ню. Навіть людина (споживач інформаційного продукту), яка здебільшого не втаємничена в особливості функціонування певної системи, протягом останніх 10-15 років не могла не помітити одну із найвагоміших і най кардинальніших змін у практиці українського телебачення ─ журналістське, редакторське ведення, а не дикторське озвучення інформаційної програми. Журналістів, які здійснюють підготовку та ведення інформаційної програми, називають ведучими або модераторами. Носіями цього інформаційного продукту високоінтелектуального штибу мають бути, безперечно, ведучі програми новин. Не викликає заперечень, що втратити довіру слухачів - це серйозне професійне випробування для ведучого, яке витримують не всі. Коли виникає постійна потреба шліфувати свою мову? Очевидно, тоді, коли людина (у нашому випадку ведучий) прагне стати професіоналом. Нині, коли надто даються взнаки болючі проблеми побудови цивілізованої правової держави, подальшого стрімкого зубожіння переважної більшості громадян, моральної деградації суспільства, люди хочуть діставати інформацію саме від професіоналів. Глядачі мають колосальну потребу у більш різнобічній, об'єктивній інформації, вони хочуть споживати інформаційний продукт високої якості з тим, щоб після самим робити висновки Специфіка останніх вістей ─ робота у суворих часових межах, плинність матеріалів програми, швидкість подання інформації та ін. ─ часто-густо призводить до того, що ведучий не звертає увагу на логічність викладу повідомлень, правильне вживання слів, словосполучень, наголосів, не дбає про тональну забарвленість свого мовлення.
Спробуємо визначити найтиповіші помилки мовлення ведучого інформаційної програми. Адже не має сумніву в тому, що тільки знаючи свої вади, можна з ними боротися [1].
1.1 Акцентуаційні помилки
Часто-густо у мовленні ведучих трапляються помилки у наголошуванні слів. Такі огріхи свідчать про те, що журналіст не дбає про свою мову, що для нього орфоепічний словник ─ це швидше «сумне провалля», а не «пишний яр». Акцентуаційні помилки разом із гугнявою, монотонною манерою ведення програми створюють враження, що перед мікрофоном - байдужа та нецікава людина. Причина, як і в попередньому випадку, полягає у незнанні, рідше у небажанні дотримуватися літературних норм. Серед акцентуаційних помилок ведучих найтиповішими є такі:
а) наголос в інфінітивних дієсловах;
б) наголос у прикметникових суфіксах;
в) наголос у віддієслівних іменниках;
г) наголос у прислівниках;
д) наголос у власних назвах [1].
Правильність наголошування є однією з ознак культури мовлення. При виробленні акцентуаційних норм українська мова має далеко більше труднощів, ніж у формуванні лексики. На це є причини. Пояснюється це строкатістю наголошування в різних говорах нашої мови, а також впливом сусідніх мов, насамперед російської та польської. Ще один чинник, що не сприяє закріпленню нормативного наголошування серед широкого загалу мовців, - надуживання в творах багатьох авторів, особливо сучасних, поетичними вільностями. Нерідко це зовсім не поетичні вільності, а просто мовна безграмотність, неохайність [2, с.26].
1.2 Синтаксичні помилки
Мова, як уже зазначалося, існує у двох тісно взаємопов'язаних психічних процесах: в уяві (набір мовних засобів і схем, які зберігаються в людській пам'яті) і в мовленні (творення речень і тексту, що відбивають позамовну дійсність). Мовлення існує в усній і писемній формах.
Мовні засоби - фонеми, морфеми, слова й словоформи - не мають самодостатнього значення: вони існують лише заради мовлення, тобто заради речень і тексту. Усе це лише інвентар, розрізнені елементи, які, щоб за їхньою допомогою передати якесь повідомлення, інформацію, думку, треба ще певним чином організувати, поєднати, використовуючи їхні властивості. І тут, у мовленні, визначальну роль відіграє синтаксис.
Морфологічні одиниці мови не однозначні у стилістичному відношенні і неоднакові за обсягом стилістичних конотацій. Стилістичні можливості частин мови визначаються категоріальними значеннями кожної частини мови та способами організації слів у текстах певних стилів і жанрів [3, с. 42].
Синтаксис дає змогу умовно виражати, моделювати зв'язки, які існують між двома та більше явищами, що їх названо словами (синтаксис словосполучення), та зв'язки між осмисленими явищами й дійсністю (синтаксис речення). Для того, щоб мова була чистою, необхідно вивчати синтаксичні норми.
Кожна мова має власні традиції та норми побудови словосполук і речень, зумовлені історією її формування. Зокрема різні літературні мови неоднаково наближені до живої народної: російська мова більше зорієнтована на книжний виклад, а українська - на народний, розмовний.
Тому тележурналістам треба не калькувати чужі синтаксичні конструкції, а вживати лише властиві українській мові [4].
1.3 Нехтування особливостями синтаксису усного тексту
Усне мовлення на рівні прагматичному часто зіставляють з писемним, розглядаючи їх як певні різновиди мовленнєвої діяльності, але не завжди беруть до уваги, що мова на письмі ніколи не дорівнює усній ні своїм діапазоном, ні гнучкістю думки.
Письмо є вторинним, додатковим щодо усної мови і виникло як спосіб її фіксації. Комунікація в процесі розмови проходить зовсім інакше, ніж у процесі письма. Говоримо зовсім не так, як пишемо, хоч і говоримо, і пишемо однією і тією ж мовою. До того ж не кожний написаний текст добре сприймається, коли його озвучують, і, навпаки, є чимало прикладів, коли навіть блискучі усні виступи у надрукованому вигляді втрачають свою «блискучість». Основою спілкування є усне мовлення. І труднощі мовного спілкування зростають прямо пропорційно до числа тих, хто спілкується. А там, де одна зі сторін є невизначеною множиною, ці труднощі досягають максимуму.
Незаперечним є те, що радіо і телевізія створюють сьогодні мовленнєвий фон, який впливає на мовленнєву поведінку слухачів/глядачів. Через аудіовізуальні засоби люди, особливо діти, підсвідомо засвоюють манеру розмовляти; радіо і телемовлення передають їм певний мовленнєвий досвід, впливають на рівень розвитку мовленнєвих умінь. [5, с. 8-15].
1.4 Надмірне вживання слів іншомовного походження
Активний мовний запас формується шляхом багатства словника, уміння розрізняти нейтральні й стилістично марковані мовні одиниці, фонетико-інтонаційної виразності та, зрозуміло, знання психологічних особливостей українського народу. Здебільшого у ведучих новин виникає чимало труднощів із переліченими вище положеннями [1].
Також розповсюдженою помилкою тележурналістів є вживання росіянізмів. Показово, що до таких русизмів, як правило, є повноцінні українські відповідники [6]. Не можна сказати, що таких помилок частіше припускаються саме тележурналісти чи саме газетярі. Зрозуміло, на телебаченні лексичних росіянізмів більше, але тільки тому, що, крім журналістів, у передачах беруть участь також політики, фахівці з різних галузей народного господарства, науки й культури, просто люди, які потрапили в обєктив телекамери випадково. Найчастіше причиною помилок є недостатній словниковий запас у людей, які порівняно недавно почали говорити українською мовою [7]. Проте й ті журналісти, для яких українська мова є рідною, часто припускаються таких помилок через вплив російськомовного середовища чи внаслідок засилля російськомовних передач на окремих загальнонаціональних і місцевих телеканалах. Нові запозичення на означення різних наукових і технічних тям і речей, що присіпаються до народу через школу, фабрики, державний апарат, пресу, тобто головним чином через літературну мову як орган всенародного порозуміння й життя [8, с. 46].
Висновки до розділу
Сьогодні телебачення є одним з найпопулярніших засобів масової інформації. Це стало можливим завдяки технічним можливостям поєднання зображення та звуку. Саме тому мовностилістичний рівень телебачення (особливо державного) повинен постійно підвищуватись.
На жаль, досить часто у мовленні ведучих трапляються синтаксичні, акцентуаційні помилки. Журналісти нехтують особливостями синтаксису усного тексту, невмотивовано використовують запозичену лексику. Все це призводить до спотворення мови, викривлення її функції. Ведучі державних каналів повинні особливо ретельно слідкувати за чистотою своєї мови, адже для глядачів вони є взірцем дотримання мовленнєвих норм.
РОЗДІЛ ІІ. ПРИКЛАДИ НАЙПОШИРЕНІШИХ ПОМИЛОК
2.1 Акцентуаційні помилки
ý Провину юнака ще треба дове́сти (ефір від 1.03.2012).
þ Провину юнака ще треба довести́.
Довести [довиестѝ] [9].
ý Білети необхідно бронювати́ за тиждень (ефір від 4.03.2012).
þ Квитки необхідно бронюва́ти за тиждень.
Бронювати [брон'ува́ти] [9].
ý Новий будинок на житловому масиві «Тополя» почнуть будувати́ вже улітку.
Будува́ти [9].
ý У Дніпропетровську опозиція обєдналась під закликом скандувати́ відомі істини перед будівлею обласної державної адміністрації (ефір від 6.03.2012).
þ У Дніпропетровську опозиція обєдналась під закликом скандува́ти відомі істини перед будівлею обласної державної адміністрації.
Скандува́ти [9].
ý Опозиція одразу почала крити́кувати новий закон (ефір від 8.03.2012).
þ Опозиція одразу почала критикува́ти новий закон.
Критикува́ти [криетиекувати] [9].
ý Сьогодні багато робиться для того, щоб підвищити престиж пода́ткової служби в очах суспільства (ефір від 1.03.2012).
þ Сьогодні багато робиться для того, щоб підвищити престиж податко́вої служби в очах суспільства.
Оподатко́ваний [9].
ý Президент високо оцінив новозбу́дований обласний перинатальний центр (ефір від 1.03.2012).
þ Президент високо оцінив новозбудо́ваний обласний перинатальний центр.
Новозбудо́ваний [но́возбудо́ваний] [9].
ý Обдарова́ний хлопчик не тільки вміє майстерно малювати, а й створює фігурки з глини (ефір від 9.03.2012).
þ Обдаро́ваний хлопчик не тільки вміє майстерно малювати, а й створює фігурки з глини.
Обдаро́ваний [9].
ý У 2010 р. секретар тернопільської міської ради Тарас Білан подав пропозицію у Верховну Раду України ввести в Україні так званий «па́рубоцький» податок (ефір від 9.03.2012).
þ У 2010 р. секретар тернопільської міської ради Тарас Білан подав пропозицію у Верховну Раду України ввести в Україні так званий «парубо́цький» податок.
Парубо́́цький [9].
ý Невідомі, погрожуючи мешканцеві Дніпропетровська пістолетом, за́пхали його у багажник авто і намагалися вивезти у невідомому напрямку (ефір від 23.03.2012).
þ Невідомі, погрожуючи мешканцеві Дніпропетровська пістолетом, запхали його у багажник авто і намагалися вивезти у невідомому напрямку.
Запха́ти [9].
ý Сьогодні багато підприємств України перебувають у передкризово́му стані (ефір від 16.03.2012).
þ Сьогодні багато підприємств України перебувають у передкри́зовому стані.
Передкри́зовий [пеиреидкри́зовиї ] [9].
ý Потім рідина почала пузи́ритися і розтікатися по асфальту (ефір від 11.03.2012).
þ Потім рідина почала пузири́тися і розтікатися по асфальту.
Пузири́тися [пузиери́тиес'а] [9].
ý Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про телебачення і радіомовлення» щодо регулювання трансляції програм і передач з платними інтерактивними конкурсами, повернути Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації на доопрацювання та внесення на повторне друге чи́тання.
þ Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про телебачення і радіомовлення» щодо регулювання трансляції програм і передач з платними інтерактивними конкурсами <#"center">2.2 Синтаксичні помилки
ý Як сказала заступник міського голови по Дніпропетровську Ірина Зайцева: «Сьогоднішня наша мета - запозичення вашого досвіду у промоції міста» (ефір від 2.03.2012).
þ Як сказала -заступник міського голови Дніпропетровська Ірина Зайцева: «Сьогоднішня наша мета запозичення вашого досвіду у промоції міста» <#"justify">ý Заступник директора по виховній роботі розказала нам про свою роботу (ефір від 12.04.2012).
þ Заступник директора з виховної роботи розказала нам про свою діяльність.
Нагромадження синтаксичних побудов із прийменником по (як і взагалі надмірне захоплення одним лексичним, фонетичним чи іншим варіантом при наявності синонімів) спричинює одноманітність викладу [2, с. 32].
ý Інтереси держави для цієї видатної людини важливіше особистих (ефір від 5.03.2012).
þ Інтереси держави для цієї видатної людини важливіше ніж особисті
ý Блискавкою вбиті двоє людей.
þ Блискавкою вбило двох людей.
Помилковими є присудки на - но, -то стосовно природних чинників, а правильними є дієслівні присудки в безособовій формі (третя особа, у минулому часі - середній рід), яка наголошує на обєктивності природних процесів, їхньої незалежності від волі людини [2 с. 66].
ý Факультет Післядипломної Освіти пропонує одержати вищу освіту та отримати диплом магістра державного зразка (ефір від 3.04.2012).
þ Факультет Післядипломної Освіти пропонує дістати вищу освіту та отримати диплом магістра державного зразка.
Слово одержати (отримати) вживається в сполученнях із конкретним значенням: одержати листа, одержати квитки, одержати книжки, одержати гроші, одержати крам із бази. Використання його в конструкціях з більш абстрактним значенням є відступом від синтаксичних [10].
ý Закон затверджено Президентом України (ефір від 7.03.2012).
þ Закон затвердив Президент України.
Поширеною помилкою є введення в речення діяча у формі іменника чи займенника в орудному відмінку. Дієслівні форми на но, то незмінні, вони не мають закінчення, яке б указувало на особу-діяча. З огляду на це речення з ними граматично безпідметові, й у них не може бути діяча [4].
ý З 1979 по 1985 Михайло Тихонович був завідувач відділом газети Дніпропетровського комсомолу «Прапор юності» (ефір від 14.03.2012).
þ З 1979 по 1985 Михайло Тихонович був завідуючим відділом газети Дніпропетровського комсомолу «Прапор юності».
Віддієслівні іменники завідувач, командувач, поширювач - вимагають, щоб додаток стояв після них у родовому відмінку, а рідковживані в сучасній мові активні дієприкметники - в орудному [2, с. 15].
ý Янукович полетів до В`єтнаму, потім згідно плану Президент відвідає Сінгапур і Бруней (ефір від 17.03.2012).
þ Янукович полетів до В`єтнаму, потім згідно з планом Президент відвідає Сінгапур і Бруней.
Прийменник згідно керує іменником в орудному відмінку з прийменник-ком з. Побудови типу згідно вимог і згідно плану являють собою відступи від синтаксичних норм [11].
ý На Тернопільщині створять «Табір УПА. Волинь-Південь». Це музей,що буде розташовуватися під відкритим небом (ефір від 1.03.2012).
þ На Тернопільщині створять «Табір УПА. Волинь-Південь». Це музей,що буде розташовуватися просто неба.
Для позначення поняття «бути неприкритим, перебувати не в приміщенні» в українській літературній мові існує вислів просто неба. [10, с. 111].
ý Письменниця каже: «Ця книжка стане у нагоді всім тим, хто хоче забути про реальність та поринути у світ фантазії» (ефір від 30.03.2012).
þ Письменниця каже: «Ця книжка стане в пригоді всім тим, хто хоче забути про реальність та поринути у світ фантазії».
ý Кожен працівник заводу отримає особисте посвідчення (ефір від 2.04.2012).
þ Кожен працівник заводу отримає особове посвідчення.
ý Про що йшла мова, чоловік не мав ніякої уяви.
þ Про що йшла мова, чоловік не мав ніякого уявлення.
Звукова близькість паронімів призводить до того, що їх помилково вживають один замість одного.
ý Чоловік вчинив злочин у нетверезому стані та навіть не памятає, що він зробив уночі (ефір від 12.03.2012).