйснення, форми митних декларацiй та iнших документiв, що застосовуються пiд час митного оформлення товарiв i транспортних засобiв, визначаються Кабiнетом Мiнiстрiв України.
В результатi проведеного аналiзу наукової лiтератури нами було доведене, що митне оформлення та митний контроль мiж собою є тiсно повязаними. Так, подання до митного органу ВМД, а також пакет документiв тягнуть за собою перевiрку й догляд товарiв та транспортних засобiв. Без процедур митного контролю процес митного оформлення має в достатньої мiрi сумнiвнi юридичнi наслiдки.
Отже, законодавство, теорiя та практика митної справи формулюють рiзнi принципи здiйснення митного контролю та оформлення. Найвагомiшi принципи митного контролю, на нашу думку, можна класифiкувати таким чином: принцип всеосяжностi; принцип оптимiзацiї; принцип декларування товарiв i транспортних засобiв; принцип предявлення товарiв i транспортних засобiв; принцип свободи вибору митного режиму; принцип вибiрковостi; принцип доступностi; принцип обмеженостi тривалостi митного контролю.
Принцип всеосяжностi означає, що митному контролю пiдлягає все, що перемiщується через митний кордон (ч. 1 ст. 40 МКУ).
Аналiз лiтератури показує, що принцип всеосяжностi митного контролю вiдповiдає мiжнародним стандартам. Згiдно зi стандартом «Митний контроль» Мiжнародної конвенцiї про спрощення i гармонiзацiю митних процедур 1973 р. (Конвенцiя Кiото), всi товари, в тому числi транспортнi засоби, якi ввозяться на митну територiю чи вивозяться з неї, незалежно вiд того, чи обкладаються вони митами i податками, пiдлягають митному контролю.
Принцип оптимiзацiї митних процедур полягає в тому, що митний контроль передбачає проведення митними органами мiнiмуму митних процедур, необхiдних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи (ч. 2 ст. 40 МКУ).
Митний контроль обмежується мiнiмальним перелiком митних процедур, необхiдних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.
Якщо розглянути бiльш грунтовно принцип декларування товарiв i транспортних засобiв, можливо вiдзначити те, що пiдставою щодо початку реалiзацiї процедур митного контролю та оформлення є декларування товарiв i транспортних засобiв, що перемiщуються через митний кордон України. Так, згiдно зi ст. 81 МКУ: декларування здiйснюється шляхом подання заяви за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дiй), точних вiдомостей про товари i транспортнi засоби, мету їх перемiщення через митний кордон України, а також вiдомостей, необхiдних для здiйснення їх митного контролю та митного оформлення.
Перелiк документiв та вiдомостей, що є необхiдним для здiйснення митного контролю, а також порядок їх подання визначаються Кабiнетом Мiнiстрiв України (Постанова КМУ вiд 01.02.2006 №80). Такi перелiки мiстяться i в Типових технологiчних схемах пропуску через державний кордон України автомобiльних, водних, залiзничних та повiтряних транспортних засобiв перевiзникiв, передбачених ст. 40 Кодексу. Залежно вiд способу перемiщення товарiв, їх характеру, кiлькiсних та вартiсних розмiрiв, мети перемiщення та iнших факторiв митним органам можуть подаватись рiзнi документи.
Принцип свободи вибору митного режиму можливо трактувати з наступної позицiї. Вiдомо, що до загальних принципiв перемiщення товарiв i транспортних засобiв належить право особи, яка здiйснює перемiщення, обирати митний режим останнього. Вiдповiдно до ст. 186 МКУ, декларант самостiйно визначає митний режим товарiв i транспортних засобiв, якi перемiщуються через митний кордон України, вiдповiдно до мети їх перемiщення та на пiдставi документiв, що подаються митному органу для здiйснення митного контролю та митного оформлення. Реалiзацiя цього принципу є передумовою визначення обсягу та видiв митних процедур стосовно товарiв i ТЗ, що перемiщуються через митний кордон України.
Принцип вибiрковостi полягає в тому, що пiд час проведення митного контролю митнi органи самостiйно визначають форми та обсяг контролю, достатнi для забезпечення додержання законодавства (ст. 42 МКУ).
Митний кодекс акцентує на вибiрковостi митного контролю. Згiдно iз законодавством, обрання форм митного контролю та його обсягу здiйснюється згiдно iз принципом достатностi для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи, а також з урахуванням положень ст. 40 Кодексу стосовно проведення мiнiмуму митних процедур.
Пiд визначенням обсягу митного контролю нами розумiється не тiльки обсяг операцiй, що є повязаними зi здiйсненням митного контролю (митних процедур), а й обсяг (необхiдна кiлькiсть) предметiв даного контролю.
Принцип доступностi забезпечується тим, що митний контроль товарiв, транспортних засобiв перевiзникiв здiйснюється цiлодобово вiдповiдно до типових технологiчних схем пропуску через державний кордон України автомобiльних, водних, залiзничних та повiтряних транспортних засобiв перевiзникiв (ч. 3 ст. 40 МКУ).
Принцип обмеженостi тривалостi митного контролю визначається тим, що тривалiсть перебування товарiв i транспортних засобiв пiд митним контролем, як i кiнцевий термiн такого перебування, безпосередньо залежить вiд обраного митного режиму (вiдповiдно до видiв митних режимiв, установлених ст. 185 Кодексу).
Разом з тим ст. 69 МКУ наголошує на те, що незалежно вiд закiнчення операцiй митного контролю, оформлення та пропуску товарiв i транспортних засобiв митний контроль за ними може здiйснюватися, якщо є достатнi пiдстави вважати, що мають мiсце порушення законодавства чи мiжнародного договору України, укладеного в установленому законом порядку, контроль за виконанням яких покладено на митнi органи. Такий контроль здiйснюється на пiдставi письмового розпорядження керiвника митного органу або особи, яка його замiщує.
Кiотська конвенцiя по сутi передбачає перехiд митних органiв на новi методи митного контролю, якi базуються на постаудитi й управлiннi ризиками, що спрямованi на стимулювання зовнiшньоекономiчної дiяльностi, а також передбачають спрощення та прискорення процедур митного оформлення i митного контролю.
Потрiбно зазначити, що саме процес спрощення та гармонiзацiї процедур митного контролю є прямо повязаним з його прозорiстю, послiдовнiстю, логiчнiстю та прогнозованiстю для всiх субєктiв зовнiшньоекономiчної дiяльностi.
Провiдною i найбiльш всього поширеною формою митного контролю є перевiрка документiв та вiдомостей, що є необхiдними для проведення такого контролю - документальний контроль. У ходi документального контролю перевiряються документи й вiдомостi, що необхiднi для здiйснення митного контролю (за визначенням ст. 45 Митного Кодексу).
Порядок митного оформлення товарiв працiвниками митних органiв такий[31]:
По-перше, перевiряється наявнiсть усiх документiв, що є необхiдними для митного оформлення товарiв.
По-друге, перевiряється вiдповiднiсть заповнення декларацiї вимогам, передбаченим у чинних нормативних актах, що регулюють порядок заповнення вантажної митної декларацiї.
По-третє, перевiряється правильнiсть нарахування i сплати митних платежiв i податкiв.
Також, при проведеннi перевiрки правильностi заповнення декларацiї використовуються вiдомостi, що мiстяться в супровiдних, транспортних, комерцiйних та iнших документах, а також результати митного огляду.
По завершеннi митного оформлення митним органом проводиться реєстрацiя декларацiї та додаткових аркушii i присвоюється їй вiдповiдний номер, який проставляється в декларацiї.
За результатами митного оформлення працiвником митного органу проставляється штамп у декларацiї, котра засвiдчується особистою номерною печаткою.
Потрiбно пiдкреслити, що митне оформлення вiдбувається пiсля декларування товарiв i майна та їх предявлення декларантом або транспортною органiзацiєю до митного оформлення. Декларування товарiв пiдприємствами здiйснюється самостiйно або на договiрнiй основi через органiзацiї, визнанi митницями як декларанти. Для митного оформлення товарiв необхiднi такi документи: декларацiя; належним чином посвiдченi копiї лiцензiй; дозволи iнших державних органiв, якщо товари пiдлягають контролю цих органiв; зовнiшньоекономiчнi контракти; документи, що пiдтверджують внесення вiдповiдних митних платежiв; супровiднi документи (транспортнi накладнi, рахунки-фактури тощо); iншi документи, зазначенi в декларацiї.
Основним документом, на пiдставi якого здiйснюється митне оформлення експортно-iмпортних операцiй, є вантажна митна декларацiя (ВМД). Вантажна митна декларацiя - це заява, що мiстить вiдомостi про товари та iншi предмети i транспортнi засоби та мету їх перемiщення через митний кордон України або про змiну митного режиму щодо цих товарiв, а також iнформацiю, необхiдну для здiйснення митного контролю, митного оформлення, митної статистики, нарахування митних платежiв.
Технологiчнi схеми оформлення розробляються стосовно до[14]:
торговельних, пасажирських, рибопромислових, нафтотранспортних вiтчизняних та iноземних суден закордонного плавання - по їх прибуттi й вибуттi;
обробки, контролю й оформлення експортно-iмпортних товарiв;
контролю й оформленню фiзичних осiб, а також товарiв, якi вони провозять.
Отже, митне оформлення полягає в документальному закрiпленнi вiдомостей, одержаних пiд час митного контролю товарiв i транспортних засобiв, що перемiщуються через митний кордон України (так звана статистична функцiя), та оформленнi результатiв цього контролю. Це важливо, оскiльки за допомогою такого документа можна встановити настання юридичного факту, а в необхiдному випадку вiн виступає джерелом доказiв.
Потрiбно зазначити, що митне оформлення служить важливим засобом для державного регулювання ввезення, вивезення i транзиту товарiв i транспортних засобiв[16].
З огляду на вищевикладенi головнi ознаки дослiджуваної категорiї, маємо зробити висновок про те, що процедура митного оформлення - це здiйснення операцiй, якi полягають у документальному закрiпленнi вiдомостей, одержаних пiд час митного контролю, оформлення його результатiв у пунктах пропуску через митний кордон України цiлодобово, та якi мають юридичне значення для подальшого використання перемiщуваних через нього товарiв i транспортних засобiв вiдповiдно до заявленого митного режиму.
Ще одним основним елементом митних процедур є справляння передбачених законом податкiв i зборiв.
Загальновiдомо те, що за допомогою митно-тарифних заходiв держава має можливiсть ефективно впливати на економiчний аспект державного господарства. На нашу думку, збiльшуючи або зменшуючи ввезення чи вивезення окремих товарiв, держава зводить у рiвнi економiчнi умови як вiтчизняних, так й iноземних товаровиробникiв, провадить певну економiчну, науково-технiчну, валютно-фiнансову полiтику у сферi зовнiшньоекономiчної дiяльностi, спрямовує дiяльнiсть субєктiв останньої в загальнодержавних iнтересах [28, с. 89].
Операцiї, пов'язанi зi справлянням передбачених законом податкiв i зборiв, належать до митних процедур (п. 19 ст. 1 Митного кодексу України). Справляння податкiв та зборiв при переоформленнi товарiв та транспортних засобiв у вiльний обiг повинна здiйснювати митниця, яка здiйснює таке переоформлення[16].
Процедура справляння передбачених законом податкiв i зборiв - це операцiї, що полягають у справляннi передбачених законодавством податкiв i зборiв з товарiв i транспортних засобiв на базi їх митної вартостi з урахуванням тарифних пiльг, принципiв взаємностi, захисту нацiональних товаровиробникiв та обґрунтованостi розмiрiв податкiв i зборiв для iноземних товаровиробникiв, контроль за своєчаснiстю, достовiрнiстю, повнотою справляння яких покладено на митнi органи[23].
Отже, розглянув питання щодо поняття, структури i особливостей митних процедур та порядку їх здiйснення вищезазначене, можемо пiдсумувати, що митнi процедури є сукупнiстю операцiй з митного контролю, якi здiйснюються у визначених формах, необхiдних i достатнiх для забезпечення додержання вiтчизняного законодавства з питань митної справи i мiжнародних договорiв України, вiдповiдно до типової технологiчної схеми пропуску через її державний кордон транспортних засобiв, а також документального закрiплення вiдомостей та оформлення результатiв, одержаних пiд час митного контролю, якi мають юридичне значення для подальшого використання цих товарiв i транспортних засобiв за заявленим митним режимом, виконуються посадовими особами митних органiв на певних територiях цiлодобово одночасно зi справлянням передбачених законодавством податкiв i зборiв з товарiв i транспортних засобiв.
Структура митних процедур складається з 3-х основних елементiв: митного контролю, митного оформлення i справляння передбачених законом податкiв i зборiв, якi, у свою чергу, складаються з величезної кiлькостi операцiй
Потрiбно пiдкреслити, що особливостi митних процедур стосовно кожного з видiв транспорту виявляються саме в митних операцiях, якi є специфiчними щодо кожного iз зазначених видiв.
.2 Становлення правового механiзму митної процедури в Українi
Вивчення становлення правового механiзму митної процедури в Українi має принципове значення для подальших дослiджень щодо визначення правових особливостей здiйснення субєктами господарських митних процедур. Проблеми становлення правового механiзму митної процедури в Українi частково розкрито в працях В. Мицика, С. Науменко, П. Пашко, П. Романюка, В. Чорного, I. Шеремета та iн.
Зазначимо, що митна проблематика з питань правового механiзму митної процедури та здiйснення митного контролю - є справою достатньо складною i специфiчною навiть для досвiдчених фахiвцiв i вчених-правознавцiв. Тому, в першi роки незалежностi нашої країни не було опубликовано у виданнях фундаментальних праць, якi б на фактичному матерiалi розкривали етапи становлення та правову основу Української митної справи. Лише в 1998 р. дану прогалину значною мiрою заповнило дослiдження Л. Деркача. Автром була дана оцiнка iснуючих тенденцiй, механiзмiв митної процедури, а також присвячено питання проблемам становлення i розвитку митного законодавства.
Митна справа безпосередньо пов'язана iз товарним виробництвом та мiжнародною торгiвлею i обмiном. Вона є найпростiшою формою оподаткування[19].
Поява найпростiших видiв оформлення перемiщення товарiв пов'язана iз зародженням самої митної справи, що зумовлює необхiднiсть встановлення певних правил справляння податкiв в процесi торгового обмiну. Так з'являлися звичаї, правила i процедури їхнього стягнення.
У мiру того як складалося саме поняття торгового мита i супутнiх їм торгових зборiв за право купiвлi-продажу товарiв на чужiй територiї, було сформоване звичаї, правила i процедури їхнього стягнення або повного чи часткового звiльнення вiд цього обов'язку. Вiдповiдно до цього створювалася спецiальна митна служба, облаштовувалася митниця. Згодом, вищенаведенi заходи дiстали органiзацiйного, правового i дипломатичного (мiжнародно-правового) закрiплення. Вони установлювалися вiдповiдно до потреб економiки та торгового обмiну з тою чи iншою країною, а також виникаючою потребою в певному товарi чи необхiдностi збути його надлишку усерединi країни.
Окрiм цього, на митну полiтику по вiдношенню до окремих країн впливали також суб'єктивнi чинники. Наприклад, вiдомий росiйський iсторик В.О. Ключевський уважав, що система торгових вiдносин Київської Русi з Вiзантiєю на безмитнiй основi i взаємному сприяннi, визначена договорами князiв Олега й Iгоря, була основним пiдґрунтям щодо пiдготовки прийняття християнства Руссю (причому саме з Вiзантiї). Не треба й залишати без уваги питання щодо поєднання родин руських князiв, яке значно впливало на змiст митних вiдносин i формування митних режимiв.
Як необхiдний атрибут внутрiшньої i зовнiшньої торгiвлi митниця своєю дiяльнiстю впливала на формування сприятливого торговельно-економiчного режиму в країнi, забезпечувала животворчий вплив торгiвлi на полiтичну, економiчну i соцiальну сфери суспiльного життя. В тому числi значно вплинула на становлення загальноросiйського ринку та включення його в сферу мiждержавного обмiну.
Отже, наведенi процеси, що були прогресивними саме за своїм характером перетворилися на один iз вирiшальних чинникiв утвердження державностi та об'єднання удiльної Русi навколо Москви, а також створення централiзованої росiйської держави, встановлення i розвитку її мiжнародних зв'язкiв[23].
За часiв козацької держави також велась митна справа. Однак, вона будувалась на зразок митних процедур сусiднiх держав, а також не мала єдиного механiзму. Навiть поєднавшись з Росiєю ще деякий час велась самостiйна митна справа. Проте з часом, за ступiнню насадження центральних органiв i демонтажу атрибутiв козацької держави, вона була пiдпорядкована загальнiй митнiй полiтицi Росiї.
Свiдчень впливу росiйської митної полiтики на мiжнароднi вiдносини, мiжнародну торгiвлю дуже багато. Як незмiнний атрибут внутрiшньої i зовнiшньої торгiвлi митниця почала впливати на утворення сприятливого торговельно-економiчного режиму в державi. Вона була гарантом цивiлiзовани стосункiв при забезпеченнi торгiвлi, а також з нею сприйала на полiтичнi, культурнi та iншi процеси вдержавi. За словами iсторiкiв, саме формування митної справи стало вирiшальним чинником становлення росiйської державностi та об'єднання розрiзнених князiвств в єдину державу.
При всiй обєднаностi i суперечливостi iсторичного методу формування митницi досвiд його свiдчить про те, що митна справа, митна полiтика склалися як найважливiша сфера економiчної полiтики держави, iнструмент регулювання зовнiшньої торгiвлi i захисту нацiональних iнтересiв. Тому вони, у свою чергу, лежать в основi характеристики зовнiшньополiтичної та зовнiшньоторговельної (зовнiшньоекономiчної) дiяльностi[18].
Характерно, що й на Українi пiд час визвольної вiйни 1647-1654 pp. придiлялась увага митнiй полiтицi та митнiй справi. Так було й за часiв гетьманщини i до 1754 р, коли козацька держава збирала мито. Пiсля втрати самостiйностi Українською державою митна справа розвивалась на її територiї за загальними правилами та на основi законодавства Росiї, де склалась система митних органiв на чолi iз Наказом Великої казни. На мiсцях створювались повiтовi хати «избы», де справлялося мито. Разом з тим, як стверджується в багатьох джерелах, внаслiдок особливого геоекономiчного положення розвитку цукрової промисловостi, виробництва горiлки та iнших товарiв в Українi розвиток митних органiв й митної справи загалом йшов попереду iнших регiонiв Росiї.
Отже, в процесi багатовiкової еволюцiї торговельних вiдносин мiж державами митнi правила i процедури поступово перетворювалися у важливий iнструмент регулювання товаропотокiв i, одночасно, одного з провiдникiв правлячої торгово-полiтичної доктрини держави i принципiв його митної полiтики. В той же час аж до другої половини XX столiття митнi процедури перебували в тiнi митного тарифу - основного iнструмента регулювання мiжнародної торговельної полiтики
За часiв СРСР митна справа в Українськiй РСР самостiйно майже не велася, а все було пiдпорядковано центральним виконавчим органам. Лише з лiбералiзацiєю зовнiшньоекономiчної дiяльностi та розширенням прав регiонiв у цiй сферi виникла потреба створити митнi органи безпосередньо на мiсцях вироблення експортного товару. Так, у 1985 р. митнi служби вже створюються на всiй територiї України, у тому числi й на Сходi. Спочатку - у Сумах (при знаменитому науково-виробничому об'єднаннi iм. Фрунзе), а потiм - в Харковi. Їх виникнення було спричинене змiнами в умовах господарювання та вiдносною самостiйнiстю пiдприємств, у тому числi й у зовнiшньоекономiчнiй дiяльностi. Отже, монополiя держави на зовнiшню торгiвлю поступово втрачалася, а разом iз цими процесами розвивалася й митна справа. Якщо спочатку пости, що створювались у великих мiстах України, були призначенi для оформлення вантажiв, то з часом з лiбералiзацiєю емiграцiйної полiтики i для оформлення виїжджаючих за кордон вони перейняли на себе функцiї оформлення багажу громадян[15].
Ще до офiцiйного проголошення незалежностi Української РСР були прийнятi закони «Про зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть» 16 квiтня 1991 р. та «Про митну справу в Українськiй РСР» 25 червня 1991 р. Власне, становлення та розвиток митної справи та митного права в Українi започатковано Декларацiєю про державний суверенiтет України та Законом Української РСР «Про економiчну самостiйнiсть Української РСР», де визначено засади економiчної i самостiйностi та напрямки її реалiзацiї. Виходячи з того, що забезпечення економiчної самостiйностi України є важливою умовою державного суверенiтету, Україна самостiйно визначає свiй економiчний статус та стратегiю соцiально-економiчного розвитку в I iнтересах свого народу. Для цього здiйснюється самостiйно зовнiшньоекономiчна полiтика, забезпечується соцiальна захищенiсть кожного громадянина, захищенiсть внутрiшнього ринку.
Визнання митних процедур в якостi об'єкта мiждержавного правового регулювання припадає на перiод початку лiбералiзацiї мiжнародного торгового режиму. Поряд iз завданнями по зниженню тарифних обмежень, усунення нетарифних бар'єрiв, створення прозорих правил обслуговування товаропотокiв при перетинаннi ними митного кордону, виникала необхiднiсть в активiзацiї дiяльностi в галузi митної справи, а саме: у сферi усунення митних бар'єрiв. У цьому зв'язку, забезпечення можливо бiльш високого рiвня узгодженостi й унiфiкацiї митних систем держав, а також посилення вивчення проблем, що виникають у ходi розвитку i полiпшення митної технiки i митного законодавства, визнавалися актуальними завданнями удосконалення системи мiжнародної торгiвлi[23].
Потрiбно надати бiльшої уваги тому, що одним з ключових напрямкiв у досягненнi однаковостi митних механiзмiв i пiдвищення ефективностi мiжнародного обмiну товарами стало саме усунення розбiжностей мiж нацiональними митними процедурами, а також їх гармонiзацiя та спрощення.
Як пiдсумок роботи в данiй областi стала розробка та пiдписання у 1973 р. основоположного мiжнародно-правового документа у сферi регулювання митних процедур - Мiжнародної конвенцiї про спрощення та гармонiзацiю митних процедур (Конвенцiя Кiото). Таким чином, митнi процедури стали самостiйним предметом мiжнародно-правового регулювання, а направлення їх правової регламентацiї та якiсного перетворення на нацiональному рiвнi отримали чiткi орiєнтири.
Розвиваючись в руслi мiжнародно-правових стандартiв, нацiональнi системи митного регулювання рiзних держав, однак, мають видимої зовнiшньої специфiкою, характер якої часто розкривається при аналiзi митних процедур. Стосовно до об'єкту нашого дослiдження зауважимо, що адмiнiстративнi процедури в рiзних системах митних мають рiзнi назви i далеко не завжди однаково вiдображають правовi особливостi нацiонального митної справи. Так, у Великобританiї закономiрностi загальних адмiнiстративних процедур, покликаних забезпечувати примiщення товарiв пiд митний режим, виявляються на основi аналiзу процедур експорту та iмпорту, в Японiї - процедур експортного та iмпортного очищення[15].з становленням України як незалежної держави, розкрiпаченням економiчної активностi населення та мiграцiйної полiтики особливого значення набуло забезпечення її економiчної самостiйностi. Невiдємним елементом економiчної стабiльностi будь-якої держави є ефективно дiюча митна система.
В результатi виходу України з Радянського Союзу у прикордонних регiонах (переважно на базi органiв внутрiшнiх справ) було сформовано митнi пости. Митницi на захiдному та пiвденному контролi та в мiжнародних аеропортах набули нового статусу. Водночас почалося формування митного законодавства.
В статусi суверенної держави Україна потребувала розроблення власної митної полiтики й митного законодавства. Вже в першi мiсяцi незалежностi в короткий термiн було розроблено та прийнято Митний кодекс України» вiд 12 грудня 1991 р. та Закон України «Про єдиний митний тариф» 5 лютого 1992 р. Разом iз тим було визначено та закрiплено основи вiтчизняної митної справи та визначено завдання митних органiв. При розробцi та прийняттi правових норм було враховане iснуючi мiжнароднi пiдходи та правила ведення митної справи i митної полiтики. Отже, саме з моменту набуття незалежностi, розвиток митної справи в Українi розвивається у напрямi гармонiзацiї i унiфiкацiї iз загальноприйнятими мiжнародними нормами та стандартами.
Проведений аналiз вiтчизняного законодавства, мiжнародно-правових актiв, а також значної кiлькостi зарубiжних джерел демонструє те, що саме сутнiсть митної полiтики країни визначається впливом об'єктивних та суб'єктивних факторiв, що обумовлюють вiдповiдну стратегiю державного розвитку. Так, засоби фiскальної, регулятивної, захисної функцiй митної полiтики закрiплено вiдповiдними нормами законодавства. Вони носять обов'язковий характер й забезпечуються примусовою силою держави[17].
Отже, Митний кодекс України 1991 р. став першим митним законом за часiв незалежностi. Даний правовий акт регулював суспiльнi вiдносини в галузi митної справи на етапi становлення ринкових вiдносин та скасування монополiї зовнiшньої торгiвлi.
Саме в цi часи, одним з перших завдань, що постали перед Українською митницею, було створення мережi власних пунктiв пропуску, а також пiдготовка нормативно-правової бази. На початковому етапi розвитку власної митної системи було прийняте Закони України: «Про зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть» 16 квiтня 1991 р., «Про митну справу в Українi» 15 червня 1991 р., Митний кодекс України 12 грудня 1991 р., «Про єдиний митний тариф» 5 лютого 1992 р., «Про внесення змiн i доповнень до деяких законодавчих актiв України з митних питань» 28 сiчня 1994 р. та iншi нормативнi акти, яки стали правовою базою органiзацiї та розвитку вiтчизняної митної справи.
Закон «Про митну справу в Українi» визначив правовi основи органiзацiї митної справи та здiйснення митних процедур. Йому належала поважна роль у розвитку митного законодавства нашої держави. Було зроблено поштовх до прийняття на його основi цiлої низки нормативно-правових актiв з регулювання митної дiяльностi. Даний був актуальним аж до прийняття у липнi 2002 року Нового Митного кодексу України.
На даному етапi розвитку митної справи було також прийнято такi основнi нормативнi акти як: наказ ДМКУ 10.04.1992 р. «Про створення митних установ», Положення про провадження у справах про порушення митних правил, затверджене наказом ДМКУ 3205 4.11.1992 р.; наказ ДМКУ №73 19.03.1993 р. «Про прикордонно-митний контроль на державному кордонi України» та iн.
Вищеприведеними документами було визначено головнi напрямки щодо органiзацiї та розвитку митної служби, зокрема, у сферi порушення митних правил. Також було розроблено заходи здiйснення внутрiшнього i прикордонного митного контролю.
З 1994 р. розпочався другий етап розвитку митної системи. Даний етап характеризується подальшим розвитком мережi митних органiв, а також удосконаленням їх органiзацiйної структури й апарату управлiння. Цьому етапу притаманним є створенням об'єктiв митної iнфраструктури, що забезпечує перебудову органiзацiї та провадження митної справи на основi митного законодавства. В цей перiод були прийнятi: Постанова КМУ №465 8.07.1994 р. «Про створення територiальних митних управлiнь», наказ ДМКУ №198 6.05.1995 р. «Положення про зону митного контролю». В 1994 р. у Києвi створено Центральну митну лабораторiю.
Починаючи iз 29 листопада 1996 роцi в країнi вiдбулася реорганiзацiя структури митної системи України згiдно з Указом Президента України 29.11.1996 р. №1145/96 «Про Державну митну службу України». З метою вдосконалення органiзацiйної структури митної системи, посилення митного контролю, боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил, змiцнення виконавської дисциплiни спiвпрацiвникiв митної системи на основi Державного митного комiтету України було утворено Державну митну службу України. Наведений Указ визначив основнi завдання Держмитслужби України. Зокрема, були створенi спецiалiзованi митнi установи, вiддiлення боротьби з контрабандою i порушеннями митного законодавства, вiддiли митних тарифiв i митної вартостi, вiддiли контролю за доставкою товарiв, служба митної варти. На виконання Указу Президента було створено Нацiональну систему пiдготовки, перепiдготовки та пiдвищення квалiфiкацiї фахiвцiв митної справи у складi Академiї митної служби України i центри пiдвищення квалiфiкацiї й перепiдготовки кадрiв у мiстах Києвi та Хмельницькому, а також Центральну енергетичну митницю. Пiзнiше була створена Оперативна митниця.
Вiдповiдно до «Положення про Державну митну службу України», яке було затверджено Указом Президента України 24 серпня 2000 р. (№1022/2000) зазначалось, що Держмитслужба України є центральним органом виконавчої влади iз спецiальним статусом, який забезпечує реалiзацiю державної полiтики у сферi митної справи. Держмитслужба України має на метi розв'язання покладених на неї завдань безпосередньо i через iншi пiдпорядкованi пiдсистеми, до складу яких входять: регiональнi митницi, митницi, митнi пости, митнi лабораторiї та пiдвiдомчi пiдсистеми - митнi навчальнi заклади, обчислювальнi центри, науково-дослiднi заклади.
Отже, за роки незалежностi правового регулювання отримали вiдносини, що були безпосередньо повязанi з органiзацiєю митної справи, а також перемiщенням товарiв i транспортних засобiв, органiзацiєю митного контролю, митним оформленням, стягуванням мита та митних зборiв, здiйсненням адмiнiстративних правопорушень у сферi митної справи, здiйсненням боротьби з контрабандою.
Потрiбно зазначити, що процес еволюцiї митного законодавства визначався вiдомчими нормативно-правовими актами. Перший МК України (а потiм i всi наступнi митнi кодекси) мав значну кiлькiсть вiдсильних норм (до актiв Кабiнету Мiнiстрiв України та до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалiзацiю державної полiтики у сферi державної митної служби). Самими актами Кабiнету Мiнiстрiв та ДМК України впорядковувалась процедура митного оформлення. Часто це були технiчнi норми, якi визначали митнi процедури залежно вiд категорiї товарiв, видiв транспорту, митних режимiв, заходiв нетарифного регулювання, осiб, якi їх перемiщують.
Отже, митна справа була започаткована як елемент зовнiшньої полiтики України та зовнiшньоекономiчної дiяльностi. В наш час вона є необхiдним елементом перемiщення осiб, транспортних засобiв предметiв та особливо товарiв через кордон й виступає як засiб встановлення порядку та органiзацiї перемiщення через митну територiю України товарiв i предметiв, обкладення їх митом, оформлення, здiйснення контролю та iнших заходiв по реалiзацiї митної полiтики. При здiйсненнi митної справи Україна дотримується визнаних у мiжнароднiй практицi системи класифiкацiї та кодифiкацiї товарiв, єдиної форми декларування експорту та iмпорту товарiв, стандартiв митної iнформацiї та iнших загальноприйнятих у мiжнароднiй практицi норм та стандартiв.
.3 Нормативно-правове регулювання митних процедур
Формування i розвиток системи митного регулювання в Українi вiдбувається пiд впливом рiзноманiтних чинникiв. Однi з чинникiв мають суто нацiональний характер, iншi надiленi окремими мiжнародними рисами.
Порядок та умови провадження митного оформлення визначено положеннями Митного Кодексу України, а також багатьох iнших законодавчих актiв: указiв Президента України, постанов та розпоряджень Уряду України, вiдомчих нормативних актiв[14].
Сучасне законодавство України iз питань митної справи складається з: Конституцiї України, Митного Кодексу, законiв України та iнших нормативно-правових актiв з питань митної справи, що було видано на пiдставi та на виконання Конституцiї України, Митного Кодексу та законiв України.
Потрiбно зазначити, що якщо укладеним в установленому законом порядку мiжнародним договором України, встановлюються iншi правила, нiж тi що передбаченi Митним Кодексом України - застосовуються правила мiжнародного договору.
Вiдомо, що Конституцiя України має найвищу юридичну силу. Отже, Закони України та iншi нормативно-правовi акти приймаються лише на основаннi статей Конституцiї України i повиннi їй вiдповiдати. Укладення ж мiжнародних договорiв, що суперечать нормам Конституцiї України, можливе лише пiсля внесення вiдповiдних змiн до неї.
Пiд нормативно-правовим актом розумiється виражене в письмовiй формi рiшення компетентних державних органiв, що мiстять норми права. Це акти правотворчостi. Саме за допомогою них можливо встановлювати, змiнювати або скасовувати окремi правовi норми. За юридичною силою нормативно-правовi акти можливо подiлити на[21]:
законодавчi акти;
пiдзаконнi акти.
До законодавчих актiв з питань митної справи вiдносять: Митний кодекс, як основний галузевий нормативно-правовий акт та закони України, якi мiстять положення з питань митної справи.
Закон - це нормативно-правовий акт вищого органу державної влади (Верховної Ради України). Закон регулює найбiльш поважнi питання суспiльного життя. Вiн встановлює права i обовязки громадян та має вищу юридичну силу. Приймається Закон України iз додержанням особливої законодавчої процедури.
Потрiбно пiдкреслити, що закони України подiляються на: спецiальнi закони - тi що займають центральне мiсце в механiзмi правового регулювання митних вiдносин, зачiпають всi основнi правовi питання, що виникають в митнiй практицi України (ЗУ «Про Єдиний митний тариф» вiд 05.02.92.), та закони України, якi мiстять деякi митно-правовi норми (ЗУ «Про гуманiтарну допомогу» вiд 22.10.99 р. 1192-XIV).
Помiтну роль в механiзмi митно-правового регулювання вiдiграють пiдзаконнi акти. Пiдзаконнiсть їх означає те, що вони видаються на основi та на виконання положенням Конституцiї України, Митного Кодексу та законiв України. Основними видами пiдзаконних актiв у галузi митної справи є[29]:
Укази Президента України (Про державну митну службу України вiд 19.11.96);
Постанови Кабiнету Мiнiстрiв України. (Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України: Постанова КМУ №57 вiд 27.01.95 р.);
Постанова КМ України вiд 05.10.2011 №1031 «Деякi питання здiйснення державного контролю товарiв, що перемiщуються через митний кордон України»
Постанова КМ України вiд 05.10.2011 №1030 «Деякi питання здiйснення попереднього документального контролю в пунктах пропуску через державний кордон України»
Постанова КМ України вiд 03.09.2009 №932 «Про затвердження Порядку формування перелiку товарiв (крiм пiдакцизних) для будiвництва i оснащення спортивних споруд з метою забезпечення проведення фiнальної частини чемпiонату Європи 2012 року з футболу в Українi, при ввезеннi яких на митну територiю України ввiзне мито не справляється»
Постанова КМ України вiд 18.05.2011 №581 «Про затвердження Порядку ввезення на митну територiю України технiки, обладнання, устатковання, технiчних та транспортних засобiв, що використовуються для розвитку виробництва i забезпечення споживання бiологiчних видiв палива»
Пiдзаконнi акти, що приймаються декiлькома державними органами (Iнструкцiя про порядок проведення контрольованої поставки наркотичних засобiв, психотропних речовин i прекурсорiв, затвердженої спiльним наказом Держмитслужби, СБУ, МВС та Держкомкордону України вiд 14.08.95 р. за №383ДСК/547ДСК/142ДСК/242ДСК, погодженої з Генеральною прокуратурою України i зареєстрованої в Мiнiстерствi юстицiї України 31.08.95 за №318/854.) [32].
Нормативнi акти ДМСУ (Про затвердження Порядку застосування митного режиму тимчасового ввезення (вивезення): Наказ ДМСУ вiд 28.03.2000 р. №173.)
Отже, в результатi проведеного дослiдження науково-правової лiтератури нами було обґрунтоване, що митно-тарифнi норми, якi є складовими формування правового механiзму нормативно-правового регулювання митних процедур, можуть мати як спецiальний, так i загальний характер. Те саме стосується нормативних документiв, хоча в актах загального характеру трапляються й окремi норми, спецiально розрахованi на митно-тарифнi вiдносини. Загалом нормативнi акти, якi регулюють даний вид взаємовiдносин, було умовно роздiлено нами на чотири окремi групи:
Першу групу становили правовi норми загального характеру. До них можливо вiднести: Декларацiю про державний суверенiтет України, яка започаткувала правову норму про самостiйне створення Україною власної митної системи (розд. VI) та Конституцiю України, яка регламентує положення щодо захисту суверенiтету i територiальної цiлiсностi України, забезпечення її економiчної та iнформацiйної безпеки (ст. 17). Також встановлюється конституцiйна норма, згiдно з якою засади зовнiшнiх вiдносин, зовнiшньоекономiчної дiяльностi, митної системи визначаються винятково законами України (ст. 92, п. 9) [3, с. 58].
До другої групи нами було вiднесено законодавчi акти, в яких закрiплено основнi принципи органiзацiї i напрями здiйснення митно-тарифної полiтики України. Насамперед, це Закон України «Про зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть» ст. 13, Митний кодекс України. Дана група нормативних документiв визначає основнi правовi засади функцiонування митної системи України. Так, в них визначаються: головнi напрямки митної полiтики країни; систему органiв державного регулювання митної справи. Митний кодекс регулює дiяльнiсть служб митного контролю, їх права та обов'язки, порядок митного контролю, органiзацiю митної служби та iншi близькi за характером питання, такi як розподiл функцiй законодавчої та виконавчої влади в митнiй галузi [3, с. 59].
Основу третьої групи становлять акти, що складаються iз систематизованих норм, що регулюють окремий напрям митних вiдносин. Зокрема, до них слiд вiднести: Закон України «Про єдиний митний тариф», який практично регламентує тарифну полiтику в Українi. Даним законом визначається порядок, методологiя тарифного оподаткування та пов'язанi з цим дiї суб'єктiв зовнiшньоекономiчної дiяльностi. До даної групи слiд вiднести також постанови та розпорядження КМУ з питань органiзацiї та забезпечення митної справи, а саме: здiйснення загального керiвництва митною справою; встановлення розмiрiв мита, митних зборiв i плати за митнi процедури; координацiя дiяльностi мiнiстерств, державних комiтетiв i вiдомств України в галузi митної справи.
Четверту групу становлять акти iз регулювання поточних операцiй у сферi митно-тарифних вiдносин. Дану групу можливо вiднести до найбiльш чисельної група нормативних документiв, якi регламентують широке коло вiдносин. Це: постанoви, iнструктивнi лиcти, нaкази, якi приймaються i видaються в пeршу чeргу Дeржавною митнoю службoю Укрaїни з питaнь митно-тaрифного рeгулювання зовнiшньоекономiчної дiяльностi, а тaкож спiльнi aкти ДMСУ та iнших цeнтральних, мiсцевих оргaнiв викoнавчої влaди та органiв мiсцевого самоврядування, якi видаються на пiдставi п. 8 Положення про ДМСУ. Наведенi нормативно-правовi акти (спiльнi накази, iнструкцiї, положення), як прaвило, стoсуються спiльних захoдiв щoдо транспoртування й офoрмлення вaнтажiв, якi перемiщуються чeрез митний кoрдон України, функцiонування пунктiв пропуску, органiзацiї бoротьби з митними правопорушеннями тощо. Найважливiшi спiльнi aкти рoзглядaються та затверджуються на засiданнях спiльних колегiй ДMСУ та MВС, Держкoмкордону, Мiнiстерства фiнансiв, Дeржавної подaткової адмiнiстрацiї та iнших мiнiстерств та вiдомств.
Отже, запропоновaна класифiкацiя законoдавчих aктiв дoзволяє чiтко розмeжувати сфeри дiї дaних нoрмативних дoкументiв. Тaк, Митним кoдексом рeгулюються питaння, якi пoв'язанi з прoцесом фoрмування нацiональної митної системи в цiлому, тобто це питання, якi не є, як правило, предметом мiжнародних переговорiв, а сфера їхньої дiї - це нацiональнi закони держави, хоча не виключається можливiсть унiфiкацiї нацiональних правил роботи митних служб рiзних країн та їх базування на багатостороннiх мiждержавних та iнших угодах, якi спрощують митнi процедури.
Правову регламентацiю регулювання митних процедур забезпечує в основному Митний кодекс України вiд 23.10.2013. Даний законодавчий акт визначає основнi засади органiзацiї та здiйснення митної справи в Українi. Кодексом регулюються економiчнi, органiзацiйнi, правовi, кадровi та соцiальнi аспекти дiяльностi митної служби України. Митний Кодекс спрямоване на забезпечення захисту економiчних iнтересiв України, а також створення сприятливих умов для розвитку її економiки, захисту прав та iнтересiв суб'єктiв пiдприємницької дiяльностi та громадян, забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.
Оснoвнi засaди митнoї полiтики грунтуються на принципах встановлених Законом України «Про зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть» в якому зазначено, що субʼєкти зовнiшньоекономiчної дiяльностi керуються такими принципами[9]:
Принцип суверенiтету суспiльства України у здiйсненнi зовнiшньоекономiчної дiяльностi, яка полягає у: абсолютному правi народу України самостiйно та незалежно здобувати зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть на територiї України, опираючись на закони, котрi дiють на територiї України; обов'язку України неухильно дотримуватися всiх договорiв i обовязки України в сферi мiжнародних економiчних стосункiв; принципом свободи зовнiшньоекономiчного пiдприємництва, який полягає у: правi суб'єктiв зовнiшньоекономiчної дiяльностi добровiльно вступати у зовнiшньоекономiчнi зв'язки; правi суб'єктiв зовнiшньоекономiчної дiяльностi здiйснювати її в будь-яких формах, якi прямо не забороненi чинними законами України; обов'язку додержувати при здiйсненнi зовнiшньоекономiчної дiяльностi порядку, встановленого законами України; виключному правi власностi суб'єктiв зовнiшньоекономiчної дiяльностi на всi одержанi ними результати зовнiшньоекономiчної дiяльностi[18].
Принципом юридичної рiвностi i недискримiнацiї, що полягає у: рiвностi перед законом всiх суб'єктiв зовнiшньоекономiчної дiяльностi, незалежно вiд форм власностi, в тому числi держави, при здiйсненнi зовнiшньоекономiчної дiяльностi; заборонi будь-яких, крiм передбачених цим Законом, дiй держави, результатом яких є обмеження прав i дискримiнацiя суб'єктiв зовнiшньоекономiчної дiяльностi, а також iноземних суб'єктiв господарської дiяльностi за формами власностi, мiсцем розташування та iншими ознаками; неприпустимостi обмежувальної дiяльностi з боку будь-яких її суб'єктiв, крiм випадкiв, передбачених цим Законом; ринципом захисту iнтересiв суб'єктiв зовнiшньоекономiчної дiяльностi, який полягає у тому, що Україна як держава: забезпечує рiвний захист iнтересiв всiх суб'єктiв зовнiшньоекономiчної дiяльностi та iноземних суб'єктiв господарської дiяльностi на її територiї згiдно з законами України; здiйснює рiвний захист всiх суб'єктiв зовнiшньоекономiчної дiяльностi України за межами України згiдно з нормами мiжнародного права; здiйснює захист державних iнтересiв України як на її територiї, так i за її межами лише вiдповiдно до законiв України, умов пiдписаних нею мiжнародних договорiв та норм мiжнародного права[29].
Принципом еквiвалентностi обмiну, неприпустимостi демпiнгу при ввезеннi та вивезеннi товарiв.
Митна полiтика являє собою певний комплекс заходiв, спрямованих на забезпечення ефективного функцiонування митних кордонiв та забезпечення захисту нацiональних iнтересiв та нацiональної безпеки держави у зовнiшньоекономiчнiй сферi.
Митна полiтика спрямована на iнтеграцiю української економiки до свiтового господарства i важливим засобом вирiшення цього завдання є участь України в мiжнародному спiвробитництвi в галузi митної справи. Так, тiльки за першi вiсiм рокiв iснування нашої держави Верховною Радою України було ратифiковано 292 мiжнародних угод (конвенцiй, хартiй, договорiв i протоколiв до них). Завдяки цьому було започатковано i розширено договiрно - правовi вiдносини з 54 країнами свiту (в тому числi укладено 37 договорiв про встановлення дружнiх стосункiв або принципiв взаємовiдносин), з рядом впливових мiжнародних органiзацiй (Мiжнародний банк реконструкцiї та розвитку, Мiжнародний валютний фонд, ЄС, Європейський банк реконструкцiї та розвитку, Бельгiйсько-Люксембурзький Економiчний Союз, СНД тощо). Україна приєдналася до 51 мiжнародної угоди унiверсального рiвня та 34 регiональних[30].
Українськi вченi, аналiзуючи принципи митної полiтики, дiйшли висновку, що «право як сукупнiсть правових норм носить догматичний характер i не здатне еволюцiонуватися саме по собi.
Згiдно Закону України «Про систему оподаткування» ставки, механiзм справляння податкiв i зборiв (обов'язкових платежiв), за винятком особливих видiв мита, i пiльги щодо оподаткування не можуть встановлюватися або змiнюватися iншими законами України, крiм законiв про оподаткування. Особливi види мита справляються на пiдставi рiшень про застосування антидемпiнгових, компенсацiйних i спецiальних заходiв, прийнятих вiдповiдно до законiв України
Таким чином, митнi процедури та їх проведення вписанi в основнi нормативно-правовi документи з митної справи.
Митний кодекс України, виходячи зi змiсту його статей, до митних правил зараховує порядок здiйснення митних процедур.
Перш за все, це порядок органiзацiї та здiйснення митного контролю та митного оформлення.
Окрiм того, до митних правил законодавчi та нормативнi акти зараховують: порядок облiку субєктiв зовнiшньоекономiчної дiяльностi, якi здiйснюють перемiщення товарiв через митний кордон України; процедури, що виконуються до початку митного оформлення товарiв i транспортних засобiв, тобто попереднi операцiї; порядок декларування товарiв i транспортних засобiв; обовязковiсть митного контролю та оформлення всiх товарiв i транспортних засобiв, що перемiщуються через митний кордон; перемiщення всiх товарiв i транспортних засобiв виключно у визначених пунктах пропуску на митному кордонi України; порядок тимчасового зберiгання товарiв i транспортних засобiв, що перемiщуються через митний кордон України; порядок здiйснення митних процедур при перемiщеннi товарiв i транспортних засобiв через митний кордон України рiзними видами транспорту.
Митне законодавство можна подiлити на двi складовi щодо обєкта правового регулювання. Обєктом адмiнiстративного регулювання є вiдносини, що виникають у звязку з державним управлiнням митною службою як системою митних органiв. Обєктом безпосередньо митного впливу - це комплекс вiдносин, що виникають у звязку з перемiщенням товарiв i транспортних засобiв через митний кордон, тобто митних правил.
2. Правовi особливостi здiйснення субєктами господарських митних процедур в Українi
.1 Дослiдження органiзацiйно-правового механiзму управлiння процесом здiйснення митних процедур
У сучасних умовах економiчного розвитку України, а також в зв'язку iз розширенням зовнiшньоекономiчних взаємовiдносин особливого своєрiдного значення набуває дослiдження органiзацiйно-правового механiзму управлiння процесом здiйснення митних процедур. Зазначимо, що основу його складає митне законодавство, що визначає принципи органiзацiї митної справи в Українi з метою, з одного боку - створення сприятливих умов для розвитку економiки, зовнiшньоекономiчних звязкiв, а з iншого - захисту та забезпечення конституцiйних прав i свобод громадян, держави, субєктiв пiдприємницької дiяльностi всiх форм власностi i додержання ними правил, встановлених у цiй важливiй сферi правового регулювання.
Пiд механiзмом органiзацiйно-правового регулювання проведення митних процедур нами була визначена система заходiв компетентних державних органiв, якi визначають порядок органiзацiйно-правового регламентування розглядуваних процедур [8].
Потрiбно зазначити, що в сучасних умовах розвитку нашої держави, система державних i недержавних органiв охорони права власностi перебуває у фазi становлення та поступового розвитку. Митнi органи як важливий елемент цiєї системи виконують завдання щодо сприяння захисту прав суб'єктiв господарювання при перемiщеннi товарiв через митний кордон України. Отже, створення вiдповiдних пiдроздiлiв митної системи як у центральному апаратi, так i на мiсцях, на якi покладається виконання специфiчної функцiї, можна вiднести до органiзацiї з лiнiйною структурою побудови, яка є логiчно стрункiшою й формально визначеною, але разом з тим менш гнучкою.
В першому роздiлi дослiдження нами було встановлено структуру митних процедур та доведено, що вона є однакова на будь-яких видах транспорту.
Зазначимо, що митнi процедури складаються з 3-х основних елементiв, до яких нами було вiднесено: митний контроль; митне оформлення та справляння передбачених законом податкiв i зборiв.
Цi елементи (митнi процедури), у свою чергу, складаються з величезної кiлькостi операцiй. Операцiї здiйснюються у вiдповiдних формах, необхiдних i достатнiх для забезпечення додержання вiтчизняного законодавства з питань митної справи й мiжнародних договорiв України, вiдповiдно до типової технологiчної схеми пропуску через її державний кордон транспортних засобiв.
В процедурi оформлення товарiв i транспортних засобiв беруть участь спiвробiтники митних, прикордонних та iнших органiв, якi дiють на пiдставi взаємоузгоджених технологiчних схем оформлення та контролю вантажiв та пасажирiв. Технологiчнi схеми митного та iнших видiв контролю являють собою письмово-графiчнi документи. Вони вiдображують процедуру митно-прикордонного оформлення всiма службами, якi взаємодiють за мiсцем, цiллю, часом, завданнями, кордонами [12].
Вищезгаданi технологiчнi схеми розробляються у вiдповiдностi з конкретними специфiчними умовами дiяльностi кожного окремого митного пропуску. Вони спрямованi на врегулювання процедур митно-прикордонного контролю й оформлення щодо обробки, контролю й оформлення експортно-iмпортних товарiв.
Нагальна потреба в розробцi специфiчних технологiчних схем, що спрямовуються на регламентування окремих правовiдносин в сферi митної справи, викликана особливостями оформлення документiв у процесi здiйснення митних процедур.
Данi норми можливо визначити як спецiальнi, що цiлком вiдповiдатиме теорiї адмiнiстративного й митного права. Залежно вiд узагальненостi норм права їх можна подiлити на: загальнi, мiжгалузевi, галузевi, мiсцевi. Останнi три види можна умовно обєднати в один i назвати спецiальними нормами [11].
На пiдставi досягнень юридичної науки, а також узагальнення правозастосовчої практики митних органiв та проведеного нами грунтовного аналiзу вiтчизняного й зарубiжного законодавства, було визначене основний категорiальний апарат в провадженнi митних процедур, а також змiст, структуру, методи i джерела правового регулювання, проаналiзоване органiзацiйнi положення їх здiйснення.
Дотримання митних процедур накладається на митнi органи України. Режим органiв управлiння митною дiяльнiстю складають Державний митний комiтет України, територiальнi митнi управлiння, митницi та iншi митнi установи України. Державний митний комiтет України утворюється Президентом України. Голова Державного митного комiтету України призначається вiдповiдно до чинного законодавства України. Територiальнi митнi управлiння створюються Кабiнетом Мiнiстрiв України. Створення, реорганiзацiя i лiквiдацiя митниць та iнших митних установ України здiйснюється Державним митним комiтетом України за погодженням з Мiнiстерством фiнансiв України [10].
Основним митним органом України є Державна митна служба України. Важливим напрямом, на якому на сьогоднiшнiй день повинна зосереджувати зусилля Держмитслужба, є спрощення, гуманiзацiя, прискорення процедур митного оформлення i контролю.
Митнi органи виконують митнi процедури в зонах митного контролю [4].
Документальне закрiплення вiдомостей та оформлення результатiв, одержаних пiд час митного контролю та оформлення, мають юридичне значення для подальшого використання цих товарiв i транспортних засобiв за заявленим митним режимом. Воно виконується посадовими особами митних органiв на певних територiях цiлодобово. Одночасно iз документальним закрiпленням вiдомостей та оформлення результатiв, одержаних пiд час митного контролю та оформлення вiдбувається справляння передбачених законодавством податкiв i зборiв з товарiв i транспортних засобiв [12].
Потрiбно надати бiльшої уваги розгляду особливостей митних процедур стосовно кожного з видiв транспорту (автомобiльного, залiзничного, морського тощо). що виявляються саме в митних операцiях, якi є специфiчними стосовно кожного iз цих видiв.
Сучасне митне законодавство України iз управлiння процесом здiйснення митних процедур спрямоване на вирiшення таких завдань: забезпечення органiзацiї та функцiонування єдиної, узгодженої, стабiльної митної системи, закрiплення правових механiзмiв взаємодiї всiх її елементiв; визначення загальних принципiв регулювання митних вiдносин; захист економiчних iнтересiв України, забезпечення виконання зобовязань, що випливають з мiжнародних договорiв України стосовно митної справи; встановлення правових норм, якi б забезпечували, захист iнтересiв споживачiв i додержання учасниками зовнiшньоекономiчних зв'язкiв державних iнтересiв на зовнiшньому ринку; створення умов для ефективної боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил, контролю за валютними операцiями; пiдвищення рiвня органiзацiйних i правових гарантiй субєктiв митних вiдносин, удосконалення системи їх вiдповiдальностi [7].
Митна полiтика України визначається Верховною Радою України.
Правовi економiчнi та органiзацiйнi основи управлiння процесом здiйснення митних процедур визначаються у Конституцiї i законах України, нормативних актах Президента України, Кабiнету Мiнiстрiв України, актах Державної митної служби та iнших центральних органiв виконавчої влади.
Митне регулювання управлiнням процесом здiйснення митних процедур здiйснюється на основi принципiв: виключеної юрисдикцiї України на її митнiй територiї; виключної компетенцiї митних органiв України щодо здiйснення митної справи; законностi; єдиного порядку перемiщення товарiв i транспортних засобiв через митний кордон України; системностi; ефективностi; додержання прав та охоронюваних законом iнтересiв фiзичних та юридичних осiб; гласностi та прозоростi [21].
Серед законодавчих актiв у сферi управлiнням процесом здiйснення митних процедур, особливе мiсце належить Митному кодексу України, який складає основу митного законодавства України. За своїм характером вiн є комплексним законодавчим актом, що регулює рiзноманiтнi вiдносини, якi є предметом регулювання адмiнiстративного, цивiльного, кримiнального та мiжнародного права.
Оперативне регулювання управлiнням процесом здiйснення митних процедур забезпечують укази Президента України i постанови Кабiнету Мiнiстрiв України, наприклад, укази Президента України вiд 14 липня 1995 р., зi змiнами - 20.05.96 «Про заходи щодо забезпечення контролю за перемiщенням транзитом товарiв через територiю України», вiд 4 липня 1998 р. «Про гуманiтарну допомогу, що надходить в Україну» та iн.
Здiйснюючи регулювання управлiнням процесом здiйснення митних процедур, Кабiнет Мiнiстрiв України видає рiзнi акти: постанови, розпорядження, затверджує рiзнi правила.
Значне мiсце у регулюваннi питань з управлiння процесом здiйснення митних процедур посiдають накази Держмитслужби України, положення, правила, iнструкцiї, у деяких випадках - методичнi рекомендацiї, вказiвки, розпорядження, iнформацiйнi листи, якi вона видає. Такими актами регулюються: правовий статус зони митного контролю; дiяльнiсть митних лiцензiйних складiв; порядок ведення облiку суб'єктiв зовнiшньоекономiчної дiяльностi в митних органах; порядок транзиту зовнiшньоторговельних вантажiв залiзничним транспортом; порядок декларування iноземної валюти та iн. [15]
У разi, коли необхiдно встановити норми i правила, що мають значення не тiльки для митного регулювання, а й для iнших галузей, приймаються спiльнi акти митної служби з зацiкавленими мiнiстерствами та вiдомствами.
Згiдно з Наказом Державної митної служби України вiд 14 жовтня 2002 р. №561 було розроблено порядок щодо здiйснення митного контролю й митного оформлення товарiв та iнших предметiв iз застосуванням вантажної митної декларацiї. Цей Порядок розроблено вiдповiдно до Митного кодексу України, Положення про вантажну митну декларацiю, затвердженого постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 09.06.97 №574 (зi змiнами та доповненнями), i з метою визначення етапiв митного контролю й митного оформлення товарiв та iнших предметiв iз застосуванням вантажної митної декларацiї, а також дiй посадових осiб митних органiв при їх здiйсненнi.
Порядок застосовується при здiйсненнi митного контролю й митного оформлення товарiв та iнших предметiв у всiх митних режимах.
Регiональнi органи Державної митної служби України розробляють технологiчнi схеми з органiзацiї проведення митних процедур.
Вiдповiдно до наказу Державної митної служби України вiд 14.10.2002 №561, митний контроль i митне оформлення товарiв i транспортних засобiв здiйснюються за такими етапами [23].
. Прийняття вантажної митної декларацiї (ВМД) до оформлення.
.1. Контроль за вiдповiднiстю даних електронної копiї ВМД даним, зазначеним у ВМД на паперовому носiї.
.2. Контроль за виконанням вимог товарної номенклатури Митного тарифу України при класифiкацiї товарiв та iнших предметiв для цiлей митного оформлення.
.3. Контроль за правильнiстю визначення митної вартостi.
.4. Контроль за надходженням коштiв, перевiрка правильностi нарахування податкiв i зборiв, правильностi визначення країни походження товарiв та iнших предметiв.
.5. Логiчний контроль i контроль за правильнiстю застосування заходiв нетарифного регулювання зовнiшньоекономiчної дiяльностi.
. Митний огляд.
. Нарахування й стягнення збору за митне оформлення товарiв та iнших предметiв у зонах митного контролю на територiях i в примiщеннях пiдприємств, що зберiгають такi товари та iншi предмети, чи поза робочим часом, установленим для митного органу.
.1. Завершення митного оформлення.
.2. Видача оформлених документiв декларанту.
.3. Статистичний контроль.
Зазначимо, що митний контроль i митне оформлення здiйснюються митним органом у взаємодiї з органами державної влади, на якi з метою забезпечення дотримання норм законодавства України з питань митної справи законодавчо покладено функцiї з проведення iнших видiв контролю вiдповiдно до порядку взаємодiї, який установлюється старшим митного наряду. Указана форма спiвробiтництва рiзних державних служб є саме тим чинником, що має значний вплив на швидкiсть, повноту, комплекснiсть виконання процедур контролю й оформлення, а також вiдповiдає нормам i стандартам з митного регулювання, визнаним на мiжнародному рiвнi.
Важливо зауважити, що саме в пунктах пропуску через державний кордон України, митнми органами за погодженням з органами охорони державного кордону встановлюються зони митного контролю [20].
Режим зон митного контролю доводиться до вiдома тих осiб, що є безпосередньо присутнiми пiд час проведення митного контролю й митного оформлення. Зазначимо, що забезпечення охорони зон митного контролю покладається на пiдроздiли митної варти. Згiдно iз положеннями Митного кодексу України, зона митного контролю - це мiсце, визначене митними органами в пунктах пропуску через митний кордон України або в iнших мiсцях її митної територiї, у межах якого цi органи здiйснюють митнi процедури [9].
Вiдповiдно до постанови Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 25 грудня 2002 р. №1947 «Про затвердження Порядку створення зон митного контролю та їх функцiонування i Порядку надання дозволу на розмiщення у зонах митного контролю споруд та обєктiв iнфраструктури, що належать iншим, нiж митнi, органам державної влади, якi здiйснюють контроль пiд час перемiщення товарiв через митний кордон України» зони митного контролю створюються з метою здiйснення митними органами митних процедур щодо товарiв i транспортних засобiв, якi перемiщуються через митний кордон України, проведення заходiв, повязаних iз виявленням, запобiганням i припиненням контрабанди й порушень митних правил. Такi зони дiють у залах митного огляду. Зони митного контролю за режимом функцiонування можуть бути постiйними або тимчасовими. Постiйнi зони функцiонують у межах пунктiв пропуску через державний кордон i в мiсцях розташування пiдроздiлiв митних органiв, тимчасовi функцiонують поза мiсцем розташування митних органiв пiд час здiйснення митних процедур.
Зазначимо, що законодавчо забороняється знаходження в зонах митного контролю товарiв i транспортних засобiв, щодо яких уже здiйснено митнi процедури й надано дозвiл митного органу на пропуск їх через митний кордон України вiдповiдно до заявленої мети перемiщення.
Митна служба Україна також визначає умови проведення митного контролю. У тому числi до їх компетенцiї входять вiдповiднi вимоги з точки зору доцiльностi, структури та плану вiльних зон. Митна служба України має право в будь-який час здiйснювати контроль товарiв, якi зберiгаються у вiльнiй зонi [11].
Так, вiтчизняними вченими: В.П. Науменко, П.В. Пашко, В.А. Руссаковим дослiджеено питання щодо проведення окремих заходiв, якi мають право вживати митнi органи в спецiальних митних. Авторами пiдкреслюється наступне: митний орган, у зонi дiяльностi якого розташовано спецiальну митну зону, з метою належної органiзацiї митного контролю може вимагати вiд органiв управлiння цiєї зони запровадження таких заходiв, як: спорудження огорожi по периметру зони; установлення обмежень стосовно порядку доступу в зону в певнi години роботи; iнших заходiв, що не перешкоджають нормальному функцiонуванню зони вiдповiдно до закону про неї.
Забороняється будь-яке будiвництво в межах спецiальних або вiльних митних зон без попереднього погодження з митницею, у зонi дiяльностi якої розташована вiдповiдна зона [15].
Щодо здiйснення митних процедур, в даному випадку вiтчизняним законодавством вимагаються вiдповiднi документи, що подаються в необхiднiй кiлькостi. Для здiйснення митного контролю й митного оформлення товарiв та iнших предметiв декларантом подається до митного органу наступний пакет документiв в потрiбної кiлькiсть та їх копiй [18]:
документи, що пiдтверджують права та повноваження декларанта на проведення декларування товарiв та iнших предметiв;
облiкову картку суб'єкта зовнiшньоекономiчної дiяльностi;
ВМД, що заповнена згiдно з обраним митним режимом;
товаротранспортнi й iншi товаросупровiднi документи;
дозволи й сертифiкати вповноважених державних органiв (у встановлених законодавством випадках) та iншi документи, зазначенi в графi 44 ВМД;
документи, зазначенi в графi 40 ВМД;
реєстр документiв, що завiряється пiдписом i печаткою декларанта;
аркуш проведення митного контролю й митного оформлення товарiв та iнших предметiв за ВМД.
Також за бажанням декларанта, до митного органу можуть бути поданi й iншi документи: пакувальнi листи, сторiнки каталогiв, технiчнi описи.
Зазначимо, що копiї всiх поданих до оформлення документiв обов'язково мають бути засвiдченi написом «копiя. Згiдно з оригiналом», а також особовим пiдписом i печаткою декларанта.
В разi, якщо документ є довгостроковим, дiя якого не припиняється пiсля митного оформлення першої партiї товарiв та iнших предметiв. В даному випадку нами розглядається можливiсть його подальшого використання для цiлей митного контролю й митного оформлення, застосовується наступний порядок [30]:
при декларуваннi першої партiї товарiв та iнших предметiв декларант подає митному органу додаткову копiю документа для зберiгання її в окремiй справi суб'єкта ЗЕД у ПМО;
при декларуваннi наступних партiй товарiв та iнших предметiв декларант не подає копiю документа, а в реєстрi документiв учиняє такi записи: у графi 2 зазначає реквiзити довгострокового документа, у графi 6 - номер реєстру документiв, за яким документ був поданий митному органу вперше, дату подання та номер справи суб'єкта ЗЕД у ПМО.
У разi потреби на вимогу посадової особи митного органу декларантом надається переклад поданих до оформлення документiв на державну мову. Правильнiсть перекладу засвiдчується особою, що здiйснила переклад.
Також можливим є подання й iнших документiв (в разi потреби), що передбачуються Митним кодексом України, iншими законодавчими актами з питань митної справи та дiючими мiжнародними договорами України.
По закiнченнi оформлення документи, а також завiренi в установленому порядку їх копiї, що є пiдставою для митного оформлення конкретної партiї товару, залишаються разом з ВМД на зберiганнi в митному органi [9].
Стосовно питань взаємодiї митних та iнших органiв, що забезпечують державний контроль присвячена низка наказiв спецiального призначення, як-от: наказ Держмитслужби України, Державної податкової адмiнiстрацiї України вiд 12 липня 2004 р. №512/387 «Про затвердження Порядку взаємодiї митних i податкових органiв при здiйсненнi державного контролю за експортом окремих видiв товарiв субєктами зовнiшньоекономiчної дiяльностi»; наказ Держмитслужби України, Мiнiстерства економiки та з питань Європейської iнтеграцiї України, Державної податкової адмiнiстрацiї України вiд 11 серпня 2004 р. №590/296/468 «Про затвердження Критерiїв оцiнки пiдприємств-резидентiв, щодо товарiв яких може встановлюватися спрощений порядок застосування процедур митного оформлення»; наказ Держмитслужби України, Адмiнiстрацiї Державної прикордонної служби України, Мiнiстерства охорони здоровя України, Мiнiстерства аграрної полiтики України, Мiнiстерства охорони навколишнього природного середовища України, Мiнiстерства культури i туризму України вiд 31 серпня 2005 р. №819/641/435/441/310/592 «Про затвердження Iнструкцiї з органiзацiї здiйснення попереднього документального контролю товарiв, що ввозяться на митну територiю України» та iн. Зокрема, митнi органи у випадках i в порядку, передбачених законодавством, користуються iнформацiєю баз даних перетинання державного кордону транспортними засобами й вантажами комплексу автоматизацiї прикордонного контролю «Гарт-1/П» Державної прикордонної служби України, а остання - базами даних оформлення транспортних засобiв i вантажiв Державної митної служби України [18].
В разi потреби iз дозволу митного органу й органу охорони державного кордону до складу комiсiї можуть бути включенi також представники iнших органiв, установ та органiзацiй.
Зазначимо, що посадовi особи пiдроздiлiв по боротьбi з контрабандою й порушеннями митних правил митницi, на будь-якiй його стадiї проведення митного контролю пасажирiв i вантажiв, можуть безперешкодно брати участь у його процесi.
Аналiзуючи органiзацiю процесу митних процедур в Українi маємо визначити, що функцiї щодо органiзацiї управлiння митними процедурами зазвичай реалiзуються паралельно при виконаннi основних завдань, покладених на митнi органи. Тому органiзацiйнi вiдносини по забезпеченню митними органами прав щодо органiзацiї митних процедур базуються на загальних засадах органiзацiї митного контролю та митного формлення з використанням форм, методiв, органiзацiйної структури, матерiально-технiчного забезпечення, правого регулювання цього напрямку дiяльностi, тобто всiх iнструментiв митного контролю з урахуванням запровадження спецiальних митних процедур [21].
Можемо вiдзначати, що митний контроль, на вiдмiну вiд митного оформлення, реалiзується завжди й безперервно на всiх стадiях здiйснення митних процедур.
Отже, органiзацiя здiйснення управлiння митними процедурами можлива бути визначена як стадiя механiзму щодо здiйснення митних процедур, яка безпосередньо опосередковує органiзацiйнi вiдносини. Органiзацiя виконання управлiння митними процедурами має на метi створення необхiдних i достатнiх умов для виконання митними органами контрольної функцiї щодо дотримання прав власностi при перемiщеннi товарiв через митний кордон України у межах та обсязi, передбаченому чинним законодавством. Зауважимо, що на будь-якому етапi провадження митних процедур, за фактами виявлення порушень митних правил чи iнших вимог законодавства України посадова особа митницi зобовязана вжити заходiв, що передбаченi у таких випадках. Також посадовою особою iнформується про виявленi правопорушення в iншi компетентнi органи. Данi особи несуть персональну вiдповiдальнiсть за дотримання вимог чинного митного законодавства України в обсязi своїх посадових обовязкiв на всiх етапах здiйснення митних процедур.
На сучасному етапi розвитку зовнiшньоекономiчних вiдносин та глобалiзацiї суспiльства, все бiльшої уваги придiляється питанням спрощення митних процедур. Зокрема, створення сприятливих умов i спрощення процедури контролю товарiв пiд час їх перемiщення через державний кордон закрiплюється постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 13 квiтня 2005 р. №269 «Про здiйснення попереднього документального контролю товарiв у пунктах пропуску через державний кордон України».
Сьогоднi, при удосконаленнi методiв та iнструментiв здiйснення митних процедур, найважливiшими прiоритетами є вживання iнформацiйних технологiй у сферi зовнiшньоекономiчної дiяльностi шляхом запровадження систем електронного декларування та розвитку комплексної системи управлiння ризиками.
.2 Органiзацiя митного контролю на митницi
У сучасних умовах розвитку нашої країни, митний контроль являється важним та дiйовим засобом щодо забезпечення митної полiтики України. Вiн реалiзується шляхом виконання комплексу заходiв, що мають на метi забезпечення своєчасного виявлення порушень митного законодавства України та мiжнародних зобовязань, а також здiйснюють контрольну функцiю. Контроль за чiтким дотриманням юридичними та фiзичними особами митних процедур i правил покладено на митнi органи [19].
Отже, до функцiй митної служби належить i контрольна, виконання якої забезпечується виконанням та контролем за додержанням законодавства України з питань митної справи. Також дана функцiя напряму повязана iз здiйсненням митного контролю та митного оформлення товарiв i транспортних засобiв, що перемiщуються через митний кордон України, вдосконаленням форм i методiв їх проведення, як одних iз основоположних завдань дiяльностi митних органiв [12].
В юридичнiй науцi, митний контроль класифiкується за певними пiдставами, як-от: предмет, напрямок руху, кiлькiсть разiв перемiщення протягом певного часу, характер участi у здiйсненнi контролю митних органiв рiзних держав, вид транспорту, ступiнь доступу до обєкта контролю, форма здiйснення контролю тощо.
Заначимо, що митний контроль не закiнчується в момент помiщення пiд митний режим, оскiльки й потiм щодо цих товарiв чи транспортних засобiв провадиться митний контроль. Наприклад, у таких митних режимах, як: митний склад, спецiальна митна зона, магазин безмитної торгiвлi, переробка продукцiї на митнiй територiї тощо.
Вiдповiдно до основних засад чинного Митного кодексу України, митний контроль є сукупнiстю заходiв, що здiйснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання його норм, законiв та iнших нормативно-правових актiв з питань державної митної справи, мiжнародних договорiв України, укладених у законодавчо встановленому порядку [8].
Згiдно зi главою 47 «Органiзацiя митного контролю» Митного Кодексу України, у ст. 318 «Загальнi принципи здiйснення митного контролю» зазначається, що:
Митному контролю пiдлягають усi товари, транспортнi засоби комерцiйного призначення, якi перемiщуються через митний кордон України.
Митний контроль здiйснюється виключно митними органами вiдповiдно до Митного Кодексу та iнших законiв України.
Митний контроль передбачає виконання митними органами мiнiмуму митних формальностей, необхiдних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Митний контроль товарiв, транспортних засобiв у пунктах пропуску через державний кордон України здiйснюється вiдповiдно до типових технологiчних схем митного контролю, що затверджуються Кабiнетом Мiнiстрiв України.
Розклад руху транспортних засобiв, що здiйснюють регулярнi мiжнароднi рейси, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi транспорту, за погодженням iз центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалiзацiю державної полiтики у сферi державної митної справи, та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалiзацiю державної полiтики у сферi захисту державного кордону [12].
Отже, поєднання виконавчої та контрольної дiяльностi органiв митної служби випливає саме iз сутностi державної виконавчої влади, а також ролi митних органiв у контрольному механiзмi апарату держави.
Дiйова реалiзацiя митним органом контрольної функцiї залежить вiд повного комплексу органiзацiйно-правових заходiв, що покликаннi забезпечувати необхiднi передумови щодо дотримання усiма учасниками митних вiдносин норм митного законодавства. Таким чином, органiзацiя митного контролю представляє собою управлiнську й виконавчо-розпорядчу дiяльнiсть органiзацiйно-правового характеру, що безпосередньо спрямована на створення умов, необхiдних i достатнiх для виконання митними органами контрольної функцiї в межах та обсягах, передбаченими законодавством України про митну справу, а також мiжнародними договорами України, укладеними в установленому законом порядку.
У процесi проведення митного контролю також реалiзуються важливi функцiї митних органiв [22]. До них слiд вiднести:
забезпечення дотримання митними субєктами зовнiшньоекономiчної дiяльностi та фiзичними особами законодавства України, контроль за виконанням якого покладено на митнi органи;
застосування заходiв iз захисту законних прав юридичних i фiзичних осiб у галузi митної справи;
захист економiчних iнтересiв та економiчної безпеки України в межах встановленої компетенцiї;
здiйснення валютного контролю;
збирання митних платежiв;
розробка технологiї контролю та забезпечення дозвiльного порядку перемiщення товарiв та транспортних засобiв через митний коридор України;
безпосереднє здiйснення митного контролю та розробка митних режимiв з метою спрощення митних процедур, гуманiзацiя митного контролю та створення умов для нормального товарообмiну через митний кордон.
У юридичної лiтературi зазначено, що правовий статус митного органу як субєкта митного контролю зумовлюється поставленими перед Державною митною службою України завданнями. Серед яких слiд видiлити: контроль за додержанням законодавства України про митну справу; удосконалення митного контролю, митного оформлення товарiв та iнших предметiв, що перемiщуються через митний кордон України.
Отже, саме здiйснюючи розпорядчу дiяльнiсть, в галузi митного контролю Держмитслужба реалiзує свої повноваження як безпосередньо, так i через пiдпорядкованi їй структурнi пiдроздiли системи митної служби [19].
На рiвнi центрального апарату спецiально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузi митної справи проводиться планування роботи митних органiв по здiйсненню митного контролю. Також органiзується взаємодiя з прикордонними вiйськами, санiтарно-карантинними, ветеринарними й iншими державними органами. Фахiвцями iз митної справи розробляються рекомендацiї щодо зон митного контролю; розглядаються скарги на дiї посадових осiб митних органiв; здiйснюються iншi функцiї органiзацiйно-контрольного характеру.
Потрiбно вiдмiтити, що серед основних наапрямкiв дiяльностi пiдпорядкованих пiдроздiлiв митних органiв можливо видiлити: розробку технологiй митного контролю; координацiю взаємодiї вiдповiдних пiдроздiлiв митниць з iншими контрольними службами та правоохоронними органами при здiйсненнi митного контролю; вирiшення питань оперативного характеру щодо органiзацiї ритмiчної роботи пунктiв пропуску, прискорення митного оформлення, а також участь в проведеннi митного контролю; опрацювання та доведення до пiдпорядкованих митниць нормативно-правових актiв з питань митного контролю та митного оформлення; контроль в межах своєї компетенцiї за дiяльнiстю пiдпорядкованих митниць в галузi органiзацiї митного контролю в тому числi товарiв та предметiв, що пiдлягають експортному контролю; запровадження засобiв митного забезпечення; внесення пропозицiй по розвитку митної iнфраструктури [8].
Митнi органи забезпечують правильне застосування митних режимiв при перемiщеннi товарiв i транспортних засобiв через митний кордон. Вони органiзують, координують i контролюють проведення посадовими особами митницi i нижчестоящих митних постiв митного контролю.
Вiдповiдно до законодавства України, для проведення митного контролю, митнi органи вправi залучати спецiалiстiв iнших правоохоронних i контролюючих органiв, будь-яких державних i недержавних пiдприємств, установ i органiзацiй незалежно вiд форм власностi, вiдомчої належностi i пiдпорядкованостi, а також експертiв.
Оскiльки наша держава зацiкавлена в реалiзацiї зовнiшньої i внутрiшньої економiчної, фiнансової, податкової, зовнiшньоторговельної, митної, вiйськової полiтики, а також полiтики в галузi забезпечення державної, економiчної та iнших видiв безпеки, вона здiйснює вiдповiднi заходи не тiльки з надання прав усiм учасникам ЗЕД, але й iз забезпечення сумлiнного виконання ними покладених на них обов'язкiв, у т. ч. за допомогою митних органiв, що здiйснюють митний контроль i митне оформлення.
Суб'єктами митного контролю нми було визначено систему митних органiв та посадових осiб, що виконують функцiї представникiв влади у взаємовiдносинах з учасниками ЗЕД, а також є пов'язаними з перемiщенням через митний кордон товарiв i послуг, транспортних засобiв, з iншими особами, що перетинають митний кордон i перемiщають особистi речi.
Згiдно iз законом, суб'єкти митного контролю надiляються певною компетенцiєю, яка складається iз сукупностi прав i обов'язкiв на виконання конкретних дiй, що є пов'язаними iз пiдготовкою iнформацiйної основи для перевiрки додержання учасниками ЗЕД та iншими особами вимог митного законодавства, а також пiдготовки, прийняття i реалiзацiї рiшень за фактами, встановленими у процесi такої перевiрки [15].
Вагомим засобом щодо спрощення взаємовiдносин мiж субєктами ЗЕД та митними органами України є наведений конкретний список документiв та вiдомостей, необхiдних до подання для здiйснення митного контролю.
За визначенням Трофiмова С.А., м итне оформлення i митний контроль включають такi заходи: органiзацiйно-управлiнськi, правоохороннi, фiскальнi.
Митний контроль мiстить сукупнiсть заходiв спостереження за контролю об'єктами контролю, перевiрки фактичного дотримання митних норм i правил, а також їх реагування на встановленi правомiрнi i неправомiрнi дiї i бездiяльнiсть контрольованих осiб, що мають вiдношення до перемiщення товарiв через митний кордон.
Сукупнiсть вищенаведених заходiв залежить саме вiд конкретних ситуацiй, але в загальному виглядi це - органiзацiйно-управлiнськi заходи, пов'язанi з реалiзацiєю законiв та iнших нормативних актiв про органiзацiю i здiйснення митного контролю за визначеними об'єктами, управлiнням ними.
До числа органiзацiйно-управлiнських заходiв митних органiв належать [21]:
визначення мiсць i часу митного контролю та оформлення товарiв i транспортних засобiв;
встановлення маршрутiв i термiнiв доставки товарiв;
накладення засобiв iдентифiкацiї на товари, що доставляються пiд митним контролем;
розробка технологiчних схем митного контрол ю та оформлення;
прийняття рiшень з рiзноманiтних питань, що виникають у процесi пiдготовки товарiв до перемiщення, їх пред'явлення митним органам, розмiщення на збереження пiд той або iнший митний режим i т.д.;
реалiзацiя цих рiшень;
органiзацiя взаємодiї спiвробiтникiв митних органiв з учасниками ЗЕД з метою здiйснення перевiрочних заходiв щодо об'єктiв митного контролю, перевiрки дотримання ними встановленого порядку перемiщення товару;
заходи з перевiрки документiв, що мiстять вiдомостi про особи, якi перемiщують товари;
заходи з фактичного огляду, огляду самих товарiв, транспортних засобiв, в яких перемiщуються товари рiзноманiтних категорiй осiб, а також особистого огляду окремих осiб, що викликають пiдозру про приховування в одязi, на поверхнi тiла або всерединi себе тих або iнших предметiв контрабанди;
одержання iнформацiї про об'єкти контролю, порiвняння їх з даними, зазначеними в поданих у митний орган учасниками ЗЕД документах, виявлення можливих розбiжностей у цих вiдомостях, прийняття рiшень про подальшi дiї щодо уточнення iстини або про завершення даного етапу митного контролю;
iнформування суб'єктiв валютного контролю про отриманi результати;
спостереження за дотриманням митних режимiв, п iд дiю яких пiдпадають товари в процесi митного оформлення, та iн.
Зазначимо на те, що здiйснення органiзацiйно-управлiнських заходiв дозволяє органiзувати реалiзацiю правоохоронних заходiв (адмiнiстративно-прав адмiнiстративно» процесуальних, кримiнальних), якi забезпечують виявлення, попередження, розкриття i припинення правопорушень, а також фiскальних заходiв, якi полягають у нарахуваннi i зборi митних платежiв, перерахуваннi їх до бюджету [19].
Для бiльш грунтовного розкриття питання охарактеризуємо основнi функцiї митного контролю [10]:
- створення умов, що сприяють прискоренню зовнiшньоекономiчного обороту;
дозвiльний порядок перемiщення через митний кордонтоварiв i транспортних засобiв;
ведення боротьби з контрабандою, порушеннями митних правил i податкового законодавства, а також припинення незаконного обороту через митний кордон наркотичних засобiв, зброї, боєприпасiв, вибухових речовин, предметiв художнього, iсторичного та археологiчного надбання народiв;
своєчасне i повне стягування мит, податкiв та iнших митних платежiв;
ведення митної статистики зовнiшньої торгiвлi i спецiальної митної статистики країни;
здiйснення в межах компетенцiї митних органiв валютного контролю;
ведення товарної номенклатури зовнiшньоекономiчної дiяльностi тощо. Митний контроль i митне оформлення товарiв i транспортних засобiв, маючи рiзнi функцiї, у тойже час дуже взаємозалежнi i здiйснюються паралельно, а часто й одночасно.
До основних принципiв митного контролю вiднесемо: вибiрковiсть i принципи достатнiсть форм. Зазвичай, при проведеннi митного контролю митнi органи використовують тi його форми, що є достатнiми для контролю забезпечення дотримання чинного законодавства [24].
Вибiр же форм митного контролю може залежати вiд характеру i вартостi ввезених на митну територiю товарiв, виду митного режиму, в який вони розмiщуються. Так, товари, якi були ввезенi на митну територiю країни i розмiщуються у режими випуску для вiльного обiгу, реiмпорту i митного складу, повиннi подаватися митному органу, який здiйснює митне оформлення таких товарiв. При цьому замiсть iдентифiкацiйного огляду здiйснюється огляд не менше 50% товарiв кожного найменування з числа всiх пред'явлених товарiв у випадках, якщо [28]:
опис або код товару, а також країна походження в рiзних товаросупровiдних i митних документах рiзняться;
у складi однiєї партiї здiйснюється ввезення товарiв з високим1 i низьким рiвнем митного обкладення.
У той же час, якщо ввезенi товари не оподатковуються митними платежами i податками, то проводиться тiльки iдентифiкацiйний огляд таких товарiв.
Зазначимо, що якщо принцип достатностi тiєї або iншої форми митного контролю не визначений щодо даної конкретної ситуацiї в нормативних документах, питання про достатнiсть форм митного контролю вирiшується посадовими особами митного органу на власний розсуд.
Органiзацiя митного контролю i митного оформлення є дiючим комплексом заходiв, що вживаються митними органами. Цей комплекс мiстить створення митної iнфраструктури та дає змогу забезпечити митний контроль i митне оформлення як у передбачених мiсцях їх здiйснення, так i в iнших мiсцях, де можуть перебувати контролю товари i транспортнi засоби, що пiдлягають митному контролю, або здiйснювати дiяльнiсть, контроль за якою покладено на митнi органи.
Крiм цього, органiзацiя митного контролю передбачає вирiшення питань щодо: конкретних мiсць i часу перетину митного кордону; мiсць i часу здiйснення митного контролю i митного оформлення; порядку повiдомлення учасниками ЗЕД про намiри здiйснити експортну або iмпортну операцiю; часу, мiсць i засобiв доставки, облiку i пред'явлення товарiв та транспортних засобiв i передачi митному органу документiв на них; порядку взяття товарiв i транспортних засобiв пiд митний контроль, розмiщення їх на СТЗ та iн.
На основi аналiзу iнтенсивностi i характеру товаропотокiв у мiсцях дислокацiї митного органу, видiв i кiлькостi використовуваного учасниками ЗЕД транспорту, а також наявних можливостей митного органу (кадрових, технiчних та iн.), а також у процесi органiзацiї митного контролю i митного оформлення розробляються технологiчнi схеми їх здiйснення. Працiвники митного органу розставляються на робочi мiсця, мiж ними розподiляються конкретнi функцiї, органiзується взаємодiя, вирiшуються питання координацiї роботи I контролю за ходом здiйснення митного контролю i митного оформлення, стимулювання учасникiв цих процесiв [16].
Таким чином, питання органiзацiї митного контролю i митного оформлення є досить складним та багатогранним. Особливостi даного процесу залежать вiд багатьох чинникiв до яких нами будуть вiднесенi:
Мiсця i час перетину митного кордону. Митним законодавством i вiдомчими нормативними актами визначаються мiсце i час перетину товарами i транспортними засобами митного кордону, здiйснення митного контролю i митного оформлення, а також час перебування товарiв пiд митним контролем. Так, перетин товарами i транспортними засобами митного кордону допускається лише в мiсцях, обумовлених митними органами, i пiд час їх роботи. Водночас товари i транспортнi засоби можуть перетинати митний кордон в iнших мiсцях, а також поза часом роботи митних органiв, але тiльки за погодженням з ними. Законодавство встановлює, що моментом перетину митного кордону є [23]:
для морських i рiчкових перевезень: при експортi - здiйснення або завершення митного оформлення в порту навантаження на територiї України; при iмпортi - початок або здiйснення митного оформлення в першому порту розвантаження чи перевантаження на територiї України, якщо факт перевантаження пiдтверджено митним органом цього порту;
для товару, що доставляється поштою: здiйснення митного оформлення в пунктi мiжнародного поштового обмiну;
для перевезень iншими видами транспорту (в т. ч. залiзничним або автомобiльним): при експортi - здiйснення або завершення митного оформлення у пунктi пропуску на митний кордон України на шляху перемiщення товару; при iмпортi - початок або здiйснення митного оформлення у пунктi пропуску на митному кордонi України на шляху перемiщення товару.
Мiсця i час митного контролю. Саме в мiсцях перетину митного кордону (пунктах пропуску) ввезенi товари i транспортнi засоби приймаються пiд митний контроль, а при їх вивезеннi за межi митної територiї здiйснюється контроль за фактичним перетином митного кордону [10].
Перемiщення товарiв i транспортних засобiв через митний кордон провадиться вiдповiдно до їх митних режимiв, правом вибору i застосування яких надiленi декларанти.
Мiсцем прибуття на митну територiю i доставки товарiв та транспортних засобiв, вiдповiдно до митного законодавства, може бути тiльки склад тимчасового зберiгання. Ця вимога поширюється i на випадки митного оформлення в пунктах пропуску[8].
Тому в аеропортах i портах, вiдкритих для мiжнародного сполучення, на вантажних термiналах, складах i майданчиках залiзничних станцiй, що здiйснюють прийом, навантаження, розвантаження i видачу товарiв, якi перемiщуються через митний кордон, у пунктах пропуску через державний або митний кордон, де здiйснюється мiжнародне автомобiльне сполучення, наявнiсть складiв тимчасового зберiгання є обов'язковою.
Склад тимчасового збереження (СТЗ) - це спецiально видiлене та обладнане примiщення або iншi мiсця, призначенi для збереження товарiв i транспортних засобiв пiд митним контролем, з моменту пред'явлення митному органу i до їх випуску або надання особi в розпорядження вiдповiдно до обраного митного режиму, контролю, їх збереження, перемiщення, облiку тощо; розпорядження товарами пiсля випуску їх у вiльний обiг або розмiщення в iнший митний режим.
Операцiя розмiщення на склад тимчасового зберiгання товарiв i транспортних засобiв належить до процесiв, що передують основному митному оформленню, тобто їх декларуванню i застосуванню до них визначеного митного режиму [15].
Попереднi операцiї здiйснюються з метою полегшення I прискорення проведення цих процедур i спрямованi на недопущення ввезення i вивезення заборонених товарiв i транспортних засобiв, а також на їх iдентифiкацiю для митних цiлей.
Товари i транспортнi засоби набувають статусу таких, що знаходяться на тимчасовому зберiганнi автоматично з моменту їх пред'явлення митному органу [12].
При ввезеннi пред'явленням є повiдомлення прикордонного митного органу перевiзником або уповноваженою ним особою про прибуття товарiв i транспортних засобiв на митну територiю або в мiсце доставки (митницю призначення).
При вивезеннi товарiв i транспортних засобiв пред'явлення виражається в прийняттi митним органом вiдправлення митної декларацiї або в повiдомленнi митного органу призначення про їх прибуття в мiсце доставки.
Оскiльки транспортнi засоби декларуються в складi перевезених ними товарiв, то їх митне оформлення здiйснюється в мiсцях митного оформлення товарiв. Безпосередньо на митному кордонi митному оформленню пiдлягають морськi, рiчковi i повiтрянi судна, порожнi транспортнi засоби i транспортнi засоби, що перевозять пасажирiв [19].
Їх декларування здiйснюється за допомогою надання митному органу транспортних документiв, що пiдтверджують факт державної реєстрацiї даного транспортного засобу i право на керування ним.
Вiдповiдно до митного законодавства, мiсця перетину митного кордону i мiсця здiйснення митного оформлення товарiв i транспортних засобiв є зонами митного контролю, а перемiщення товарiв, транспортних засобiв i осiб, включаючи посадових осiб iнших державних органiв, через межу таких зон допускається тiльки з дозволу митних органiв i пiд їхнiм контролем.
Особливе значення митнi органи придiляють контролю за ввезенням до країни зброї, боєприпасiв, наркотичних i психотропних речовин, друкарської продукцiї, кiно», фото-, аудiо- i вiдеоматерiалiв, спрямованих на пропаганду фашизму, порушення соцiальної, расової, нацiональної i релiгiйної ворожнечi. Для вирiшення цього завдання митнi органи перiодично органiзовують 100-процентний огляд повiтряних суден i пасажирiв, що прибули на них, ручної поклажi i багажу [20].
Дотримання принципiв вибiрковостi i достатностi митного контролю не повинно порушувати основнi права i свободи громадян. Звiльнення вiд визначених форм митного контролю вiдповiдно до мiжнародних договорiв здiйснюються пiсля ратифiкацiї цих договорiв. Прикладом може служити оформлення дипломатичної пошти. При здiйсненнi митного контролю посадовi особи митних органiв роблять тiльки зовнiшнiй огляд дипломатичної пошти i перевiряють дотримання вимог щодо маркування та опис пошти в кур'єрському листi, оскiльки цi вимоги встановленi вiдповiдно до мiжнародних конвенцiй [24].
Потрiбно зазначити, що при контролi за перемiщенням через митний кордон окремих товарiв i транспортних засобiв, крiм митних органiв, також беруть участь й iншi державнi органи. Наприклад, митне оформлення може бути завершене тiльки пiсля здiйснення ветеринарного, фiтосанiтарного, екологiчного та iнших видiв державного контролю. На органи МВС покладено контроль за зброєю невоєнних зразкiв i боєприпасiв до неї.
Митне законодавство передбачає проведення митного контролю в основних формах, якi наведенi на рисунку 2.2 [19].
Перевiрка документiв i вiдомостей, необхiдних для митних цiлей, полягає у вивченнi документiв, установленнi вiдповiдностi їх оформлення i заповнення встановленим правилам i нормам. Ця форма митного контролю може передувати Iншим формам митного контролю: огляду, облiку i iн. Проте в окремих випадках митний контроль може обмежитися тiльки перевiркою документiв. За своїм призначенням документи, необхiднi для митних цiлей, як правило, дiляться на такi групи: транспортнi, торговi, митнi, iншi [30].
До транспортних документiв належать: накладнi, коносаменти, декларацiї, дорожнi вiдомостi, передатнi вiдомостi, багажнi, iншi. До торгових документiв належать: контракти, договори, рахунки-фактури, специфiкацiї, iнвойси, пакувальнi аркушi, iншi. До митних документiв належать документи, що видаються митними органами або оформляються за їх участю, наприклад: лiцензiї на вiдкриття митного складу, складу тимчасового зберiгання (СТЗ), магазину безмитної торгiвлi; квалiфiкацiйний атестат фахiвця з митного оформлення; документ контролю доставки (ДКД), декларацiя митної вартостi (ДМВ); вантажна митна декларацiя (ВМД); свiдчення про допущення транспортних засобiв (контейнерiв) для перевезення пiд митним контролем i iнш. [26]. До iнших документiв належать установчi документи осiб, що пiдтверджують їхнi права на здiйснення зовнiшньоторговельної дiяльностi, дозволи рiзноманiтних державних органiв, наприклад: дозволи органiв, що здiйснюють ветеринарний i фiтосанiтарний контроль; дозволи Мiнiстерства культури i iн. У таблицi 2.1 наведено перелiк документiв та вiдомостей при здiйсненнi перевезень рiзними видами транспорту [17].
Таблиця 2.1. Документи та вiдомостi необхiднi для митного контролю
Вид транспортуДокументи та вiдомостi необхiднi до подання митного контролюавтомобiльний транспорта) документи на транспортний засiб, зокрема тi, що мiстять вiдомостi про його державну реєстрацiю (нацiональну належнiсть); б) транспортнi (перевiзнi) документи (мiжнароднi товаротранспортнi накладнi); в) визначений актами Всесвiтнього поштового союзу документ, що супроводжує мiжнароднi поштовi вiдправлення (за їх наявностi); г) комерцiйнi документи (за наявностi) на товари, що перевозяться; ґ) вiдомостi про кiлькiсть вантажних мiсць та вид упаковки; д) найменування товарiв тощо.водний транспорта) генеральна декларацiя, що мiстить, зокрема, найменування та опис судна, вiдомостi про його реєстрацiю та нацiональну належнiсть, прiзвище капiтана, прiзвище та адресу суднового агента; б) декларацiя про вантаж; в) декларацiя про припаси (судновi припаси); г) декларацiя про особистi речi екiпажу судна; ґ) суднова роль, що мiстить вiдомостi про кiлькiсть i склад членiв екiпажу пiд час прибуття i вiдправлення судна; д) список пасажирiв, що мiстить вiдомостi про пасажирiв пiд час прибуття i вiдправлення судна та iн.повiтряний транспорта) стандартний документ перевiзника, передбачений укладеними вiдповiдно до закону мiжнародними договорами в галузi цивiльної авiацiї (генеральна декларацiя); б) документи, що мiстять вiдомостi про товари, якi перевозяться на борту (вантажнi вiдомостi, авiацiйнi вантажнi накладнi); в) документ, що мiстить вiдомостi про припаси (бортовi припаси) та про кiлькiсть припасiв (бортових припасiв), завантажених на борт судна та вивантажених з нього; г) транспортнi (перевiзнi) документи; ґ) комерцiйнi документи (за наявностi їх у перевiзника) на товари, що перевозяться; д) визначений актами Всесвiтнього поштового союзу документ, що супроводжує мiжнароднi поштовi вiдправлення (за їх наявностi) та iн.залiзничний транспорта) транспортнi (перевiзнi) документи; б) передатну вiдомiсть на залiзничний рухомий склад; в) документ, що засвiдчує наявнiсть припасiв (за наявностi припасiв); г) визначений актами Всесвiтнього поштового союзу документ, що супроводжує мiжнароднi поштовi вiдправлення (за їх наявностi); ґ) комерцiйнi документи (за наявностi їх у перевiзника) на товари, що перевозяться.трубопровiдний транспорт та лiнiї електропередача) зовнiшньоекономiчний договiр (контракт) або iншi документи, що пiдтверджують право володiння, користування та/або розпорядження товарами; б) акт прийому-передачi товарiв або довiдка, що пiдтверджує кiлькiсть товарiв; в) комерцiйнi та супровiднi документи (за наявностi їх у власника трубопровiдного транспорту, лiнiї електропередачi) на товари, що перемiщуються через митний кордон України, а на момент митного оформлення - рахунок-фактуру; г) найменування та адреса вiдправника товарiв; ґ) найменування та адреса отримувача товарiв; д) документи (дозволи, сертифiкати), що пiдтверджують показники товару.
Далi бiльш детально розглянемо органiзацiйнi питання здiйснення митного контролю [24].
Перш за все, доцiльно почати розгляд цього питання iз ознайомленням з функцiями та органiзацiєю роботи Управлiння органiзацiї митного контролю, що є одним iз головних у структурi Держмитслужби. Завдання та функцiї даного управлiння визначенi в Митному кодексi України, глава 47 «Органiзацiя митного контролю».
Управлiння не тiльки безпосередньо органiзовує проведення митно-контрольної дiяльностi на територiї України, воно також здiйснює методичне керiвництво митним контролем у межах своєї компетенцiї.
Органiзацiя митного контролю складається iз [35]:
визначення певного обсягу роботи митних органiв (кiлькiсть реальних учасникiв зовнiшньоекономiчної дiяльностi, що знаходяться в регiонi дiяльностi митного органу, товарiв, транспортних засобiв i осiб, що пiдлягають митному контролю);
встановлення мiсць митного контролю та оформлення, оптимального розподiлу мiж ними обсягу роботи з митного контролю i митної експертизи, створення належних умов для здiйснення цих процедур;
визначення чисельного складу i розробки оптимальної структури митного органу;
добору i навчання кадрiв;
створення матерiально-технiчної бази;
розробки системи зв'язку i взаємодiї як усерединi митного органу, так i мiж митною та iншими сферами народного господарства;
забезпеченню стiйкої роботи всiх служб митного органу, що беруть участь у здiйсненнi митного контролю i сприяють цьому процесу.
Якщо охарактеризувати структуру Управлiння органiзацiї митного контролю, вона є такою: керує Управлiнням - начальник Управлiння; в структурi передбачено 2 заступники начальника, а також структурнi пiдроздiли: вiддiл митної iнфраструктури (5 осiб); вiддiл технологiї митного контролю (6 осiб); вiддiл неторгових операцiй (4 особи); вiддiл контролю за доставлениям вантажiв (3 особи).
Управлiння органiзацiї митного контролю Державної митної Служби пiдпорядковується заступнику Голови ДМСУ. Структура Управлiння органiзацiї митного контролю затверджується Головою ДМСУ.
Зазначимо, що в кожнiй регiональнiй митницi i митницi є вiддiли митного контролю, якi займаються конкретизацiєю методичних рекомендацiй i вимог Держмитслужби вiдповiдно до конкретних мiсцевих умов.
Митний контроль здiйснюються особовим складом пiдроздiлiв регiональних митниць. Як i будь-яка дiяльнiсть, робота з виконання митного контролю та митного оформлення потребує належної органiзацiї.
Всi операцiї, якi здiйснюються в процесi митного оформлення та контролю, мають бути належним чином упорядкованi та вiдображенi в нормативних актах, технологiчних схемах, порядках, що визначають правову основу та послiдовнiсть дiй спiвробiтникiв митницi. Така робота проводиться в митних органах України Управлiнням органiзацiї митного контролю Держмитслужби України та вiддiлами органiзацiї митного контролю регiональних митниць. У митницях функцiя з органiзацiї митного контролю покладається на одного iз заступникiв начальника митницi або на один чи кiлька спецiально створених пiдроздiли.
При здiйсненнi митного контролю та оформлення службовi особи керуються [28]:
Конституцiєю України;
Митним кодексом України;
Законом України «Про митну справу»;
Єдиним митним тарифом України;
Кримiнальним кодексом України;
Кримiнально-процесуальним кодексом України;
Кодексом України про адмiнiстративнi правопорушення;
Цивiльним кодексом України;
Цивiльно-процесуальним кодексом України;
Постановами, розпорядженнями Верховної Ради та Кабiнету Мiнiстрiв України;
Указами Президента України;
Мiжнародними угодами;
Наказами та розпорядженнями ДМСУ;
Наказами та розпорядженнями ЗРМ;
Наказами та розпорядженнями начальника митницi.
Управлiння працює на пiдставi вимог чинного законодавства, перш за все - Митного кодексу України та наказiв Держмитслужби. Воно має своє Положення про права, завдання, функцiї, яке особисто затверджується Головою Держмитслужби.
В своєї дiяльностi Управлiння планує роботу митних органiв по здiйсненню митного контролю. Його спiвробiтники розробляють технологiю митного контролю рiзних видiв товарiв, транспортних засобiв. Управлiння тiсно взаємодiє з прикордонними вiйськами, санiтарно-карантинними, ветеринарними та iншими державними контрольними службами при здiйсненнi митного контролю за перемiщенням через митний кордон товарiв, ручної поклажi, багажу фiзичних осiб, транспортних засобiв, вантажiв та iнших предметiв.
Охарактеризуємо види контролю, що зазначенi у частинi першiй статтi 319 Митного кодексу, здiйснюються [19]:
у пунктах пропуску через державний кордон України - стосовно встановлених законодавством України заборон щодо перемiщення окремих товарiв через митний кордон України;
при помiщеннi в митний режим - стосовно встановлених законодавством України обмежень щодо перемiщення окремих товарiв через митний кордон України.
Вичерпнi перелiки товарiв (з описом та кодом згiдно з УКТ ЗЕД), що пiдлягають державному контролю (у тому числi в формi попереднього документального контролю) у разi перемiщення через митний кордон України, а також порядок здiйснення попереднього документального контролю затверджує Кабiнет Мiнiстрiв України. Пропозицiї щодо внесення змiн до зазначених перелiкiв подаються Кабiнету Мiнiстрiв України державними органами, уповноваженими здiйснювати вiдповiдний контроль. Цей перелiк визначає товари, щодо яких дiє заборона на пропуск через кордон без дозволу, i товари, щодо яких дiють обмеження при помiщеннi в митний режим [23].
Органи доходiв i зборiв iнформують вiдповiднi державнi органи України про результати митного контролю та митного оформлення товарiв, пiдконтрольних цим органам, у тому числi засобами електронного звязку.
Митний контроль та митне оформлення товарiв, що перемiщуються через митний кордон України, завершуються тiльки пiсля проведення встановлених законами України для кожного товару видiв контролю, зазначених у частинi першiй цiєї статтi. При вивезеннi товарiв за межi митної територiї України радiологiчний контроль може здiйснюватися в органах доходiв i зборiв вiдправлення при завершеннi митного оформлення або у пунктах пропуску через державний кордон України при завершеннi митного контролю товарiв [12].
Стаття 320 визначає вибiрковiсть митного контролю: форми та обсяги контролю, достатнього для забезпечення додержання законодавства з питань державної митної справи та мiжнародних договорiв України при митному оформленнi, обираються митницями (митними постами) на пiдставi результатiв застосування системи управлiння ризиками. Не допускаються визначення форм та обсягiв митного контролю iншими органами державної влади, а також участь їх посадових осiб у здiйсненнi митного контролю [1].
Контроль за перемiщенням через митний кордон України окремих видiв товарiв, що проводиться iншими державними органами, здiйснюється за принципом «єдиного вiкна» вiдповiдно до мiжнародної практики та рекомендацiй мiжнародних органiзацiй iз застосуванням єдиної з органами доходiв i зборiв iнформацiйно-телекомунiкацiйної системи.
Митний контроль здiйснюється безпосередньо посадовими особами митних органiв шляхом [6]:
перевiрки документiв та вiдомостей, необхiдних для такого контролю;
митного огляду (огляду та переогляду товарiв i транспортних засобiв, особистого огляду громадян);
облiку товарiв i транспортних засобiв, що перемiщуються через митний кордон України;
усного опитування громадян та посадових осiб пiдприємств;
перевiрки системи звiтностi та облiку товарiв, що перемiщуються через митний кордон України, а також своєчасностi, достовiрностi, повноти нарахування та сплати податкiв i зборiв, якi вiдповiдно до законiв справляються при перемiщеннi товарiв через митний кордон України;
огляду територiй та примiщень складiв тимчасового зберiгання, митних лiцензiйних складiв, спецiальних митних зон, магазинiв безмитної торгiвлi та iнших мiсць, де знаходяться або можуть знаходитися товари i транспортнi засоби, що пiдлягають митному контролю, чи провадиться дiяльнiсть, контроль за якою покладено на митнi органи законом;
використання iнших форм, передбачених Митним кодексом та iншими законами України з питань митної справи.
Пiд час проведення митного контролю митнi органи самостiйно визначають форми та обсяг контролю, якi є достатними для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи та мiжнародних договорiв України. [11].
Розглянемо загальнi положення митного контролю. Митний контроль здiйснюється з метою забезпечення дотримання державними органами, пiдприємствами та громадянами порядку перемiщення через митний кордон України товарiв та iнших предметiв. Якби державнi органи, пiдприємства та громадяни були достатньо свiдомими у правовому вiдношеннi i чесними в цьому питаннi, то митний контроль був би формальним, а то й зовсiм не потрiбним.
Але на даний час митний контроль лишається важливим та ефективним засобом забезпечення митної полiтики держави. Вiн реалiзується шляхом реалiзацiї комплексу заходiв, що забезпечують своєчасне виявлення порушень митного законодавства України та взятих нею мiжнародних зобов'язань, контроль за виконанням яких покладено на митнi органи. Також за допомогою митного контролю забезпечується чiтке дотримання юридичними та фiзичними особами митних процедур i правил.
У процесi здiйснення митного контролю реалiзуються важливi функцiї митних органiв [18]:
забезпечення дотримання суб'єктами зовнiшньоекономiчної дiяльностi та фiзичними особами законодавства України, контроль за виконанням якого покладено на митнi органи;
застосування заходiв по захисту законних прав юридичних i фiзичних осiб у галузi митної справи;
захист економiчних iнтересiв та економiчної безпеки України в межах встановленої компетенцiї;
здiйснення валютного контролю та збирання митних платежiв;
розробка технологiї контролю та забезпечення дозвiльного порядку перемiщення товарiв i транспортних засобiв через митний коридор України;
безпосереднє здiйснення митного контролю та розробка митних режимiв з метою спрощення митних процедур, гуманiзацiї митного контролю та створення умов для нормального товарообмiну через митний кордон.
Залежно вiд об'єкта нацiленостi митних контрольних процедур митний контроль можна подiлити на митний контроль товарiв i митний контроль транспортних засобiв. Вiдповiдно до напрямку руху товарiв i транспортних засобiв можна видiлити особливостi технологiї митного контролю товарiв, що ввозяться i вивозяться, i тих, що перемiщуються через митну територiю України транзитом. Щодо товарiв митний контроль подiляється на митний контроль ручної поклажi та митний контроль супроводжуваного i несупроводжуваного багажу[12].
Митний контроль транспортних засобiв визначається видом цих засобiв i подiляється на: митний контроль морських суден (у тому числi й вiйськових кораблiв); митний контроль рiчкових суден; митний контроль залiзничного транспорту; митний контроль повiтряних суден; митний контроль автотранспортних засобiв [15].
Митний контроль, як правило, здiйснюється митними органами сусiднiх держав автономно, незалежно одна вiд одної, за своїми технологiями. Але за домовленiстю можливий i спiльний митний огляд визначених транспортних засобiв чи партiй товару. Митний контроль здiйснюється службовими особами митних органiв шляхом перевiрки документiв i вiдомостей, необхiдних для митних цiлей, митного огляду (огляду транспортних засобiв, товарiв та iнших предметiв, особистого огляду), переогляду, облiку предметiв, якi перемiщуються через митний кордон.
При цьому службова особа, що проводить митний контроль, має право [19]:
перевiряти вiдомостi, заявленi громадянином у наданiй декларацiї та iнших документах, необхiдних для митного контролю;
опитувати громадян, що пiдлягають митному оформленню;
робити огляд територiй i примiщень складiв тимчасового зберiгання, митних складiв, вiльних митних зон i магазинiв безмитної торгiвлi, iнших мiсць, де можуть перебувати товари i транспортнi засоби, що пiдлягають митному контролю, або здiйснюється дiяльнiсть, контроль за якою покладено на митнi органи.
Чинний Митний кодекс передбачає можливiсть iнших форм митного контролю, крiм передбачених ним та iншими актами законодавства України. Такою формою можуть бути контрольованi поставки, органiзацiя i проведення яких регламентується окремо. При проведеннi митного контролю можуть бути застосованi технiчнi засоби, безпечнi для життя i здоров'я людини, тварин, рослин i якi не спричиняють шкоди особам, товарам i транспортним засобам. Правила проведення митного контролю вiдпрацьованi в конкретних технологiях митного контролю з урахуванням особливостей кожної митницi чи митного поста [23].
Загальним правилом здiйснення митного контролю є недопустимiсть заподiяння неправомiрної шкоди особам, їх товарам i транспортним засобам. Якщо така шкода заподiяна, то митнi органи та їх посадовi особи несуть вiдповiдальнiсть вiдповiдно до законiв України iз вiдшкодуванням шкоди.
Митним органам надано право використовувати будь-якi форми митного контролю, але, як правило, вони використовують тiльки тi з усiх можливих, якi, на погляд службової особи, що здiйснює контроль, є достатнiми для дотримання вимог законодавства, мiжнародних договорiв України та забезпечують ефективний огляд товарiв, речей, транспорту, якi перемiщуються через митний кордон.
Згiдно iз дiючим законодавством, митний iнспектор має право на огляд речей; вимагання розпакування багажу та розвантаження транспортного засобу; вилучення без повернення i вiдшкодування вартостi предметiв, заборонених законодавством України до перемiщення через митний кордон. Зазначимо, що процес вилучення таких предметiв оформлюється актом установленого зразка.
Також митний iнспектор має право оцiнки на свiй розсуд предметiв, що пiдлягають митному оподаткуванню (якщо не буде цiнникiв, накладних, чекiв та iнших документiв, що пiдтверджують вартiсть товару). При виявленнi предметiв контрабанди або порушень митних правил вiн має право на складання вiдповiдного протоколу та вилучення цих предметiв.
У виняткових випадках, при наявностi достатнiх пiдстав, вважати, що громадянин приховує на собi предмети контрабанди або предмети, якi є об'єктом порушення митних правил, за письмовим рiшенням начальника митницi проводити особистий огляд.
Слiд пiдкреслити, що в разi вiдмови пропуску через митний кордон товарiв i предметiв, митний iнспектор повинен давати вичерпнi роз'яснення щодо вимог митного законодавства, а також у встановленому порядку iнформувати громадян про митнi правила, що дiють на територiї України.
Службова особа, що здiйснює митний контроль, не повинна допускати дiй, що принижують честь i гiднiсть громадян та можуть завдати їм, їхнiм тваринам, товарам i транспортним засобам неправомiрної шкоди [25].
Громадяни, що перемiщують через митний кордон товари i транспортнi засоби, теж мають певнi права та обов'язки[29].
Так, громадяни зобов'язанi подавати митному iнспектору для митного контролю декларацiю та iншi необхiднi документи, в яких усе вказувати чесно, чiтко. Зайве є пiдставою для порушення адмiнiстративної справи.
На вимогу iнспектора громадяни повиннi самостiйно розпаковувати та запаковувати предмети, що пiдлягають митному контролю. Вони повиннi виконувати iншi законнi вимоги посадових осiб митних органiв.
Громадяни мають право бути присутнiми пiд час огляду предметiв, що їм належать, а також залишати на зберiгання в митницi свої предмети, валюту, цiнностi, якi не пропущенi через митний кордон (що перед цим були заявленi в декларацiї).
Громадяни мають право своєчасно i повно знайомитись iз текстом законiв та iнших актiв, що стосуються митної справи (на стендах у митницях наявна вся документацiя);
Також безпосереднiм правом громадянина є право оскаржувати неправомiрнi дiї службових осiб митних органiв.
Для здiйснення митного контролю у мiсцях митного оформлення, створюються зони митного контролю. Перемiщення товарiв, транспортних засобiв та осiб, включаючи посадових осiб iнших державних органiв, через кордони таких зон i в їх межах дозволяється тiльки з дозволу митного органу та пiд контролем його посадових осiб, за винятком окремих випадкiв [20].
Митнi органи надiленi правом примусово повертати в зони митного контролю транспортнi засоби, що вибули з неї без дозволу митного органу. Митнi органи мають повноваження застосовувати примусовi заходи до порушникiв режиму зони митного контролю як у самiй зонi, так i поза цiєю зоною.
Документи, що необхiднi для митного контролю, повиннi зберiгатися особою, яка здiйснювала митне оформлення (брокера чи пiдприємця) не менше 3-х рокiв.
Митнi органи мають право залучати будь-яких спецiалiстiв iнших правоохоронних i контрольних органiв, установ незалежно вiд форм власностi i пiдпорядкування та експертiв для надання допомоги у здiйсненнi митного контролю [9].
Шляхом накладання пломб, печаток, спецiальних знакiв, штампiв, маркiрування, взяття проб i зразкiв, описування, складання креслень, виготовлення масштабних вiдображень, фотографiй, iлюстрацiй, використання товаросупровiдних документiв та iншої iнформацiї митнi органи повиннi iдентифiкувати товари i транспортнi засоби, що перебувають пiд митним контролем, примiщення та iншi мiсця, де можуть перебувати товари та транспортнi засоби, що пiдлягають митному огляду i оформленню (вiд однiєї митницi до другої, щоб не повторювати роботу) та забезпечити цiлiснiсть товару.
Митницi за погодженням з органами Державної податкової адмiнiстрацiї мають право призначати перевiрку фiнансово-господарської дiяльностi осiб, що перемiщують товари через митний кордон, суб'єктiв пiдприємницької дiяльностi, брокерiв та iнших осiб, причетних до зовнiшньоекономiчної дiяльностi [24].
Уся отримана в ходi митного контролю iнформацiя є комерцiйною таємницею i може бути використана тiльки для цiлей митної справи.
Технологiчна схема митного контролю та оформлення пасажирських потягiв, товарiв, валюти, цiнностей громадян України, iноземних громадян, осiб без громадянства, що прямують через митний кордон України через митний пост митницi, визначає правовi основи органiзацiї здiйснення митного контролю та митного оформлення, орiєнтована на створення сприятливих умов для прискорення товарообiгу i пасажиропотоку, а також забезпечення додержання службовими особами митницi та громадянами прав та обов'язкiв у галузi митної справи.
Митний контроль закiнчується [26]: у разi ввезення на митну територiю України - пiсля здiйснення у повному обсязi митного оформлення товарiв i транспортних засобiв, що перемiщуються через митний кордон України; у разi вивезення за межi митної територiї України - пiсля здiйснення у повному обсязi митного оформлення товарiв i транспортних засобiв та перетинання ними митного кордону України, за винятком митних режимiв, якi передбачають перебування пiд митним контролем протягом усього часу дiї митного режиму.
Всi товари, що перемiщуються через митний кордон України, разом з їх упаковкою та маркуванням, транспортнi засоби, якими вони перемiщуються через митний кордон, а також документи на цi товари i транспортнi засоби пред'являються для контролю митним органам у незмiнному станi в пунктах пропуску через митний кордон України та в iнших мiсцях митної територiї України, встановлених митними органами для здiйснення митного контролю та оформлення, не пiзнiше нiж через три години пiсля прибуття зазначених товарiв i транспортних засобiв у пункт пропуску або таке мiсце [14].
Особи, якi перемiщують товари i транспортнi засоби через митний кордон України зобов'язанi подавати митним органам документи та вiдомостi, необхiднi для здiйснення митного контролю. Перелiк документiв та вiдомостей, необхiдних для здiйснення митного контролю, порядок їх подання визначаються Кабiнетом Мiнiстрiв України.
Правоохороннi органи України, фiнансовi установи, податковi та iншi контролюючi органи України вiдповiдно до законодавства України на запити митних органiв або за власною iнiцiативою iнформують митнi органи про наявнi в них вiдомостi, необхiднi для здiйснення митного контролю.
Посадовi особи митних органiв з метою здiйснення митного контролю мають право в межах наданої їм законами України компетенцiї безперешкодного доступу на територiю чи в примiщення будь-якого пiдприємства незалежно вiд форми власностi та пiдпорядкування, де знаходяться або можуть знаходитися товари, що пiдлягають митному контролю.
З метою забезпечення здiйснення митними органами митного контролю за товарами та транспортними засобами, що перемiщуються через митний кордон України, проведення заходiв, пов'язаних з виявленням, попередженням та припиненням контрабанди та порушень митних правил, у пунктах пропуску на митному кордонi України, в межах прикордонної смуги на державному кордонi України, у морських i рiчкових портах, аеропортах, на залiзничних станцiях, на територiях пiдприємств, спецiальних митних зон, а також в iнших мiсцях, визначених митними органами, створюються зони митного контролю.
З метою забезпечення здiйснення митними органами митного контролю товарiв, транспортних засобiв, що перемiщуються через митний кордон України, проведення заходiв, пов'язаних з виявленням, попередженням та припиненням контрабанди i порушень митних правил, у пунктах пропуску через державний кордон України, на територiях морських i рiчкових портiв, аеропортiв, на залiзничних станцiях та на територiях пiдприємств, вiльних митних зон, митних складiв, складiв тимчасового зберiгання, а також в iнших мiсцях, визначених вiдповiдно до цього Кодексу, створюються зони митного контролю (ст. 329 Митного кодексу України) [18].
Режим зони митного контролю - це встановленi законодавством України з питань митної справи приписи, заборони та обмеження щодо перебування товарiв, транспортних засобiв та громадян, умови розташування будiвель та споруд, а також проведення господарських робiт у зонi митного контролю.
За визначенням Гаращук В.М., митний контроль вантажiв, транспортних засобiв, документiв та вiдомостей, заявлених у ВМД, проводиться за 4х етапною схемою.
Перший етап: перевiрка ВМД i документiв пiдроздiлом митної статистики. За допомогою програмного забезпечення на даному етапi здiйснюється перевiрка магнiтного носiя на наявнiсть вiрусiв.
Електронна копiя ВМД за номером, який спiвпадає iз номером реєстру за журналом облiку ВМД, заноситься в тимчасову базу даних на ПЕОМ. Далi проводиться контроль наявностi iнформацiї на магнiтному носiї та її вiдповiднiсть твердiй копiї ВМД.
На наступному етапi проводиться перевiрка вiдповiдностi даних - коди СПАТО, перевiрка правильностi визначення статистичної вартостi i заповнення графи 46 ВМД.
За допомогою програмного забезпечення проводиться перевiрка застосування до суб'єктiв ЗЕД та перевiзника санкцiй передбачених ст. 37 Закону України «Про зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть».
За допомогою програмного забезпечення проводиться перевiрка наявностi орiєнтувань митних та iнших державних органiв.
При виявленнi в процесi перевiрки ознак ПМП та КБ посадова особа митницi складає протокол про порушення митних правил.
Якщо при перевiрцi (за умови вiдсутностi ознак ПМП та КБ) виявлено обставини, що не дають можливостi здiйснювати митне оформлення вантажу, - оформлюється Картка вiдмови у пропуску на митну територiю України чи митному оформленнi товарiв та iнших предметiв в порядку, встановленому Держмитслужбою.
При можливостi подальшого оформлення ВМД пiсля внесення вiдповiдних виправлень (до граф ВМД, в яких дозволяються виправлення) - такi виправлення вносяться (i завiряються печаткою декларанта) за резолюцiєю керiвника ОП на заявi декларанта з цього приводу [24].
При вiдсутностi ознак ПМП та КБ та помилок у ВМД - на зворотньому боцi першого примiрника ВМД в графi 2 штампу контрольних вiдмiток посадовою особою митницi проставляється час початку та закiнчення перевiрки, П.I.Б. та особистий пiдпис. Поруч проставляється номерний штамп «Перевiрено».
За умови отримання позитивних результатiв за вищезазначеними операцiями всi наданi для митного оформлення вантажу документи передаються на другий етап ТС.
Другий етап: перевiрка ВМД та документiв, заявленої митної вартостi i нарахування митних платежiв вiддiлом митних платежiв митницi, та вiддiлом тарифiв та митної вартостi митницi. На даному етапi здiйснюється перевiрка на предмет наявностi вiдповiдних орiєнтувань митних та iнших державних органiв [36].
Також потрiбною є перевiрка правильностi застосування валютного курсу (гр. 23ВМД).
За допомогою програмного забезпечення митним iнспектором проводиться перевiрка заявленого коду товарiв до таких, якi пiдлягають обов'язковiй перевiрцi вiддiлом тарифiв та митної вартостi.
Якщо виникає питання щодо правильностi визначення країни походження або достовiрностi преференцiйних сертифiкатiв, для прийняття остаточного рiшення, потрiбне направлення запиту з обґрунтуванням сумнiвiв до ВТВ у порядку встановленим ДМСУ, а також акту про митний огляд.
Третiй етап складається iз перевiрки iнспектором вантажного вiддiлу зазначених декларантом вiдомостей у ВМД на вiдповiднiсть митним правилам та поданим комерцiйним документам [17].
Начальник оперативного пiдроздiлу приймає рiшення щодо призначення осiб для проведення митного контролю та митного оформлення на 3-му, та 4-му етапах ТС., шляхом вчинення вiдповiдного запису в гр. «В» «Завдання на проведення митного огляду», який завiряє своїм пiдписом; в разi необхiдностi проставляє питання в картцi «Завдання на проведення митного огляду» якi необхiдно вирiшити при оглядi вантажу. В цьому випадку начальником ОП заповнюється «Завдання на проведення митного огляду».
Здiйснюється перевiрка на предмет наявностi вiдповiдних орiєнтувань митних та iнших державних органiв.
Проводиться контроль вiдповiдностi типу зовнiшньоекономiчної операцiї та митного режиму даним, заявленим у графах 1, 37 ВМД.
Проводиться перевiрка реквiзитiв та умов зовнiшньоекономiчного контракту на вiдповiднiсть даним, заявленим у графах 2, 8, 9, 11, 15,15а, 17, 17а, 24, 28, 44 ВМД.
Проводиться перевiрка вiдомостей, заявлених у товаросупровiдних та iнших документах, даним, заявленим у графах 6, 15, 15а, 17, 17а, 18, 19, 21, 25, 26, 27, 29, 35, 38, 44, 49 ВМД [24].
Проводиться контроль визначення декларантом назв та кодiв товару за ТН ЗЕД згiдно представлених документiв i правильнiсть заповнення граф 3, 4, 5, 13, 31, 32, 33, 41 ВМД.
Перевiряється заповнення граф 14, 30, 40, 43, 50, 51, 52, 53, 54 ВМД. З метою уточнення та пiдтвердження даних, вказаних у вищезазначених графах ВМД, можуть перевiрятись данi, вказанi в iнших графах ВМД.
Проводиться контроль необхiдностi застосування до товару засобiв нетарифного регулювання, правильнiсть їх застосування i контроль обсягiв та квот.
Проводиться контроль виконання i дотримання обсягiв поставок, передбачених зовнiшньоекономiчним контрактом (договором), термiнiв передбачених контрактами давальницької сировини, бартеру, ордерних поставок. Перевiряється заповнення графи 39 ВМД [26].
Проводиться перевiрка правильностi заповнення товаросупровiдних документiв (ТТН, CMR, CARNET TIR, INVOICE, рахунок-фактура, та iн.).
При виявленнi в процесi перевiрки ознак ПМП та КБ посадова особа митницi складає протокол про порушення митних правил, а вантаж передається для зберiгання на склад митницi [31].
Четвертий етап складається зi стадiї огляду вантажу та повного оформлення ВМД, заповнення «Акту митного догляду», контролю нарахування 003 виду митного збору.
Законодавчо передбачене, що документи, якi є необхiдними для здiйснення митного контролю, подаються митному органу при [28]:
перетинаннi товарами i транспортними засобами митного кордону України;
декларуваннi товарiв i транспортних засобiв;
повiдомленнi митного органу про намiр здiйснити перемiщення товарiв i транспортних засобiв через митний кордон України;
здiйсненнi митними органами iнших контрольних функцiй вiдповiдно до Митного кодексу.
З метою перевiрки законностi перемiщення через митний кордон України товарiв i транспортних засобiв митний орган має право на проведення огляду цих товарiв i транспортних засобiв. Переогляд товарiв i транспортних засобiв може бути здiйснено за рiшенням керiвника митного органу або його заступника, якщо є пiдстави вважати, що зазначенi товари i транспортнi засоби перемiщуються через митний кордон України з порушенням норм Митного кодексу та iнших законiв України з питань митної справи. Огляд та переогляд товарiв i транспортних засобiв здiйснюються тiльки в присутностi особи, яка їх перемiщує через митний кордон України чи зберiгає пiд митним контролем [17].
Зазначимо, що з метою пiдвищення ефективностi митного контролю митнi органи взаємодiють з учасниками зовнiшньоекономiчної дiяльностi, уповноваженими економiчними операторами, iншими особами, дiяльнiсть яких пов'язана iз здiйсненням зовнiшньої торгiвлi, та з їх професiйними об'єднаннями (асоцiацiями).
2.3 Особливостi митного оформлення товарiв та їх декларування
Здiйснення зовнiшньоекономiчної дiяльностi неможливо без вступу у митнi вiдносини, якi передбачають звернення субєктiв ЗЕД до митних органiв. Вступ субєктiв господарювання у митнi вiдносини можливий лише за умови виконання певних вимог. По-перше, реєстрацiя пiдприємства, субєкта пiдприємницької дiяльностi як субєкта ЗЕД у державних органах. По-друге, вступ у взаємовiдносини з митними органами передбачає обовязковiсть облiку таких субєктiв у митних органах України. По-третє наявнiсть зовнiшньоекономiчного контракту або iнших документiв, якi є правовими пiдставами для перемiщення товарiв, предметiв, транспортних засобiв через митний кордон України [15].
Митне оформлення - сукупнiсть дiй, пов'язаних з пропуском в Україну чи за її межi товарiв, перемiщуваних через митний кордон України.
Порядок та умови провадження митного оформлення визначаються положеннями як Митного кодексу України, так i iнших законодавчих актiв, до яких входять: укази Президента України, постанови та розпорядження Уряду України, вiдомчi нормативнi акти.
Поставлення на облiк пiдприємства здiйснюється у митному органi за мiсцем державної реєстрацiї цього субєкта. Процедура поставлення на облiк передбачає подання пiдприємством митному органу за мiсцем державної реєстрацiї пакету документiв. За пiдсумками проведення процедури акредитацiї митниця присвоює субєкту ЗЕД облiковий номер [20].
У процесi перемiщення предметiв через митний кордон особа вступає в суспiльнi соцiальнi вiдносини з державою в особi митних органiв. Цi вiдносини регламентуються в цiлому митним законодавством. Частину цих вiдносин складає порядок митного оформлення.
Метою митного оформлення є засвiдчення вiдомостей, одержаних пiд час митного контролю товарiв i транспортних засобiв, що перемiщуються через митний кордон України, та оформлення результатiв такого контролю, а також статистичного облiку ввезення на митну територiю України, вивезення за її межi i транзиту через її територiю товарiв i транспортних засобiв. Митне оформлення здiйснюється посадовими особами митного органу.
Митне оформлення здiйснюється в мiсцях розташування вiдповiдних пiдроздiлiв митних органiв протягом часу встановленого митними органами за погодженням з органами, що є уповноваженими здiйснювати певнi види контролю. Вiдповiдно до дiючих мiжнародних договорiв, що укладенi в установленому законодавством порядку, митне оформлення у пунктах пропуску через митний кордон України може здiйснюватися цiлодобово [24].
Митне оформлення товарiв i транспортних засобiв, що перемiщуються через митний кордон України резидентами (крiм громадян), крiм випадкiв перемiщення товарiв i транспортних засобiв через територiю України у режимi транзиту, здiйснюється митними органами, у зонах дiяльностi яких розташованi цi резиденти. У випадках, визначених Кабiнетом Мiнiстрiв України, митне оформлення в iншому митному органi може здiйснюватися за письмовим погодженням мiж цим митним органом i митним органом, у зонi дiяльностi якого розташований вiдповiдний резидент.
Митне оформлення товарiв i транспортних засобiв, що перемiщуються через територiю України у режимi транзиту, здiйснюється митним органом за мiсцем ввезення цих товарiв i транспортних засобiв на митну територiю України. Митне оформлення товарiв i транспортних засобiв, якi вивозяться за межi митної територiї України громадянами, може здiйснюватися у будь-якому митному органi на всiй митнiй територiї України [19].
Митне оформлення товарiв, якi ввозяться на митну територiю України громадянами у несупроводжуваному багажi, здiйснюється митними органами за мiсцем проживання або тимчасового перебування зазначених громадян.
За митне оформлення товарiв i транспортних засобiв поза мiсцем розташування митних органiв або поза робочим часом, встановленим для митних органiв, митними органами iз заiнтересованих осiб справляється плата в порядку та у розмiрах, установлених Кабiнетом Мiнiстрiв України. Розмiр такої плати не може перевищувати вартостi фактичних витрат митних органiв на вчинення зазначених дiй [28].
З метою здiйснення митного контролю та митного оформлення товарiв митним органом за вмотивованим письмовим розпорядженням керiвника вiдповiдного митного органу або його заступника можуть братися проби та зразки зазначених товарiв для дослiдження (аналiзу, експертизи). Проби та зразки товарiв, що перебувають пiд митним контролем, з дозволу митного органу можуть братися також декларантами та вiдповiдними органами державного контролю. Про взяття проб та зразкiв товарiв, що перебувають пiд митним контролем, складається акт за формою, встановленою спецiально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузi митної справи [26].
Зазначимо, що декларанти мають право бути присутнiми пiд час взяття проб та зразкiв товарiв посадовими особами митного органу та iнших органiв державного контролю. Взяття проб та зразкiв товарiв, що перебувають пiд митним контролем, iншими органами державного контролю, а також декларантами здiйснюється у присутностi посадових осiб митних органiв.
Декларанти зобов' язанi сприяти посадовим особам митних органiв пiд час взяття проб та зразкiв товарiв i здiйснювати за свiй рахунок вантажнi та iншi необхiднi операцiї. Вона мають право щодо ознайомлення з результатами проведеного дослiдження (аналiзу, експертизи) взятих проб та зразкiв товарiв та отримувати копiї результатiв дослiджень (аналiзiв, експертиз).
Слiд зупинитися на том, що митнi органи не вiдшкодовують витрат, що понесенiдекларантом в результатi взяття проб та зразкiв товарiв, якi перебувають пiд митним контролем. Витрати на проведення дослiдження (аналiзу, експертизи) проб та зразкiв товарiв, понесенi митними органами та митними лабораторiями, особою, яка має повноваження щодо таких товарiв, не вiдшкодовуються, крiм випадкiв, коли таке дослiдження (аналiз, експертиза) проводиться з iнiцiативи зазначеної особи [28].
Щодо визначення часу митного оформлення товарiв, що здiйснюється митним органом. Як правило митне оформлення товарiв вiдбувається протягом однiєї доби з часу пред' явлення товарiв i транспортних засобiв, що пiдлягають митному оформленню, подання митної декларацiї та всiх необхiдних документiв i вiдомостей. Митне оформлення вважається завершеним тiльки пiсля виконання митним органом митних процедур, що визначенi на пiдставi Митного кодексу України вiдповiдно до заявленого митного режиму.
У разi вiдмови у митному оформленнi та пропуску через митний кордон України товарiв i транспортних засобiв митний орган зобов' язаний видавати заiнтересованим особам письмове повiдомлення iз зазначенням причин вiдмови та вичерпним роз'ясненням вимог, виконання яких забезпечує можливiсть митного оформлення та пропуску цих товарiв i транспортних засобiв через митний кордон України.
Митне оформлення здiйснюється з метою засвiдчення вiдомостей, одержаних пiд час митного контролю товарiв i транспортних засобiв, що перемiщуються через митний кордон України, та оформлення результатiв такого контролю, а також статистичного облiку ввезення на митну територiю України, вивезення за її межi i транзиту через її територiю товарiв i транспортних засобiв [28].
Митне оформлення здiйснюється цiлодобово посадовими особами митного органу в мiсцях розташування вiдповiдних пiдроздiлiв митних органiв, а також на прохання осiб, що перемiщують через митний кордон України товари i транспортнi засоби, - поза мiсцем розташування митних органiв поза робочим часом, встановленим для митних органiв, на умовах госпрозрахунку. Митне оформлення здiйснюється, як правило, протягом однiєї доби з часу пред'явлення товарiв i транспортних засобiв, що пiдлягають митному оформленню, подання вантажної митної декларацiї та всiх необхiдних документiв i вiдомостей. У випадку перемiщення через митний кордон України товарiв, необхiдних для подолання наслiдкiв стихiйного лиха, катастроф, епiдемiй, а також живих тварин, товарiв, що мають обмежений строк чи особливий режим зберiгання, радiоактивних матерiалiв, фото-, аудiо- i вiдео матерiалiв для засобiв масової iнформацiї, товарiв мiжнародної технiчної та гуманiтарної допомоги, товарiв, що слiдують за процедурою МДП (мiжнароднi дорожнi перевезення), їх митне оформлення здiйснюється першочергово у спрощеному порядку.
За визначенням Бережнюк I. Г., метою здiйснення митного оформлення є забезпечення митного контролю, який здiйснюється службовими особами митницi шляхом перевiрки документiв, необхiдних для такого контролю, митного огляду транспортних засобiв, товарiв та iнших предметiв, особистого огляду, переогляду, облiку предметiв, якi перемiщаються через митний кордон України, а також в iнших формах[4].
Зазначимо, що основною метою застосування засобiв державного регулювання є стягнення в Державний бюджет податкiв при перемiщеннi товарiв через митний кордон України, а також захист нацiонального ринку вiд неякiсних iмпортних товарiв i забезпечення пiдтримки нацiонального виробника шляхом надання йому можливостi конкуру, вати з iноземними суб'єктами пiдприємницької дiяльностi.
Слiд вiдмiтити, що порядок здiйснення операцiй з митного оформлення визначається Державною митною службою України вiдповiдно до Митного кодексу України. Оформляються митнi документи українською мовою або офiцiйними мовами митних союзiв, якщо Україна є їх членом.
Митне оформлення суб'єктiв ЗЕД здiйснюється службовими особами митницi в мiсцях розташування митниць - зонах митного контролю - спiльно з зацiкавленими державними органами впродовж часу, визначеного митницею.
Алгоритм митного оформлення вантажу зображений в Додатку 1.
Глава 39 Митного кодексу України безпосередньо визначає процедурнi питання митного оформлення [1].
Отже, в результатi проведеного дослiдження юридичної лiтератури та вiдповiдно до вимог чинного законодавства маємо пiдкреслити, що перемiщення через митний кордон товарiв та iнших предметiв пiдлягає митному оформленню.
Визначив мету митного оформлення нами було сформульоване наступне: метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку перемiщення товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного облiку ввезення на митну територiю України, вивезення за її межi i транзиту через її територiю товарiв.
Митне оформлення - виконання митним органом дiй (процедур), що пов'язанi iз закрiпленням результатiв митного контролю товарiв i транспортних засобiв. За логiкою такого пiдходу виходить, що пiсля завершення процедур митного контролю його результати закрiплюються (документуються) процедурами митного оформлення. Здiйснюється воно в мiсцях розташування вiдповiдних пiдроздiлiв органiв доходiв i зборiв протягом робочого часу, встановленого для цих органiв.
Вiдповiдно до мiжнародних договорiв, укладених вiдповiдно до закону, митне оформлення у пунктах пропуску через державний кордон України здiйснюється цiлодобово [14].
Митне оформлення товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення, що перемiщуються через територiю України в митному режимi транзиту, здiйснюється органом доходiв i зборiв, у зонi дiяльностi якого починається транзитне перемiщення.
Повне оформлення ВМД представляє собою проставлення на всiх її аркушах особистої номерної печатки iнспектора митницi [7].
Начальником митницi визначається посадова особа (черговий по митницi, начальник вантажного вiддiлу або iнша уповноважена особа), що є вiдповiдальною за прийняття ВМД, комерцiйних та iнших документiв. Ця особа не повинна брати безпосередньої участi у митному оформленнi товарiв.
Потрiбно вiдмiтити, що тривалiсть митного оформлення товарiв визначається кожною митницею окремо, залежно вiд характеру товару, обсягу товарної партiї, вiд того, чи пiдлягає той або iнший товар перевiрцi iнших контролюючих служб.
Вiдповiдальна особа пiсля перевiрки поданих документiв на комплектнiсть i вiдповiднiсть iншим вимогам передає їх начальнику пiдроздiлу митної статистики. За наявностi достатнiх пiдстав на кожному з етапiв вiдповiдальною особою може бути вiдмовлено у митному оформленнi у порядку, встановленому чинним законодавством України [5].
Мiсця митного оформлення товарiв, що перемiщуються трубопроводами та лiнiями електропередачi, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну податкову i митну полiтику.
Тривалiсть митного оформлення ВМД та тривалiсть кожного з етапiв та стадiй митного контролю залежить вiд характеру товару, обсягу товарної партiї, вiд того, чи пiдлягає той або iнший товар перевiрцi iнших контролюючих служб, кiлькостi вантажiв по ВМД, вiдстанi до мiсця проведення огляду та iнших факторiв [21].
За наявностi достатнiх пiдстав на кожному з етапiв вiдповiдальною особою може бути вiдмовлено у митному оформленнi у порядку, встановленому чинним законодавством України, про що обов'язково заповнюється картка вiдмови у митному оформленнi згiдно з порядком, встановленим Держмитслужбою.
Для митного оформлення кожної партiї вантажу уповноважена особа оперативного пiдроздiлу перевiряє наданi декларантом документи [30]:
Реєстр наданих документiв встановленої форми в 2-х примiрниках;
ВМД;
документ, який засвiдчує особу декларанта;
документ, який пiдтверджує повноваження особи на декларування;
договiр на здiйснення операцiй, пов'язаних з митним оформленням вантажу (у випадках коли декларування здiйснюється на пiдставi договору);
облiкову картку суб'єкта зовнiшньоекономiчної дiяльностi;
комерцiйнi документи, необхiднi для митного контролю та здiйснення митного оформлення, зазначенi в графах 40 та 44 ВМД;
iншi документи, необхiднi для митного контролю та здiйснення митного оформлення;
документи про сплату або про вiдстрочку сплати митних платежiв та податкiв;
електронну копiю ВМД на магнiтних носiях.
Всi необхiднi документи надаються в оригiналi та необхiднiй для здiйснення митного оформлення кiлькостi копiй. Електронна копiя, яка подається разом з ВМД, (в обов'язковому порядку повинна вiдповiдати твердому примiрнику ВМД) використовується для прискорення проведення процедури митного оформлення вантажу i формування бази даних митної статистики зовнiшньоекономiчної дiяльностi [33].
В тих випадках, коли документи, що надаються декларантом, є довгостроковими i їх дiя не припиняється пiсля оформлення однiєї партiї вантажу - вони можуть представлятися в митну установу один раз при оформленнi першої партiї вантажу i зберiгаються в окремiй справi.
На момент пред'явлення ВМД вантаж повинен знаходитися у визначенiй митницею зонi митного контролю.
Посадовою особою митницi перевiряються документи, якi засвiдчують особу декларанта та її повноваження на декларування у вiдповiдностi до договiрних зобов'язань з суб'єктом ЗЕД i нормативних актiв Держмитслужби, та наявнiсть примiрника облiкової картки суб'єкта зовнiшньоекономiчної дiяльностi. Перевiряються данi, заявленi у гр. 54 ВМД [28].
Проводиться попередня перевiрка правильностi заповнення ВМД.
Всi наданi до митного оформлення вантажу документи передаються спiвробiтнику оперативного пiдроздiлу, який здiйснював перевiрку вiдомостей, зазначених декларантом у ВМД, на вiдповiднiсть митним правилам та поданим комерцiйним документам, для вжиття заходiв по завершенню митного оформлення.
Порядок остаточного оформлення вантажу i документiв в митному вiдношеннi.
При вiдсутностi ознак ПМП та КБ та помилок у ВМД - проводиться остаточне оформлення ВМД: проводиться списання квот; проводиться оформлення документiв контролю за доставкою вiдповiдно до iснуючих технологiчних схем; на всiх аркушах ВМД, товаросупровiдних та iнших необхiдних документах проставляються пiдпис (з зазначенням ПIБ) iнспектора, який засвiдчується вiдтиском особистої номерної печатки; на зворотному боцi першого примiрника ВМД в графi 9 штампу контрольних вiдмiток посадовою особою митницi здiйснюється запис «Завершення митного оформлення» та проставляються час закiнчення перевiрки i пiдпис, який засвiдчується проставленням особистої номерної печатки; проводяться iншi заходи щодо захисту митного оформлення [19].
Процес митного оформлення даної партiї вантажу вважається завершеним.
Перевiряється комплектнiсть документiв, вiдповiднiсть їх кiлькостi та реквiзитiв вiдомостям, зазначеним у реєстрi документiв, наданих до митного оформлення. У випадку, якщо в процесi митного оформлення декларантом надавались додатковi документи, вiдомостi про них вносяться до реєстру [6].
З оформленого комплекту документiв вилучаються тi, якi повиннi залишитись у справах митницi. В обох примiрниках реєстру (графи 4, 5) робляться вiдмiтки про розподiл документiв.
Законодавче визначення мiсця митного оформлення товарiв та предметiв, що перемiщується субєктами ЗЕД через митний кордон України, має важливе значення для регулювання дiяльностi таких субєктiв та митних органiв України. Адже, основним документом, що встановлює мiсце митного оформлення, є Митний кодекс України, яким визначено, що митне оформлення здiйснюється в мiсцях розташування митниць i тими митницями, у зонi яких розташованi власники цих товарiв та iнших предметiв.
Вiдповiдно до законодавства України митне оформлення товарiв та iнших предметiв може здiйснюватися [10]:
за мiсцем державної реєстрацiї субєкта ЗЕД;
у митницях поза мiсцем державної реєстрацiї субєктiв ЗЕД за умови погодження цього питання вiдповiдними митними органами;
в окремих митних органах, визначених Держмитслужбою України.
Вiдповiдно до дiючого законодавства України митне оформлення товарiв та iнших предметiв може здiйснюватися за мiсцем державної реєстрацiї субєкта ЗЕД; у митницях поза мiсцем державної реєстрацiї субєкта ЗЕД за умови погодження цього питання вiдповiдними митними органами; в окремих митних органах, визначених Держмитслужбою України.
Отже, виходячи з умовного розподiлу територiї України на регiони митнi органи забезпечують митне оформлення товарiв i предметiв субєктiв ЗЕД, розташованих та зареєстрованих у зонi дiяльностi конкретного митного органу.
Вiдповiдно до українського митного законодавства, митне оформлення - це сукупнiсть дiй, пов'язаних з пропуском в Україну чи за її межi товарiв, перемiщуваних через митний кордон України. Митне оформлення проводиться шляхом здiйснення вiдповiдних митних процедур. Митнi процедури - це здiйснення контролю за дотриманням порядку перемiщення товарiв, їх огляд, оформлення документiв, накладення митного забезпечення, перевiрка правильностi заповнення вантажної митної декларацiї, нарахування сум, що пiдлягають сплатi, пiдготовка статистичних даних та iншi дiї, що виконуються митними органами України вiдповiдно до законодавства України в галузi митної справи.
Прийняття ВМД до оформлення - процедура попередньої перевiрки вiдомостей, зазначених у ВМД, на вiдповiднiсть вимогам,
якi визначенi у нормативних актах з митних питань та поданi у комерцiйних документах.
Митне оформлення товарiв i транспортних засобiв передбачає процедуру декларування - заявлення за встановленою формою точних вiдомостей про товари i транспортнi засоби, мету їх перемiщення через митний кордон України, а також вiдомостей, необхiдних для здiйснення їх митного контролю та митного оформлення.
Стаття 257 Митного кодексу України визначає загальну процедуру декларування [1]
Так, згiдно iз положенням Митного кодексу, декларування здiйснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дiй) точних вiдомостей про товари, мету їх перемiщення через митний кордон України, а також вiдомостей, необхiдних для здiйснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуваннi письмової форми декларування можуть використовуватися як електроннi документи, так i документи на паперовому носiї.
Електронне декларування здiйснюється з використанням електронної митної декларацiї, засвiдченої електронним цифровим пiдписом, та iнших електронних документiв або їх реквiзитiв у встановлених законом випадках.
Митна декларацiя та iншi документи, подання яких органам доходiв i зборiв передбачено цим Кодексом, оформленi на паперовому носiї та у виглядi електронних документiв, мають однакову юридичну силу.
У системi центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну податкову i митну полiтику, створюється акредитований центр сертифiкацiї ключiв, який безоплатно надає територiальним органам зазначеного центрального органу виконавчої влади на регiональному та мiсцевому рiвнях та пiдприємствам усi необхiднi послуги електронного цифрового пiдпису.
Формат митних декларацiй, що подаються як електроннi документи, базується на мiжнародних стандартах електронного обмiну даними [11].
Пiд час проведення акредитацiї враховується спецiалiзацiя кожного митного органу, тобто його повноваження на митне оформлення окремих видiв товарiв, що перемiщуються через митний кордон України. Так Центральна енергетична митниця має компетенцiю в сферi митного оформлення електроенергiї, сирої нафти, сирих нафтопродуктiв, нафтопродуктiв, природного газу, продуктiв їх переробки, а зоною дiяльностi визначено всю митну територiю України. Для забезпечення митного оформлення таких товарiв субєкти ЗЕД, акредитованi в iнших митницях України, повиннi додатково стати на облiк у Центральнiй енергетичнiй митницi, а в разi необхiдностi оформлення товарiв iншою митницею (у тому числi митницею, у якiй вони проходили попередню акредитацiю) - отримати вiдповiдне погодження Центральної енергетичної митницi [17].
Особливостi здiйснення зовнiшньоекономiчних операцiй, повязаних з експортом або iмпортом товарiв, не завжди дають можливiсть провести митне оформлення останнiх виключно в митницях за мiсцем акредитацiї, а в деяких випадках митне оформлення за мiсцем державної реєстрацiї виявляється недоцiльним з економiчної точки зору. Найчастiше необхiднiсть декларування товарiв, що перемiщуються через митний кордон, поза мiсцем акредитацiї виникає в разi наявностi в субєкта ЗЕД виробничих потужностей в iнших регiонах України. У подiбних випадках перемiщення таких товарiв (продукцiї) у митницю акредитацiї з метою здiйснення митного оформлення може значно збiльшити витрати на їх транспортування, що, у свою чергу, пiдвищить їх остаточну вартiсть. Основними причинами, через якi виникає потреба в митному оформленнi вантажiв поза мiсцем державної реєстрацiї субєктiв ЗЕД, можна визначити такi [23]:
наявнiсть у субєкта ЗЕД виробничих потужностей, якi територiальне розташованi в зонах дiяльностi iнших митниць;
розташування постачальникiв або споживачiв товарiв (продукцiї) у зонах дiяльностi iнших митниць;
специфiка видiв транспорту, якими вантаж перемiщується через митний кордон України.
Для врегулювання питання митного оформлення товарiв у митницях поза мiсцем державної реєстрацiї субєктiв ЗЕД митне законодавство України передбачає можливiсть такого оформлення на пiдставi листiв-узгоджень мiж митницями [15].
Так перемiщення товарiв, предметiв, транспортних засобiв через митний кордон України можливе тiльки за умови декларування, яке проводиться через заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дiй) точних вiдомостей про товари i транспортнi засоби, мету їх перемiщення через митний кордон України, а також вiдомостей, необхiдних для здiйснення їх митного контролю та митного оформлення.
Особа, яка здiйснює декларування товарiв, транспортних засобiв та iнших предметiв, що перемiщуються через митний кордон України, називається декларантом. МК України визначено обовязки декларантiв, якi полягають у предявленнi митницi товарiв та iнших предметiв, що перемiщуються через митний кордон, документiв, що мiстять вiдомостi про перемiщуванi товари, та сплатi належних митних платежiв [23].
Декларантами можуть бути пiдприємства або громадяни, яким належать товари i транспортнi засоби, що перемiщуються через митний кордон України, або уповноваженi ними митнi брокери (посередники).
Декларантами товарiв i транспортних засобiв, що належать громадянам, також можуть бути громадяни, уповноваженi власниками зазначених товарiв i транспортних засобiв на здiйснення декларування нотарiально посвiдченими дорученнями [8].
При здiйсненнi зовнiшньоекономiчних операцiй необхiдно враховувати, що пiдприємство, яке перемiщує товари через митний кордон України, може самостiйно без будь-яких обмежень декларувати цi товари митним органам України. Декларування вантажiв безпосередньо їх власником передбачає подання митницi ВМД i необхiдних документiв субєктом ЗЕД - стороною зовнiшньоекономiчного договору (контракту), який здiйснює ввезення (вивезення) товарiв та iнших предметiв. У таких випадках до митного органу мають право звертатись особи, зазначенi в облiковiй картцi субєкта ЗЕД, тобто особи, призначенi наказом пiдприємства здiйснювати декларування вантажiв.
Митним кодексом України також передбачено, що у вiдносинах з митними органами iнтереси пiдприємств можуть представляти iншi пiдприємства (посередники) - митнi брокери на пiдставi вiдповiдного договору [14].
Декларант має право: здiйснювати iдентифiкацiйний огляд товарiв та транспортних засобiв, якi вiн декларує, з дозволу митного органу брати проби та зразки товарiв, бути присутнiм при проведеннi митного огляду, а також при взяттi посадовими особами митного органу проб та зразкiв товарiв, знайомитися з 165 проведеними по ним дослiдженнями, надавати документи та вiдомостi необхiднi для декларування Стаття 88 МК України на вiдмiннiсть вiд попередньої редакцiї кодексу встановила на законодавчому рiвнi необхiдний перелiк обовязкiв декларанта.
Декларант виконує всi обовязки i несе у повному обсязi вiдповiдальнiсть, передбачену цим Кодексом, незалежно вiд того, чи вiн є власником товарiв i транспортних засобiв, якi перемiщуються через митний кордон України, митним брокером чи iншою уповноваженою особою [16].
Декларант виконує всi обовязки i несе у повному обсязi вiдповiдальнiсть, передбачену МКУ, незалежно вiд того, чи вiн є власником товарiв i транспортних засобiв, якi перемiщуються через митний кордон України, митним брокером чи iншою уповноваженою особою. Декларант зобовязаний: здiйснити декларування товарiв i транспортних засобiв вiдповiдно до порядку, встановленого цим Кодексом; на вимогу митного органу предявити товари i транспортнi засоби для митного контролю i митного оформлення; надати митному органу передбаченi законодавством документи i вiдомостi, необхiднi для виконання митних процедур; сплатити податки i збори.
Декларанти можуть бути присутнiми пiд час митного оформлення товарiв i транспортних засобiв, якi предявляються ними для такого оформлення, на вимогу митного органу присутнiсть декларантiв пiд час митного оформлення є обовязковою [25].
Умови та порядок застосування форм декларування, перелiк вiдомостей, необхiдних для здiйснення митного контролю та митного оформлення, визначаються Кабiнетом Мiнiстрiв України, а порядок заповнення митних декларацiй та iнших документiв, що застосовуються пiд час митного оформлення товарiв i транспортних засобiв, встановлюється спецiально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузi митної справи.
Перелiк товарiв, що пiдлягають обовязковому декларуванню, встановлюється цим Кодексом та актами Кабiнету Мiнiстрiв України [17].
Митне оформлення товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення здiйснюється органами доходiв i зборiв на пiдставi митної декларацiї, до якої декларантом залежно вiд митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимiв, та заявленої мети перемiщення вносяться такi вiдомостi, у тому числi у виглядi кодiв [10]:
заявлений митний режим, тип декларацiї та вiдомостi про особливостi перемiщення;
вiдомостi про декларанта, уповноважену особу, яка склала декларацiю, вiдправника, одержувача, перевiзника товарiв i сторони зовнiшньоекономiчного договору (контракту) або iншого документа, що використовується в мiжнароднiй практицi замiсть договору (контракту), а в разi якщо зовнiшньоекономiчний договiр (контракт) укладено на пiдставi посередницького договору, - також про iншу, крiм сторони зовнiшньоекономiчного договору (контракту), сторону такого посередницького договору;
вiдомостi про найменування країн вiдправлення та призначення;
вiдомостi про транспортнi засоби комерцiйного призначення, що використовуються для мiжнародного перевезення товарiв та/або їх перевезення митною територiєю України пiд митним контролем, та контейнери;
вiдомостi про товари:
найменування;
звичайний торговельний опис, що дає змогу iдентифiкувати та класифiкувати товар;
торговельна марка та виробник товарiв (за наявностi у товаросупровiдних та комерцiйних документах);
код товару згiдно з УКТ ЗЕД;
найменування країни походження товарiв (за наявностi);
опис упаковки (кiлькiсть, вид);
кiлькiсть у кiлограмах (вага брутто та вага нетто) та iнших одиницях вимiру;
фактурна вартiсть товарiв;
митна вартiсть товарiв та метод її визначення;
вiдомостi про уповноваженi банки декларанта;
статистична вартiсть товарiв;
вiдомостi про нарахування митних та iнших платежiв, а також про застосування заходiв гарантування їх сплати:
ставки митних платежiв; застосування пiльг зi сплати митних платежiв; суми митних платежiв;
офiцiйний курс валюти України до iноземної валюти, у якiй складенi рахунки; спосiб i особливостi нарахування та сплати митних платежiв;
спосiб забезпечення сплати митних платежiв (у разi застосування заходiв гарантування їх сплати);
вiдомостi про зовнiшньоекономiчний договiр (контракт) або iнший документ, що використовується в мiжнароднiй практицi замiсть договору (контракту), та його основнi умови;
вiдомостi, що пiдтверджують дотримання встановлених законодавством заборон та обмежень щодо перемiщення товарiв через митний кордон України; вiдомостi про документи, передбаченi частиною третьою статтi 335 Кодексу; довiдковий номер декларацiї (за бажанням декларанта).
Товари i транспортнi засоби, що перемiщуються через митний кордон України, декларуються митному органу, який здiйснює митне оформлення цих товарiв i транспортних засобiв. Транспортнi засоби, що використовуються для перемiщення товарiв переважно декларуються одночасно з цими товарами.
Морськi, рiчковi та повiтрянi судна декларуються митному органу в порту чи аеропорту прибуття на митну територiю України або в порту чи аеропорту вiдправлення з митної територiї України. Порожнi транспортнi засоби та транспортнi засоби, якi перевозять пасажирiв, декларуються в мiсцi перетину митного кордону України або в митному органi за мiсцем розташування власника транспортного засобу [17].
Отже, митне оформлення розпочинається пiсля подання митному органу митної декларацiї, а також усiх необхiдних для здiйснення митного контролю та оформлення документiв, вiдомостей щодо товарiв i транспортних засобiв, якi пiдлягають митному оформленню. Засвiдчення митним органом прийняття товарiв, транспортних засобiв та документiв на них до митного контролю та митного оформлення здiйснюється шляхом проставлення вiдповiдних вiдмiток на митнiй декларацiї та товаросупровiдних документах. Вiдповiдальна особа пiсля перевiрки поданих документiв на комплектнiсть та вiдповiднiсть iншим вимогам передає їх начальнику пiдроздiлу митної статистики. За наявностi достатнiх пiдстав на кожному з етапiв вiдповiдальною особою може бути вiдмовлено у митному оформленнi у порядку встановленому чинним законодавством України.
Потрiбно пiдкреслити, що залежно вiд митного режиму iнспектором вантажного вiддiлу, котрий завершив митне оформлення товару, накладається або пiсля знiмається митне забезпечення. завершення ДРМ ножному завершеннi митного оформлення складається митного реєстр, до якого заносяться всi документи, що були використанi оформленнi товару. Реєстр завiряється особистою товару номерною печаткою i пiдписом iнспектора, який завершив митне оформлення, та зберiгається в установленому порядку разом з документами, що були пiдставою для митного оформлення.
Оформлена ВМД свiдчить про надання суб'єкту зовнiшньоекономiчної дiяльностi права на розмiщення товарiв у визначеному митному режимi i пiдтверджує права та обов'язки зазначених у ВМД осiб щодо здiйснення ними вiдповiдних правових, фiнансових, господарських та iнших дiй.
До митного оформлення та митного контролю на будь-якому з перелiчених вище етапiв може залучатись пiдроздiл по боротьбi з контрабандою i порушеннями митних правил. При розслiдуваннi справ про порушення митних правил посадова особа митного пiдроздiлу, у провадженнi якої перебуває справа про порушення митних правил, може письмово витребувати документи, необхiднi для розгляду справи. При цьому у справах вiддiлу залишається письмова вимога про надання документiв, а також копiї витребуваних документiв.
3. Вдосконалення правового механiзму здiйснення митних процедур
Аналiз наукових дослiджень приводить до логiчного висновку, де ефективне виконання митних процедур в обставинах обовязкового спрощення митних офiцiйних манiпуляцiй можливе у результатi впровадження в практику митної справи, по-перше, дослiдження можливостi здiйснення митного правопорушення, що володiє метою з двох ознак: отримання достатнiх даних для застереження контрабанди або порушень митних верховодив та мiнiмiзацiю операцiй митного контролювання i оформлення для законослухняних суб'єктiв руху та сприяння отже законностi i витримцi при русi через митний кордон країни, так само, способу митного аудиту як iнформацiйно - аналiтичних засобiв оптимiзацiї митного контролювання в ансамблi з заходами щодо вдосконалення його нормативно - правової вiдрiзнялася, використання митного контролю в комплексi iз заходами по вдосконаленню його нормативно-правової концепцiї, використання новiтнiх технiчних методiв митного регулювання, полiпшенню кадрового забезпечення митної служби.
Слiд зауважити, що позитивне сприйняття Україною мiжнародно-правової доктрини у галузii митної дiяльностi зумовило утвердження нових пiдходiв, деякi з яких знайшли своє вiдображення у МК України 2002 р., а потiм i в МК України 2012 р.
Незважаючи на уявну очевиднiсть характеристик законодавчого трактування, попри правовому сеередовищу митного оформлення зараз володiє мiсцем певного нерозумiння даної митної процедури, її ознак та методiв проведення. Але митне оформлення володiє своїм предметом, певним колом учасникiв, встановлюється з окремих ступенiв.
Проте, що виконання митних процедур в прийнятому у 2012 роцi Митному кодексi України утворювалося згiдно з мiжнародними конвенцiйними засадами, перш за все, Конвенцiї Кiото, виконання положень дiйсного Митного Кодексу диктує наступнi вимоги стосовно покращення правової дiяльностi здiйснення митних процедур.
Логiчно, що правове забезпечення дотримання митних процедур: митного регулювання та митного оформлення взагалi, а також митного декларування напротязi дiї трьох Митних кодексiв України цiлком змiнилось. Кодифiкацiя процедурних митних правил зазвичай вiдповiдає мiжнародно-правовi доктринi в царинi регламентування митних процедур на основi нових конвенцiйних правил СОТ i ВМО. Водночас полiпшення i стабiлiзацiя митного регулювання забов ́язанi бути основним здобутком новаторства заходiв до будування модернiзованої основи митних процедур.
Найважливiший напрямок розвитку - це максимально широке втiлення iнформацiйних технологiй у процедуру митного оформлення й митного контролю. Це обумовлено, головним чином, потребою прискорення i полегшання митних формальностей, крiм того, зниженням економiчних витрат, якi повязанi з оформленням.
Спрощення митного контролю та митного оформлення методом використання електронних ВМД, приблизить митнi процедури в Українi до європейських та свiтових вимог i суттєво полегшить роботу законослухняним суб'єктам ЗЕД. Стосовно митної справи, то упорядковане спрощення процедур митного контролю передає увагу митних органiв у бiк вибiркового контролю товарiв. До того ж великого значення набувають дослiдження та контроль ризикiв. Активна робота в даному напрямi спецiалiстiв вiдповiдних департаментiв i спецiалiзованих митних органiв Держмитслужби гарантуватиме ефективнiсть застосування електронного декларування.
Впровадження в справi митних установ багатофункцiонального комплексного режиму «Електронна митниця» спрямовано на скрiпленяя митної безпеки України, адаптацiю Єдиної автоматизованої iнформацiйної системи Держмитслужби та нової комп'ютеризованої транзитної системи ЄС, оперативне отримання актуальної i достовiрної iнформацiї про намiри стосовно реалiзацiї зовнiшньоекономiчних манiпуляцiй, утворення умов для оперативностi виконання процедур митного контролю та митного оформлення, покращення соцiального та iнформацiйного обслуговування населення, удосконалення iнформацiйної iнфраструктури Держмитслужби.
Процедура електронного декларування товарiв є попередньою операцiєю, яка покликана сприяти прискоренню митного оформлення товарiв i транспортних засобiв, а також здiйсненню передбачених Митним кодексом України митних процедур. Попереднiми операцiями вважаються дiї, що виконуються до початку митного оформлення товарiв i транспортних засобiв.
Втiлення Концепцiї та утворення сукупної електронної системи дасть змогу: удосконалити результати та прискорити митний контроль та митне оформлення; запровадити електронне декларування; забезпечити повноту сплати податкiв та зборiв (обов'язкових платежiв), iнших надходжень до бюджету; оперативно гарантувати державнi органи влади всiх рiвнiв актуальною i достовiрною статистичною iнформацiєю; пiдвищити ефективнiсть боротьби iз контрабандою, шахрайством, органiзованою злочиннiстю i тероризмом; забезпечити дiєвий контроль за додержанням передбачених законодавством заборон та обмежень щодо перемiщення окремих товарiв через митний кордон, захист iнтелектуальної власностi та культурної спадщини України; пiдвищити ефективнiсть управлiння митною службою.
Один з головних способiв контролю митної полiтики будь-якої держави є митний контроль за дотриманням законодавства й мiжнародних договорiв у царинi митної справи. Його кiнцевою метою є забезпечення прав i законних iнтересiв учасникiв митно-правових вiдносин, якi вiдповiдають закрiпленiй у Конституцiї України iдеї служiння держави iнтересам людини. Саме тому визначення мiсця митного контролю в системi функцiй Державної митної служби України i зясування обєкта й системи субєктiв контрольної дiяльностi при транскордонному перемiщеннi товарiв, предметiв, транспортних засобiв є досить актуальним питанням.
Зважаючи на вищесказане й умови правового регулювання митного контролю та митного оформлення, прiоритетами у цiй галузi мають стати:
полiпшення рiвня захисту державних iнтересiв країни при застосуваннi iнструментiв митної концепцiї з одночасним урегульованним упровадженням мiжнародних умов та вимог;
удосконалення митних процедур за допомогою покращення системи контролю ризикiв, що дасть можливiсть бiльш ретельно iдентифiкувати й iнспектувати високоризикованi вантажi;
створення максимально сприятливого середовища для учасникiв зовнiшньоекономiчної дiяльностi з метою активiзацiї здiйснення ними експортно-iмпортних операцiй;
пiдвищення ефективностi оперативного виявлення та протидiї негативним явищам у зовнiшнiй торгiвлi, якi є потенцiйними загрозами безпецi й iнтересам держави.
Для досягнення вищевстановленої мети слiд виконати наступнi завдання:
дотримання сприятливих нормативно-правових умов розширення прав митних органiв у частинi доступу до iнформацiї, яка знаходиться в базах даних iнших органiв державної влади;
органiзувати умови для ширшого застосування тенденцiй постаудитконтролю у виконаннi митного контролю та поступового вiдходу вiд практики стовiдсоткового фiзичного огляду товарiв;
створити нацiональну побудову створення та дiєвостi уповноважених операторiв торгiвлi з цiллю полiпшення безпеки перемiщення мiжнародних вантажiв i створення вигiдних умов для учасникiв зовнiшньоекономiчної дiяльностi;
створити програму реформування процедур митного оформлення, яка будується на абсолютнiй автоматизацiї процесiв, упровадженнi методик управлiння ризиками, профiлювання й вибiрковостi. Щоб виконати це завдання, слiд посилити взаємодiю з iноземними експертами з метою запозичення вiдповiдного iноземного досвiду;
збiльшити застосування порядку управлiння ризиками, що згуртовує iндикатори ризику, виготовленi в межах дiяльностi митних та прикордонних установ, а також гарантувати вiдповiднiсть цього порядку на оперативному рiвнi Рамковим стандартам безпеки та спрощення свiтової торгiвлi ВМО. Задля досягнення цих концепцiй, слiд забезпечити єдинi стандарти обмiну даними на мiжвiдомчому рiвнi мiж українськими правоохоронними та iншими вiдповiдальними органами, котрi вiдповiдають за монiторинг та контроль зовнiшньоекономiчних операцiй, а також володiють оперативною iнформацiєю;
розробити єдину систему використання попередньої iнформацiї вiдповiдно до положень Рекомендацiй стосовно iнформацiйних технологiй Кiотської конвенцiї та Рекомендацiй з iнтегрованого управлiння ланцюгом постачання товарiв Всесвiтньої митної органiзацiї з цiллю оперативного виявлення потенцiйно небезпечних вантажiв та запобiгання наслiдкам увезення недоброякiсної, екологiчно-, санiтарно- й iншої небезпечної продукцiї ще на початковiй стадiї руху.
Висновки
Отже, в результатi проведеного дослiдження правових особливостей здiйснення субєктами господарських митних процедур нами було отримане можливiсть щодо формулювання наступних висновкiв:
Митнi процедури є операцiями, пов'язаними iз здiйсненням митного контролю за перемiщенням товарiв i транспортних засобiв через митний кордон України, митного оформлення цих товарiв i транспортних засобiв, а також iз справлянням передбачених законом податкiв i зборiв.
Поняття «митної процедури» закрiплено в ст. 4 Митного кодексу України вiд 13 березня 2012 року №4495-VI. Зазначається, що митнi процедури - це зумовленi метою перемiщення товарiв через митний кордон України сукупнiсть митних формальностей та порядок їх виконання.
Митна процедура є сукупнiстю норм, що визначають для митних цiлей вимоги i умови користування чи розпорядження товарами на митної територiї чи за її межами.
Органiзацiя митних процедур, а саме митного контролю та митного оформлення - це комплекс заходiв, якi застосовуються митними органами у звязку з перемiщенням через митний кордон товарiв i транспортних засобiв. Цей комплекс заходiв мiстить створення митної iнфраструктури, що дає змогу забезпечити митнi процедури як у передбачених мiсцях їх здiйснення, так i в iнших мiсцях, де можуть знаходитися товари i транспортнi засоби, що пiдлягають митному контролю, або здiйснювати дiяльнiсть, контроль за якою покладено на митнi органи.
Структура митних процедур складається з трьох основних елементiв: митного контролю; митного оформлення; справляння передбачених законом податкiв i зборiв. Цi елементи (процедури), у свою чергу, складаються з величезної кiлькостi операцiй.
Законодавство України з питань митної справи складається з Конституцiї України, Митного Кодексу, законiв України та iнших нормативно-правових актiв з питань митної справи, виданих на основi та на виконання Конституцiї України, цього Кодексу та законiв України.
У разi укладення мiжнародного договору України, в установленiй законом системи, встановлено iншi засади, нiж тi що обговоренi наведеним Кодексом, то застосовуються норми мiжнародного договору.
Пiд механiзмом органiзацiйно-правового регулювання проведення митних процедур мається на увазi система заходiв компетентних державних органiв, якi визначають порядок органiзацiйно-правового регламентування даних процедур.
На пiдставi досягнень юридичної науки, узагальнення правозастосовної практики митних органiв, аналiзу вiтчизняного й зарубiжного законодавства нами уло визначене основний категорiальний апарат в провадженнi митних процедур, визначено їх змiст, структуру, методи i джерела правового регулювання, проаналiзоване органiзацiйнi положення їх здiйснення.
Здiйснення митних процедур покладається на митнi органи України. Систему органiв управлiння митною справою становлять Державний митний комiтет України, територiальнi митнi управлiння, митницi та iншi митнi установи України. Державний митний комiтет України утворюється Президентом України. Голова Державного митного комiтету України призначається вiдповiдно до чинного законодавства України. Територiальнi митнi управлiння створюються Кабiнетом Мiнiстрiв України. Створення, реорганiзацiя i лiквiдацiя митниць та iнших митних установ України здiйснюється Державним митним комiтетом України за погодженням з Мiнiстерством фiнансiв України.
Особливостi митних процедур стосовно кожного з видiв транспорту (автомобiльного, залiзничного, морського тощо) виявляються саме в митних операцiях, якi є специфiчними стосовно кожного iз цих видiв.
У сучасних умовах розвитку нашої країни, митний контроль являється поважним та дiйовим засобом щодо забезпечення митної полiтики України. Вiн реалiзується шляхом реалiзацiї комплексу заходiв, що забезпечують своєчасне виявлення порушень митного законодавства України та мiжнародних зобовязань, контроль за виконання яких покладено на митнi органи, а також чiтке дотримання юридичними та фiзичними особами митних процедур i правил.
Митному контролю пiдлягають усi товари, транспортнi засоби комерцiйного призначення, якi перемiщуються через митний кордон України.
Митний контроль здiйснюється виключно митними органами вiдповiдно до Митного Кодексу та iнших законiв України.
Митний контроль передбачає виконання митними органами мiнiмуму митних формальностей, необхiдних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Митний контроль товарiв, транспортних засобiв у пунктах пропуску через державний кордон України здiйснюється вiдповiдно до типових технологiчних схем митного контролю, що затверджуються Кабiнетом Мiнiстрiв України.
Пiд час перемiщення предметiв через митний кордон персона входить в суспiльно-соцiальнi стосунки з країною в особi митних органiв. Такi стосунки контролюються взагалi митним законодавством. В частину даних стосункiв входить порядок митного оформлення.
Зазначимо, що митне оформлення - це багатогранне поняття, яке мiстить рiзнi елементи. Це цiла система взаємообумовлених органiзацiйно-правових та технiчних процедур, здiйснюваних митними органами в порядку та на умовах, встановлених митним законодавством. Метою митного оформлення є помiщення товарiв i транспортних засобiв комерцiйного призначення пiд певний митний режим або завершення його дiї. Митне оформлення здiйснюється у визначених мiсцях, у позначенi строки й у певних органах. Митне оформлення залежить вiд мети ввезення та вивезення товарiв, характеру й властивостей товарiв з урахуванням суспiльних iнтересiв. Без нього немислима сама митна справа.
Не зважаючи на те, що здiйснення митних процедур в прийнятому у 2012 роцi Митному кодексi України здiйснювалось згiдно з мiжнародними конвенцiйними нормами, насамперед Конвенцiї Кiото, реалiзацiя положень чинного Митного Кодексу ставить наступнi питання щодо удосконалення правового механiзму здiйснення митних процедур.
Безумовно правове забезпечення здiйснення митних процедур: митного контролю та митного оформлення в цiлому, а також митного декларування впродовж дiї трьох Митних кодексiв України докорiнно змiнилось. Кодифiкацiя процедурних митних норм в основному вiдповiдає мiжнародно-правовi доктринi в царинi регламентування митних процедур на базi нових конвенцiйних норм СОТ i ВМО. Водночас удосконалення i стабiльнiсть митного регулювання повиннi стати основним механiзмом модернiзацiї пiдходiв до формування нової концепцiї митних процедур.
Найважливiшим напрямком розвитку повинно стати максимально широке впровадження iнформацiйних технологiй у процедуру митного оформлення й митного контролю. Це обумовлено передусiм необхiднiстю прискорення i спрощення митних формальностей, а також зниженням економiчних витрат, повязаних з оформленням.
Список використаних джерел
1.Конституцiя України вiд 28.06.1996 р. // Вiдом. Верхов. Ради України. - 1996. - №30. - Ст. 141.
2.Митний кодекс України Верховна Рада України; Кодекс України, Закон, Кодекс вiд 13.03.2012 №4495-VI - #"justify">.Закон України «Про Єдиний митний тариф» (iз змiнами i доповненнями). // Вiдомостi Верховної Ради України (ВВР). - 1993. - №19. - ст. 259.
.Бережнюк I. Г. Митне регулювання України: нацiональнi та мiжнароднi аспекти: монографiя / I. Г. Бережнюк. - Днiпропетровськ: Академiя митної служби України, 2009. - 543 с.
.Бондаренко I.О. На шляху до Європейських стандартiв: електронне декларування / I.О. Бондаренко // Митна справа. - 2005. - №1. - С. 51-57.
.Борисов К.Г. Международный туризм и право / Борисов К.Г. - М.: НИМП, 1999. - 352 с.
.Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. i голов. ред. В.Т. Бусел. - К.; Iрпiнь: ВТФ «Перун», 2001. - 1440 с.
.Гаращук В.М. Митний контроль в Українi: шляхи становлення й розвитку // Проблеми законностi. - 2012. - Вип. 66. - С. 97 - 103.
.Таможенное право. Учебник / Габричидзе Б.Н., Зобов В.Е., Лисов А.Ф., Максимцев В.А.; Отв. ред.: Габричидзе Б.Н. - М.: БЕК, 1995. - 480 c.
.Гребельник О.П. Митне регулювання зовнiшньоекономiчної дiяльностi. - К.: Центр навчальної лiтератури, 2012. - 696 с.
.Додин Е.В. Либерализованный режим таможенного контроля и оформления / Додин Е.В. // Митна справа. - 2006. - №3. - С. 3-11.
.Додiн Є. В. Правовi основи митної справи в Українi / Є. В. Додiн // Митна справа: Науково-аналiтичний журнал. - 09/2004. - №5. - С. 6-18.
.Дубiнiна А.А., Сорокiна С.В. Основи митної справи в Українi: Навчальний посiбник. - К.: Професiонал, 2013. - 360 с.
.Дудчак В.I. Митна справа: Навч. посiб. / Дудчак В.I., Мартинюк О.В. - К.: КНЕУ, 2002. - 310 с.
.Єгоров О. Функцiональна система митно-тарифного регулювання на етапi iнтеграцiї України до СОТ // Вiсник АМСУ. - 2013. - №1. - С. 3-12.
.Жорiн Ф.Л. Правовi основи митної справи в Українi (консп. курсу лекцiй з програм. тем): Навч. посiб. / Жорiн Ф.Л. - К.: КНЕУ, 2001. - 248 с.
.Жорiн Ф.Л. Правовi основи митної справи в Українi: Навчальний посiбник. - К.: КНЕУ, 2011. - 241 с.
.Загальна теорiя держави i права: Пiдручник / За ред. М.В. Цвiка, В.Д. Ткаченка, О.В. Петришина. - Х.: Право, 2002. - 432 с.
.Кiвалов С.В. Митна полiтика України: Пiдручник / Кiвалов С.В., Кормич Б.А. - О.: Юрид. лiт-ра, 2002. - 256 с.
.Корнєва Т.В. Митний контроль в Українi: органiзацiйно-правовi питання. - К., 2013. - 422 с.
.Коросташова I.М. Контрольна дiяльнiсть як основна складова компетенцiї митних органiв / Коросташова I.М. // Митна справа. - 2003. - №1. - С. 43-47.
.Мазур О.В. Загальнi засади митного контролю: поняття, класифiкацiя, форми / Мазур О.В. // Пробл. законностi: Респ. мiжвiдом. наук. зб. / Вiдп. ред. В.Я. Тацiй. - Х.: Нац. юрид. акад. України, 2001. - Вип. 46. - С. 136-140.
.Митна справа: Словник-довiдник: А-Я: Навч. посiб. / Кер. авт. кол. Ю.П. Соловков; Акад. мит. служби України. - Х.: Кн. рекл. агентство «РА», 2000. - 320 с.
.Митне право України: Навч. посiб. / За заг. ред. Р.Б. Шишки. - Х.: Нацiональний ун-т внутр. справ, 2001. - 180 с.
.Митне регулювання / Голомовзий В.М., Панкова Л.А., Григор'єв О.Ю. та iн. - Львiв: Львiвська полiтехнiка, 2013. - 240 с.
.Митний кодекс України та нормативно-правовi акти, що регулюють його застосування Упоряд.: П.В. Пашко, В.П. Науменко. Зб. док. - К.: Знання, 2013. - 1173 с.
28.Мазур А.В. Органiзацiя митного контролю // Конституцiя - основа державно-правового будiвництва i соцiального розвитку України: Тези доп. та наук. повiдомлень учасникiв наук. конф. молод. учених (м. Харкiв, 30 червня 2012 р.) / За ред. М.I. Панова. - Харкiв: Нац. юрид. акад. України, 2012. - С. 138-139.
29.Мазур А.В. Загальнi засади митного контролю: поняття, класифiкацiя, форми // Пробл. законностi: Респ. мiжвiдом. наук. зб. / Вiдп. ред. В.Я. Тацiй. - Харкiв: Нац. юрид. акад. України, 2011. - Вип. 46. - С. 136-140.
.Митнi правила для громадян, що перетинають кордон України: Iнформ. довiдник / А.М. Вiнников, В.Г. Деркач, В.Л. Кисельов та iн. - Днiпропетровськ: IМА-прес, 2003. - 40 с.
31.Мiжнародна Конвенцiя щодо узгодження умов проведення контролю вантажiв на кордонах вiд 21.10.1982 р. // Офiц. вiсн. України. - 2004. - №12 (ч. 2). - Ст. 789.
32.Настюк В.Я. Митне право: Навч. посiб. / Настюк В.Я., Шульга М.Г. - Х.: Нац. юрид. акад. України, 2001. - 114 с.
.Науменко В.П., Пашко П.В., Руссков В.А. Митне регулювання зовнiшньоекономiчної дiяльностi в Українi. - 2-ге вид., перероб. i доп. - К.: Знання, 2012. - 394 с.
.Основи митної справи: Навч. посiб. / За ред. П.В. Пашка. - 2-ге вид., перероб. i доп. - К.: Т-во «Знання», КОО, 2002. - 318 с.
.Пахомов С. I. Деякi проблемнi питання застосування митного законодавства України // Митна справа. - 2012. - №3. - С. 47-50.
.Про затвердження Типової технологiї митного контролю та митного оформлення товарiв та iнших предметiв: Наказ Держмитслужби України вiд 30.12.1998 р., №828 // Офiц. вiсн. України. - 1999. - №4. - Ст. 78.
.Про проведення експерименту з використання електронної форми декларування: Наказ Держмитслужби України вiд 15.09.2004 р., №671 // Офiц. вiсн. України. - 2004. - №46. - Ст. 3083.
.Про сприяння зовнiшньоекономiчнiй дiяльностi: Пост. КМ України вiд 14.04.99 р., №593 // Офiц. вiсник України. - 1999. - №15. - Ст. 611.
.Трофiмов С.А. Конституцiя як методологiчна основа правового регулювання в царинi морського транспорту / Трофiмов С.А. // Конституцiя України: досвiд реалiзацiї та шляхи удосконалення: Матер. «круглого столу», 21 черв. 2006 р. - Харкiв: Право, 2006. - С. 110,111.
.Трофiмов С.А. Особливостi класифiкацiї митних процедур на морському транспортi / Трофiмов С.А. // Пробл. законностi: Респ. мiжвiдом. наук. зб. / Вiдп. ред. В.Я. Тацiй. - Х.: Нац. юрид. акад. України, 2006. - Вип. 79. - С. 170-174.
.Трофiмов С.А. Поняття, змiст i структура митних процедур на морському транспортi / Трофiмов С.А. // Митна справа. - 2006. - №1. - С. 18-23.