Методи визначення мелоксикаму
Контрольна
робота з теми:
Методи
визначення мелоксикаму
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СИМВОЛІВ,
ТЕРМІНІВ
НПЗП -
|
нестероїдні протизапальні препарати;
|
Мел -
|
мелоксикам;
|
ВЕРХ -
|
високоефективна рідинна хроматографія;
|
ОБ -
|
основний барвник.
|
Вступ
Сучасна медицина немислима без
використання лікарських препаратів, проте вони повинні бути не лише
ефективними, але й безпечними. Причиною небезпеки може бути: невідповідність
кількісного вмісту субстанції згідно специфікації, наявність домішок, продуктів
розкладу тощо. У зв’язку із цим і існує потреба постійного строгого контролю
якості фармацевтичної продукції на всіх стадіях виробництва - від сировини до
готових лікарських форм.
Один із методів, який дозволяє з
високою точністю, чутливістю та селективністю визначати речовини в
багатокомпонентних сумішах є потенціометрія. Саме тому, очевидно, в літературі
доволі часто зустрічаються методи визначення фармацевтичних препаратів за
допомогою цього методу. Проте, для багатьох лікарських засобів, досі не винайдено
електрохімічних сенсорів, за допомогою яких можна було б визначати вищезгадані
речовини.
У літературі з’являються дані щодо
ефективного використання іонних асоціатів основних барвників як
електродоактивних речовин для іоноселективних електродів [19 20 21]. Такі
сполуки відповідають основним вимогам, що ставляться до електродоактивних
речовин, а саме: вони значно краще розчинні в органічному розчиннику в
порівнянні з водним розчином і здатні до часткової дисоціації в органічній фазі
з утворенням потенціалвизначуваних іонів.
Мета роботи - здійснити огляд
літературних джерел по методах визначення мелоксикаму, дані узагальнити і дати
порівняльну оцінку.
1.
Літературний огляд
.1 Загальна характеристика
мелоксикаму
Одним із перших препаратів з
переважним інгібуванням ЦОГ-2 був мелоксикам, розроблений на межі 1980-1990-х
років. Упровадження його в медичну практику стало значним здобутком у
фармакології кінця ХХ століття, оскільки суттєво вплинуло на зниження частоти
розвитку гастроінтестинальних ускладнень.
Метааналіз 12 досліджень, в яких
препарат призначали понад 20 тис. пацієнтів, показав зниження ризику виникнення
серйозних гастроінтестинальних ускладнень (виразок, перфорацій, кровотеч) на 36
% і 48 % порівняно з терапією диклофенаком натрію, піроксикамом, напроксеном.
Не виявлено статистично достовірних відмінностей щодо серйозних
кардіоваскулярних ПР (ішемічної хвороби серця, інфаркту міокарда, гіпертензії)
та порушень функції нирок між мелоксикамом, диклофенаком і піроксикамом. У
низці досліджень показано, що його переносимість виявилася досить високою в
більшості пацієнтів з ревматичними захворюваннями. При цьому кількість ПР, у
тому числі шлунково-кишкових, була незначною. Профіль безпеки мелоксикаму не
поступався такому при внутрішньом’язовому введенні піроксикаму і є типовим для
тих нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗП), що менш токсичні і краще
переносяться, ніж традиційні анальгетики - протизапальні агенти, такі як
аспірин.
Терапевтична ефективність і безпека
мелоксикаму, зокрема Мовалісу, вивчена у численних рандомізованих дослідженнях,
проведених в Україні та поза її межами. Мелоксикам порівняно з такими
традиційними НПЗП, як диклофенак натрію, піроксикам та ін., при тривалому
застосуванні відрізняється меншою гепато- та нефротоксичністю.
Мелоксикам практично не чинить
негативного впливу при одночасному застосуванні зі серцевими глікозидами,
адреноблокаторами, діуретиками, цитостатиками, що має істотне значення при
призначенні цих лікарських засобів хворим з відповідними захворюваннями [17].
З вище сказаного випливає, що
мелоксикам має ряд переваг порівняно з іншими НПЗП. Тому актуальним є пошук і
розробка нових більш досконалих, порівняно з відомими і затвердженими на даний
час, методів кількісного аналізу препарату.
1.2 Фізичні та хімічні властивості
мелоксикаму
Мелоксикам
(C14H13N3O4S2)-(4-гідрокси-2-метил
N-(5-метил-2-тіазоліл)-2Н-1,2-бензотіазин-3-карбоксамід-1,1-діоксид). Похідна
оксикаму|. Світло-жовта речовина, практично не розчинна у воді, дуже добре
розчинна в сильних кислотах і лугах, дещо розчинна в метанолі. Коефіцієнт
розподілу (log| P) app| = 0,1 в n-октанол|/буфер pH| 7,4. Значення pKa|
мелоксикаму| 1,1 і 4,2. Молекулярна маса- 351,41 [18].
1.3 Застосування мелоксикаму
Мелоксикам застосовується при
запальних и дегенеративних захворюваннях суглобів, що супроводжуються больовим
синдромом: артрити, в тому числі ревматоїдний артрит, гострий остеоартрит,
хронічний поліартрит; анкілозуючий спондиліт (хвороба Бехтерева), больовий
синдром при остеоартрозах і радикулітах [23].
1.4 Лікарський засіб, рівні якості
Згідно визначення, приведеного в
Законі України „Про лікарські засоби” (1996), якість лікарського препарату - це
сукупність властивостей, які надають лікарським препаратам здатність задовольняти
споживачів в відповідності до своєї приналежності і відповідають вимогам, що
встановленні законодавством. Однак, це визначення є надто широким і охоплює три
різних рівні якості лікарських засобів [22]:
-й рівень - характеризує
ефективність і безпеку (а також співвідношення користь/ризик) самої
фармацевтичної речовини (разом із схемою її застосування).
-й рівень - характеризує рівень
вимог до якості специфікації на субстанцію і готовий лікарський засіб, а також
рівень розробки, виробництва і контролю якості лікарських засобів (наприклад,
належної виробничої практики - Good Manufacturing Practice /GMP), тобто
характеризує відмінність в якості між різними виробниками одного і того ж
лікарського засобу. Головним із основних критеріїв є відповідність вимог
специфікації на препарат відповідно до вимог Державної Фармакопеї України, яка
і встановлює державний стандарт якості лікарських препаратів.
-й рівень - характеризує
відповідність конкретного зразку препарату вимогам власної специфікації (що є
частиною реєстраційного досьє). З точки зору третього рівня якості, препарат,
що відповідає вимогам своєї специфікації, є стандартним, тобто якісним.
Препарат, що не відповідає вимогам своєї специфікації, є субстандартним, тобто
неякісним. На відміну від 1-го та 2-го рівнів, споживач при купівлі не знає, чи
відповідає препарат 3-му рівню якості, є він стандартним чи субстандартним.
Останній, третій рівень, по суті й
говорить про необхідність ефективних, надійних методів
аналітично-фармацевтичного контролю якості лікарських засобів (кількісний
вміст, однорідність маси, здатність до розпадання, механічні доміши тощо).
2. Методи
визначення мелоксикаму
Для визначення мелоксикаму знайдено
близько тридцяти методик: 35 % з них належить спектрофотометрії і 45 % - рідинній
хроматографії (РХ). 20 % припадає на інші методи: (електрохімічні,
флюорометричні, капілярний електрофорез, ТШХ). На рисунку 1.1 представлено
діаграму, яка відображає застосовність хіміко-аналітичних методів до визначення
мелоксикаму.
Рис. 2.1 - Діаграма застосовності
хіміко-аналітичних методів до визначення мелоксикаму
Хроматографічні методики визначення
Нестероїдний протизапальний препарат
мелоксикам найбільш повніше описаний методами хроматографії. Їй присвячена
найчисельніша кількість публікацій по визначенню мелоксикаму. Найбільше з них
описує методи визначення препарату у людській плазмі [7 8 9; 14 15 16], причому
методом високоефективної рідинної хроматографії (ВЕРХ). Так розроблений і
затверджений простий і чутливий метод високоефективної рідинної хроматографії з
УФ детектуванням (ВЕРХ-УФ) для визначення мелоксикаму в людській плазмі [7;
16]. Після екстракції з діетиловим ефіром, хроматографічне відділення
мелоксикаму здійснювалося з використання зворотної фазової колонки (150 мм x
4.6 мм, 5 мкм) Sunfire C18 з рухомою фазою ацетонітрил - 20 мM калій
гідрогенфосфат (40:60, pH 3,5) і УФ детектування при довжині хвилі 355 нм.
Швидкість потоку рухомої фази склала 1,2 мл/хв і час утримання мелоксикаму і
внутрішнього стандарту, піроксикаму, склав 11,6 і 6,3 хв, відповідно.
Калібрувальний графік лінійний в межах концентраційного ряду 10-240 нг/мл (r2
> 0.9999) мелоксикаму. Нижня межа визначення кількості склала 10 нг/мл, що є
свідченням того, що він є менш чутливим на відміну від методу, описаного в
[15], де чутливість становить 8,96 нг/мл, а лінійність - 8,96-2059 нг/мл. Цей
метод покращив чутливість для визначення мікрокількості мелоксикаму в плазмі з
використанням ВЕРХ-УФ. Середня точність - 98-114 %. Коефіцієнт варіації
(точність) в intra- і inter-дні - 1,6-4,3 і 2,4-7,3 %, відповідно [7].
Також застосовуються інші методи
детектування сигналу: мас-спектрометричний спосіб використано в [8] для
визначення невеликих концентрацій мелоксикаму в плазмі. Рухома фаза в описаній
методиці складається з суміші ацетонітрил-вода-мурашина кислота (80:20:0,2),
нижня межа визначення кількості складає 0,10 нг/мл. Калібрувальний графік є
лінійним в межах 0,10-50,0 нг/мл .
Градієнтна мас-спектрофотометрія
застосована для одночасного визначення мелоксикаму, піроксикаму і теноксикаму в
плазмі [9]. Піроксикам, мелоксикам, теноксикам і ізоксикам як внутрішній
стандарт екстрагували із людської плазми етилацетатом в кислому середовищі і
проаналізували на колонці Sunfire з рухомою фазою метанол-амоній форміат (15
мM, pH 3,0) (60:40, v/v). Лінійність в даному методі становить (r=
1.000)-0,50-200 нг/мл. Коефіцієнт вибірковості та відносної похибки для
мелоксикаму складали 1,0 для 5,4 % і 5,9 для 2,8 %, відповідно.
Зустрічаються також методики визначення
мелоксикаму в синтетичних сумішах [6], тваринних тканинах ( м’язах та печінці )
[10] тощо. Так в [6] описано методику одночасного визначення мелоксикаму і
pridinol mesylate в їх синтетичних сумішах. Як рухома фаза тут використовується
суміш метанолу, ізопропанолу та 50 мМ калій фосфатного буферу (pH 5,9) в
об’ємному співвідношенні 51:9:40. УФ детектування здійснюється при 225 нм.
Метод застосовний в межах концентрацій для мелоксикаму - 33,7-61,8 мг/л,
лінійність - r=0,9989 ( n=15). Для трьох рівнів збагачення 70 %, 100 % і 130 %
відносні середні квадратичні відхилення складають 0,65 %, 1,78 % і 0,71 %
відповідно, середнє відносне квадратичне відхилення становить 1,09 %.
В літературі [10] описано методику
визначення мелоксикаму і інших речовин (flunixin meglumine (FLU), carprofen
(CPF), tolfenamic acid (TOLF)) в м’язовій тканині і печінці тварин, де
застосовується мас-спектрофотометричне детектування електронного захвату.
Рухома фаза в даному методі - суміш 10 мМ форміатної кислоти та метанолу в об’ємному
співвідношенні 50:50.
Також описано методику визначення
мелоксикаму в плазмі методом ОФ ВЕРХ із звичайним елююванням [14]. Тут
застосовується колонка з алкіл-діол сіліцію. Перевагою даного методу є
можливість прямого дослідження плазми, не проводячи попередньої екстракції.
Зразки плазми були введені в конку із алкіл-діол сіліцієм, використавши 0,05 М
фосфатний буфер, pH 6,0. За рухому фазу вокористано суміш 0,05 М фосфатнго
буферу-30 % ацетонітрилу-25 мM т-бутиламіну при pH 7,0. Лінійність калібрувальної
кривої виконується в межах 5-3500 нг/мл.
Простий і швидкий метод аналізу ВЕРХ
для виявлення мелоксикаму в плазмі описаний у [16]. Дана методика повністю
відкидає екстракційну процедуру. Протеїни плазми були добуті, використовуючи
хлоридну кислоту (70 %) і ацетонітрил (1:1). Аналітична колонка містила рухому
фазу, що являє собою суміш натрій ацетатного буферу (pH 3,3; 170 ммоль) і
ацетонітрилу (62:38 v/v). УФ детектування відбувається при λ=355
нм. Отримана калібрувальна крива була лінійною в межах концентраційного ряду
50-1500 нг/мл.
Визначення мелоксикаму в чистій
формі і у фармацевтичних препаратах за допомогою ВЕРХ викладено в [13].
Препарат визначається за наявності його продуктів розкладу в межах 100-500
мкг/мл з середньою процентною точністю 100,13 ± 0,53. Як рухома фаза в методиці
використовується метанол і ацетатний буферний з pH 4,3 (45:55). Детектування
проходить при 365 нм.
Основні хіміко-аналітичні
характеристики описаних хроматографічних методів визначення мелоксикаму подано
у таблиці 2.1.
Таблиця 2.1 - Основні характеристики
хроматографічних методик визначення мелоксикаму
Препарат
|
Вид хро-ї
|
Спосіб детектування
|
Рухома фаза
|
Лінійність, нг/мл
|
Сmin, нг/мл
|
Л-ра
|
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
6
|
7
|
Мел pridinol mesylate
|
ОФ ВЕРХ
|
УФ λ=225 нм
|
Метанол-ізопрпанол-50 мМ К3РО4 (51:9:40),
рН=5,9
|
-
|
-
|
[6]
|
ВЕРХ
|
УФ λ=355 нм
|
Ацетонітрил-20 мМ КН2РО4 (40:60) рН=3,5
|
10-2400
|
10
|
[7]
|
Мел
|
РХ
|
Мас-спектрометрія
|
Ацетонітрил-вода-мурашина к-та (80:20:0,2)
|
0,10-50
|
0,10
|
[8]
|
Мел Піроксикам Теноксикам
|
РХ
|
Мас-спектрометрія
|
Метанол- 15 мМ амоній форміат (60:40), рН=3,0
|
0,5-200
|
0,5
|
[9]
|
Мел flunixin meglumine carprofen tolfenamic
acid
|
РХ
|
Мас-спектрометрія (електронного захвату)
|
10 мМ форміатна к-та-метанол (50:50)
|
-
|
-
|
[10]
|
Мел
|
РХ
|
УФ λ=364 нм
|
0,05 М фосфатний буфер-30% ацетонітрил-25 мМ т-бутиламін,
рН=7
|
5-3500, 50-3500
|
3
|
[14]
|
Мел
|
РХ
|
Мас-спектрометрія
|
Ацетонітрил-0,2 % форміатна к-та (65:35),
рН=3,1
|
8,96-2059
|
8,96
|
[15]
|
Мел
|
ВЕРХ
|
УФ λ=355 нм
|
Натрій ацетатний буфер (рН=3,3;170
ммоль)-ацетонітрил(62:38)
|
50-1500
|
50
|
[16]
|
Мел
|
ВЕРХ
|
УФ λ=365 нм
|
Метанол-ацетатний буфер рН=4,3 (45:55)
|
100-500 мкг/мл
|
-
|
[13]
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Проте суттєвим недоліком
хроматографічних методів аналізу все ж залишається висока вартість обладнання,
яке, на жаль, доступне не усім аналітичним лабораторіям, та використання
токсичних розчинників тощо.
Спектрофотометричні методики
визначення
В літературі не знайдено великої
кількості аналітичних процедур, що ґрунтуються на спектрофотометричному
визначенні мелоксикаму, які б вирішили пробірний аналіз мелоксикаму у
фармацевтичних препаратах або в біологічних зразках. Лише одне видання було
присвячене колориметричному визначенню мелоксикаму в дозованих формах [4].
Відомі методи для визначення
мелоксикаму у присутності його продукту розкладання; спочатку-похідний
спектрофотометричний і ТШХ на силіцієвому гелі GE 254 з детектуванням при 365
нм. Як результат, стало важливо розвиватися добірним спектрофотометричним
методам для визначення мелоксикаму. Ці методи служили б багатоманітними
інструментальними засобами, застосовними для аналізу мелоксикаму [4].
Перший запропонований метод
спектрофотометрії для кількісного визначення мелоксикаму ґрунтується на
утворенні його сполуки з 5-метил-2-амінотіазолом і бензотіазин карбоновою
кислотою в 0,1 М NаOH і реєстрації при 338 нм. В додаток до спектрофотометричних
методів автор Хасан здійснив визначення мелоксикаму в таблетках і свічках,
використовуючи утворення його комплексу з сафраніном T [12].
Добре відомо, що аніони деяких
органічних кислот здатні утворювати з катіонами основних барвників (ОБ) сполуки
типу іонних асоціатів, що може служити основою для їх спектрофотометричного
визначення. Так, в [4] описано методику визначення мелоксикаму, що основана на
утворенні його комплексного асоціату з сафраніном Т, який добре екстрагується
хлороформом, і подальшим вимірюванням поглинання при λ=518
нм (метод С). Ефективність
екстракції іонної пари хлороформом залежить від pH середовища (оптимальне
значення pH=8,0). Поряд з цією методикою описано також ще дві: метод А
оснований на вимірюванні помітних частин спектра мелоксикаму при 339,9-384,7
нм, метод B - на реєстрації основного і похідного спектрів мелоксикаму в етанол
0,1 М хлористоводневій кислоті. Калібрувальний графік виконується в межах 2-10
мкг/мл (метод А), 1-10 мкг/мл (метод В), 4-12 мкг/мл (метод С). Межі визначення
становлять 0,11; 0,07 і 0,10; 0,33 для методів А, В і С, відповідно.
Метод заснований на вимірюванні
поглинання світла формованого нейтрального комплексу між ОБ метиловим синім і
мелоксикамом в фосфатному буфері (pH 8) при λ
= 653,5 нм викладено в [13]. Лінійність в даному методі - 1-5 мкг/мл
мелоксикаму.
Спектрофотометричне визначення
мелоксикаму у фармпрепаратах і використання інжекційної процедури подано
авторами в [5]. Методи засновані на утворенні зеленого комплексу між
мелоксикамом і Fe(III) (2Mелоксикам/Fe(III)) в метанолі. Калібрувальні графіки,
отримані вимірюванням міри поглинання світла при 570 нм, є лінійними в
інтервалі 2,0-200 і 5,0-250 мг/л мелоксикаму і межами виявлення 0,47 і 0,72
мг/л, відповідно. Також запропонований інжекційний метод спектрофотометрії, що
включає вимірювання міри поглинання світла при 362 нм в 0,1 М NaOH. Лінійність
отриманого калібрувального графіка становить 0,5-20 мг/л, чутливість даного
методу-0,04 мг/л. Інжекційний аналіз характеризує його простота, швидкість,
недороге устаткування і точність його результатів. Це є важливою альтернативою
ручним аналітичним методам, і має ряд чітко виражених переваг в межах короткого
часу, необхідних для кожного пробірного аналізу. Його здатність управляти
об'ємами, змішуючи зразки, і часом точно дозволяє використання навіть таких
хімічних процедур, які не надійні, коли виконання здійснюється уручну, або,
тому що результати не відповідають стану рівноваги, тому що реакція є
нестабільною в часі. Відповідно ця методика пропонує можливість експлуатації
відновлюваного і точного вибору часу, щоб досліджувати, наприклад,
метастабільні різновиди.
Розроблений і затверджений
спектрофотометричний метод визначення іона уранілу UO22+, в присутності інших
іонів, оснований на утворенні координаційного комплексу урану (VI) з
мелоксикамом через β-дикетон.
Утворений жовтий комплекс поглинає світло при λ=398
нм. Калібрувальний графік
виконується в межах 5-60 мкм/мл з чутливістю 5,02×104
л моль-1 см-1 [1].
У таблиці 2.2 подано реагенти та
основні хіміко-аналітичні характеристики спектрофотометричних методів
визначення мелоксикаму.
Таблиця 2.2 - Основні характеристики
спектрофотометричних методик визначення мелоксикаму
Реагент
|
рН
|
λmax, нм
|
ε, 104 л моль-1 см-1
|
Лінійність, мкг/мл
|
Л-ра
|
U(VI), 1,4-діоксан
|
-
|
398
|
5,02
|
0,370
|
5-60
|
[1]
|
Fe(III)-Мел, метанол Fe(III)-Мел, інжекц.
Мел-0,1 М NaOH, інжекц.
|
-
|
570 570 362
|
0,1194 1,570
|
-
|
2-200 5-250 0,5-20
|
[5]
|
Сафранін Т (СНСl3, екстракція)
|
8
|
518
|
2,5
|
0,33
|
4-12
|
[4]
|
Метиловий синій (СНСl3, екстракція)
|
8
|
653,5
|
-
|
2,7 нг/мл
|
1-5
|
[13]
|
3. Інші
методи визначення мелоксикаму
мелоксикам плазма
медицина
Крім хроматографічних та
спектрофотометричних методів для визначення мелоксикаму в літературі описані
також інші методи. В [2] подано методику полярографічного визначення
мелоксикаму в дозованих лікарських формах і плазмі. Вольамперометрична
поведінка мелоксикаму вивчалася, використовуючи постійний струм, змінну
полярографію і циклічну вольтамперометрію. Вплив природи буфера, рН,
концентрації і інше розглядалося в методі пульсуючої полярографії. Кращий
результат був отриманий в ацетатному буферному розчині при рН=4,88. Максимальне
значення ЕРС виміряне з крапельним ртутним електродом - 1.49 на проти Ag/AgCl.
Калібрувальний графік є лінійним в межах концентраційного ряду 0,38-15 мкг/мл
мелоксикаму. Чутливість методу дуже висока 0,02 мкг/мл. Метод може бути
застосований до плазми, так як є простим і швидким без екстракції і
випаровування.
Для визначення мелоксикаму в
таблетках запропоновано капілярний зонний електрофорез [3]. Вплив природи
буферу, pH, органічного розчинника, капілярна температура, прикладена напруга і
час випробування були систематично досліджені для силіцієвого капіляра (діаметр
50 мкм, загальна довжина 44 см, активна довжина 35,5 см). Оптимальний результат
отриманий для 0,01 М боратного буферу (pH 8,5), що містить 5 % метанолу,
капілярна температура 25˚C, прикладена напруга 20 кВ і час випробування 3
сек. Визначення проводили при λ=205
нм. Дифлунізан використовувався як внутрішній стандарт. Метод був застосований
до шести фармацевтичних підготовок, зокрема двох форм дозування, і показав
хорошу вибірковість, точність, лінійність (0.5-150 мкг/мл) і чутливість. Межа
визначення становить 0,3 мкг/мл, відносне середнє квадратичне відхилення - 0,66
%. Результати були порівняні з методом спектрофотометрії, повідомленим в
літературі, і ніяка значна різниця не виявилася статистично.
Описаний швидкий і чутливий метод
інжекційної хемілюмінісценсії для визначення мелоксикаму, який заснований на
його відгуку з N-бромсукцинімідом (С4Н4BrNO2) в лужному середовищі. При
оптимальних умовах ( 0,01 моль/л NaOH ) запропонований метод дозволяє отримати
лінійність в межах концентраційного ряду від 2,2×10-7
до 2,8×10-5 моль/л з межею
виявлення 7,7×10-8
моль/л мелоксикаму. Відносне середнє квадратичне відхилення для 11 паралельних
вимірювань 2,8×10-6
моль/л мелоксикаму складає 2,14 %. Метод успішно застосовний до визначення
мелоксикаму у фармацевтичних підготовках, не вимагає спеціальних реактивів і
устаткування, і застосовний до широкого ряду низьких концентрацій мелоксикаму
[11].
Колориметричний метод, заснований на
відгуку з 2,3-дихлоро-5,6-диціано-п-бензохіноном, що приводить до утворення
інтенсивного оранжево-червоного продукту після нагрівання на водяній бані
протягом 5 хв, виявлений і затверджений [13]. Утворена сполука дає максимум
поглинання при 455 нм. Лінійність методу виконується від 40 до 160 мкг/мл з
середньою процентною точністю 100,53±1,04. Межа визначення мелоксикаму - 3,38
мкг/мл.
Висновки
Здійснено огляд літературних джерел
по методах визначення мелоксикаму.
Знайдені методики для визначення
мелоксикаму зведено у таблиці; матеріал узагальнено та проведено порівняльний
аналіз відомих методик.
Література
1.
Lutfullah. Optimized and validated spectrophotometric method for the
determination of uranium(VI) via complexation with meloxicam / Lutfullah, M. N.
Alam, N. Rahman, N. H. Azmi // Journal of Hazardous Materials. - 2008. - Vol.
155. -P. 261-268.
.
Altınöz
S. Polarographic behaviour of meloxicam and its determination in tablet
preparations and spiked plasma / S.
Altınöz, E. Nemutlu, S. Kır //
IL Farmaco.- 2002. - Vol. 57. -P. 463-468.
.
Nemutlu E. Method development and validation for the analysis of meloxicam in
tablets by CZE / E. Nemutlu, S. Kir // Journal of Pharmaceutical and Biomedical
Analysis.- 2003. - Vol. 31. - P. 393-400.
.
Hassan E. M. Spectrophotometric and fluorimetric methods for the determination
of meloxicam in dosage forms // Journal of Pharmaceutical and Biomedical
Analysis. - 2002. - Vol. 27. - P. 771-777.
5.
García M. S. Spectrophotometric methods
for determining meloxicam in pharmaceuticals using batch and flow-injection
procedures / M.S. García, C. Sanchez-Pedreno, M.
I. Albero, J. Martí // European Journal
of Pharmaceutical Sciences. - 2000. - Vol. 9. - P. 311-316.
.
Vignaduzzo S. E. Method development and validation for the simultaneous
determination of meloxicam and pridinol mesylate using RP-HPLC and its
application in drug formulations / S. E. Vignaduzzo, P.M. Castellano, T. S.
Kaufman // Journal of Pharmaceutical and Biomedical Analysis. - 2008. - Vol.
46. - P. 219-225.
.
Bae J. Determination of meloxicam in human plasma using a HPLC method with UV
detection and its application to a pharmacokinetic study / J. Bae, M. Kim, Ch.
Jang, S. Lee // Journal of Chromatography B. - 2007. - Vol. 859. - P. 69-73.
.
Yuan Yu. Determination of meloxicam in human plasma by liquid
chromatography-tandem mass spectrometry following transdermal administration /
Yu. Yuan, X. Chen, D. Zhong // Journal of Chromatography B. - 2007. - Vol. 852.
- P. 650-654.
.
Young Ji Simultaneous determination of piroxicam, meloxicam and tenoxicam in
human plasma by liquid chromatography with tandem mass spectrometry / H.Yo. Ji,
H.W. Lee, Yo. H. Kim, D. W. Jeong, H. S. Lee // Journal of Chromatography B. -
2005. - Vol. 826. - P. 214-219.
.
Igualada C. Rapid method for the determination of non-steroidal
anti-inflammatory drugs in animal tissue by liquid chromatography-mass spectrometry
with ion-trap detector / C. Igualada, F. Moragues, J. Pitarch // Analytica
Chimica Acta. - 2007. - Vol. 586. - P. 432-439.
.
Liu H. Flow-injection chemiluminescence determination of meloxicam by oxidation
with N-bromosuccinimide / H. Liu, L. Zhang, Yu. Hao, Q. Wang, P. He, Yu. Fang
// Analytica Chimica Acta. - 2005. - Vol. 541. - P. 187-192.
.
Rao R.N. An overview of the recent developments in analytical methodologies for
determination of COX-2 inhibitors in bulk drugs, pharmaceuticals and biological
matrices / R. N. Rao, S. Meena, A. R. Rao // Journal of Pharmaceutical and
Biomedical Analysis. - 2005. - Vol. 39. - P. 349-363.
.
Zawilla N.H. Determination of meloxicam in bulk and pharmaceutical formulations
/ N.H. Zawilla, M.A. Mohammad, N.M. El kousy, S.M. El-Moghazy Aly // Journal of
Pharmaceutical and Biomedical Analysis. - 2003. - Vol. 32. - P. 1135-1144.
.
Baeyens W.R.G. Application of an alkyl-diol silica precolumn in a
column-switching system for the determination of meloxicam in plasma / W.R.G.
Baeyens, G. Van der Weken, E. D’haeninck, A.M. García-Campana,
T. Vankeirsbilck, A. Vercauteren, P. Deprez // Journal of Pharmaceutical and
Biomedical Analysis. - 2003. - Vol. 32. - P. 839-846.
.
Wiesner J.L. Sensitive and rapid liquid chromatography-tandem mass spectrometry
method for the determination of meloxicam in human Plasma / J.L. Wiesner, A.D.
de Jager, F. C. W. Sutherland, H.K.L. Hundt, K.J. Swart, A.F. Hundt, J. Els //
Journal of Chromatography B. - 2003. - Vol. 785. - P. 115-121.
.
Dasandi B. LC determination and pharmacokinetics of meloxicam / B. Dasandi,
Shivaprakash, H. Saroj, K. M. Bhat // Journal of Pharmaceutical and Biomedical
Analysis. - 2002. - Vol. 28. - P. 999-1004.
.
Вікторов О.П. Мелоксикам: безпека при медичному застосуванні як основа
раціональної фармакотерапії / О.П. Вікторов, В.Г. Кучер, О.В. Кашуба // Укр.
Хім. журн. - 2006. - Т. 54, №1. - С. 56-59.
.
Фармацевтична хімія. Навчальний посібник / П.О. Безуглий, І.В. Українець, С.Г.
Таран та інші; За заг. ред. П.О. Безуглого. - Х.: Вид-во НФАУ; Золоті сторінки,
2002. - 448 с.
.
Кормош Ж.О. Спектрофотометричне визначення диклофенаку з використанням
астрафлоксину / Ж. О. Кормош, І. П. Гунька, Я. Р. Базель // Укр. Хім. журн. -
2008. - Т. 74, №1. - С. 64-68.
.
Kormosh Zh. Preparation and сharacterization of a diclofenac sensitive
electrode based on a PVC matrix membrane / Zh. Kormosh, I. Hunka, Ya. Bazel //
Acta Chimica Slovenica. - 2008. - Vol. 55, № 2. - P. 261-267.
.
Кормош Ж.О. Сенсор для визначення диклофенаку / Ж.О. Кормош, І.П. Гунька, Я.Р.
Базель // Укр. Хім. журн. - 2008. - Т. 74, №10. - С. 91-95.
.
Гризодуб А.І. Проблемы качества и фальсификации лекарственных средств / А.І.
Гризодуб, С.В. Сур // Укр. мед. Часопис. - 2007. - № 3 (59). - C. 137-144.
.
Фармацевтична хімія. Навчальний посібник / За загальною редакцією П.О.
Безуглого. - Вінниця: Нова книга, 2006. - 552 с.