Комплекс геодезичних та землевпорядних робіт при складанні еколого-економічного проекту території Гарасимівської сільської ради Тлумацького району Івано-Франківської області

Комплекс геодезичних та землевпорядних робіт при складанні еколого-економічного проекту території Гарасимівської сільської ради Тлумацького району Івано-Франківської області

Дипломна робота

Комплекс геодезичних та землевпорядних робіт при складанні еколого-економічного проекту території Гарасимівської сільської ради Тлумацького району Івано-Франківської області

ВСТУП

Актуальність дослідження. Сьогоденний екологічний стан довкілля є результатом нераціонального використання природних ресурсів і, в першу чергу, земельних ресурсів.

Розорювання схилів, інтенсивна вирубка лісів і лісових насаджень, обґрунтоване сільськогосподарське освоєння земель, розпочате в п’ятидесятих роках минулого століття і яке продовжується до нинішнього часу, призвели до дестабілізації природних ландшафтів, порушенню потоків внутрішньої та зовнішньої енергії, зв’язків між окремими компонентами природно-антропогенних ландшафтів.

Напруженості екологічної обстановки спонукало значне антропогенне навантаження на природі в ресурси. Таке використання природних ресурсів призводить до великомасштабних незворотних негативних наслідків. За останні десять років, у зв’язку з перерозподілом земель державної власності, послабленням з боку держави контролю за використанням і охороною земель, екологічний стан значно погіршився. Безвідповідальна культура землеробства, знищення науково обґрунтованої системи сівозмін і невикористання новими землевласниками і землекористувачами своїх обов’язків, передбачених чинним законодавством, призвели до погіршення родючості ґрунту, інтенсифікації еродованості земель та інших негативних явищ орних земель.

Нормалізувати екологічну обстановку можливо шляхом відновлення стабілізуючих складових природного середовища. Це в першу чергу зменшення розораності хоча б до 50% і збільшення лісистості до 20%, в тому числі довести заліснення сільськогосподарських угідь до 4%. Заліснення і залуження земель слід розглядати не як переведення з більш цінних у менш цінні, а як необхідний захід зміни використання земель, ефективність яких не зменшується, а залишається на рівні, або навіть збільшується з урахуванням екологічних і господарських потреб [32].

Однак, щоб стабілізувати екологічну обстановку, необхідно виявити на території всі об’єкти забруднення і засмічення, до яких належать ферми, господарські двори, склади отрутохімікатів, відстійники, гноєсховища, сміттєсховища, а також промислові й оборонні об’єкти. Відносно перелічених об’єктів необхідно передбачити заходи щодо зменшення або повної ліквідації їх впливу на навколишнє середовище, навіть до їх виносу в еконебезпечні місця. Очищення території від об’єктів забруднювачів і засмічувачів дозволить виконувати свої стабілізуючі функції і забезпечувати розповсюдження рідких видів флори та фауни.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є розробка комплексу геодезичних та землевпорядних робіт при складанні еколого-економічного проекту території Гарасимівської сільської ради.

Реалізація поставленої мети зумовила постановку і вирішення наступних завдань досліджень:

Ø  з’ясувати теоретичні основи землеустрою територіальних утворень;

Ø  виявити основні проблеми сучасного землеустрою;

Ø  проаналізувати концептуальні підходи до розробки проектів землеустрою сільських рад;

Ø  проаналізувати фізико-географічні та екологічні умови території Гарасимівської сільської ради;

Ø  вивчити сучасний стан топографо-геодезичного забезпечення території Гарасимівської сільської ради;

Ø  розробити еколого-економічний проект землеустрою території Гарасимівської сільської ради;

Ø  розробити кошторисну вартість геодезичних робіт;

Ø  визначити економічну ефективність впровадження проекту;

Ø  з’ясувати безпечні умови праці при виконанні землевпорядних та геодезичних робіт.

Об’єктом дослідження є територія Гарасимівської сільської ради, на якій розробляється еколого-економічний проект.

Предметом дослідження є розробка комплексу геодезичних та землевпорядних робіт при складанні еколого-економічного проекту на території Гарасимівської сільської ради.

Методи дослідження. Методологічною основою дослідження є загальнонаукові методи пізнання: історичний, діалектичний, емпіричний, системний, формально-логічний, структурно-функціональний, комплексний, техніко-юридичний, статистичний, картографічний.

РОЗДІЛ 1. Теоретичні основи землеустрою територіальних утворень

.1 Землеустрій як основа еколого-економічного і соціального обґрунтування землекористування

Відомо, що відповідна організація території є основою будь-якого виробництва. Особливо важливе значення має територіальна організація в сільському і лісовому господарствах, де виробництво пов’язано з використанням великих територій окремих земле користувань, у межах яких необхідно узгодити природні якості окремих ділянок з агробіологічними характеристиками вирощування рослин і дерев.

У рекреаційній галузі земля виконує роль операційного базису, джерела різних оздоровчих і лікувальних ресурсів, але охоплює своїм впливом значно більші території, регіони, області. Управління галуззю вимагає певного розміщення об’єктів рекреаційної інфраструктури та територій з різними функціональними ознаками. Таке поєднання розвитку галузей властиве для Івано - Франківської області, тому організацію використання земель тут необхідно розглядати в економічному і соціальному напрямках. Окрім цього ставиться завдання забезпечити відтворення та охорону природного середовища і землі як засобу виробництва, операційного базису та природного комплексу[32].

З метою поліпшення стану охорони природи та використання земель проводились у минулі десятиліття наукові дослідження, складались програми, схеми боротьби з ерозією грунту, схеми та проекти організації території сільськогосподарських та лісових підприємств, меліорації земель. Однак, не дивлячись на наявність важливих наукових досліджень і науково-практичних розробок, еколого-економічна ситуація області погіршується , зростає напруга в забезпеченні населення продовольством. Причиною недостатньої ефективності досліджень, розробок та їх освоєння виробництвом за часів радянської влади, були:

·        слабкий зв’язок наукових і практичних розробок із системою державного планування та управління ними;

·        неврахування вартості оцінки земель та їх безкоштовність;

·        незбалансованість за ресурсами;

·        винятково монопольна власність держави на землю та засоби виробництва і, відповідно, директивність, однозначність прогнозних рішень;

·        втрата землекористувачами багатовікових традицій ощадливого та набуття споживацького ставлення до використання багатств землі;

·        часто недостатня комплексність оцінки територій і, відповідно, недостатня обґрунтованість рекомендацій

·        суто економічна спрямованість наукової теорії радянського землекористування, відмова від травопільної системи й надмірна хімізація землеробства.

На фоні зазначених причин, недоліків і помилок минулих років краще проглядаються теперішні умови і завдання комплексного довгострокового еколого-економічного і соціального землекористування[31].

В Україні оголошено можливість отримання у приватну власність або на умовах довгострокової оренди ділянок майже всіх категорій земельного фонду для здійснення підприємницької діяльності, що створює нові умови для організації раціонального використання земель на користь землевласника, землекористувача, а відповідно, й суспільства вцілому. Приватна власність на землю, довгострокова оренда є стимулом прикладання праці, залучення інвесторів і створення на основі відповідної інфраструктури господарської діяльності. Проте приватна власність не є панацеєю в розв’язанні всіх проблем використання земель. Права, надані громадянам, що мають у власності землю, можуть призвести до подальшого надмірного використання природних та економічних властивостей землі. Тому законодавством передбачена система обмежень, зокрема система державного стимулювання раціонального землекористування. Ці заходи мають сприяти формуванню естетично привабливості ділянки, підвищенню цінності землі, збільшенню її товарного обігу вринковому середовищі та наповненню місцевих бюджетів[33].

Рекреаційна галузь - це складна система заходів щодо функціонування державних, комунальних і підприємницьких структур, яка передбачає еколого-економічне використання природних, матеріально-технічних та інших ресурсів з метою надання послуг громадянам для відпочинку, оздоровлення, культурно-пізнавадьної і спортивної діяльності, що сприяє поліпшеню соціального , духовного та економічного розвитку суспільства.

Отже, необхідні обґрунтовані науково-практичні розробки з удосконалення системи сільськогосподарських землеволодінь і землекористувань, підвищення родючості грунту, впорядкування використання кожної ділянки, оскільки від інтенсивності використання залежить подальший розвиток агропромислового комплексу і добробут жителів.

1.2 Геодезичне забезпечення еколого-економічних проектів землеустрою

Проведення топографо-геодезичних обстежень та вишукувань є однією із землевпорядних дій, що включаються до землеустрою.

Воно покликано забезпечити топографічною основою у вигляді карт і планів землевпорядні дії, а саме:

Утворення нових, а також впорядкування існуючих проектів землеустрою з усуненням незручностей у розташуванні земель; уточнення та зміна меж землекористувань на основі схем районного розпланування.

Внутрішньогосподарська організація території КСП, фермерських господарств та інших сільськогосподарських господарств з введенням економічно обґрунтованих сівозмін і влаштування всіх інших сільськогосподарських угідь (сади, пасовища, сінокоси), а також розробка заходів по боротьбі з ерозією ґрунтів.

Виявлення нових земель для сільського господарства та іншого використання.

Відведення і вилучення земельних ділянок.

Встановлення і зміна меж міст та інших населених пунктів.

Проведення ґрунтових, геоботанічних та інших обстежень і вишукувань.

Проектування, розпланування і забудова сільських населених пунктів.

Ведення державного земельного кадастру.

Кожна з указаних дій вимагає точності, повноти й детальності топографічних карт і планів. Показниками якості слугують масштаб карти (плану) і висота перерізу рельєфу, а масштаб карти (плану) і площа, на якій виконуються топографо- геодезичні роботи, визначають види і методи проведення цих робіт.

Вимоги до точності проектування об'єктів залежать від масштабу планів і карт, які застосовуються при землеустрої. Так, для складання проектів міжгосподарського землеустрою готують плани і карти в масштабі від 1:5000 до 1:25000. При великих роботах по міжгосподарському землеустрою (перебудова землекористувань у зонах великих водосховищ, каналів, іригаційних систем) інколи використовують карти масштабів 1:50000 і 1:100000.

Проведення внутрішньогосподарського землеустрою території (складання проектів розпланування сільських населених пунктів, гідромеліоративні заходи гідротехнічні споруди, а саме: водозатримуючі й водовідводні вали, водозбірні споруди, ставки, терасування схилів) вимагає створення планової основи масштабом від 1:500 до 1:5000.

Розглянемо зміст і використання картографо- геодезичних матеріалів у кадастрових роботах більш детально [25].

Для проведення робіт з кадастру необхідні високої якості картографо-геодезичні матеріали, які давали б можливість достатньо повно й детально відобразити кадастрову ситуацію. Для цієї мети необхідні заданого масштабу кадастрові карти і плани, каталоги координат та інші матеріали, які задовольнили б відповідну точність визначення елементів та характеристик кадастрових об'єктів. Наявність великої кількості територіальних одиниць з високою ціною земельних ділянок і густотою забудови зумовлює підвищені вимоги до точності відображення меж земельних ділянок, визначення їх площ, елементів і характеристик будівель та споруд.

Картографо-геодезичні матеріали кадастру включають кадастрові карти і плани, схеми, креслення та набір текстових документів у вигляді таблиць, списків, реєстрів тощо. Зміст картографо-геодезичних матеріалів визначається сукупністю елементів кадастрових планів, креслень, схем, які є відображенням властивостей кадастрових об'єктів чи явищ міського середовища.

Планово-картографічні матеріали кадастру є просторовим базисом, який забезпечує планово-висотний зв'язок даних про об'єкти і явища середовища у відповідних системах координат і висот на всіх рівнях представлення. Зміст кадастрової інформації відображається на планах або в базах даних електронних засобів, масштаби яких встановлюються залежно від співвідношення елементів ситуації, рівня представлення даних кадастру і необхідної точності визначень. На кадастрових планах інформація зображується умовними знаками, в електронних засобах - відповідними кодами і графічними засобами [25].

Збір та систематизація кадастрової інформації здійснюється за об'єктовим принципом. Дані об'єктового рівня реєструються в процесі кадастрового знімання в масштабі, що забезпечує наступне створення кадастрових планів усіх масштабів і рівнів. Згідно з нормативними документами кадастрове знімання міст здійснюється в масштабі 1:500 - 1:1000, сільських населених пунктів - у масштабі 1:2000. Кадастрові плани створюються на всі об'єкти міського господарства. Обліковими кадастровими одиницями є: кадастрова ділянка, відрізок вулиці, перехрестя вулиць, площа тощо. На цих планах в умовних знаках показують межі міста, адміністративно-територіальних одиниць і їх коди, елементи і параметри кадастрових об'єктів (землі, будівлі, споруди, інженерні комунікації).

Кількість елементів і характеристик об'єктів, які показують на кадастрових планах, різні, залежно від виду і призначення об'єкта.

Так, кадастрові плани міських земель у масштабі 1:5000 створюють тільки по угіддях, для інженерних мереж - роздільно для кожного виду інженерних комунікацій (водовід, каналізація, електропостачання, зв'язок тощо). Кадастрові плани будівель і споруд створюють у масштабах 1:100, 1:200 (інвентаризація, поверхові плани), на яких показують розміри і внутрішнє розпланування квартир і будинків, матеріали стін, положення сантехнічних вузлів, інвентарний номер, площу (загальну, житлову) і т. ін.

Найнасиченіші кадастрові плани інженерних комунікацій масштабу 1:500. Крім обов'язкових елементів межі адміністративно-територіальних одиниць, облікових одиниць та їх кодів на планах вказують інформацію про назви вулиць, елементи гідрографії, залізниці, автодороги, будівлі та споруди. Показують також усі спеціальні характеристики комунікацій: призначення споруди, матеріал виготовлення, витрати, елементи, їх планове і висотне положення, розміри, коди (номери), перетинання з іншими комунікація тощо.

Кадастрові плани масштабів 1:1000 - 1:2000 використовуються як базове знімання в міських і сільських населених пунктах. У цьому масштабі здійснюють знімання кварталів забудови, будівель і споруд, ділянок вулиць і доріг, інженерних комунікацій, зелених насаджень, рекреаційно- екологічних зон тощо. На кадастрових планах цього масштабу обов'язково показують межі територіально-адміністративних одиниць та облікових кадастрових ділянок, перехрестя, площі, ділянки вулиць, елементи гідрографії, автомобільних доріг і залізниць, а також спеціальні характеристики об'єктів і явищ міського середовища, тип і використання будівель та споруд, тип володіння тощо.

Види геодезичних робіт для забезпечення процесу землеустрою

До того, як проект починає складатися, в процесі його складання і на заключній стадії виконують нижчевказані геодезичні роботи.

Побудова геодезичного знімального обґрунтування у вигляді типових схем трикутників, полігонометричних, теодолітних, тахеометричних, мензульних і нівелірних ходів, засічок із щільністю і точністю в залежності від прийнятого масштабу знімання та висоти перерізу рельєфу.

Зйомки: аерофототопографічні (контурні, комбіновані, стереотопографічні) фототеодолітні, мензульні (топографічні - зі зйомкою рельєфа, контурні), теодолітні, тахеометричні, нівелювання поверхні, кадастрові зйомки.

Оновлення планів і карт - складання їх за результатами нової аерофотозйомки з використанням існуючих матеріалів геодезичного обґрунтування і старих зйомок [25].

Корегування планів - це зйомка і нанесення на існуючий план або карту об'єктів і контурів, які з'явились, і видалення з плану об'єктів і контурів, які зникли. Перераховані 4 види геодезичних робіт проводять за відсутності якісних планів і карт на територію землекористувань, де виконується землеустрій.

Складання і оформлення планів і карт на основі виконаних зйомок.

Визначення площ землекористувань і угідь зі складанням експлікації.

Складання проектних планів-копій із планів і карт.

Попереднє (ескізне) проектування об'єктів.

Технічне проектування об'єктів.

Підготовка до перенесення проекту в натуру.

Перенесення проекту в натуру (на місцевість).

Виконавчі зйомки.

1.3 Нормативно-правове забезпечення землеустрою

Загальнодержавні програми використання та охорони земель розробляються згідно із Законом України "Про державні цільові програми" від 18 березня 2004 року № 1621-IV.

Схеми землеустрою і техніко-економічні обґрунтування використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень розробляються на підставі затверджених загальнодержавних і регіональних програм використання та охорони земель [9].

Проекти землеустрою щодо встановлення і зміни меж адміністративно- територіальних утворень розробляються відповідно до ст.173, 174 Земельного кодексу України, ст. 46 Закону України "Про землеустрій" з урахуванням Положення про порядок вирішення питань адміністративно-територіально го устрою Української РСР, затвердженого Указом Президії Верховної Ради Української РСР від 12 березня 1981 року № 1654-Х.

Проекти землеустрою щодо організації й встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення розробляються згідно із Законами України "Про природно-заповідний фонд України", "Про курорти", "Про охорону культурної спадщини", Порядком розроблення проектів із землеустрою з організації та встановлення меж територій природно-заповідного фонду, іншого природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 року № 1094 [30].

Проекти землеустрою щодо формування земель комунальної власності територіальних громад і проекти розмежування земель державної та кому нальної власності населених пунктів розробляються на підставі Закону України "Про розмежування земель державної та комунальної власності" від 5 лютого 2004 року № 1457-ІV.

Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок розробляються на підставі Земельного кодексу України, Закону України "Про землеустрій", Порядку вибору земельних ділянок для розміщення земельних ділянок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 2004 року № 427, Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 року № 677, Постанови Кабінету Міністрів України від 4 березня 2004 року № 266 "Про затвердження Типового договору про розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок".

Проекти землеустрою щодо створення нових та впорядкування існую чих землеволодінь і землекористувань розробляються на підставі ст. 51 Закону України "Про землеустрій" від 22 травня 2003 року № 858-ІV та методичних рекомендацій [18].

Проекти землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунту вання сівозміни та впорядкування угідь розробляються на підставі ст. 52 Закону України "Про землеустрій" і методичних рекомендацій.

Проекти землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів розробляються на підставі ст. 53 Закону України "Про землеустрій", По рядку складання плану земельно-господарського устрою населеного пункту, наказу Мінбуддержархітектури та Держкомзему України від 24.09.93 № 158/61.

Проекти організації території земельних часток (паїв) розробляються відповідно до Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" від 5 червня 2003 року, № 899-ІV і Методичних рекомендацій щодо порядку передачі земельної частки (паю) в натурі із земель колективної власності членам КСП, наказ Державного комітету України по земельних ресурсах, Міністерства сільського господарства і продовольства України, Української академії аграрних наук від 04.06.1996 № 471/172/48.

Робочі проекти землеустрою складаються на виконання заходів, передбачених схемами використання та охорони земель, проектами землеустрою [33].

Робочі проекти, пов'язані з будівельними і земляними роботами, складаються згідно з Державними будівельними нормами України (ДБН), Порядком консервації земель (наказ Держкомзему України від 17.10.2002 р. № 175).

Технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) розробляється відповідно до ст. 55 Закону України "Про землеустрій" при дотриманні вимог нормативних актів про топографо-геодезичну діяльність та Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі.

Технічна документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку розробляється згідно зі ст. 56 Закону

України "Про землеустрій" та Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі (наказ Держкомзему України від 04.05.1999 р. № 43 зі змінами). Спеціальні тематичні карти й атласи стану земель та їх використання складаються відповідно до Закону України "Про землеустрій" з урахуванням положень Закону України "Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність" на підставі обстежень згідно з Порядком здійснення природно-сільськогосподарського, еколого-економічного , протиерозійного та інших видів районування (зонування) земель, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 року № 681 та Методичними рекомендаціями шодо здійснення ерозійного районування (зонування земель), затвердженими наказом Держкомзему України від 28.12.2004 року № 420 [30].

Висновки до розділу 1

У даному розділі висвітлено теоретичні основи землеустрою територіальних утворень, а саме представлено землеустрій як основу еколого-економічного і соціального землекористування, з’ясовано геодезичне забезпечення еколого-економічних проектів та нормативно-правове забезпечення землеустрою.

Права, надані громадянам, що мають у власності землю, можуть призвести до подальшого надмірного використання природних та економічних властивостей землі. Тому законодавством передбачена система обмежень, зокрема система державного стимулювання раціонального землекористування. Ці заходи мають сприяти формуванню естетично привабливості ділянки, підвищенню цінності землі, збільшенню її товарного обігу вринковому середовищі та наповненню місцевих бюджетів.

Необхідні обґрунтовані науково-практичні розробки з удосконалення системи сільськогосподарських землеволодінь і землекористувань, підвищення родючості грунту, впорядкування використання кожної ділянки, оскільки від інтенсивності використання залежить подальший розвиток агропромислового комплексу і добробут жителів

Проведення внутрішньогосподарського землеустрою території (складання проектів розпланування сільських населених пунктів, гідромеліоративні заходи гідротехнічні споруди, а саме: водозатримуючі й водовідводні вали, водозбірні споруди, ставки, терасування схилів) вимагає створення планової основи. Планово-картографічні матеріали кадастру є просторовим базисом, який забезпечує планово-висотний зв'язок даних про об'єкти і явища середовища у відповідних системах координат і висот на всіх рівнях представлення. Схеми землеустрою і техніко-економічні обґрунтування використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень розробляються на підставі затверджених загальнодержавних і регіональних програм використання та охорони земель.

РОЗДІЛ 2. Методика складання еколого-економічних проектів на території адміністративно-територіальних утворень

.1 Методика складання технічних проектів землеустрою на заданій території

Методичні рекомендації для розроблення технічної документації із землеустрою щодо складання планів існуючого використання земель в межах територій сільських (селищних, міських) рад (далі - Методичні рекомендації) підготовлені з метою реалізації положень Земельного кодексу України, Закону України «Про охорону земель», "Про землеустрій" та інших нормативно-правових актів.

Технічна документація із землеустрою щодо складання планів існуючого використання земель в межах територій сільських (селищних, міських) рад (далі - Технічна документація) розробляється у розрізі відповідних рад.

Технічна документація розробляється на основі наявної документації із землеустрою та раніше виготовлених планово-картографічних матеріалів шляхом їх збору, аналізу та систематизації.

Метою технічної документації є забезпечення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, довідковою інформацією щодо існуючого стану землеволодіння та землекористування в межах території сільської (селищної, міської) ради і є першим етапом з розробки Схем землеустрою.

Замовниками виконання робіт із розроблення Технічної документації виступають органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування у межах бюджетних асигнувань [33].

Розробниками Технічної документації є юридичні та фізичні особи, які отримали ліцензії на проведення робіт із землеустрою відповідно до закону.

Визначення розробника Технічної документації здійснюється замовником з урахуванням вимог Закону України "Про закупівлю товарів, робіт та послуг за державні кошти" та інших нормативно-правових актів.

Фінансування робіт щодо розроблення Технічної документації здійснюється відповідно до Законів України "Про охорону земель" та "Про землеустрій".

Технічна документація розробляється згідно з вимогами викладеними у технічному завданні на розроблення документації із землеустрою щодо складання планів існуючого використання земель в межах територій сільських (селищних, міських) рад, яке є невід'ємною частиною договору. Технічне завдання готує замовник за участю розробника Технічної документації. Остаточно складене Технічне завдання погоджують розробник та начальник районного, міського органу земельних ресурсів і затверджує замовник [33].

Районні, міські органи земельних ресурсів забезпечують:

запит до регіональних філій Центру ДЗК на отримання інформації щодо копій файлів обміну даними результатів землевпорядних робіт на магнітних носіях у форматі ІN4 та іншої необхідної інформації і передачу її розробнику;

передачу розробнику документів з фонду документації із землеустрою (проекти землеустрою щодо встановлення і зміни меж адміністративно-територіальних утворень; проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок; проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення; технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку; технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та іншу документацію);

надання планово-картографічних матеріалів (земельно - кадастрові плани, матеріали аерофотозйомки, плани зйомок минулих років);

надання інформації про земельні ділянки надані у власність чи передані у користування ( у тому числі на умовах оренди), землі які не використовуються власниками сертифікатів на право на земельну частку (пай) та землі, які використовуються без правовстановлюючих документів, а також землі запасу (резервного фонду);

надання інформації про здійснення цивільно-правових угод щодо земельних ділянок.

Розробник проводить аналіз і систематизацію документації із землеустрою та інформації отриманих від районних, міських органів земельних ресурсів.

Розробник на основі креслення проекту формування території і встановлення меж сільської, селищної Ради народних депутатів (складеного відповідно до Вказівок по складанню проекту формування територій і встановлення меж сільських, селищних Рад народних депутатів), а у разі його відсутності, інших планово-картографічних матеріалів (креслення проектного плану роздержавлення і приватизації земель, креслення організації території земельних часток (паїв) та інших) складає на паперових та магнітних носіях (при технічних можливостях) робочі плани (креслення) у масштабі 1:10 000 на територію сільської (селищної, міської) ради і передає їх до районних, міських органів земельних ресурсів для доповнення оперативною інформацією [30].

Районні, міські органи земельних ресурсів з дня одержання робочих планів (креслень) доповнюють їх та повертають розробнику.

Передача матеріалів від розробника до районних, міських органів земельних ресурсів та їх повернення оформляється актом про передачу-приймання робочих планів (креслень).

Розробник з дня одержання від районних, міських органів земельних ресурсів доповнених робочих планів (креслень), здійснює розроблення та оформлення Технічної документації, відповідно до вимог даних Методичних рекомендацій.

Технічна документація складається з пояснювальної записки, додатків до неї та графічних матеріалів.

Пояснювальна записка включає:

·    характеристику об'єкта (місце розташування, загальна площа, кількість та площа населених пунктів);

·        перелік раніше розробленої та використаної документації із землеустрою;

·        інформацію про загальну кількість та площу земельних ділянок наданих у власність чи переданих у користування ( у тому числі на умовах оренди), землі які не використовуються власниками сертифікатів на право на земельну частку (пай) та землі, які використовуються без правовстановлюючих документів, а також землі запасу (резервного фонду);

·        загальну характеристику земель в межах населених пунктів (кількість та площа землеволодінь та землекористувань, наявність земель запасу (резервного фонду ) та підстави щодо зміни їх меж (за наявності факту);

·        інформацію про підстави надання земельних ділянок (рішення органів місцевого самоврядування або розпорядження органів виконавчої влади), здійснення цивільно-правових угод щодо земельних ділянок, рішення суду;

·        інформацію про кількість громадян, які отримали державні акти на право приватної власності на земельну ділянку в розмірі земельної частки (паю) взамін сертифікату та кількість громадян, які не отримали державні акти на право приватної власності на земельну ділянку;

·        дані про площі земель та кількість громадян, які не повністю (частково) реалізували своє право (за сертифікатом) на виділення в натурі (на місцевості) земельних паїв;

·        інформацію про зміну цільового призначення земель;

·        інформацію про види використання земельних ділянок (товарне сільськогосподарське виробництво, особисте селянське господарство, інше використання) та спосіб їх використання (самостійно, оренда);

·        інформацію про основних товаровиробників сільськогосподарської продукції (форма господарювання, назва, площа земель (у тому числі орендованих);

·        інформацію про дані державного земельного кадастру (за формою 6-зем);

·        дані державного реєстру земель;

·        інші показники, які характеризують територію відповідної ради.

·        план землевпорядно-правових дій щодо вирішення питань ідентифікації прав на земельні ділянки [30].

Додатки готуються у табличній формі. З метою зведення інформації та узагальнення показників, що містяться в додатках, таблиці формуються у електронному вигляді (табличний процесор Ехсеl).

Додатки до Технічної документації містить такі таблиці:

Таблиця 1. Список власників, які отримали земельні ділянки в розмірі земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) за межами населеного пункту;

Таблиця 2. Список власників, які отримали земельні ділянки в розмірі земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) в межах населеного пункту;

Таблиця 3. Експлікація земель по землевласниках і землекористувачах;

Таблиця 4. Розподіл земель за категоріями (згідно статті 19 Земельного кодексу України);

Таблиця 5. Список власників землі, землекористувачів та землі державної власності, не надані у власність або користування по яких здійснюється узагальнення даних в розрізі територіально-адміністративних утворень

-     про площі земельних ділянок наданих у власність та користування в тому числі на умовах оренди;

-        про площі земель не наданих у власність та користування;

         про цільове призначення земельних ділянок та зміну цільового призначення;

         про рішення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування або рішення суду про передачу у власність або надання у користування земельної ділянки, у тому числі на умовах оренди;

         про документ, що посвідчує право власності або користування, в тому числі на умовах оренди, земельною ділянкою;

         про здійснення цивільно-правових угод щодо земельних ділянок;

Графічним матеріалом є креслення «План існуючого використання земель в межах території сільської (селищної, міської) ради», яке складається на основі робочого плану (креслення). На креслення наносяться:

§ межі території відповідної ради і населених пунктів (за проектом формування територій і встановлення меж сільських, селищних Рад народних депутатів та проектом встановлення меж сільських населених пунктів та існуючі їх межі згідно прийнятих рішень або розпоряджень);

§  межі земельних ділянок, які надані у власність чи передані у користування (у тому числі на умовах оренди), землі які не використовуються власниками сертифікатів на право на земельну частку (пай) та землі, які використовуються без правовстановлюючих документів, а також землі запасу (резервного фонду);

§  елементи гідрографії і гідротехнічні споруди, дорожня мережа, лінії електропередач (потужністю 35 тис. кВ і більше), нафто- і газопроводи;

На кресленні показуються опис меж у розрізі суміжних сільських (селищних, міських рад), умовні позначення, штамп. Над штампом робиться напис «Погоджено», дата і підпис начальника районного, міського органу земельних ресурсів.

Креслення супроводжується таблицею.

Узагальнення табличних матеріалів по адміністративному району та надання їх районним органам земельних ресурсів здійснюється Розробник технічної документації.

Узагальнення табличних матеріалів по адміністративній області та надання їх обласним органам земельних ресурсів здійснюється регіональним державним підприємствам Інституту землеустрою.

Узагальнення табличних матеріалів в цілому по Україні здійснює організація визначена центральним органи виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Технічна документація складається у двох примірниках, один з яких передається районному, міському органу земельних ресурсів, другий - регіональним державним підприємствам Інституту землеустрою.

У разі виконання робіт за кошти не Держкомзему виготовляється докумeнтація в 3 примірниках [33].

2.2 Складання загальної схеми землеустрою адміністративних утворень

У системі землевпорядної документації схема землеустрою адміністративно-територіального утворення є передплановим і передпроектним документом, сполучною ланкою між плануванням і організаціею використання та охорони земель на відповідному рівні подальшою основою розроблення проектів землеустрою.

Схема землеустрою адміністративно-територіального утворення (області, району, території ради) - це комплекс текстових і графічних матеріалів, що мають юридичний, технічний, економічний зміст і наукове обґрунтування проблем, що розглядаються.

Зокрема, схема землеустрою адміністративного району є техніко-економічною основою для територіального міжгалузевого і міжгосподарського перерозподілу земель, удосконалення системи землеволодінь і землекористувань, розроблення пропозицій щодо організації території району в цілому й окремих сільськогосподарських підприємств, меліорації й охорони земель, шляхової мережі та інших елементів інженерної, соціальної і виробничої інфраструктури, а також розроблення проектів територіального і внутрішньогосподарського землеустрою та ін.

Основне призначення схеми землеустрою адміністративного району як передпроектного і передпланового документа полягає в обґрунтуванні удосконалення розподілу земель з урахуванням розвитку економіки земельних відносин в районі і відповідно до потреб різних галузей у земельних ділянках, а також у забезпеченні комплексного і взаємопов'язаного виконання всіх запроектованих натериторії району заходів регіонального, міжгалузевого, міжгосподарського і господарського рівнів [9].

У результаті розроблення схеми землеустрою адміністративно-територіального утворення встановлюється система показників, яка і забезпечує обґрунтованість і реальність перспективних і поточних планів раціонального використання й охорони земель.

В умовах глибоких соціально-економічних перетворень, зміни форм власності на землю і засоби виробництва, переходу до економіки ринкового типу, вдосконалення землекористування сільськогосподарських підприємств, формування системи сталого землекористування основне призначення схеми землеустрою адміністративного району полягає у виявленні найефективніших, екологічно безпечних і соціально орієнтованих напрямів використання земельних ресурсів, створенні умов для науково обґрунтованого територіального, міжгалузевого, міжгосподарського і за формами власності перерозподілу земель, економічно цілеспрямованого розвитку різних форм господарювання на землі, формування багатоукладної економіки, а також у інформаційно-довідковому забезпеченні становлення ринкових відносин на території району (області).

Зважаючи на це, основними питаннями, які слід розв'язати у схемі землеустрою, є:

•        проведення аналізу стану й використання земель та оцінювання ресурсного потенціалу земельних ресурсів адміністративно-територіального утворення, трансформації земельних відносин і визначення на цій основі головних шляхів удосконалення розподілу земель, їх раціонального використання й охорони;

•економічне районування та еколого-ландшафтне, ерозійне, еколого-агроекологічне зонування території адміністративно-територіального утворення;

•        виявлення земельних ділянок, які не використовуються, нераціонально використовуються або використовуються не за цільовим призначенням і не відповідно до дозволеного використання, таких, що вибули з обігу або віднесені до менш цінних угідь;

• формування або уточнення площ спеціальних земельних фондів для регулювання обігу земель;

• оптимізація складу і співвідношення угідь, виявлення резервів земель, придатних для сільськогосподарського виробництва, меліорації і поліпшення, обґрунтування внесення цих земель до фонду перерозподілу і встановлення черговості залучення їх у сільськогосподарський обіг;

• уточнення меж територій (земель) природоохоронного, природно-заповідного, оздоровчого, рекреаційного й історико-культурного призначення;

• виділення земель з різними режимами використання, а також земель, обмежених у використанні й обтяжених правами інших осіб;

• уточнення меж земель поселень, а також аналіз стану і використання земель комунальної та державної власності;

• обґрунтування потреби в земельних ресурсах для розвитку галузей різних форм господарювання на землі, визначення потреби в га земельних ділянках для надання їх громадянам і юридичним особам для сільськогосподарських і несільськогосподарських цілей;

•        удосконалення територіального і міжгалузевого перерозподілу земель;

•        перерозподіл земель сільськогосподарського призначення з метою усунення недоліків у розміщенні існуючих землеволодінь і землекористувань (черезсмужжя, вклинення, вкраплення, далекоземелля та ін.), створення нових і впорядкування існуючих сільськогосподарських підприємств з урахуванням створення нових перспектив розвитку існуючих селянських та фермерських господарств, сільськогосподарських кооперативів;

•обґрунтування перспектив розвитку й удосконалення територіального розміщення галузей сільського господарства, інших галузей районного агропромислового комплексу та їх кооперування, об'єктів його інженерної, виробничої і соціальної інфраструктури, у тому числі розміщення господарських і виробничих центрів, шляхової мережі та інших комунікацій, розроблення пропозицій щодо вдосконалення спеціалізації й уточнення обсягів виробництва сільськогосподарської продукції з урахуванням передбачуваного розподілу земель;

•        розроблення заходів щодо поліпшення сільськогосподарських угідь, відновлення і консервації земель, рекультивації порушених земель, підвищення родючості ґрунтів, захисту земель від ерозії, підтоплення, заболочування, вторинного засолення, забруднення відходами виробництва і споживання, радіоактивними речовинами, поліпшення природних ландшафтів тощо;

•        визначення потреби в капітальних вкладеннях, матеріальних і трудових ресурсах для реалізації намічених заходів, розроблення пропозицій щодо фінансування і здійснення заходів, передбачених схемою землеустрою;

•        підготовка інформації, показників і нормативів з регулювання ринкових земельних відносин;

•        розрахунок техніко-економічних показників, екологічної, економічної і соціальної ефективності заходів, намічених у схемі землеустрою.

На основі вирішення перелічених завдань у схемі землеустрою адміністративного району уточнюють існуючі і визначають проекти меж, місце розташування і площі земель:

)        інших муніципальних утворень територіальних громад, які перебувають у віданні розташованих у межах адміністративного району, а також в межах населених пунктів;

)        промисловості, транспорту, енергетики, зв'язку, інформатики, для забезпечення космічної діяльності, оборони, безпеки, іншого спеціального призначення;

)        сільськогосподарського призначення, у тому числі сільськогосподарських організацій і селянських (фермерських) господарств усіх організаційно-правових форм і форм власності;

)        особливо охоронних територій і об'єктів;

)        спеціальних земельних фондів і фонду перерозподілу земель у складі земель сільськогосподарського призначення;

)        ділянок сільськогосподарських земель, переданих в оренду;

)        підсобних сільськогосподарських виробництв промислових підприємств та інших організацій;

) ділянок, передбачених для розширення особистих селянських господарств, індивідуального житлового і дачного будівництва;

) територій для ведення колективного садівництва, городництва і тваринництва [30].

У результаті розроблення схеми землеустрою, наприклад, адміністративного району формується організаційно-територіальна структура його розвитку. Її основою має бути розроблювана в схемі система землеволодіння і землекористування, яка відрізняється за формами власності, галузевою приналежністю, формами господарювання з різним комплексом природних і економічних умов, особливостями антропогенних впливів, структурою населення і системою розселення, демографічними тенденціями, системою культурно-побутового обслуговування.

Основні вимоги до складання схем землеустрою

Під час розроблення схеми землеустрою адмінісгративно-територіальних утворень потрібно враховувати такі основні вимоги:

•        поєднання інтересів суспільства і законних інтересів власників земельних ділянок та інших громадян на території адміністративно-територіального утворення;

• розмежування земель державної та комунальної власності;

• комплексність намічуваних заходів, що передбачають взаємопов'язаність інтересів і задоволення потреб різних галузей економіки в земельних ресурсах;

• пріоритет екологічних вимог над економічною доцільністю використання земель;

• диференційований підхід до встановлення правового режиму земель з урахуванням природних, економічних, соціальних та інших чинників;

•        пріоритет збереження особливо цінних сільськогосподарських угідь і земель особливо охоронних територій;

• збереження єдності частин земельних ділянок і тісно пов'язаних з ними об'єктів нерухомого майна;

• запобігання негативним (шкідливим) впливам на здоров'я населення;

•        створення територіальних умов для впровадження індустріальних інтенсивних технологій у сільському господарстві;

•        ефективне і повне використання земельного і економічного потенціалу адміністративного району;

•        наукове обґрунтування, екологічна, економічна і соціальна ефективність намічуваних заходів.

Заходи, які передбачаються схемою землеустрою, мають забезпечувати:

)        найповніше і найраціональніше використання земель відповідно до їх агроекологічної якості в галузях, які виробляють біологічну продукцію на основі енерго- і ресурсозберігаючих технологій;

)        зниження рівня негативного впливу на землю;

)        формування раціональної територіальної організації виробництва;

)        суворий режим економії земель у галузях промислового виробництва, енергетики, зв'язку, транспорту та іншого спеціального призначення;

)        підвищення господарської ролі дрібних і середніх населених пунктів;

)        розвиток інтеграційних зв'язків між землевласниками і землекористувачами всіх форм власності на землю і форм господарювання;

)        комплексна облаштованість сільської місцевості, що припускає розвинену інфраструктуру, ефективну переробку сільськогосподарської продукції і сировини, тісний зв'язок виробництва і споживання, ринкове обслуговування, адаптацію виробництва в адміністративному районі до ринкових умов.

Схема землеустрою містить такі розділи, як:

–       природні та економічні умови регіону;

–       перспективи щодо використання й охорони земель;

–       обґрунтування пропозицій щодо вдосконалення земельних відносин;

–       організація раціонального використання та охорони земель;

–       перерозподіл земель з урахуванням потреби сільського, лісового, водного господарства;

–       забезпечення розвитку населених пунктів, територій оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного призначення, природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення;

–       забезпечення в земельних ресурсах промисловості, транспорту, зв'язку тощо;

–       обсяг землеохоронних робіт;

–       потреба у капіталовкладеннях на здійснення заходів;

–       розподіл обсягів робіт та капіталовкладень по роках;

–       джерела фінансування;

–       виконавці передбачених заходів;

–       еколого-економічна ефективність схеми.

Схема землеустрою району є передпроектним документом, в якому на основі обліку природних, економічних і соціальних умов, у відповідності з чинним земельним законодавством, розробляється комплекс взаємопов'язаних заходів, раціонального використання та охорони земель.

Домінуючими при розробці Схеми повинні бути такі вимоги:

Ø  комплексність заходів, які намічаються, та задоволення потреб різних галузей народного господарства в земельних ресурсах, враховуючих їхні агроекономічні якості;

Ø  суворий режим економії земель в галузях промислового виробництва;

Ø  збереження сільськогосподарських угідь і підвищення їхньої продуктивності;

Ø  впровадження ґрунтозахисних систем землеробства;

Ø  запровадження економічних важелів раціонального землекористування;

Ø  охорона природного середовища;

Ø  створення сприятливих умов для праці та проживання населення.

При складанні Схеми проводиться аналіз сучасного використання та охорони земель в районі підприємствами різних галузей господарювання й формами власності та громадянами. Визначається співвідношення категорій земель за їх цільовим призначенням. Уточнюються площі земель в межах населених пунктів та проводиться аналіз їхнього землекористування. Досліджуються режимоутворюючі об'єкти, які потребують створення охоронних зон, санітарно-захисних зон тощо. Вивчаються соціально-економічні та демографічні особливості району.

Крім того, в Схемі розробляються пропозиції щодо розмежування права державної та комунальної власності на землю, створення найбільш сприятливих організаційно-територіальних умов для ведення сільськогосподарського виробництва. Дається оцінка інвестиційної привабливості сільськогосподарського землекористування та інформаційне забезпечення щодо формування ринку землі.

Особлива увага повинна бути приділена врахуванню екологічної ситуації в районі. Це обумовлено перш за все тим, що екологічна ситуація в окремих регіонах носить кризовий, а подекуди і катастрофічний характер. Земельні ресурси прискореними темпами деградують і виснажуються [33].

2.3 Методи та способи геодезичних робіт в землеустрої

Для всіх галузей управління державою і для використання її природних багатств необхідна точна топографічна карта. Вона являється результатом загального топографічного знімання держави методом аерофотознімання для створення топографічних карт масштабів від 1:10000 до 1:100000.

Спеціальні великомасштабні знімання масштабів 1:5000, 1:2000, 1:1000, 1:500 виконують для цілей промислового і міського будівництва, для будівництва гідротехнічних споруд та інших інженерних проектів.

Основою проведення землевпорядних заходів є, також, топографічні карти і плани.

Для проведення топографічних, картографічних і землевпорядних робіт необхідно мати добре розвинуту державну геодезичну мережу.

Державна геодезична мережа України є головною геодезичною основою топографічних знімань і повинна задовольняти вимоги : народного господарства і оборони України при вирішенні інженерно -технічних і наукових задач.

Планові геодезичні мережі, які функціонують нині на території України (державні, мережі згущення, спеціальні мережі), створювалися такими основними методами: тріангуляції, полігонометрії і трилатерації.

Тріангуляція - один з головних методів створення мережі опорних геодезичних пунктів. Полягає в побудові рядів або мереж з прилеглих один до одного трикутників та визначенні розташування їх вершин у вибраній системі координат.

Це основний метод створення державних планових геодезичних мереж. Кути вимірюють теодолітами, довжину базисної сторони - мірним дротом чи далекоміром. Тріангуляцію поділяють на чотири класи точності [2].

Фототріангуляція - метод визначення координат точок місцевості за фотознімками. При цьому аналізують геометричні властивості фотознімків одного або декількох маршрутів. Використовується для створення геодезичної мережі при складанні топографічних карт і вирішенні ряду інж. задач.

Існують такі види Фототріангуляції: аналітична, аналогова, графічна, аналого-аналітична, блокова (багатомаршрутна), маршрутна, просторова, космічна, космічна маршрутна, космічна блочна, космічна вільна, космічна глобальна, наземна.

Полігонометрія - один з традиційних, найбільш поширених методів створення планових геодезичних мереж усіх класів і розрядів. Це спосіб побудови планової геодезичної або маркшейдерської мережі шляхом вимірювання ліній і кутів полігонометричних ходів; в результаті вимірювань та обчислень одержують координати пунктів.

Комплекс робіт при створенні планових геодезичних мереж методом полігонометрії складається з таких процесів:

проектування полігонометричних мереж;

рекогностування полігонометричних ходів;

виготовлення і закладання центрів;

вимірювання кутів;

вимірювання сторін;

прив’язка полігонометричних мереж до пунктів вищого класу;

попередня обробка результатів польових спостережень;

вирівнювальні обчислення в полігонометрії [4].

Паралактична полігонометрія - спосіб проложения полігонометричного ходу з визначенням довжини сторін паралактичним методом - побудовою на кожній стороні паралактичної ланки, виміром на ній малих кутів, протилежних базисові, і обчисленням довжини сторони. Паралактична полігонометрія застосовується на ділянках місцевості з нерівною, порізаною поверхнею, де вимір довжини іншими способами утруднено.

Паралактична ланка - фігура у вигляді витягнутого ромба або трикутника, у якій довга діагональ або сторона є обумовлена, а перпендикулярна до неї коротка - базисом відомої довжини. Малі кути, під якими базис видний з кінців обумовленої сторони, називаються параллктичними. Вони виміряються з високою точністю. Найбільш розповсюдженою є ланка паралактична з базисом, розташованим симетрично довгій діагоналі фігури.

Трилатерація -метод визначення опорних геодезичних пунктів, що полягає в побудові на місцевості ланцюга або мережі послідовно зв'язаних між собою трикутників і вимірі в кожному з них всіх трьох сторін. Кути цих трикутників і координати їх вершин визначають з тригонометричних обчислень. Сторони трикутників вимірюють радіодалекомірами або електрооптичними далекомірами.

Комплекс робіт при створенні планових геодезичних мереж методом трилатерації складається з таких процесів:

проектування мереж трилатерації;

рекогностування пунктів трилатерації;

виготовлення і закладання центрів та будівництво зовнішніх знаків;

вимірювання сторін;

попередня обробка результатів польових спостережень;

вирівнювання мереж трилатерації.

Для побудови геодезичних мереж згущення метод трилатерації найефективніший у разі застосування радіовіддалемірів, а також в умовах, несприятливих для кутових вимірів. Для вимірів сторін також можуть застосовуватися світловіддалеміри, електронні тахеометри тощо.

Трилатерація застосовується у GPS-приймачах для визначення ними свого розташування виходячи із відстані до супутників, яка визначається за затримкою сигналу, що находить від них.

Трилатерацію може бути використано для виявлення місця розрядів блискавки. Детектори, що діють у загальній синхронізованій системі, можуть використовувати різницю в часі прибуття радіовипромінювання, що супроводжує розряд, щоб визначити відстань від детектора до розряду. Такі системи можуть бути корисні в лісовому господарстві для запобігання пожеж, для відстеження циклонів тощо [2].

Висновок до розділу 2

У цьому розділі розроблено методику складання еколого-економічних проектів на території адміністративно-територіальних утворень, а саме: розкрито методику складання технічних проектів землеустрою на заданій території; висвітлено методику складання схеми землеустрою адміністративно-територіальних утворень; виявлено методи та способи геодезичних робіт в землеустрої.

Технічна документація із землеустрою щодо складання планів існуючого використання земель в межах територій сільських (селищних, міських) рад розробляється у розрізі відповідних рад.

Технічна документація розробляється на основі наявної документації із землеустрою та раніше виготовлених планово-картографічних матеріалів шляхом їх збору, аналізу та систематизації.

Основне призначення схеми землеустрою адміністративного району як передпроектного і передпланового документа полягає в обґрунтуванні удосконалення розподілу земель з урахуванням розвитку економіки земельних відносин в районі і відповідно до потреб різних галузей у земельних ділянках, а також у забезпеченні комплексного і взаємопов'язаного виконання всіх запроектованих натериторії району заходів регіонального, міжгалузевого, міжгосподарського і господарського рівнів.

У результаті розроблення схеми землеустрою адміністративно-територіального утворення встановлюється система показників, яка і забезпечує обґрунтованість і реальність перспективних і поточних планів раціонального використання й охорони земель.

При складанні схеми землеустрою проводиться аналіз сучасного використання та охорони земель в районі підприємствами різних галузей господарювання й формами власності та громадянами. Визначається співвідношення категорій земель за їх цільовим призначенням. Уточнюються площі земель в межах населених пунктів та проводиться аналіз їхнього землекористування. Досліджуються режимоутворюючі об'єкти, які потребують створення охоронних зон, санітарно-захисних зон тощо. Вивчаються соціально-економічні та демографічні особливості району.

Державна опорна геодезична мережа створюється методами тріангуляції, полігонометрії, трилатерації I, II, III і IV класів, які різняться між собою точністю вимірювання кутів і ліній, довжиною сторін і порядком їх розвитку.

землеустрій геодезичний географічний екологічний

РОЗДІЛ 3. Розробка еколого-економічного проекту землеустрою

.1 Аналіз фізико-географічних та екологічних умов території Гарасимівської сільської ради

Фізико-географічна характеристика об’єкта

Гарасимівська сільська рада розташована в південно-східній частині Тлумацького району на віддалі 22 км від районного центру м. Тлумач, та на відстані 47 км від обласного центру м. Івано-Франківська. Розташування Гарасимівської сільської ради на території Тлумацького району представлено у додатку А.

Рельєф території сільської ради в основному горбисто-хвилястий; землі житлової та громадської забудови розміщені на першій надзаплавній терасі та заплаві струмків, які пересікають село з заходу на схід та з півдня на північний схід, дана територія з обох боків обмежовується дуже крутими і обривистими берегами з виходами щільних карбонатних порід; це взагальному своєрідний природний каньйон.

Зовнішні межі Гарасимівської сільської ради суміжні з межами таких сільських рад: Тишківської сільської ради, Живачівської сільської ради, Незвиської сільської ради, Чортовецької сільської ради, Гавриляцької сільської ради. Картосхема розміщення земельних ділянок на території Гарасимівської сільської ради представлена в додатку Б.

На території Гарасимівської сільської ради знаходяться заклади культури, освіти, в тому числі дитячий садок, Гарасимівська ЗОШ І - ІІІ ступенів та народний дім, бібліотека, а також церква, поліклініка, два магазини. Площа населеного пункту складає 1023 га. В наслідок правильного формування території населеного пункту створено сприятливі умови для правомірної організації виробництва в основних галузях агропромислової спеціалізації і підвищення продуктивності праці [29].

Територію села із заходу на схід та з півдня на північ пересікають дороги, які в даний час мають в основному задовільний стан. Село електрифіковане та газифіковане, а теплопостачання та каналізація відсутні.

Земля в основному використовується під посів сільськогосподарських культур, а також як природні кормові угіддя. Сінокосіння і випасання громадської худоби в основному є в користуванні населення, яке проживає в даному населеному пункті.

В наслідок детального вивчення і аналізу існуючого використання земель встановлено наступне:

Земельний фонд Гарасимівської сільської ради Тлумацького району Івано-Франківської області становить 2877га і представлений такими категоріями земель:

-        Землі сільськогосподарського призначення 2289,3га;

-        Землі населеного пункту 1023га;

         Землі природоохоронного, природо заповідного призначення 6,9 га;

         Землі історико культурного призначення 2,1 га;

         Землі лісового фонду 342 га;

         Землі водного фонду 3,8 га;

         Землі транспорту, зв’язку, енергетики 241,9га;

Рис. 3.1 Земельний фонд Гарасимівської сільської ради

Віднесення земель до категорій проводиться відповідно до їх цільового призначення.

Згідно форми 6-зем станом на 01.01.2013 року, яка дає характеристику земель по угіддям, землі на території сільської ради діляться на сільськогосподарські та несільськогосподарські угіддя.

Склад і структуру угідь Гарасимівської сільської ради представлено у таблиці 3.1

Таблиця 3.1 Склад і структура угідь об’єкту

Як видно з таблиці 3.1 всього сільськогосподарських угідь на території Гарасимівської сільської ради 1873.2 га. З них під ріллею знаходиться 1681.9 га землі, під багаторічними насадженнями - 63.4 га, сіножаті займають площу 77.6 га, пасовища - 50.3 га. Лісовкриті землі становлять площу 415.6 га, землі під чагарниками займають площу 6.1 га. Землі під водою становлять площу 38.6 га, під болотами - 13.2 га. На території сільської ради під дороги відведено 32.1 га землі, забудованих земель 275.6 га.

Виходячи із загальної площі території Гарасимівської сільської ради можна провести розподіл земель за формами власності:

Ø  956 га землі перебувають у власності;

Ø  966 га - розпайовано;

Ø  777 - в оренді фірми ‘’Кадуб’’, з них:

ü  482 га - обробляється;

ü  275 га - не витребувані паї, не обробляються;

ü  20 га - не визначились, не укладені договора.

Ø  140,45 га - рілля запасу і перелоги

Ø  503,6 га - обробляється с/г підприємством

Гарасимівська сільська рада знаходиться в сприятливих природних умовах і відповідає санітарно-гігієнічним вимогам. Житловий фонд населеного пункту знаходиться в задовільному стані. В цілому благоустрій знаходиться на середньому рівні, господарські двори розміщенні в межах населеного пункту в безпосередній близькості до житлової зони. Заказників і заповідників, охоронних територій в межах місцевості немає.

Село Гарасимів віднесений до 03 Городенківського природно- сільськогосподарського району.

Клімат

Особливості територіального розміщення села, як і району в цілому, впливають на формування його погодних умов. Знаходячись ближче до Атлантичного океану і підпадаючи під його вплив більше, ніж східна частина України, вказана місцевість характеризується кліматом, перехідним між помірним західноєвропейським та континентальним східноєвропейським. Середня температура найтеплішого місяця (липня) становить + 18°С, найхолоднішого (січня) -4.5°С. Сума опадів 600-700 мм на рік, максимальна кількість випадає у червні-липні. Згідно із кліматичним районуванням, територія с. Гарасимів належить до вологої, помірно теплої агро кліматично зони. Переважаючі вітри - північно-західні, південно-західні (54% повторюваності).

Грунти

Для більшої частини території району ( близько 50% площі) характерні глибоко структуровані чорноземні грунти, які мають високу потенційну родючість. Материнською породою є лесовидні суглинки, під якими часто залягають вапняки та гіпси. Як орні в районі найбільше використовуються темно-сірі опідзолені ґрунти, які сформувались на лісовидних суглинках, під покривом лісової та трав’янистої лучно-степової рослинності. На території Гарасимівської сільської ради переважають дерново-підзолисті поверхнево-глеюваті з різним ступенем змитості ґрунти. М’який клімат і родючі землі дозволяють вирощувати пшеницю, кукурудзу, цукрові буряки, льон, овочеві і плодово-ягідні культури. Ліси, площа яких становить у районі 11,4 тис.га, в основному розміщені на вододільних височинах. Площа лісів, що закріплені за сільською радою становить 70.0 га.

Рослинний та тваринний світ

Найбільш заліснена південно-західна частина села. Основні породи: дуб, граб, бук. Специфічні риси рослинності краю полягають у тому, що ця територія є яскраво вираженим центром ендемізму та реліктовості. Тут зустрічається цілий ряд подільських ендеміків, таких як волошка тернопільська, чебрець подільський,рутвиця гачкувата,ширверехія подільська. Флора дуже багата на реліктові види. Серед реліктів третинного періоду - тис ягідний, відкасник татарниколистий , гінкго дволопатеве. Реліктова рослинність льодовикової доби - анемона нарцисоцвітна, змієголовок австрійський, фіалка Джоя, водяний горіх плаваючий.

3.2 Аналіз сучасного стану топографо-геодезичного забезпечення території Гарасимівської сільської ради

Стан топографічного забезпечення Гарасимівської сільської ради.

Планово-картографічною основою Гарасимівської сільської ради є карта в масштабі 1:10000, складена у 1990 році Івано-Франківським філіалом інституту землеустрою при проведенні коректури планового матеріалу, уточнена під час розробки проекту формування території і встановлення меж населеного пункту [29].

Загалом територія Гарасимівської сільської ради відображена на топографічних картах масштабу 1:10000000, 1:500000, 1:20000, 1:50000, 1:25000, 1:10000. Але ці карти застарілі, вони оновлювались ще у 80-90-х роках минулого століття. Останній раз зйомка території Гарасимівської сільської ради була виконана у 1990 році Івано-Франківським філіалом інституту землеустрою.

Грошова оцінка земель села Гарасимів проведена спеціалістами Інститу управління природними ресурсами у 2001 році відповідно до «Порядку грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів», затвердженого наказом Держкомзему України, Держкоммістобудування України, Мінсільгосппроду України та Української академії аграрних наук від 27 листопада 1995 року № 76/230/325/150, змін та доповнень до розділу з «Порядку грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів» затверджених наказом Держкомзему України, Мінсільгосппроду України та Української академії аграрних наук від 15 вітня 1997 року № 46/131/63/34 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29 жовтня 1997 року за № 511/2315 [29].

Оцінка землі та нерухомого майна вимагає створення топографічних планів масштабу 1:500 практично на всі населені пункти. Тому виникає негайна необхідність створення нових карт і найбільше плану масштабу 1:500.

Загалом топографічна забезпеченість Гарасимівської сільської ради являється незадовільною.

Наслідком такого стану справ є недостатнє фінансування державного бюджету та низька зацікавленість органів державної виконавчої влади і місцевого самоврядування.

Топографічні роботи могли б стати невід’ємною та складовою частиною роботи при інвентаризації земель Гарасимівської сільської ради. Вони використовувалися б для створення цифрових моделей місцевості, та їх використання для складання топографічних планів і карт в цифровому та графічному видах.

Стан геодезичного забезпечення Гарасимівської сільської ради.

Геодезичне забезпечення Гарасимівської сільської ради є незадовільним. Останній раз зйомка території Гарасимівської сільської ради була виконана у 1990 році Івано-Франківським філіалом інституту землеустрою.

Роботи виконувались у відповідності з технічним проектом, погодженим з Держбудом УРСР та Територіальної інспекції державного геодезичного нагляду України затверджені Головним управлінням геодезії та картографії при Раді Міністрів СРСР, з дотриманням вимог нижчеперерахових нормативних документів:

1.   Інструкція про побудову ДГМ Союзу РСР ГУГК, видан. 1969 року

2.      Інструкції по топографічній зйомці в масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000, 1:500 ГУГК, видан. 1973 р.

.        Інтрукція по топографо-геодезичних роботах при інженерних вишукуваннях для промислового, сільськогосподарського, міського та селищного будівництва /СН-212-73/ Держбуду УРСР, видан. 1974 р.

.        Інтрукція по нівелюванню І, ІІ, ІІІ і ІV класів ГУГК, видан. 1974 р.

.        Тимчасові інструкції по вимірах ліній полігонометрії 4 класу, 1 і 2 розрядів світловіддалемірами СМ-3 і ЕОК-2000 ГУГК, видавн. 1975 р.

.        Настанова «Центри геодезичних пунктів для територій міст, селищ та промислових майданчиків», ГУГК, видавн. 1975 р.

.        Настанова про застосування настінних знаків в полігонометричних та теодолітних ходах ГУГК, видавн. 1972 р.

.        Інструкція по вирахуванню нівелювань ГУГК, видавн. 1971 р.

.        Умовних знаків для топографічних планів масштабів 1:5000, 1:2000, 1:1000 і 1:500 ГУГК, видавн. 1973 р.

Основна ціль робіт - створення геодезичної основи та крупно масштабних топографічних планів для розробки генерального плану території, проектів детального планування та інших проектних та інженерних рішень [10].

За межами Гарасимівської сільської ради розташовані такі геодезичні пункти: пункти 1 класу - Вівачів, пункти 3 класу - Чортовець, пункти 4 класу Івасюв, Зелена, Незвисько. Розташування цих пунктів представлено в додатку В.

Нажаль, в Гарасимівській сільській раді геодезичні роботи не проводились. Наслідком такого стану справ є, знову таки, недостатнє фінансування державного бюджету та низька зацікавленість органів державної виконавчої влади і місцевого самоврядування.

3.3 Розробка еколого-економічного проекту землеустрою об’єкту дослідження

.3.1. Проектування топографо-геодезичних робіт

Роботи на об’єкті повинні проводитись в два етапи за наступною технологічною схемою:

Топографо-геодезичні роботи, які включають:

·    рекогностування пунктів ДГМ;

·        виготовлення і закладка центру базової станції;

·        згущення зйомочної геодезичної мережі з визначенням координат автоматичними супутниковими методами;

·        опрацювання матеріалів GPS-спостережень.

Роботи із землеустрою включають наступні етапи:

·    підготовчий;

·        польовий;

·        камеральний.

В процесі підготовчого етапу проводять збирання, аналіз і оцінку всіх матеріалів та документації, необхідних для проведення земельно-кадастрової інвентаризації земель і роблять відповідні висновки.

Польові землевпорядні роботи розпочинаються із натуральних обслідувань меж із сусідніми землекористувачами чи землевласниками на місцевості. Визначають характер закріплення меж (огорожа, стіна, будівлі), узгоджують місця закладки межових знаків і проводять кадастрову зйомку меж земельних ділянок [1].

На камеральному етапі виконують такі основні землевпорядні роботи:

·    складання кадастрових планів меж землекористування,

·        складання державного акту;

·        введення земельно-кадастрової інформації на магнітні носії;

·        складання звіту про земельно-кадастрову інвентаризацію.

Опис процесів робіт

Рекогностування пунктів ДГМ і пунктів, які визначаються супутниковими радіонавігаційними системами.

У процесі рекогностування уточнюють проект мережі, визначають місця встановлення і закладки центрів. При цьому основними вимогами є забезпечення безперешкодного огляду неба; відсутність поблизу пункту об’єктів, що відбивають сигнал від супутників ( металеві споруди, огорожі тощо).

До складу робіт при рекогностуванні пунктів входить:

·    отримання технічного завдання;

·        вибір місця для встановлення пункту і антени супутникового приймача;

·        закріплення пункту тимчасовим знаком;

·        складання схеми рекогнустированих пунктів;

·        переїзди на ділянці робіт;

·        здача матеріалів.

Згущення зйомочної геодезичної мережі з визначенням координат пунктів автономними супутниковими методами.

Проектування геодезичних мереж згущення та знімальних мереж виконують з дотриманням наступних вимог:

·   мережа має складатись із замкнутих геометричних фігур або петель;

·        мережа повинна бути прив’язана не менше як до трьох пунктів державної геодезичної мережі, на яких виконують GPS-спостереження;

·        у висотньому відношенні GPS-мережа має бути прив’язана не менше ніж до чотирьох нівелірних знаків [11].

До складу робіт при згущенні зйомочної геодезичної мережі входить:

·  підготовка приймача до роботи;

·        встановлення антени приймача над центром пункту;

·        вимірювання висоти антени;

·        позиціювання у заданому режимі;

·        контроль якості спостережень з видачею програмної інформації про кількість супутників, що спостерігаються;

·        зняття приймача;

·        перезапис інформації з приймачів у пам'ять комп’ютера;

·        польова контрольна обробка супутникових вимірювань;

·        аналіз результатів обробки;

·        переїзди на ділянці робіт;

·        здавання робіт.

Знімання (визначення координат) кутів поворотів меж земельної ділянки проводиться методикою кутових і лінійних вимірювань, які виконуються електронним тахеометром. Одночасно, при необхідності проводять згущення знімальної основи.

Склад робіт:

·   отримання завдання;

·        рекогностування ділянки;

·        визначення кількості станцій;

·        створення планово-висотної основи;

·        вимірювання кутів;

·        вимірювання відстаней;

·        координатні вимірювання;

·        зарисовка абрису;

·        складання плану зйомки меж;

·        обчислення координат і висот точок;

·        переходи та переїзди на ділянці робіт.

Підготовчі роботи при інвентаризації земель включають:

·   відбір проектної документації стосовно межі розмірів землекористування;

·        уточнення переліку і розмірів земельних ділянок у межах території господарства;

·        звірення меж землекористування;

·        вирахування площ змін меж землекористування;

·        погодження результатів;

·        розмноження і оформлення матеріалів.

Складання кадастрових планів меж земельних ділянок.

Склад робіт:

·   відбір та вивчення вихідних матеріалів;

·        нанесення та викреслення зовнішніх меж господарства;

·        написання геоданих;

·        складання списку співвласників;

·        оформлення плану;

·        перевірка і виправлення зауважень.

Для визначення положення геодезичних пунктів застосовують два основних типи GPS-мережі:

-  радіальний;

-        тип замкнутої геометричної мережі [12].

В нашому випадку буде використано тип замкнутої геометричної мережі [12].

Вихідними пунктами є пункти державної геодезичної мережі 4-го класу Зелена, Івасів, Незвисько, 3-го класу - Чортовець та 1-го класу - Вівачів. Потрібно запроектувати і визначити один пункт 4-го класу GPS-Гарасимів (рис. 3.3)

Рис. 3.3 Схема геометричної мережі при проектуванні пункту GPS-Гарасимів

Цей пункт визначимо за допомогою GPS-приймачів. Пункт CPS-Гарасимів на місцевості проектується закріпити центром У15. Послідовність, за якою будуть спостерігатисьсь пункти, розписано в таблиці № 3.2

Таблиця № 3.2 План спостережень пунктів

При радіальному типі мережі один приймач установлюють на вихідному пункті і виконують вимірювання векторів (баз) від цього пункту до приймачів, установлених на інших пунктах. Тип мережі у вигляді замкнутої геометричної фігури полягає у послідовному спостереженні суміжних пунктів і переході від одного пункту до іншого по замкнутій кривій.

Площа Гарасимівської сільської ради становить 2877 га = 28,77 км².

Ми запроектували 17 GPS-пунктів (з точністю полігонометрії 1 або 2 розряду). Щільність пунктів на території сільської ради становить: 1 пункт на ≈ 1.5 км². Якщо б виникла необхідність збільшити щільність GPS-пунктів, то потрібно провести прокладання тахеометричних ходів (з точністю полігонометрії 2 розряду). Схема визначення положення GPS-пунктів при радіальному типі мережі представлена на рис. 3.2

Рис. 3.2 Схема визначення положення GPS- пунктів при радіальному типі мережі

GPS-мережа має відповідати таким основним вимогам:

-  мережа повинна складатися із замкнутих петель або інших замкнутих геометричних фігур;

-        повинна бути здійснена прив’язка мережі не менш, як до трьох пунктів державної геодезичної мережі, на яких обов’язково виконуються GPS-спостереження.

GPS-мережа повинна бути прив’язана не менше, ніж до чотирьох нівелірних знаків з використанням безпосередніх методів прив’язки.

Методика спостережень.

Мережа будується з трикутників. Для того, щоб визначити координати пункту Бази Гарасимів за допомогою GPS-приймача потрібно мати два GPS-приймачі рухомий і нерухомий. Використаємо псевдо-кінематичну технологію. Для цього встановити нерухомий приймач на пункт ДГМ, координати якого відомі (визначені будь-яким наземним або супутниковим методом). В нашому випадку базовий пункт Зелена. Другий приймач рухомий (ровер) встановлюється на пункті, координати якого потрібно визначити. Для визначення координат нового пункту потрібно одночасно ввімкнути приймачі і приймати ними сигнали супутника в заданий проміжок часу. Цей проміжок часу коли працюють одночасно всі приймачі називається сесією [11].

Спочатку проводиться привязка (ініціалізація) приймачів. Вона триває 20-30 хвилин, залежно від того скільки супутників є в момент прив’язки на небосхилі. В нашому випадку на небосхилі в момент прив’язки було сім супутників.

При проектуванні GPS-спостережень звертають увагу на те, щоб була забезпечена геометрія розміщення супутників, яка оцінюється коефіцієнтами GDOP. Враховується розміщення кожного супутника відносно інших супутників сузір’я і їх розміщення відносно GPS-приймача. Низьке значення GDOP вказує на більш високу ймовірність одержати результати з високою точністю. Стандартні DOP для GPS- робіт такі:

PDOP- просторове положення (3 координати);

HDOP- планове положення (2 планові координати);

RDOP- відносне зниження точності;

VDOP- висотне положення (тільки висота);

TDOP- час (тільки зміщення шкал часу);

GDOP- геометричне зниження точності;

При обрахунку координат звертають увагу на коефіцієнт PDOP - критерій, що виражає залежність між помилкою визначення положення користувача і помилкою координат супутника. Геометрично PDOP пропорційний одиниці розділеній на об’єм піраміди, складеної лініями, що виходять з приймача до 4 супутників, що спостерігаються.

PDOP зв’язаний з плановим і висотним DOP.

PDOP2 =HDOP2+VDOP2 (3.1)

PDOP повинен бути в межах 2. Слід відзначити, що всі координати в GPS базуються на еліпсоїді WGS-84. Висоти, що виміряні GPS-приймачами називаються еліпсоїдними. Для одержання ортометричних висот використовують модель геоїда. По моделі геоїда визначається різниця між поверхнями еліпсоїда і геоїда, чи середньою поверхнею рівня моря - перевищення геоїда над еліпсоїдом. Враховуючи це перевищення, одержуємо ортометричну (над рівнем моря) відмітку точки. База даних систем координат вже містить деякі стандартні моделі геоїда. Кожна система координат має задану по замовчуванню модель геоїда [11].

Після прив’язки (ініціалізації) рухомий приймач рухається по пунктах, координати яких потрібно визначити, і зупиняється на них на 10 хвилин. Виміри можна продовжувати 2 години, після чого знову ставати на ініціалізацію. Приймачі протягом всіх вимірів повинні працювати, виключати їх не можна. Рухомий приймач потрібно переносити тільки на відкритій місцевості, щоб супутників у зоні видимості було не менше чотирьох, інакше втрачається ініціалізація.

3.3.2 Розробка еколого-економічного проекту

Проектування заходів по охороні земель на території Гарасимівської сільської ради здійснювалось в такій послідовності:

визначення технологічних груп земель;

розрахунок контурно-лінійних рубежів;

розміщення елементів впорядкування території (лісосмуг, дорожньої мережі, гідротехнічних споруд) і ділянок постійного залуження та водотоків.

При складанні проекту орні землі поділялись на такі технологічні групи:

I технологічна група (інтенсивного використання) - масиви нееродованої ріллі, розташовані на рівних та слабохвилястих ділянках на схилах крутизною до З0.

II технологічна група (обмеженого використання) - масиви нееродованої ріллі, розташовані на слабохвилястих схилах крутизною до 3-5° і слабоеродованої ріллі на схилах до 3°. На цих землях розміщуються тільки культури суцільного сіву (однорічні, багаторічні трави озимі і ярі зернові).

Між І і ІІ технологічною групою земель проектуються по горизонталях і контурно-лінійні рубежі. Згідно розрахунків вони можуть переміщатися на допустимі відстані в залежності від механічного складу грунтів, протяжності схилів, водозбірних площ і інше. При розміщенні контурно-лінійних рубежів також враховуються природні умови та межі земельних паїв і новостворених сільгоспформувань [20].

Проектується система захисних лісонасаджень (полезахисних, стокорегулюючих, прибалкових лісосмуг, лісонасаджень на ярах, балках, пісках, інших деградованих землях, водоохоронних насаджень, мулофільтрів, лісосмуг навколо ферм і господарських дворів) і гідротехнічних протиерозійних споруд (валів-терас, валів-доріг, водозатримуючих валів, водопоглинаючих канав, водоскидних споруд, загат, ставків-мулонакопичувачів, тощо).

Система захисних лісонасаджень і протиерозійних гідротехнічних споруд повинна сприяти дотриманню сільськогосподарськими виробниками комплексу протиерозійних агротехнічних заходів при вирощуванні сільськогосподарських культур [16].

Проект розглядається і погоджується райземвідділом, сільською радою та затверджується районною радою. Документація підлягає державній землевпорядній експертизі.

Склад земельних ресурсів Гарасимівської сільської ради

Територія Гарасимівської сільської ради сформована з:

·  земель ТзОВ “МІГС”;

·        земель фермерського фонду ;

·        земель, які знаходяться у власності і користуванні громадян;

·        земель закладів культури, освіти, охорони здоров’я;

·        земель промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики;

·        земель лісгоспу;

·        земель загального користування;

·        земель запасу

Склад та площі земельних угідь в розрізі власників землі і землекористувачів визначені шляхом набору контурів.

Загальна площа території, на якій розробляється проект, становить - 2877га.

На території сільської ради розташований один населений пункт с. Гарасимів.

В межах населеного пункту знаходяться :

-   землі резервного фонду;

-        землі, які знаходяться у власності і користуванні громадян;

         землі закладів культури і освіти;

         землі транспорту;

         землі загального користування.

Загальна площа земель в межах населеного пункту становить 1023га .

Межі населеного пункту детально відображені на плані землекористування сільської ради і в натурі чітко закріплені контурами ситуації.

Функціональне використання земель Гарасимівської сільської ради відображено на рис. 3.4.

Рис. 3.5 Функціональне використання земель Гарасимівської сільської ради

Агровиробничі групи грунтів та їх характеристика

На території Гарасимівської сільської ради виділяють такі агровиробничі групи грунтів:

42е - чорноземи опідзолені важко суглинкові грунти;

е - чорноземи опідзолені глеюваті та темно-сірі опідзолені глеюваті важко суглинкові грунти;

е - чорноземи опідзолені глеюваті та темно-сірі опідзолені глеюваті слабозмиті і важко суглинкові грунти;

е - чорноземи опідзолені слабо змиті важко суглинкові грунти на елювії щільних карбонатних порід;

е - чорноземи опідзолені середньозмиті та дернові неглибокі важко суглинкові грунти;

е - дернові слаборозвинені карбонати важко суглинкові з плямами виходів щільних карбонатних порід;

е - лучні легко глинисті грунти;

е - чорноземи опідзолені мочалисті легко глинисті;

е - чорноземи опідзолені намиті важко суглинкові;

е - розмиті грунти, карстові воронки та виходи елювію щільних карбонатних порід.

За результатами виконаних робіт складено експлікацію агровиробничих груп ґрунтів території Гарасимівської сільської ради в розрізі сільськогосподарських угідь (таблиця 3.3). Грунтова картосхема представлена на рис. 3.5.

Таблиця 3.3 Експлікація агровиробничих груп ґрунтів в розрізі с/г угідь Гарасимівської сільської ради

Рис. 3.5 Грунтовий покрив території Гарасимівської сільської ради

Сучасний стан ріллі та протиерозійна організація території.

На території Гарасимівської сільської ради під ріллею знаходиться 1087,44 га землі. Рілля більше ніж інші угіддя піддається ерозії, тому розробка комплексу заходів по боротьбі з ерозією є важливим завданням сучасного землевпорядкування. Суть її рішення заключається в правильному співвідношенні, погодженому приміненні і розміщенні по території комплексу різних протиерозійних заходів .

Основними заходами по покращенню ріллі як основного сільськогосподарського угіддя являється зрошування, осушення, гіпсування, вапнування, збирання каменів і інше [21].

Необхідно трансформувати деякі площі орних і інших продуктивно-використовуваних земель в угіддя, з яких ніякої продукції не отримують (міліоративні канали, захисні лісові насадження, дороги). Тому тут необхідно обмежуватись виділенням для них мінімально необхідної площі і якщо надається можливість, то компенсувати вимушене зменшення цінних орних земель освоєнням в ріллю малопродуктивних угідь.

Оцінювання екологічних, правових, природоохоронних та інших проблем, які можуть мати вплив на використання землі

·    цільове призначення;

·        режим використання;

·        земельні сервітути;

·        екологічні, санітарні та інші вимоги використання і охорони земель.

На території Гарасимівської сільської ради право на земельну частку (пай) мають 619 громадян - члени колишнього КСП. Своїм правом тільки скористались 23 особи, які замість сертифікатів на право на земельну частку (пай) одержали державні акти на право власності на земельні ділянки. 593 громадяни з різних причин ще не використали свого права на одержання земельних ділянок. Із них 336 осіб користуються земельними частками (паями) без оформлення на них Державних актів.

Відповідно до статті 121 Земельного кодексу України та статті 5 Закону України “Про особисте селянське господарство” громадяни одержали земельні ділянки в розмірі земельної частки (паю) з метою ведення особистого селянського господарства [8].

Визначення охоронних зон і зон з особливим режимом землекористування

У межах території Гарасимівської сільської ради розташовані об’єкти та території, навколо яких необхідно встановити зони охорони як для захисту й збереження цих об’єктів так і з метою захисту населення, житла, будівель та споруд від негативного впливу на них окремих об’єктів.

Охоронні зони встановлюються вздовж ліній електромереж, магістральних газопроводів, навколо електропідстанцій, газорозподільних станцій [21].

На території Гарасимівської сільської ради проходить газопровід 1 класу з діаметром труб 300 мм, який має охоронну зону 100 м.

У межах охоронних зон забороняється:

споруджувати житлові, громадські та дачні будинки;

розміщувати автозаправні та автогазозаправні станції та склади паливномагістральних матеріалів;

будувати гаражі і автостоянки, садові та дачно-садові споруди;

влаштовувати звалища, виливати розчин кислот, солей та лугів;

розміщувати спортивні майданчики, стадіони, ринки, зупинки громадського транспорту, організовувати заходи, пов’язані з масовим скупченням людей;

будувати огорожі для відокремлених приватних земельних ділянок, лісових масивів, садів, виноградників тощо.

На території села Гарасимів проходять високовольтні лінії електропередач від 1-10 кВ, що мають охоронну зону 11 м. Охоронна зона 20 м встановлена вздовж ЛЕП 110кВ. У межах охоронних зон повітряних і кабельних ліній, трансформаторних підстанцій, розподільних пунктів забороняється виконувати будь-які дії, що можуть порушити нормальну роботу електричних мереж, спричинити їх пошкодження або нещасні випадки, а саме:

перебувати стороннім особам на території й у приміщеннях трансформаторних підстанцій, розподільних пунктів і пристроїв, відчиняти двері й люки цих споруд, самовільно переключати електричні апарати і підключати до електричних мереж;

будувати житлові, громадські, дачні будинки;

влаштовувати будь-які звалища;

сладати добрива, корми, торф, солому, дрова, інші матеріали;

розпалювати вогнища тощо.

На території сільської ради проходять лінії зв’язку, що мають охоронну зону 2.5 м.

Санітарно-захисні зони

Санітарно-захисні зони передбачено створити навколо об’єктів, які є джерелами виділення шкідливих речовин, запахів, підвищення рівнів шуму, вібрації, ультразвукових та електромагнітних хвиль, електричних полів, іонізуючих випромінювань тощо, з метою відокремлення таких об’єктів від територій житлової забудови.

Залежно від потужності, розмірів, небезпечності або шкідливості виробництва, на основі будівельних норм і правил установлені такі розміри санітарно-захасних зон:

·  тваринницька ферма на 150 голів - 150 м;

·        тваринницька ферма на 250 голів - 200 м;

·        тваринницька ферма на 1100 голів - 300 м;

·        відстійники, поля фільтрації - 300 м;

·        інші виробничі об’єкти - по 50 м;

·        діючі кладовища - по 300 м;

·        закриті кладовища - по 100 м.

На території Гарасимівської сільської ради встановлено санітарно-захисні зони навколо кладовища радіусом 280 м.

Водоохоронні зона та прибережно-захисні смуги

Вздовж річок, морів, навколо озер, водосховищ та інших водойм із метою охорони поверхневих водних об’єктів від забруднення і засмічення та збереження їхньої водності у межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги [13].

Вздовж села Гарасимів протікає р.Вікно, що має охоронну зону 25 м по обох берегах річки. Крім того вздовж каналів встановлено смуги відведення завширшки 2 м.

У межах водоохоронних зон забороняється :

використання стійких і сильнодіючих пестицидів;

розміщення кладовищ, скотомогильників, звалищ, полів фільтрації;

скидання неочищених стічних вод із використанням балок, кар’єрів, струмків тощо [15].

Землі сільськогосподарського призначення на території сільської ради розділені на дрібні землекористування, на яких важко впроваджувати передові технології вирощування сільськогосподарських культур, а також здійснювати заходи щодо охорони земель і підвищення родючості ґрунтів .

Загалом при складанні даного Проекту з метою зменшення негативних екологічних наслідків від процесу приватизації земель здійснено наступні зміни в використанні угідь:

1.     Землі площею 3,7 га вилучено з паювання - заросли чагарниками;

2.      Землі площею 57,8 га переведено до пайованих земель з земель запасу Гарасимівської сільської ради.

Результати проведеної екологічної оцінки з визначенням земель, які вилучаються з розподілу, земель які долучені до розпаювання, земель які можуть бути приватизовані за умови обмежень у використанні екологічно, дають змогу побачити стан земель і відповідно вжити необхідні заходи щодо їх поліпшення.

Захист ґрунтів від ерозії

Під ерозією ґрунту розуміють змив і розмив ґрунту водою, яка стікає по поверхні землі і видування вітром верхнього родючого шару ґрунту.

Для проведення землевпорядкування в районах ерозії ґрунтів необхідно детально вивчити причини її виникнення і ступінь прояву .

На розвиток ерозійних процесів впливають фізико-географічні і економічні умови. До фізико- географічних умов, які визначають характер і інтенсивність розвитку ерозії, належить клімат, рельєф, ґрунти, рослинний покрив. Щодо економічних умов, то розвиток ерозії в значній мірі залежить від господарської діяльності людини, її впливу на землю .При правильному використанні земельних ресурсів людина може припинити ерозійні процеси і підвищити родючість еродованих земель і, навпаки , при неправильному, безгосподарському відношенні до землі - усилити ерозію [13] .

Серед умов, які впливають на розвиток водної ерозії вирішальна роль належить крутизні і довжині схилів. Розвиток водної ерозії ґрунтів може проходити при крутизні схилу навіть менше 1°, на схилах крутизною біля 5° розвиток ерозії посилюється і в повній мірі проявляється при крутизні схилу 8-10°. З збільшеннням крутизни схилів росте швидкість стікання води, а з ростом довжини і її маса . (При збільшенні крутизни схилів в 4 рази швидкість води зростає в 2 рази , а кількість переміщуваних частин - приблизно в 16 разів ).

Ґрунти і їх механічний склад також впливають на розвиток ерозії. Найбільш стійкі до процесів ерозії чорноземні ґрунти. Важливим показником фізичного стану ґрунтів є їх структура та механічний склад .

Рослинний покрив являється ефективним способом боротьби з ерозією ґрунтів. Ерозії піддаються в першу чергу ґрунти, які в момент поверхневого стоку або дефляції бувають позбавлені хорошого розвиненого рослинного покриву . Рослинний покрив являється перепоною на шляху поверхового стоку, зменшує його швидкість, сприяє значному всмоктуванню вологи ґрунтом і робить ґрунт більш структурним . Різні рослини мають різне протиерозійне значення (просапні - гірше, озимі - краще , багаторічні трави та пасовища - найкраще).

Для захисту ґрунтів від ерозії необхідно проводити комплекс протиерозійних заходів, які повинні розроблятись на всіх землях, де проявляються умови розвитку ерозії незалежно від призначення і господарського використання цих земель. На землях сільськогосподарського призначення розробляється цілий комплекс протиерозійних заходів .При цьому особлива увага приділяється протиерозійному впорядкуванню території сільськогосподарських угідь.

Протиерозійний комплекс включає:

·   організаційно - господарські;

·   агротехнічні ;

·   лісомеліоративні;

·   гідротехнічні заходи .

Протиерозійна роль їх різна і залежить від конкретних умов господарства.

Організаційно - господарські заходи застосовуються для створення необхідних передумов безпечного в ерозійному відношенні сільськогосподарського використання території та ефективного застосування всіх засобів боротьби з ерозією.

До них належать :

визначення складу та обсягу комплексу протиерозійних заходів;

запровадження правильної внутрігосподарської спеціалізації господарсько-доцільного використання кожної ділянки території ;

визначення типів сівозмін та їх розміщення;

розміщення полів, робочих ділянок, лісових смуг, шляхів і найпростіших гідротехнічних споруд .

Агротехнічні заходи забезпечують щоденне регулювання поверхневого стоку ,захист ґрунтів і постійне підвищення їх родючості .

До цих заходів належить :

спеціальні прийоми обробітку та вирощування сільськогосподарських культур, повязані зі створенням на оброблюваній поверхні своєрідного мікрорельєфу, який сприяє додатковому поглинанню вологи, а отже і значному скороченню стоку та його еродуючої здатності (обробіток поперек схилу, боронування, валкування, ямкування, щілювання і кротування зябу, поверхневий обробіток ґрунту без відвалу пласта із залишенням частини поживних речовин, ґрунтопоглиблення , перехресний і згущений посів культур );

прийоми снігозатримання та регулювання сніготаяння (смугове ущільнення штучних перешкод - щитів, лісонасаджень, смугове зачорніння снігу );

система застосування органічних і мінеральних добрив .

Агротехнічні заходи мають високу протиерозійну ефективність і є найбільш доступними, недорогими. Результати досліджень свідчать, що агротехнічні заходи сприяють додатковій затримці 25-40 % поверхневого стоку, додатковій затримці до 30-35 мм талих вод та зниженню змивання ґрунту в середньому удвічі [19].

Лісомеліоративні заходи застосовуються на найбільш важливих у протиерозійному відношенні частинах водозборів. Вони поліпшують водний і вітровий режими території прилягаючих полів, підвищують протиерозійну роль агротехнічних заходів, сприяють рівномірному снігорозподілу та сніготаненню, сповільненню швидкості стоку та додатковому поглинанню вологи .

Необхідно створити:

- полезахисні та водорегулюючі лісові смуги;

прибалкові лісосмуги та суцільні насадження на еродованих пасовищах;

захисні лісонасадження на зрошених і осушених землях ;

суцільне заліснення непридатних у сільськогосподарському виробництві земель;

лісонасадження вздовж рік, струмків навколо водоймищ .

Здійснення лісомеліоративних заходів пов’язане з великими капітальними затратами та вилученням цінних сільськогосподарських угідь. Тому їх проектування слід проводити в чітко визначених межах, як доповнення до агротехнічних заходів. У цьому випадку протиерозійний комплекс буде ефективнішим .

Багаторічні спостереження дослідних станцій і наукових установ показують, що під впливом заліснення сток скорочується на 30-50 % , а змивання ґрунту удвічі і більше залежно від ступеня заліснення території та інших факторів.

Гідротехнічні заходи спрямовані на боротьбу з концентрованим стоком і розмиванням ґрунту на частинах водозбору, що зазнали найбільшого впливу ерозії (на вершинах діючих ярів , у водопровідних жолобках , на дні ярів).

Протиерозійні гідротехнічні споруди передбачаються в тих випадках, коли примінення одних агротехнічних і лісомеліоративних протиерозійних заходів недостатнє[19].

До цієї групи заходів входить:

будівництво розпилювачів стоку, водовідних валів і канав, водозатримуючих валів, переважно на орних землях і частково кормових угіддях ;

спорудження гребель, перепадів, бистротоків, будівництво ставків і водоймищ у балках і ярах ,будівництво валів -терас .

Оскільки ерозія ґрунтів є складним явищем , повязаним із впливом як природних так і антропогенних факторів, то боротьба з нею може бути успішною та економічно виправданою лише при науково обгрунтованій організації території з комплексом агротехнічних, лісомеліоративних і гідротехнічних заходів, що враховують особливості кожного природного регіону.

На території Гарасимівської сільської ради ерозії підлягає 1109,82 га землі. В тому числі слабозмитих - 817,5 га, середньозмитих - 189,27 га, сильнозмитих - 103,05 га. Це переважно дерново-підзолисті поверхнево-глеюваті сильнозмиті середньосуглинкові ґрунти, дерново-підзолисті розмиті середньосуглинкові ґрунти ярів та балок. Маючи такі дані необхідно проводити організаційно - господарські, агротехнічні, лісомеліоративні, гідротехнічні заходи. Найкращий ефект протиерозійні заходи дають, коли їх проектування взаємопов’ язано і коли вони доповнюють один одного.

Рекомендації по відтворенню родючості ґрунту

Враховуючи те, що найбільший вплив на розвиток ерозійних процесів на території Гарасимівської сільської ради мають:

-        господарська і внутрігосподарська спеціалізація (впливає на склад і співвідношення угідь ,структуру посівних площ );

         розміщення границь землекористувань без врахування рельєфу;

         склад земельних угідь і їх якісний стан ;

         нераціональне використання орних земель в умовах розвинутої ерозії ґрунтів (не повне врахування еродованості ґрунту при встановленні складу і чергуванні культур в сівозмінах , не застосування ґрунтозахисної сівозміни )

         проектування полів сівозмін, лісосмуг, доріг і інших елементів без детального врахування рельєфу (крутизни, довжини і експозиції схилу) ґрунту , а також обробіток ґрунту без врахування рельєфу, сприяють розвитку ерозії ;

         безсистемне використання пасовищ, відсутність раціонального впорядкування їх територій і міроприємств по підвищенню продуктивності приводять до погіршення якості травостою, посиленню змиву ґрунту ;.

         недооцінка ґрунтозахисної ролі лісосмуг ;

         відсутність протиерозійнго захисту несільськогоподарських угідь

необхідно звернути увагу на проблеми їх вирішення. Для цього потрібно дотримуватись рекомендацій по відтворенню родючості ґрунтів.

Згідно ланшафтно-екологічного підходу, забезпечення проведення природоохоронних заходів здійснюється за рахунок:

визначення оптимального співідношення угідь для місцевих умов ;

проектування складу і співвідношенняземельних угідь з врахуванням екологічних, економічних і ландшафтних вимог;

проектування системи використання сільськогосподарських угідь;

проектування заходів освоєння, поліпшення і охорони земель;

підвищення інтенсивності використання площ ріллі сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень на основі передового досвіду і впровадження наукових розробок ;

значного поліпшення організації виробництва , праці, складу і співвідношення виробничих галузей;

диференційного підходу до виконання екологічно-різноякісних земель ;

підвищення рівня науково-технічного прогресу в кожній сільськогосподарській галузі ;

забезпечення припинення ерозійних процесів і інших негативних явищ в складній екологічній обстановці [14].

Отже, для відтворення родючості ґрунту на території Гарасимівської сільської ради необхідно вирішити такі питання, як захист земель від ерозії і інших негативних процесів; охорона земель від розрушення і антропогенних негативних дій; рекультивація порушених земель; створення охоронних територій і об’єктів, необхідного режиму їх використання; встановлення спеціалізації господарства з врахуванням природних і економічних умов ; встановлення розмірів і меж господарств з врахуванням послідовного проведення комплексу протиерозійних заходів ; встановлення раціонального складу угідь і розробка заходів по їх покращенню; проектування системи раціональних сівозмін, які забезпечують диференційне розміщення культур, припинення процесів ерозії і підвищення урожайності культур; протиерозійне впорядкування території сівозмін , багаторічних насаджень, кормових і інших угідь . При вирішенні цих питань можна говорити про високоінтенсивне і екологічнобезпечне використання земель.

Заповідні і охоронні території

Особливо цінних земель, прибережних смуг та земель рекреаційного, природоохоронного та історико-культурного призначення на території Гарасимівської сільської ради немає.

3.4 Кошторисна вартість проекту й економічна ефективність від його впровадження

Кошторис - це документ, в якому представлені всі необхідні витрати на виконання польових і камеральних робіт, організацію і обслуговування виробництва на даному об’єкті.

Розрахунки виконують згідно збірника укрупнених кошторисних розцінок на топографо-геодезичні роботи та згідно розмірів оплати земельно-кадастрових робіт та послуг.

Розрахункову вартість обчислюємо за формулою:

,

де В - розрахункова вартість робіт, грн;

Рб - базова розцінка показника, грн;

О - об’єм робіт;

К - коефіцієнт до базової розцінки.

Базову розцінку вибирають із збірників цін, враховуючи категорію складності. При розрахунку коефіцієнтів звертають увагу на об’єм робіт [26].

Розрахунки виконують окремо для польових і камеральних робіт.

·   знаходять сумарні вартості польових SВпол і камеральних SВкам робіт;

·   обчислюють додаткові витрати до сумарної вартості:

а) на транспорт;

б) амортизаційні відчислення та метрологічне забезпечення.

Вартість транспортних витрат розраховують як 10% від польових робіт при землевпорядних роботах. Вартість амортизаційних відрахувань становить 5% від загальної вартості по видах робіт та транспортних витрат.

Результат обчислення кошторисної вартості топографо-геодезичних та землевпорядних робіт на території села Гарасимів приведено в таблиці [20].

Таблиця Кошторис на виконані роботи

Всього на польові роботи 6664,46 грн.

Всього на камеральні роботи 12407,76 грн.

Витрати на внутрішній транспорт (7% польових робіт) 466,51 грн.

Витрати на зовнішній транспорт (8% польових + внутрішній транспорт) 570,48 грн.

Організація і ліквідація робіт (6% польові, камеральні, внутрішній і зовнішній транспорт) 1174,36 грн.

Затрати на метрологічне забезпечення(5% польові, камеральні, оргліки, внутрішній і зовнішній транспорт)         1037,34 грн.

Всього: 22381,55 грн.

Всього з врахуванням 20 % ПДВ 26857,86 грн.

Висновок до розділу 3

В цьому розділі представлено саме дослідження даної дипломної роботи, а саме розробка еколого-економічного проекту.

Розробка даного проекту висвітлена такими питаннями: аналіз фізико-географічних та екологічних умов території Гарасимівської сільської ради; аналіз сучасного стану топографо-геодезичного забезпечення території; проектування топографо-геодезичних робіт на території сільської ради та, власне, розробка еколого-економічного проекту.

Земля сільської ради в основному використовується під посів сільськогосподарських культур, а також як природні кормові угіддя. Сінокосіння і випасання громадської худоби в основному є в користуванні населення, яке проживає в даному населеному пункті.

Всього сільськогосподарських угідь на території Гарасимівської сільської ради 1873.2 га. З них під ріллею знаходиться 1681.9 га землі, під багаторічними насадженнями - 63.4 га, сіножаті займають площу 77.6 га, пасовища - 50.3 га. Лісовкриті землі становлять площу 415.6 га, землі під чагарниками займають площу 6.1 га. Землі під водою становлять площу 38.6 га, під болотами - 13.2 га. На території сільської ради під дороги відведено 32.1 га землі, забудованих земель 275.6 га.

Топографо-геодезична забезпеченість Гарасимівської сільської ради є незадовільною.

Проектування геодезичних пунктів виконувалося двома способами: радіальним типом мережі та типом замкнутої геометричної мережі.

Проектування заходів по охороні земель на території Гарасимівської сільської ради здійснювалось в такій послідовності:

визначення технологічних груп земель;

розрахунок контурно-лінійних рубежів;

розміщення елементів впорядкування території (лісосмуг, дорожньої мережі, гідротехнічних споруд) і ділянок постійного залуження та водотоків.

РОЗДІЛ ІV. Охорона праці при проведенні геодезичних і землевпорядних робіт

Виконання робіт із закладання полігонометричних, геодезичних центрів і реперів у ґрунт, стінних марок дозволяється тільки після ретельної рекогнастіровки і затвердження схем, погоджених із міськими місцевими організаціями, що експлуатують різні підземні комунікації. Закладання геодезичних знаків повинно виконуватися в місцях, що забезпечують повну безпеку працюючих при їхньому закладанні, а також при спостереженнях. Не варто планувати закладання геодезичних знаків поблизу кам’яного осипу, на болотах, зсувах, а також на проїзних частинах вулиць і доріг, під якими, як правило, розміщаються підземні комунікації. У разі потреби виробництва робіт із закладання геодезичних знаків на проїзній частині вулиць місце роботи повинно бути обгороджено і забезпечено відповідними знаками, з обов'язковим узгодженням місць закладання і часу виробництва робіт із ДАІ.

Виконання земляних робіт при проходженні шурфів без кріплень допускається в зимовий час до межі глибини промерзання ґрунту, а в літню пору на глибину: 1 м - для піщаних ґрунтів, 1,25 м - для ґрунтів середньої щільності і 2 м - для щільних ґрунтів. У інших же випадках забороняється робити проходку шурфів без застосування горизонтального, вертикального або шпунтового кріплення.

Асфальтове покриття розкриваються на ширину шурфу. Всі матеріали покриттів (брукове, брущате й ін.) вулиць забираються в спеціальне місце. З усіх боків уздовж брівки шурфу варто залишати вільні від землі смуги шириною не менше 0,5 м. Через шурфи, що перепиняють транспортний і пішохідний рух, улаштовуються тимчасові і стійкі містки і переїзди, а на огородженнях вивішуються попереджувальні знаки

Перед початком польових робіт експедиція була ознайомлена з робочим проектом безпечної організації робіт в польових умовах. Попередньо було проведено обслідування району робіт з уточненням його особливостей на місці, був складений проект геодезичних ходів і схема безпечних маршрутів бригад.

До початку виконання польових топографо-геодезичних робіт в містах, населених пунктах, на території промислових об’єктів необхідно через місцеві органи комунального господарства і відповідні установи промислових об'єктів та ділянок спеціального призначення встановити схеми розміщення і глибину залягання мереж інженерних комунікацій (кабелів електромережі, телефонів, трубопроводів газу, каналізації, води та ін.). Це необхідно для безпечного закладання в грунт центрів геодезичних знаків, реперів. Також необхідно з’ясувати схему високовольтних ліній електропередачі і межі та розміри смуги безпеки. Маючи ці дані, необхідно скласти робочий проект, в якому подається організаційно-технічне розпорядження виконавцю з конкретними вказівками щодо дотримання правил безпечного ведення робіт на певному об'єкті.

Робочий проект на виконання робіт в населених пунктах захищається в установленому порядку і затверджується. Працюючи в населених пунктах, необхідно дотримуватись правил вуличного руху. Під час роботи з обладнанням та приладами на проїзджій частині дороги повинні бути виставлені відгороджувальні знаки [23].

Техніка безпеки при камеральних роботах

Додаткові умови охорони праці і техніки безпеки в цехах підприємств диктуються складом роботи кожного підприємства. Внаслідок різних умов роботи окремих підприємств організація може бути різною. Тому доцільно розглядати питання охорони праці та техніки безпеки за важливими видами камеральних робіт.

При роботі в затемнених приміщеннях та роботі за комп’ютером необхідно створювати умови для нормальної адаптації зору. Щоби при вході в затемнене робоче приміщення очі не відчували від'ємного впливу різкої зміни яскравості світла, затемнене приміщення необхідно відокремлювати від освітленого спеціальним тамбуром. За необхідністю швидкого переходу з затемненої кімнати в освітлене приміщення потрібно користуватись димчастими окулярами. В усіх затемнених робочих приміщеннях під ногами працівників не повинно бути ніяких предметів та матеріалів, забороняється захаращувати проходи обладнанням і меблями.

При виконанні камеральних робіт забороняється використовувати несправні прилади та iнструменти.

Попередня обробка результатів вимірювань виконується за допомогою персонального комп'ютера ІВМ РС АТ. При роботі з комп’ютером слід дотримуватись правил безпеки які вказані в документації комп'ютера. Регламентовані перерви від 20-60 хвилин [23].

Площа приміщення, де виконуються камеральні роботи, проектується із розрахунку 4м2 на одне робоче місце і 15м2 об'єму робочого місця. Вхід i вихід в приміщення має бути безпечним, вільним при пересуванні і забезпечувати пропускну спроможність в аварійних ситуаціях. Розміщення обладнання повинно забезпечувати сприятливі і безпечні умови праці.

Протипожежна профілактика

До початку польового сезону керівництво експедиції повинне зареєструватись в лісових господарствах, на територіях яких будуть виконуватись роботи. Основними причинами пожеж в експедиціях є:

використання відкритого вогню;

неакуратне використання легкозаймистих матеріалів;

розведення вогнищ та багать в недозволених місцях.

Неможна розпалювати багаття поблизу будівель, складів експедиції, місць зберігання пального або лісоматеріалів, поблизу селищ з дерев’янною забудовою, та в лісі.

При виконанні польовнх робіт необхідно, щоб члени бригади не застосовували сірників, свічок, смолоскипів. З метою запобігання пожеж в експедиції потрібно застосовувати батарейне освітлення і електричні кішенькові ліхтарі.

Коли виникла пожежа, необхідно сповістити всіх працівників і прийняти необхідні заходи. В кожній експедиції повинні бути людина, яка відповідає за пожежну безпеку, в обов'язки якої входить нагляд за виконанням правил протипожежної безпеки.

При виконанні камеральних робіт також необхідно дотримуватись правил пожежної безпеки. Приміщення повинні забезпечуватись в достатній кількості зазобами пожежогасіння та пожежної сигналізації згідно вимогам ГУГКіК. До виконання камеральних робіт допускаються особи, які мають спеціальну технічну підготовку та пройшли інструктаж та перевірку знань правил безпеки, виробничої санітарії і пожежної безпеки.

ВИСНОВКИ

В даному дипломному проекті розроблений комплекс геодезичних та землевпорядних робіт при складанні еколого-економічного проекту на території Гарасимівської сільської ради. Проект складається з чотирьох розділів.

В першому розділі подано огляд літератури, а саме еколого-економічне обґрунтування землеустрою, геодезичне забезпечення проектів землеустрою та нормативно-правове забезпечення землеустрою.

В другому розділі подано методологію складання еколого-економічних проектів на території адміністративно -територіальних утворень, а саме методика складання технічних проектів землеустрою на заданій території, складання загальної схеми землеустрою адміністративних утворень й методи та способи геодезичних робіт в землеустрої.

Третій розділ - розробка еколого-економічного проекту землеустрою.

В цьому розділі вказані загальні відомості про об’єкт, його фізико-географічна характеристика, клімат, ґрунти, рослинний та тваринний світ, викладено вимоги щодо проектування планової геодезичної мережі методом GPS-спостережень. Приведені короткі відомості про дії, які виконують при підготовці проекту GPS зйомки з послідуючою обробкою спостережень. Розкрито суть підготовчих робіт та сам процес проектування згущення геодезичної мережі. Пункти планової геодезичної мережі служать основою для подальшого створення знімальної основи. Описано методику створення планової основи та проведення знімальних робіт. За результатами аналізу матеріалів та розрахунку точності можна зробити висновок, що геодезичні та землевпорядні роботи проведено відповідно вимогам Інструкції. В цьому розділі описано склад земельних ресурсів Гарасимівської сільської ради, дано характеристику агровиробничих груп ґрунтів, охарактеризовано стан ріллі, дано рекомендації щодо освоєння та поліпшення земель, захисту ґрунтів від ерозії. розділі детально описано кожний етап робіт по процесам.

Викладено організацію робіт на об’єкті, джерела фінансування та складено кошторис на виконані роботи. Поскільки основною метою дипломного проекту є розробка еколого-економічного проекту землеустрою, мною провена оцінка екологічних проблем, які мають вплив на використання земель.

В четвертому розділі описано питання техніки безпеки при організації робіт на об’єкті в польових умовах, при переїздах, протипожежної безпеки. В цьому розділі проаналізовано потенційні небезпеки і шкідливість при топографо-геодезичних роботах на об’єкті.

Таким чином даний дипломний проект охоплює весь комплекс геодезичних та землевпорядних робіт, необхідних при розробці еколого-економічного проекту землеустрою.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.     Божок А. П. Топографія з основами геодезії / За ред. А. П. Божок. - К. : Вища школа, 2008. - 275 с.

.       Волосецький Б. І. Геодезія у природокористуванні / навчальний посібник Б. І. Волосецький. Львів: Видавництво Національного університету Львівська політехніка, 2010. - 327 с.

3.      Географія Тлумацького району : навчальний посібник / [Гарматій М. В., Атаманюк Я. Д., Боніковський В. В., Боднарчук В. Д.] - Тлумач: Злагода, 2002. - 60 с.

4.     Геодезические работы при землеустройстве. / [ А. В. Маслов, . И. М. Горохов, Э. М. Ктиторов, А. Г. Юнусов] - М., «Недра», 1976 - 256 с.

5.      Горлачук В.В. Розвиток землекористування в Україні / В. В. Горлачук - К.: Довіра, 1999 р.

.        Затвердження правил охорони магістральних трубопроводів : Постанова Кабінету Міністрів України від 16. 11. 2002 р. за № 1747. - С. 1 - 3.

.        Збірник укрупнених кошторисних розцінок на топографо-геодезичні та картографічні роботи : наказ Міністерства екології та природних ресурсів України від 19.02.2003р. - № 29/м // Міністерство юстиції України від 13.06.2003р. - № 484/7805

.        Земельний кодекс України - Чернівці : Букрек, 2008. - 96 с.

.        Землевпорядне проектування: еколого-ландшафтне землевпорядкування сільськогосподарських підприємств: навч. посібник / [Третяк А.М., Другак В.М., Третяк Р.А., Гунько Л.А.] - К. : Аграрна наука, 2007. - 120 с.

.        Інструкція по топографічній зйомці в масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000 та 1:500 ГУГК, 1991р. - 155 с.

.        Костецька Я. М. “Методичні вказівки з курсу “Методи і прилади високоточних інженерно-геодезичних вимірювань” / Я. М. Костецька - Львів Видавництво Державного університету “Львівська політехніка”, 2009 рік. - 76 с.

12.   Костецька Я.М. Геодезичні прилади. Частина II. Електронні геодезичні прилади / Я. М. Костецька - Львів: Престиж Інформ, 2000 рік. - 246с.

.       Кривов В. М. Деякі питання грунтоводоохоронного забезпечення земельної реформи / В. М. Кривов // Землевпорядний вісник. - К., 2001. - №1 С. 14 - 16

14.    Левківський С. С. Раціональне використання і охорона водних ресурсів : навч. посібник / С. С. Левківський. - К.: Либідь, 2011. - 280 с.

.        Порядок визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режим ведення господарської діяльності в них : Постанова Кабінету Міністрів України від 8. 05. 1999 р. за № 486 із змінами внесеними ПКМ України від 24. 01. 2012 р. № 72. - С. 1 - 3.

16.   Про затвердження ліцензійних умов провадження господарської діяльності щодо проведення землевпорядних та землеоціночних робіт : наказ Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва і Державного комітету України по земельних ресурсах від 13.02.2001р. № 28/18.

.       Про затвердження правил охорони електричних мереж : Постанова Кабінету Міністрів України від 4. 03. 1997 р. за № 209

18.    Про землеустрій : закон України від 22. 05. 03. - № 858 - IV. // ВВР України від 5. 09. 2003 р. - № 36.

.        Про меліорацію земель : закон України від 14.01.2000р. - № 1389-ХІV

20.   Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва : Указ президента від 10.11.1994р.

.       Про охорону земель : закон України від 19.06.2003р. - № 962-ІV

22.    Про охорону навколишнього природного середовища : Закон України від 25.06.1991р - № 1264 - ХІІ.

.        Про охорону праці : Закон України від 14.10.1992р. - № 2694 - ХІІ.

.        Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) : Закон України від 5.06.03. - №899 - IV. ВВР України від 19.02.2003р. - № 38

.        Ранський М. П. Геодезичні роботи в землевпорядкуванні : навч. посібник укл. М. П. Ранський. - Чернівці : Чернівецький нац. ун-т, 2011. 92 с.

26.   Розміри оплати земельно-кадастрових робіт та послуг від 15.06.2001р. - № 97/298/124 // Міністерство юстиції України від 10.07.2001р. - № 579/5770

.       Розробка проектів землеустрою щодо розмежування земель державної та комунальної власності : методичні рекомендації від 16. 03. 06. - № 103 // Державний комітет України по земельних ресурсах від 18. 07. 2006 р. - № 177.

.       Складання проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь : методичні рекомендації від 02. 10. 2013 року - № 396 - 18 с.

29.    Технічна документація з грошової оцінки земель населеного пункту с. Гарасимів Гарасимівської сільської ради Тлумацького району Івано-Франківської області. - 2009

.        Третяк А. М. Землевпорядне проектування: Теоретичні основи і територіальний землеустрій: Навч. посібник / А. М. Третяк - К.: Вища освіта, 2010. - 528 с.

.        Третяк А. М. Управління земельними ресурсами / А. М. Третяк, О. В. Дорош. - Вінниця: Нова Книга, 2006 - 360 с.

32.   Третяк А.М. Еколого-економічні аспекти оптимізації використання і охорони земель / А.М. Третяк. - Чернівці: 1993. - 60 с.

33.    Третяк А.М. Теоретичні основи землеустрою / А.М.Третяк - К.: Інститут землеустрою УААН, 2002. - 152 с.

34.    Проект Закону України «Про збереження грунтів та охорону їх родючості». <#"795536.files/image007.gif">

Додаток Б

Додаток В

Схема ДГМ в районі Гарасимівської сільської ради Тлумацького району Івано-Франківської області