Особливості організації роботи соціального педагога з надання комплексних послуг споживачам ін’єкційних наркотиків в умовах громадського центру

Особливості організації роботи соціального педагога з надання комплексних послуг споживачам ін’єкційних наркотиків в умовах громадського центру

ЗМІСТ

 

Вступ

Розділ 1. Теоретично-методологічний аналіз комплексних послуг громадських центрів для споживачів ін’єкційних наркотиків

.1 Проблеми функціонування громадських центрів на Україні

.2 Вітчизняний і зарубіжний досвід роботи громадських центрів зменшення шкоди

1.3 Зміст послуг, які надаються соціальним педагогам на базі громадського центру

.4 Моделі організації соціально-педагогічної роботи з надавання комплексних послуг споживачам ін’єкційних наркотиків

Висновки до розділу 1

Розділ 2. Експериментальне вивчення напрямків роботи соціального педагога із споживачами ін’єкційних наркотиків в громадському центрі

.1 Напрямки роботи громадського центру із споживачами ін’єкційнихнаркотиків

.2 Результати роботи громадського центру зі споживачами ін’єкційних наркотиків

.3 Методичні рекомендації, щодо подальшої роботи із споживачами ін’єкційних наркотиків

Висновки

Список використаної літератури

Додатки

ВСТУП

Актуальність проблеми дослідження. Одним із шляхів інфікування ВІЛ в Україні залишаються споживачі ін’єкційних наркотиків. Тому для успішної роботи програм зменшення шкоди від вживання наркотиків, необхідно постійно прикладати зусилля усіх зацікавлених сторін в цілях створення комплексної системи медичної і соціальної допомоги уразливим до ВІЛ групам населення. [10; c.17].

Стратегія «Зменшення Шкоди» - невід’ємна складова комплексного підходу до вирішення проблеми ВІЛ/СНІД у світі. [5; c.7]. Стрімке поширення ВІЛ-інфекції у світі, зокрема у середовищі споживачів ін’єкційних наркотиків споживачів ін’єкційних наркотиків, довело неефективність традиційних технологій профілактичної роботи, таких як «війна з наркотиками» і спонукало до пошуку нових, більш дієвих і гуманних стратегій [1; c 24].

Для вирішення проблеми ВІЛ/СНІД та наркозалежності розроблено

комплексний підхід за трьома стратегічними напрямками:

Зменшення попиту на вживання наркотиків - первинна профілактика вживання наркотиків серед дітей та молоді;

Лікування і реабілітація наркозалежних;

Зменшення поставок - боротьба з незаконним обігом наркотиків, спрямована на організаторів наркобізнесу

- Зменшення шкоди - зведення до мінімуму ризиків у середовищі осіб, які вживають наркотики, але ще не готові або не можуть відмовитись від їх вживання [54; c.92].

На початку 90-х рр. ХХ сторіччя програми «Зменшення Шкоди» працювали вже в більш ніж 20 країнах, включаючи США, Канаду, Австралію та більшість країн-членів Європейського Союзу. У 1991 році в Австралії було проведено оцінку реалізації програми обміну шприців і голок. Було виявлено, що завдяки саме цій програмі тільки в 1991 р. вдалося врятувати 3000 життів [53; c 49].

Перші проекти «Зменшення Шкоди» в Україні почали діяти в 1997 році на базі Полтавського благодійного фонду «Анти-СНІД» (нині - благодійний фонд «Громадське здоров’я») і Одеської громадської організації «Віра. Надія. Любов». У 1998 році такі проекти вже діяли в 14 містах України.

Стратегія «Зменшення Шкоди» не суперечить чинному законодавству України. Напроти, починаючи з 1998 року, ця стратегія входить до профілактичних заходів, передбачених Національною програмою профілактики і боротьби зі СНІДом, яку підписує Президент України кожні чотири роки [55; c 74].

Всього ж в Україні, станом на початок 2010 року, працюють близько 60 громадських організацій, що впроваджують стратегію «Зменшення Шкоди» у 23 регіонах України і охоплюють споживачів ін’єкційних наркотиків, робітниць комерційного сексу, чоловіків, що мають секс з чоловіками, засуджених.

Велике значення в провадженні та реалізації стратегії «Зменшення Шкоди» відіграє організація роботи соціальних педагогів. Від їхніх професійних навичок та умінь залежить у подальшому результативна та успішна робота в напрямку зменшення шкоди для споживачів ін’єкційних наркотиків.

Згідно з даними Українського Центру профілактики і боротьби зі СНІДом, станом на 01.07.2007р. в Україні офіційно зареєстровано 125 655 ВІЛ - позитивних громадян. За висновками епідеміологів в Україні набирає обертів і статевий шлях передачі ВІЛ. За останні шість років питома вага інфікування внаслідок вживання наркотиків зменшилась із 83,6% (1997 рік) до 48,3% (2004) від загальної кількості випадків [23; c 54]. У 2009 році підтверджується тенденція до покращення безпечної поведінки серед споживачів ін’єкційних наркотиків та стабілізації епідемічної ситуації в цій групі. Так, результати впровадження програм зменшення шкоди демонструють стабільне підвищення відсотка споживачів ін’єкційних наркотиків, які використовують стерильний інструментарій для ін’єкцій [3; c 54].

Зниження рівня ВІЛ - інфікування у середовищі споживачів ін’єкційних наркотиків стало можливим завдяки методичному охопленню середовища споживачів ін’єкційних наркотиків профілактичними програмами, що базуються на зменшенні шкоди від вживання наркотиків.

Серед сучасних російських соціологів проблеми наркотизму вивчають Я. А. Гілінський, Г. Г. Сілласте, М. Б. Левін, М. Є. Позднякова, Л. Е. Кессельман, Л. Д. Мірошніченко, Т. В. Іванова, А. Л. Салагаєв, С. О. Биков, Ш. Е. Джаманбалаева, Л. О. Журавльова, Г. Я. Лукачер, Н. В. Мокшанцева, В. О. Чудновський, Н. Н. Малікова, В. О. Попов, О. Ю. Кондратьєва, І. М. Кирилов, Ю. В. Шиленко, О. В. Немцов та інші автори [42; c 13].

В Україні, у Харкові, наприкінці 90-х років стали проводитися дослідження молодіжного наркотизму - В. О. Соболева, І. П. Рущенка, О. М. Поступного, Ю. О. Свеженцевої, В. Н. Подшивалкіної,. Г. Каменської, М. В. Левинського, Н. А. Мирошниченко, О. М. Балакіревої, О. О. Яременко та ін [38; c 7].

Об’єкт дослідження - процес організації роботи соціального педагога з надання комплексних послуг споживачам ін’єкційних наркотиків в умовах громадського центру.

Предмет дослідження - особливості та напрямки організаційної роботи соціального педагога з надання комплексних послуг споживачам ін’єкційних наркотиків.

Мета дослідження: теоретично обґрунтувати напрямки організації роботи соціальних педагогів з надання комплексних послуг споживачам ін’єкційних наркотиків та експериментально перевірити ефективність наданих клієнтам послуг в умовах громадського центру.

Згідно поставленої мети нами сформульовано завдання дослідження:

1. Здійснити теоретичний аналіз проблем функціонування громадських центрів на Україні, функції та завдання організації роботи соціального педагога зі споживачами ін’єкційних наркотиків.

. Обґрунтувати зміст послуг, які надаються соціальним педагогам на базі громадського центру.

. Експериментально перевірити ефективність організації роботи соціального педагога з надання комплексних послуг.

. Розробити методичні рекомендації і пропозиції щодо організації роботи соціального педагога з надання комплексних послуг споживачам ін’єкційних наркотиків.

Гіпотеза дослідження: припущення про те, що робота соціального педагога з надання комплексних послуг споживачам ін’єкційних наркотиків, має свої особливості і здійснюється в таких напрямках:

соціально - медичний;

соціально - психологічний;

інформаційно - освітний;

юридичній;

соціально-економічний;

побутовий.

Методи дослідження - теоретичні - здійснення аналізу проблеми дослідження, й узагальнення теоретичних даних з надання комплексних послуг споживачам ін’єкційних наркотиків.

- емпіричні - діагностичні (анкетування, спостереження, порівняння, бесіди), соціометричні (експертні оцінки, узагальнення незалежних характеристик) з метою отримання первинного емпіричного матеріалу.

База дослідження: громадський центр зменшення шкоди. На різних етапах дослідження прийняло участь 40 клієнтів громадського центру, 10 не клієнтів громадського центру та 10 соціальних педагогів.

Практичне значення дослідження: полягає у тому, що розроблені методичні рекомендації, спрямовані на підвищення ефективності роботи із наркозалежними споживачами та може застосовуватися у роботі соціальних педагогів для підвищення якості з надання комплексних послуг споживачам ін’єкційних наркотиків. Результати дослідження можуть використовуватись під час організації спеціальних семінарів, проведення засідань студентських рад.

Апробація про результати дослідження доповідалося на конференції з обміну досвіду щодо організації роботи соціального педагога в програмах «Зменшення Шкоди» з надання комплексних послуг споживачам ін’єкційних наркотиків в умовах громадського центру.

соціальний педагогічний громадський ін’єкційний

Розділ 1. Теоретично - методологічний аналіз комплексних послуг громадських центрів для споживачів ін’єкційних наркотиків

.1 Проблеми функціонування громадських центрів на Україні

Громадський центр зменшення шкоди - це місце для представників співтовариства, уразливих до ВІЛ/СНІДу (СІН, ОСБ, ЧСЧ), де вони можуть отримати постійний набір медико-соціальних, побутових, профілактичних та інші послуг з ціллю їх подальшої ресоціалізації і зміни ризикованого до інфікування ВІЛ - поведінки [11; c 11].

Перші громадські центри виникли на початку XXстоліття в США, де після організації у 1916 році Національної Асоціації громадських центрів поняття широке розповсюдження. Перший центр був заснований у 1907 році в місці Рочестр. До 1930 року в США нараховувалось біля 500 громадських центрів, куди регулярно зверталось понад 4 мільйона людей.

У світі громадські центри - одна з досить розповсюджених форм роботи з цільовими групами, уразливих до ВІЛ. Наприклад, у Голландії, де така форма діяльності дуже розвинута, подібні структури працюють, як правило, при підтримці громадських організацій, або в якості форми громадської співпраці неурядових і державних структур. У Сінгапурі громадські центри розташовані у приміщеннях, спеціально виділених для ціх цілей приміщення [3; с 24].

Зменшення Шкоди - це стратегія профілактики негативних медичних, соціальних, економічних та правових наслідків серед споживачів ін'єкційних наркотиків (СІН), які не можуть чи не готові відмовитися від вживання наркотиків, спрямована на вирішення першочергових проблем та зменшення ризику, асоційованого зі споживанням ін'єкційних наркотиків.

У системі профілактичних заходів стратегія Зменшення Шкоди відіграє роль вторинної профілактики:

Первинна профілактика - профілактика наркозалєжності серед осіб, які ще не вживають наркотики (діти, молодь, населення загалом);

Вторинна профілактика - профілактична робота з групами ризику (особами, що вже вживають наркотики, та ще не можуть чи не готові від них відмовитись) або робота за стратегією Зменшення Шкоди

Третинна профілактика - лікування, реабілітація та ресоціалізація тих споживачів наркотиків, які хочуть і намагаються відмовитися від вживання наркотичних речовин.

Основною метою стратегії Зменшення Шкоди є запобігання чи ослаблення негативних медичних, соціальних, економічних та правових наслідків вживання наркотиків як для споживачів ін'єкційних наркотиків (СІН), так і для всього суспільства.

Для досягнення основної мети перед програмами Зменшення Шкоди постає ціла низка окремих завдань, що включають:

. Встановлення контактів з представниками цільової групи (СІН) та сприяння встановленню і підтримці контактів між СІН та медичними й соціальними службами держави;

. Попередження розповсюдження інфекційних захворювань, зокрема ВІЛ/СНІДу, гепатитів, у середовищі СІН та в суспільстві в цілому;

. Зміна ставлення цільової групи до проблеми вживання наркотиків та зміна поведінки СІН на менш ризиковану;

. Захист прав та інтересів представників цільової групи;

. Підтримка та допомога співзалежним (батькам, дітям, одному з подружжя, тощо) споживачів наркотиків;

. Сприяння та допомога у проведенні первинної профілактики;

. Сприяння та мотивація споживачів наркотиків на участь у лікуванні та реабілітації (третинна профілактика);

. Участь у формуванні державної політики у соціальній сфері та сфері охорони громадського здоров'я, тощо.

Відповідно до Типового положення про роботу з СІН, основними завданнями таких центрів є:

формування у клієнтів навичок безпечної поведінки та усвідомлення ризику зараження Віл - інфекцією при ін’єкційному вживанні наркотиків;

створення умов щодо зменшення кількості ВІЛ - інфікованих серед молодих осіб, які вживають наркотики ін’єкційним шляхом, через доступ до стерильного інструментарію та дезінфікуючих засобів;

охоплення СІН профілактичними програмами;

створення соціально-психологічних умов для відмови клієнтів від ін’єкційного вживання наркотиків.

Питання організації роботи громадських центрів в Україні потребує ретельної уваги, методологічному обґрунтуванні і узагальненні набутого досвіду, з врахуванням національної та місцевої специфіки потреб цільових груп, існуючих досягнень та проблем. Моніторинги, візити та аналіз звітів громадських центрів показали наявність типових проблем в розвитку послуг громадських центрів [5; с 12].

Проблем, з якими стикаються громадські центри для груп, уразливих до ВІЛ, на сьогоднішній день в Україні досить багато. Адже досвід цей для України досить новий і ще не має строго виробленого теоретичного і методологічного підґрунтя [20; с 9].

Основні проблеми можна узагальнити розбивши їх на декілька підрозділів і відзначивши при цьому їх широку взаємозв'язаність:

. Проблеми з фінансуванням. Більшість центрів не має стабільного фінансування. Опитування представників 20 громадських центрів, проведений 2008 року, надав такі результати: 12 організацій, не мають іншого фінансування, крім гранту Міжнародного Альянсу з ВІЛ/СНІДу в Україні, ще три - тільки планують займатися фандрейзингом [8; с 74].Отже, основними проблемами у цій категорії є:

низька заробітна плата співробітників (у тому числі відсутність можливості додаткового фінансового мотивування кваліфікованих фахівців - лікарів, соціальних працівників);

відсутність пільгової оренди приміщень;

відсутність вироблених концепцій локального фандрейзингу;

пряма залежність від донорського фінансування. Неможливо проводити ефективну роботу центру, особливо з орієнтацією на перспективу, виходячи лише з донорських засобів. Керівник центру має бути хорошим менеджером і шукати усі можливості для додаткового фінансування;

труднощі із залученням донорських засобів для цільової групи центрів (небажання спонсорів давати гроші «на наркоманів») [17; с 14].

. Проблеми з приміщенням.

складнощі із здобуттям приміщення від місцевих органів самоврядності;

висока орендна плата і складнощі з оформленням пільгової оренди;

проблеми з міліцією і населенням із-за неадекватного відношення до цільової групи ГЦ;

необхідність перепланування приміщення для зручності користування клієнтами (окремий вхід, декілька кімнат);

невигідне розташування приміщення ГЦ (далеко від транспортних розв'язок і місць дислокації цільової групи). [21; с37].

Також потрібно враховувати, що ініціативні групи ГЦ зароджуються в неформальних місцях безпечних для зустрічей та проведення часу. Бажаною умовою з точки зору територіальної розташування таких пунктів має бути їх доступність для цільових груп.

. Проблеми з клієнтами.

сезонні міграції;

відсутність мотивації у клієнтів ставати клієнтами центру;

велика кількість важких клієнтів, в спілкуванні з якими потрібний індивідуальний підхід;

складнощі з утриманням постійних клієнтів [50; с 23].

. Проблема підбору кваліфікованого персоналу у Громадських центрах одна з найбільш гострих. Часто немає навіть критеріїв, за якими відбір повинен відбуватися. Керівник повинен не просто кваліфіковано відбирати персонал, але і стежити за їх професійним зростанням і підвищенням кваліфікації. Вимоги до персоналу центрів ставиться досить високі: толерантність, можливість надавати різносторонні послуги, фактично «жити» одним життям з центром і його клієнтами.

Основними проблемами є:

часте професійне «вигорання» співробітників;

низька заробітна плата і мотивація;

відсутність певних знань і навиків, відповідної освіти. Як правило, основну масу співробітників складають колишні клієнти центру, в яких часто немає навіть базової середньої освіти;

проблема навчання співробітників з можливістю отримання ними дипломів державного зразка - питання, яке повинне вирішуватися на державному рівні [6; с 234].

. Комплексність надання послуг. При організації роботи громадського центру зменшення шкоди потрібно особливу увагу приділяти саме комплексності надання послуг щоб уникнути надання переваги одному з компонентів. Дозвілля як спосіб залучити клієнтів, потребує підтримки за рахунок розвитку соціально-медичних і профілактичних послуг. Головними проблемами є:

відповідність пропонованих послуг потребам клієнтів;

«копіювання» послуг інших центрів без врахування специфіки конкретного центру [28; с, 29].

1.2 Вітчизняний і зарубіжний досвід роботи громадських центрів зменшення шкоди

Громадські центри зниження шкоди для СІН досить поширені у світі, хоча в кожній країні мають свою специфіку. Громадські центри здійснюють подвійну стратегію попередження поширення наркотиків та їх немедичне вживання, якої притримується більшість країн світу [26; с 45]. Це і рішуча боротьба з незаконним поширенням наркотиків і їх нелегальним ринком, і гуманізація відношення до наркозалежним особам.

Розглянемо роботу громадського центру для СІН в м. Дакка (Бангладеш). У м. Дакка центри для СІН були створені в рамках проекту допомога споживачам ін'єкційних наркотиків «Шакті» (це абревіатура від “Stopping HIV/AIDS through Knowledge and Training Initiatives” - «Зупинимо ВІЛ/СПІД з допомогою знання і учбових ініціатив».

Перший центр розкрив свої двері для клієнтів в травні 1998 р. Місцевий дільничний інспектор (Ward Commissioner) безкоштовно запропонував використовувати приміщення для нього в своєму службовому офісі, вже через місяць послугами аутрич-працівників було охоплено 150 споживачів ін'єкційних наркотиків (при цьому кількість поширених одноразових шприців і голок склало 1753 одиниць). А через один рік середня кількість СІН, охоплюваних щодня, складала 1945 людина (у деякі дні воно досягало 2200 чоловік) [62; с. 65].

Було відкрито ще шість аналогічних центрів, в яких працювали 26 аутрич-працівників. Їх набрали з самих СІН, а також їх найближчого оточення. Крім того, прискорене навчання прошли 20 власників аптек і 160 волонтерів-консультантів. Поступово до програми залучилось ще 11 дроп-ін-центров і 50 аутрич-працівники-волонтерів. Моніторинг реалізації програми показав, що на протязі, напр., одного місяця 2001 р. близько 4000 клієнтів, тобто приблизно 52% всіх СІН в м. Дакка, відвідали ці центри або скористалися іншими послугами CARE Bangladesh.

Досвід Дакки допоміг CARE Bangladesh ввести аналогічні програми в інших містах країни з 1999 по 2002 рр.

Громадські центри в м. Дакка надають СІН послуги з профілактики ВІЛ, займаються діагностикою і лікуванням захворювань що передаються статевим шляхом, а також надають першу меддопомогу - головним чином виліковують абсцеси. Щотижневою діагностикою і лікуванням захворювань, які передаються статевим шляхом, займається лікар, роботу якого частково оплачує Міжнародна мережа жіночих центрів ім. Марі Стоупс (Marie Stopes International). Інші медичні послуги надаються державним лікарем. Завдяки активній спільній участі в роботі центрів центральної штаб-квартири CARE, державних органів і установ, а також міжнародних неурядових організацій, працівникам проекту «Шакті» вдається успішно «нейтралізувати» стурбованість місцевих жителів фактом безпосереднього сусідства з ними центру для СІН.

Центри відкриті з 8:00 до 15:00 з суботи по четвер. Щомісячно їх відвідує приблизно 1570 СІН. Вони також виконують роль учбових центрів для аутрич-працівників і консультантів, яких набирають з самих СІН і їх найближчого оточення. У них проходять колективні лекції для СІН, проводяться консультації; в разі потреби тут клієнтів можуть направити в клініку для подальшого лікування, проходження тесту на ВІЛ і тому подібне.

Тут СІН також можуть просто безпечно провести деякий час і відпочити. У кожному центрі є відповідальна особа, яка допомагає клієнтам позбавитися від абсцесів. Відповідальній особі допомагає волонтер з активних або таких, що були СІН.

Спочатку в цих центрах планувалося розмістити пункти обміну шприців. Але після того, як з'ясувалося, що місцеві жителі побоюються, що це може перетворити їх на пункти вжитки наркотиків, було вирішено надавати мобільні послуги з обміну шприців в місцях традиційного зосередження СІН. Аутрич - працівники отримують в центрах необхідні матеріали, проводять оперативні наради, здають письмові звіти, зберігають використані інструментарії [62; с. 67]. Раз на місяць використані шприци і голки вивозяться в науково-дослідну лабораторію, де їх спалюють в інсинераторі для медичних відходів.

Серед таких потенційних клієнтів центрів проводиться кропітка інформаційно-роз'яснювальна робота.

На думку керівництва CARE Bangladesh, можна виділити декілька найважливіших складових успішного впровадження програми суспільних центрів для ПІН в м. Дакка.

По-перше, це цілісний підхід до зусиль, націлених на боротьбу з поширенням подвійної епідемії ін’єкційного вживання наркотиків і передачі ВІЛ через заражений інструментарій для ін'єкцій, шляхом об'єднання програми зменшення шкоди з лікуванням наркозалежності і хвороб, що передаються статевим шляхом [62; с.69].

По-друге, це кропітка інформаційно-просвітницька робота з державними органами, релігійними лідерами, а також впливовими представниками місцевих громад і самими місцевими жителями на етапі розробки проекту і впродовж його реалізації. При цьому використовуються

прагматичні, позбавлені конфронтації підходи до співпраці з правоохоронними органами в рішенні проблем на місцях, коли вони виникають. Це гарантує безперебійну і ефективну роботу центрів. Велике значення має також інформаційна робота з донорами з метою забезпечення оперативності і гнучкості в час виконання проекту.

Вирішальне значення набуває допомоги з боку СІН і що були СІН на всіх етапах реалізації проекту. Ці люди допомагали в мапуванні районів, де зазвичай збираються СІН, давали поради, де краще відкривати нові дроп-ін-центри і вести аутрич-роботу, самі працювали і працюють платними і добровільних аутрич-працівниками і персоналу дроп-ін-центрів. Створення групи взаємодопомоги для активних споживачів ін'єкційних наркотиків PROCHESTA і її запланована роль в процесі надання деяких послуг є безпрецедентним випадком в історії розвитку аналогічних програм в країнах, що розвиваються.

Всі ці досягнення є результатом політики контрольованої відповідальності, якою дотримується CARE Bangladesh, і завдяки якій споживачі ін'єкційних наркотиків активно притягуються до реалізації програм після інтенсивного навчання і подальшою постійною підтримкою [33; с 84].

Більшість громадських центрів зменшення шкоди, що працюють в Україні, заявляють СІН як свою основну цільову групу, хоча навряд чи можна сказати, що обмежуються в своїй діяльності лише СІН, як правило, серед їх клієнтів є і ЛЖВ-СІН і РКС-СІН. Виняток становлять лише центри у великих містах, де є можливість розмежувати цільову аудиторію, наприклад, один центр розрахований на активних СІН, а центр при іншій організації - для СІН, що знаходяться в ремісії [24; 21].

Кажучи про позитивний досвід роботи ГЦ для СІН можна коротко охарактеризувати діяльність деяких найбільш успішних центрів України. Громадський центр для споживачів ін'єкційних наркотиків (Центр «Довіра») м. Одеса створений з метою сприяння їх соціальній реінтеграції і адаптації. Ідея створення центру виходила безпосередньо від цільової групи СІН, які були аутрич-працівниками - їх об'єднували загальні проблеми і загальне бажання спілкування. В червні 2006 р. був створений центр. Приміщення центру має зручне географічне розташування з відмінною транспортною розв'язкою, близько до багатьох місць концентрації СІН і працює за принципом «універсаму» - більшість послуг зосереджена в самому центрі [29; c 44].

Цілі роботи Центру «Довіри»:

зміна ризикованої поведінки споживачів наркотиків, шляхом інформування та профілактики Віл-інфекції та інших інфекційних захворювань;

мобілізація і об'єднання людей,що вживають наркотики, для озвучування і вирішення проблем співтовариства;

надання альтернативного дозвілля (все, що не пов'язане з вжитком наркотиків і порушенням закону);

Якісна переадресація і супровід в державні та медичні установи міста [32; с. 91].

Статистичні дані про клієнтів центру.

Вік:

до 18 років - 17%;

від 19 - 25 років - 34%;

від 26 - 30 років -22%;

після 30 років - 27%.

Стаж вживання наркотиків:

від 1-5 років - 24%,

від 5-10 років - 29%,

від 10-15 років - 21%,

понад 15 років - 26%.

У систематичному вживанні - 44%, в епізодичному вживанні - 56%.

Види наркотиків:

канабіоїди (22%),

опіати (27%),

первинтин (21%),

полінаркоманія (30%) [20; с. 9].

Центр в основному працює з активними СІН - людьми різного віку і досвіду вживання наркотиків. У останній час почата робота із споживачами стимуляторів проте вона передбачає багато змін в структурі послуг. Центр надає багато стандартних послуг, але деякі інновації слід виділити окремо:

Дискусійні клуби. Поведінкові особливості клієнтів центру відрізняються відсутністю пунктуальності та неорганізованістю, тому співробітники центру переглянули своє відношення до проведення груп взаємодопомоги в класичному розумінні цього слова. Тому робота груп відбувається в процесі неформального спілкування, тобто в своєрідній формі дискусійних клубів. Впродовж тижня задається тема для спілкування і обговорення. Соціальні працівники центру контролюють процес обговорення через «навідні запитання» підведення підсумків і тому подібне. На думку співробітників центру така модель і форма сприйняття інформації більш доступна для клієнтів. Головна мета - зробити спілкування з цільовою групою більш неформальним, аби це була не нав'язана лекція, а легке вільне спілкування [27; с. 80].

Екстрим-клуб. Центр має добре налагоджену систему організації дозвілля, зокрема екстремальних форм відпочинку (проводилися екскурсії в катакомби банджо-джампінг). На думку співробітників і клієнтів центру, саме екстремальні види відпочинку клієнтів під керівництвом дослідних тренерів дають можливість замінити вступ адреналіну від пошуку та вживання наркотиків природним, реальним адреналіном. Адже похід в катакомби - це дійсно ситуація, коли людина дістає можливість проявити себе, як особа і частина команди, від якої залежить вдалий спуск і підйом. Вочевидь, проте, що організація таких екстремальних екскурсій вимагає особливого уваги співробітників центру і хорошого знання психології клієнтів для виключення проблемних ситуацій [21; с. 66].

Літній табір для активних споживачів наркотиків. Проведення такого табору літом 2006 років було одним з перших дослідів в Україні. Спільний культурний відпочинок на природі дозволив всім не лише відпочити, але і проявити себе як організаторами та безпосередніми виконавцями визначених завдань. На жаль, через відсутність фінансування табір не функціонував в наступні роки.

Бібліотека. При центрі зібрана непогана бібліотека з досить дорогими книгами, яка поповнювалася в відповідності з потребами клієнтів по результатах анкетування. Деякі книги купувалися спеціально, деякі клієнти приносили з дому.

Звичайно, в діяльності центру існує немало проблем, головна з яких, - робота з проблемними клієнтам. Також багато проблем виникає з початку роботи зі споживачами стимуляторів - багато з методів роботи, досить ефективні з СІН, тут не працюють. Молодь не зацікавлена в даному спектрі послуг. Книги, кіно, спілкування - це для старших, для споживачів опіатів.

Але всі ці труднощі вирішуються спільно, завдяки згуртованості та професіоналізму дружної команди співробітників центру. Адже більшість з них - самі колишні клієнти вони свого часу прийшли в центр зниження шкоди отримати послуги, а тепер дістали можливість працювати в проекті, професійно розвиватися, стати фахівцем в своїй сфері [29; с 44].

Для успішної реалізації програм ЗШ використовуються спеціально розроблені і стандартизовані інструменти, деякі з яких, зокрема, пункти обміну шприців, аутрич-робота активно впроваджуються в Україні.

Основне завдання профілактичних програм ЗШ - це не просто обмін або поширення і надання шприців, презервативів, інформаційних буклетів, але і мотивування представників уразливих груп до зміни поведінки на безпечніше.

Процес зміни поведінки досить складний, залежить від впливу оточення, вимагає розуміння існуючих ризиків, насущних потреб, очікуваного результату - безпечної поведінки в умовах епідемії ВІЛ/СНІДу. Крім того, він займає досить значний час і має ряд психологічних закономірностей і етапів.

Соціальна реклама, плакати, пункти обміну шприців, аутрич-робота діють в основному на перших стадіях зміни поведінки, заставляючи людину задуматися над проблемою. Для досягнення стабільних результатів потрібні нові форми роботи - групи підтримки, цілеспрямована робота з цільовими групами, соціально-психологічні служби, форми організації дозвілля і т.д. Таким чином, в соціальній групі змінюється соціальна поведінкова норма. Тому постійно виникає необхідність розробляти нові шляхи залучення клієнтів до профілактичних програм. Робота, направлена на зміну поведінки клієнта, включає багато різних форм і інструментів, направлених на надання необхідній інформації, на формування знань і практичних навиків безпечної поведінки, мотивації в ухваленні рішення для зміни поведінки [30; с 89].

Міжособистісне спілкування клієнтів (через консультації, групові заняття), здобуття інформації (усно, через друкарських, видео - аудіоматеріали) можуть бути ефективними на перших етапах роботи. Залучення клієнтів до активної участі в процесі зміни поведінки (через групи підтримки, психокорекційну роботу, організації дозвілля з врахуванням насущних потреб клієнтів) допоможе в досягненні кінцевого результату. І обов'язково клієнти потребують підтримки впродовж всіх етапів зміни поведінки. Тут важливе значення мають питання організації громадських центрів. [24; с 78].

ГЦ можуть надавати привабливі для клієнтів послуги: групи самодопомоги, психосоціальну підтримку, побутові послуги, безпечне місце для відпочинку і спілкування, організацію дозвілля, які сприяють зміні поведінки представників уразливих груп на безпечніше.

Громадський центр ЗШ для уразливих до ВІЛ груп покликаний стати місцем, який спільно використовується представниками співтовариства і створює сприятливі умови для формування необхідних життєвих навиків безпечної поведінки[15., 58].

Клієнти ГЦ, представники груп ризику, активні СІН, і їх найближче оточення, окрім надання комплексних послуг, забезпечені також безпечним місцем для обміну інформацією, взаємної підтримки, задоволення насущних потреб. У (таб 1.2.1) представлено охоплення представників СІН профілактичними послугами за 2009 рік.

Співпраця ГЦ з рядом організацій, які можуть надати підтримку в наданні юридичних консультацій, медичних і інших послуг розширить можливості по поліпшенню якості життя клієнтів центру.

Для успішної реалізації таких програм використовуються спеціально розроблені і стандартизовані інструменти, деякі з яких, зокрема, обмін голок та шприців, поширення презервативів і лубрикантів та ін., аутрич-робота в місцях збору представників вказаних уразливих груп, досить активно упроваджуються в Україні.

Важливим елементом профілактичних програм є забезпечення СІН, ЖКС стаціонарним безпечним приміщенням, де вони в спокійній довірчій обстановці, не побоюючись рейдів з боку правоохоронних органів або просто «заклопотаних громадян» мали б можливість провести час, обговорити свої проблеми і отримати необхідні соціально-медичні послуги [34;с 173].

1.3 Зміст послуг, які надаються соціальним педагогам на базі громадського центру

У представників цільової групи СІН існує не одна, а цілий комплекс проблем побутового, медичного, юридичного і психологічного характеру. Проблеми, які пов’язані зі збереженням та підтримкою здоров’я, часто не є пріоритетними - їх випереджає потреба в особистісній безпеці, бажання позбутися від хронічного стресу, голоду та самоти.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про соціальні послуги», соціальні послуги - це комплекс правових, економічних, психологічних, освітніх, медичних, реабілітаційних та інших заходів, спрямованих на окремі соціальні групи чи індивідів, які перебувають у складних життєвих обставинах та потребують сторонньої допомоги, з метою поліпшення або відтворення їх життєдіяльності, соціальної адаптації та повернення до повноцінного життя [12].

Серед послуг, які гарантовано повинні надаватися СІН, слід виокремити перелік «Мінімальний пакет послуг для СІН», такі соціальні послуги:

надання клієнту інформації у формі специфічної інформаційної брошури;

обмін використаних шприців на нові стерильні;

надання клієнту спеціальної консультації соціального педагога.

Комплексний пакет послуг - визначена система послуг, яка охоплює всілякі потреби клієнтів (представника уразливої групи) - медичні, соціальні, психологічні, побутові, з ціллю поліпшення якості життя, подальшій реабілітації і ресоціалізації, та збереження здоров’я. Уся діяльність організації направлена на зміну ризикованої поведінки, досягнути це можливо лише шляхом надавання різних послуг, які необхідні конкретному клієнту у його життєвій ситуації, залучення клієнта до активної участі в профілактичних програмах та заходах, формування необхідних соціальних навичок, зрозуміти суспільні норми і правила, допомогти стати повноцінним членом суспільства [39; с 18].

Серед таких послуг можуть бути:

переадресація, направлення до іншого фахівця відповідно до індивідуальних потреб клієнта;

допомога у вирішенні правових питань;

добровільне дотестове консультування щодо ВІЛ - інфекції, ІПСШ та гепатитів В і С;

допомога в оформленні юридичних документів;

мотиваційне консультування СІН щодо зміни поведінки;

консультації психолога;

консультації медичних фахівців - нарколог, терапевт, психотерапевта, інфекціоніста, стоматолога, гінеколога, дерматовенеролога і т.д

консультації соціального педагога та соціального працівника;

організація груп взаємодопомоги СІН;

консультації з працевлаштування;

соціальний супровід;

консультування найближчого оточення клієнтів;

забезпечення доступності ЗПТ особам, які вживають наркотики ін’єкційним шляхом, через направлення до спеціалізованих закладів та установ, сприяння в отриманні послуг у цих установах;

забезпечення доступності послуг у реабілітації та ресоціалізації, через переадресацію та направлення до спеціальних закладів;

надання за призначенням протизапальних та антисептичних лікарських засобів, перев’язочних матеріалів, вітамінів у комплексі із консультацією медичного працівника;

надання гуманітарної допомоги [28; с 297].

Надавати соціальні послуги СІН згідно з Законом України «Про соціальні послуги» та стандартом соціальних послуг для СІН можуть:

установи та заклади державного сектору, до яких відносяться суб’єкти, що надаються соціальні послуг з профілактики ВІЛ/ІПСШ та ускладнень, знаходяться у державній власності, управління якх здійснюється центральними органам виконавчої влади [9; с. 54];

установи та заклади комунальної власності, які надають соціальні послуг з профілактики ВІЛ/ІПСШ, що є супутніми при вживанні наркотиків, і підпорядкуванні органів місцевого самоврядування;

організації недержавного сектору, до них відносяться громадські, благодійні, релігійні та комерційні організації, діяльність яких пов’язана з наданням соціальних послуг із профілактики ВІЛ/СНІДу;

фізичні особи, діяльність яких пов’язана з наданням соціальних послуг із профілактики ВІЛ/СНІДу, що є супутніми при вживанні наркотиків.[12]

Громадські центри зменшення шкоди є важливими елементом ефективної профілактики ВІЛ та інструментом в процесі зміни ризикової поведінки, як основна стратегічна мета профілактики ВІЛ серед ПІН, ЖКС ставить запобігання або ослаблення негативних фізичних, соціально-економічних та правових наслідків ризикованої поведінки цих категорій населення як для них самих, так і для всього суспільства.

Кожен центр зменшення шкоди, виходячи з потреб цільової групи, інституційних і фінансових можливостей, формує свій набір послуг, які надаються відвідувачам. Як правило, центри, що працюють в Україні, надають стандартний набір послуг, який регламентується в типовому проекті [15; с 58].

До базових послуг, які надають більшість суспільних центрів, відносяться: соціально-медичні, соціально-психологічні, юридичні, соціально економічні, побутові, профорієнтація і навчання навикам. При наданні послуг персонал повинен проявляти до клієнтів максимальну чуйність, увічливість, увагу, витримку, передбачливість, терпіння, завжди враховувати їх фізичні і психічний стан.

. Соціально-медичні услуги :

проведення кваліфікованого консультування;

проведення первинного медичного огляду й первинної санітарної обробки;

напрям на тестування на Віл-інфекцію (з використанням швидких тестів на виявлення антитіл на Віл-інфекцію) у лікувально-профілактичних установах;

проведення добровільного дотестового консультування на Віл-інфекцію;

напрям на обстеження на інфекції, що передаються статевим шляхом (в т.ч. з використанням швидких тестів або діагностика в умовах лабораторії) до лікувально-профілактичних установ;

напрям до лікарів-фахівців для надання медичної допомоги (консультування, діагностика, лікування) у разі потреби;

направлення в профілактичні програми з ВІЛ/СНІД/ІПСШ, при необхідності в програми догляду та підтримки, АРТ, ЗТ, реабілітації та ресоціалізації наркозалежних;

напрям на діагностику туберкульозу;

організація, проведення інформаційно-освітніх групових занять для клієнтів ГЦ за участю медичних працівників; [12]

Якщо є така необхідність, організовується екстрена медико-психологічна й екстрена долікарська допомога, які повинні забезпечити невідкладне медико-психологічне консультування клієнтів, надання допомоги в мобілізації їх фізичних і духовних ресурсів, у визначенні попереднього діагнозу тощо.

Проведення усіх медичних маніпуляцій повинне проходити з дотриманням інструкцій щодо безпеки праці та повинне бути здійснене з максимальною акуратністю й обережністю без заподіяння шкоди клієнтові [8., 99].

У ході консультування з соціально-медичних питань соціальний - педагогом повинна бути надана кваліфікована допомога клієнтам у правильному розумінні й вирішенні конкретних соціально - медичних проблем за участю лікарів: вплив і наслідки вживання алкоголю, токсичних та наркотичних речовин; шляхи ураження венеричними хворобами; засоби контрацепції; шляхи інфікування ВІЛ та способи його уникнення; заходи, які потрібно вжити у разі передозування та абсцесів, безпечна статева поведінка; збереження репродуктивного здоров’я, планування сім’ї, гігієна харчування, подолання шкідливих звичок, профілактика різних захворювань. Обов’язковим є консультування щодо проблем ВІЛ/СНІДу, інфекції, які статевим шляхом. За індивідуальним запитом клієнтам до консультування можуть бути включені питання АРВ-терапії, замісної терапії, лікування наркозалежності тощо [23., 99].

Сприяння в одержанні направлення в стаціонарні медичні установи повинне бути здійснене строго відповідно до показань (стан здоров’я, й ін.), що підтверджує необхідність такого направлення, і повинне задовольняти законні вимоги клієнтів[19; с 78].

. Соціально-психологічні услуги:

проведення кваліфікованого консультування;

проведення психодіагностики;

проведення психокорекції;

сприяння створенню і підтримка діяльності груп взаємодопомоги, ініціативних груп, забезпечення умов їх проведення ;

організація і проведення тренінгів для клієнтів ГЦ;

підготовка волонтерів для роботи за принципом «рівний-рівному» (тренінги, інформаційно-освітні заняття та т.і);

мотивування для участі в профілактичних програмах з ВІЛ/СНІД/ІПСШ, при необхідності в програми догляду та підтримки, АРТ, ЗТ, реабілітації та ресоціалізації наркозалежних;

мотивування на тестування на Віл-інфекцію (у т.ч. з використанням швидких тестів на виявлення антитіл на Віл-інфекцію) у лікувально-профілактичних установах;

мотивування на обстеження на інфекції, що передаються статевим шляхом (в т.ч. з використанням швидких тестів або діагноста в умовах лабораторії) у лікувально-профілактичних установах;

мотивування на діагностику туберкульозу у разі потреби на лікування в лікувально- профілактичних установах;

надання психопрофілактичної;

надання психотерапевтичної допомоги;

мотивування та направлення до програм реабілітації та ресоціалізації наркозалежних, а також сприяння в їх отриманні;

У ході психологічного консультування необхідно надавати кваліфіковану допомогу щодо, налагодження між особистих стосунків для попередження й подолання сімейних конфліктів, налагодження подружніх та інших значущих відносин. Соціально-психологічне консультування повинно базуватися на отриманні від клієнта інформації і включати в себе обговорення з ним соціально-психологічних проблем, допомогу в розкритті й мобілізації внутрішніх ресурсів, спільне вирішення проблеми тощо.

Психодіагностика і обстеження особистості повинні базуватися на результатах визначення та аналізу психічного стану, індивідуальних особистостей клієнта, що впливають на відхилення в його поведінці і взаєминах з оточуючими людьми [46; с 18]. Результати психодіагностики повинні дати необхідну інформацію для складання прогнозу й розробки рекомендації щодо проведення конкретних заходів [31; с 99].

Психокорекція як активний психологічний вплив повинне забезпечувати подолання або послаблення відхилень у розвитку, емоційному стані й поведінці клієнтів (несприятливих форм емоційного реагування і стереотипів поведінки окремих осіб, конфліктних відносин батьків з дітьми, порушень спілкування з оточуючими), що дозволить перевести ці показники у відповідність із віковими нормами й вимогами соціального середовища. [32; с 23].

Психотерапевтична допомога повинна сприяти ефективному вирішенню клієнтами проблем, які лежать в основі життєвих труднощів і особистісних конфліктів. Крім того, вона повинна сприяти подоланню в сім’ї гострої психотравмуючої або стресової ситуації що негативно впливає на здоров’я і психіку, неадекватних форм поведінки, соціальній дезадаптації [36; с 17].

Психопрофілактична й психологічна робота повинна сприяти формуванню у клієнта потреби в психологічних знаннях і бажані використовувати їх для роботи над собою й своїми проблемами, створенню умов для повноцінного психічного розвитку особистості на кожному віковому етапі, своєчасному попередженню можливих порушень установлені й розвитку особистості клієнта [47; с 67].

Бесіди, спілкування, вислуховування, підбадьорення, мотивація до активності, психологічна підтримка життєвого тонусу, повинні забезпечувати зміцнення психічного здоров’я клієнтів, підвищення стійкості до стресу й психічної захищеності [43;с 55].

Психологічний тренінг, як активний психологічний вплив повинні зняти наслідки психотравмуючих ситуацій, нервово-психічної напруженості, формувати особистісні передумови для адаптації до умов, що змінюються, прищеплювати клієнтам, які хочуть перебороти асоціальні форми життєдіяльності, соціально - значущі норми поведінки тощо.

Залучення клієнтів до участі в групах взаємодопомоги, клубах спілкування повинні забезпечити надання їм допомоги у виході зі стану дискомфорту (якщо він є), підтримку й зміцнення психологічного здоровя, підвищення стійкості до стресу, підвищення рівня психологічної культури, у першу чергу, в сфері міжособистісних відносин і спілкування, а також подолання внутрішньо особистісних конфліктів [29;с 45].

Реабілітація і ресоціалізація повинні сприяти здатності людини до життєдіяльності в самому середовищі. Соціальна реабілітація є частиною й умовою нормальної соціальної адаптації особистості.

. Інформаційно-освітні, довідкові послуги:

надання друкарської та усної інформації про роботу ГЦ (перелік, вміст послуг та форми, умови їх надання; розклад роботи співробітників ГЦ і т.д.);

надання необхідній інформації з питань ВІЛ/СНІД/ІПСШ/ТБ, зміни ризикованої поведінки, в програмах СВ, ЗПТ, АРТ і так далі (у вигляді інформаційно-освітніх друкарських та видео-матеріалів, в усній формі, індивідуально, шляхом проведення праці в групі;

надання інформації про роботу інших організацій, установ, служб, послуги яких відповідають потребам клієнта [44; с 170].

. Юридичні послуги:

консультації юриста, роз'яснення вмісту правових документів;

надання правової допомоги (відновлення та оформлення документів, здобуття пільг та субсидій і т.п).

юридична підтримка в разі затримання клієнтів правоохоронними органами або залучення до дисциплінарної і матеріальної відповідальності;

представлення інтересів клієнта в суді (у випадку необхідності) [60; с 63].

. Соціально-економічні послуги:

надання інформаційно-освітніх довідкових матеріалів;

надання засобів індивідуального захисту (шприців, презервативів, дезінфектантів, жіночих пакетів, лубрикантів).

перенаправлення в служби соціального захисту (отримання консультацій з питань різних соціальних виплат, допомога в працевлаштуванні, у відновленні документів;

надання у разі потреби гуманітарної допомоги (одяг, продукти харчування та ін).

Надання матеріальної допомоги клієнтам повинне відбуватися у межах, встановлених соціальними службами, Службою норм [48; с 18].

. Побутові услуги:

організація дозвілля. Сюди входить як дозвілля на території центру (настільні та комп’ютерні ігри, вечори відпочинку, спортивні змагання і тому подібне), так і виїзні заходи;

надання гарячих обідів або легких закусок (чай, кава, печиво);

забезпечення можливості переночувати (робота в якості центру тимчасового перебування). Ця послуга - надання нічлігу (у Україні практично не застосовується із-за організаційних і юридичних складнощів ;

організація роботи з дітьми клієнтів (дитяча кімната, центр денного перебування для дітей);

забезпечення гігієнічних потреб (душ, прання, прасування одяг і т.п.);

послуги перукаря. [51., 74]

7. Працевлаштування, профорієнтація і навчання навикам:

кваліфіковане консультування;

профорієнтація;

сприяння у працевлаштуванні;

організація професійної перепідготовки з метою перекваліфікації, соціалізації;

пошив/ремонт одяг, курси кроєння і шиття;

курси комп'ютерної письменності [52; с 84].

У ході консультування соціальний педагог з питань працевлаштування та самозайнятості клієнтам повинні бути роз’ясненні їхні права й можливості відповідно до нормативних актів та інших документів, що стосуються розвитку сімейного підприємництва, надомних промислів. Крім, цього повинна бути надана кваліфікована допомога у вирішенні цих чи інших питань підтримки й поліпшення матеріального становища й життєвого рівня сім’ї клієнтів.

Сприяння у вирішенні питань зайнятості повинне полягати в наданні клієнтам об’єктивної інформації щодо стану даної проблеми в їхніх населених пунктах, наданні практичної допомоги в пошуку та виборі місця й характеру роботи (тимчасова або сезонна, зі скороченим робочим днем, вдома), у сприянні навчанню на курсах перепідготовки через служби зайнятості [59; с 54 ].

Хоча дані послуги і є базовими, надають їх далеко не всі українські центри. Якщо надання всього комплексу соціальних послуг, як правило, не є проблемою для центру, то побутові послуги обмежуються організацією дозвілля та забезпеченням гігієнічних потреб. Багато в чому це залежить від розміру приміщення, в якому розташовується центр, кількості персоналу та потреб клієнтів.

Аналіз діяльності суспільних центрів, що працюють в Україні, дозволяє відзначити і деякі інноваційні послуги з організації дозвілля клієнтів - вони виявляються лише у одному або декількох центрах:

бібліотека, зібрана по запитах клієнтів;

заняття фітнесом;

заняття східними танцями;

курси медитації;

настільний теніс і проведення турнірів серед клієнтів;

створення і підтримка веб-сайту;

курси англійської мови (за підтримки волонтерів Корпуси світу США);

групи креативної творчості, арт-терапія;

проведення днів іменинника і дитячих ранків;

тренінги для волонтерів.

Надання цих і інших послуг багато в чому залежить від можливостей конкретного центру, наявність фахівців з тієї або іншої спеціальності та потреб клієнтів [57; с 184].

Залежно від об'єму послуг що надають, приблизний штат центру повинен включати адміністраторів медико-соціальний персонал, зокрема психолога, соціальних педагогів, соціальних працівників та бажано юриста.

Соціальні - педагогічні послуги можуть включати:

кваліфіковане консультування;

соціально - педагогічну діагностику;

соціально - педагогічне обстеження;

соціально - педагогічну корекцію [33; с. 23].

У ході соціально - педагогічного консультування повинна бути надана кваліфікована допомога клієнтам у правильному розумінні й вирішенні ними соціально - педагогічних проблем (наприклад: відносини з батьками, дітьми виховання й розвиток дітей і підлітків, формування подружніх і сімейних відносин, включаючи сексуальні, попередження й подолання педагогічних помилок, міжособистісних відносин у сім’ї тощо) [58; с 14].

Соціально - педагогічна діагностика й обстеження особистості повинні дати об’єктивну оцінку її стану для надання, відповідно до встановленого діагнозу, ефективної педагогічної допомоги клієнтові, установлення форми та рівня соціальної дезадаптації клієнта, визначення його інтелектуального розвитку, вивчення його схильностей тощо. Діагностика та обстеження повинні бути проведені з використанням сучасних засобів, апаратури, тестів, на підставі всебічного вивчення особистості клієнта.

Соціально - педагогічна повинна забезпечуватися наданням кваліфікованої й ефективної педагогічної допомоги батькам (у формі бесід, роз’яснень, рекомендацій і т.п) у подоланні й виправленні допущених ними педагогічних помилок або конфліктних ситуацій у сім’ї, що травмують особистість, а також у виправленні неадекватних установок і форм поведінки членів сім’ї і тощо [11; с 139].

1.4 Моделі організації соціально - педагогічної роботи з надавання комплексних послуг споживачам ін’єкційних наркотиків

Для розуміння ролі громадських центрів зниження шкоди у впровадженні комплексного пакету послуг з профілактики ВІЛ/ІПСШ серед уразливих груп важливо розглянути основні моделі надання цього пакету.

Модель «Кіоск» - найбільш поширена, хоча працює з різною степеню ефективності. Реалізується ця модель на базі громадського центру, включає надання базових послуг (поширення витратних, інформаційно - освітніх, довідникових матеріалів, соціально-психологічне консультування, групи взаємодопомоги) та додаткові потреби клієнтів проекту (пошив та ремонт одягу, послуги перукаря, дитяча кімната та ін). Інші послуг надаються через розроблену і впроваджену систему переадресації клієнтів у лікувально - профілактичні установи, соціальні служб, інші державні організації, партнерські НУО (програми підтримки та догляду, ЗПТ, АРТ, реабілітації та інші) [57; с. 245].

Дана модель має ряд різновидностей:

Мобільний «Кіоск» - послуги надаються на мобільних та вуличних пунктах. Надається базовий пакет послуг (крім груп взаємодопомоги). Така модель актуальна для великих міст, де клієнтам проблематично добратися до центру. Ця модель забезпечує доступність і гнучкість послуг які надаються в умовах, прийнятних для клієнтів (місце, час, безпека і т.д). Важлива роль персоналу проекту, в мотивуванні клієнта на отримання послуг по ступені його готовності до зміни поведінки.

«Супровід» - різновид того ж «Кіоску», але практично вся діяльність по наданню комплексу послуг «зав’язана» на особистості соціального педагога. Це можуть бути соціальні педагоги які були в проблемі та мають великий авторитет в середовищі. Авторитет соціального працівника допомагає збільшити кількість клієнтів громадського центру. Соціальний педагог підтримує зв’язок зі всіма пунктами переадресації, здійснює соціальний супровід, існує строга система обліку клієнтів та зворотній зв'язок. Недоліком даної систем є те, що по тій або іншій причині соціальний працівник перестає працювати, довіра клієнтів і обхват може різко зменшитися [45., 99].

v Модель «Супермаркет» - є самою ефективною. Більшість послуг надається в межах одного центру. Ця модель більш успішно допомагає досягнути основної цілі - зміни поведінки. Організація громадського центру сприяє досягненню важливих цілей, пов’язаних з інтеграцією представників уразливих груп в суспільство. Форми роботи які здійснюються: консультування, індивідуальна та групова психокорекційна робота, групи взаємодопомоги, забезпечення засобами захисту і т.п.. Робота по моделі «Супермаркет» має окремі різновиди:

- Надання послуг організаціями, територіально близькими до Ценру СНІДу. При даній моделі досить ефективно налагоджена система переадресації до медичних послуг (можливість клієнтів отримувати консультації лікарів центру), більшість співробітників проекту є одночасно співробітниками Центру СНІДу. Іноді при таких організаціях також працює громадський центр зниження шкоди - є можливість якісної і швидкої переадресації до спеціалістів Центру СНІДу [49; с 54].

Надання послуг безпосередньо на базі громадського (ком’юніті) центру. Особливістю надання послуг на базі громадських центрів є, симбіоз соціальних, побутових та медичних послуг.

Надання комплексного пакету послуг неможливо без налагодженої системи переадресації, тому що на базі громадського центру неможливо надати весь спектр послуг. Система переадресації в більшості громадських центрів працює, шляхом залучення найбільш потрібних спеціалістів (інфекціоніст, нарколог, гінеколог, дерматовенеролог, хірург, фтизіатр, стоматолог) [55; с 62].

Всі послуги переадресації, які надаються громадськими центрами зниження шкоди в Україні, можна розділити на декілька категорій.

. Внутрішня переадресація - перенаправлення між різними проектам і спеціалістами, які реалізуються в конкретній НУО.

. Переадресація до послуг інших НПУ - надання можливості клієнтам отримувати послуги, які відсутні у даній НПУ, але надаються іншими організаціями регіону.

. Переадресація в медичні установи - робота громадських центрів передбачає наявність медичних консультантів, які надають базові консультації і визначають потребу в тих або інших медичних послугах.

. Переадресація в інші державні установи - дана сфера надання послуг грає особливу роль в процесі ресоціалізації клієнтів, повернення їх до нормального життя, тому що включає у себе послуги в оформленні паспортів, пенсії, надання групи інвалідності, забезпечення житлом, роботою і т.д [4; с 21].

Для надання соціальних послуг соціальні педагоги можуть використовувати такі методи роботи: індивідуальні, групові та методи роботи у громаді.

До індивідуальних методів відносяться:

Соціальний патронаж, який передбачає відвідування клієнтів з діагностичною (вивчення умов проживання, аналіз проблем та потреб), контрольною (оцінка становища, моніторинг результатів соціального супроводу) чи адаптивно - реабілітаційною (надання конкретної освітньої, соціально - психологічної, педагогічної, посередницької, юридичної, інформаційної допомоги) метою. Патронаж може бути одноразовим або регулярним, залежно від обраної стратегії роботи з конкретним клієнтом [7; с 34].

- Соціальний супровід, який передбачає спостереження за особами, які отримали соціальну допомогу, вийшли із складної життєвої ситуації, подолали чи долають її наслідки і роблять спробу пристосуватися до соціального життя.

Бесіди з профілактичної, освітньої, психолого-педагогічної тематики. Бесіди можуть проводитися індивідуально та з усіма членами родини [9; с 56].

Консультування з юридичних, соціальних, психолого-педагогічних, інформаційних та інших проблем, а також щодо здоров’я, здорового способу життя. Основними прийомами консультування можуть бути: повчання, переконання, художні аналогії тощо. Можна використовувати різні види консультування: індивідуальне і групове; одноразове та багаторазове; консультування за направленням інших фахівців або за особистим зверненням клієнта; очне та дистанційне (консультування по телефону, через Інтернет, ЗМІ тощо.) [15; с 61].

Груповими методами роботи з клієнтом можуть бути:

Тренінги, основною метою яких є: вирішення конкретних проблем сімї, клієнта, формування навичок спілкування, вирішення конфліктів, налагодження взаємодії, подолання психологічної кризи, планування майбутнього тощо [22; с 18].

Групове обговорення конкретних проблем з метою їх вирішення, до якого можуть залучатися усі суб’єкти невирішеної проблеми.

Серед методів роботи у громаді для клієнтів можна виокремити:

Групи взаємодопомоги наркозалежних та представників їх найближчого оточення. Серед основних форм роботи таких груп найбільш ефективними є регулярні зустрічі з метою взаємодопомоги, телефонний зв'язок, різноманітні спільні заходи (розважальні, туристичні, екскурсійні), навчальні та оздоровчі заняття тощо.

Розширення участі СІН у громадському житті за допомогою формування та розвитку соціальних зв’язків клієнта з оточуючими, його активне залучення до отримання різних послуг, розширення життєвого соціального простору клієнта [32; с 89].

Застосування цих методів потребує спеціальної підготовки, відповідних знань, навичок та вмінь. Перед застосуванням кожного з перелічених методів соціальний педагог повинен ретельно підготуватися, а саме:

спиратись на мету та завдання надання соціальної послуги конкретному клієнту, обрати адекватні методи роботи;

заздалегідь підготувати план (список) ключових питань, проблем, тем, які будуть підніматися при застосуванні того чи іншого методу роботи з клієнтом;

створити належні умови для запровадження того чи іншого методу (продумати де, як, в який саме час краще застосувати цей метод);

вирішувати,кого саме з оточуючих залучити до роботи;

продумати, яких саме фахівців необхідно залучити для спільного застосування певного методу;

заздалегідь приготувати необхідну інформацію, наочність, інформаційні матеріали, які будуть використовуватися, тощо [45., 99].

Вирішенню цих завдань сприяють такі специфічні методи:

організаційні: планування, аналіз ситуації, прийняття рішення, формування соціальних зв’язків, ведення переговорів тощо;

соціально - психологічні: прямий (безпосередній) вплив на клієнта задля залучення до вироблення та прийняття рішень та непрямий (опосередкований) вплив на життєву ситуацію. Проблему клієнта шляхом зміни ставлення, поведінки його оточення. Ці впливи можуть реалізовуватися через пропозиції, поради, умовляння, раціональні дискусії, рефлексію тощо.

соціально - педагогічні: розвиваюча взаємодія соціального педагога та клієнта задля спільного вирішення проблем та збагачення життєвого досвіду, залучення до певних вдів діяльності, емоційне «зараження» тощо[24; с 99].

Висновки до І розділу

За даними ООН, поширення епідемії СНІДу в світі в цілому сповільнилися. За останні 5 років кількість виявлених випадків зараження ВІЛ/СНІД скоротилась на 20%. Натомість в Україні серед країн Східної Європи і Центральної Азії ступінь поширеності ВІЛ/СНІД найвищий, серед дорослого населення він складає 1,1%.

Основними шляхами інфікування ВІЛ в Україні є вживання ін’єкційних наркотиків та статевий шлях передачі. Але частка кожного з цих шляхів у загальній структурі шляхів передачі ВІЛ змінюється з часом.

Зниження рівня ВІЛ-інфікування у середовищі споживачів ін’єкційних наркотиків (СІН) стало можливим насамперед завдяки методичному охопленню середовища СІН програмою зменшення шкоди, яка, перш ніж бути впровадженою в Україні, довела свою ефективність в багатьох країнах світу.

Зменшення Шкоди - це стратегія профілактики негативних медичних, соціальних, економічних та правових наслідків серед споживачів ін'єкційних наркотиків, які не можуть чи не готові відмовитися від вживання наркотиків.

Мета діяльності програм зі зменшення шкоди:

профілактика розповсюдження інфекцій, що передаються з кров'ю (ВІЛ, вірусні гепатити і ін.);

зниження ризику передозування та інших нещасних випадків, пов'язаних з вірогідністю смертельного результату;

пом'якшення негативних наслідків від вживання наркотиків (злочинність, низька соціальна адаптація та ін.), як відносно окремих осіб, так і відносно співтовариства наркозалежних в цілому

Ефективність роботи громадського центру з наркозалежними полягає у наданні комплексний послуг, доступності, актуальності та професіоналізму персоналу ГЦ.

Розділ 2. Експериментальне вивчення напрямків роботи соціального педагога із споживачами ін’єкційних наркотиків в громадському центрі

.1 Напрямки роботи громадського центру із споживачами ін’єкційних наркотиків

Мета створення ГЦ - надання комплексних послуг з профілактики ВІЛ серед представників уразливих груп (СІН, ОСБ) та їх близького оточення.

Основні функції ГЦ:

надання індивідуальних психологічних, соціально - медичних, соціально - педагогічних, юридичних, інформаційних полуг;

розповсюдження серед клієнтів інформаційно-просвітницьких матеріалів з питань профілактики соціально небезпечних явищ у молодіжному середовищі, пропаганда здорового способу життя;

інформування клієнтів про безпечну статеву поведінку,безпечне вживання наркотиків, про можливість проходження анонімного тестування на ВІЛ/СНІД;

організація навчання СІН за методикою «рівний-рівному»;

організація самокерованих груп взаємодопомоги;

переадресація клієнтів до інших установ, закладів та фахівців;

здійснення дотестового консультування;

розробка та реалізація заходів, спрямованих на мотивацію клієнтів щодо відмови від ін’єкційного вживання наркотиків;

проведення обміну та утилізації використаних шприців, забезпечення клієнтів засобами контрацепції та захисту при здійсненні внутрішньовенних ін’єкцій;

організація навчальної підготовки та перепідготовки соціальних працівників і волонтерів для роботи з клієнтами.

здійснення моніторингу своєї діяльності та епідеміологічної ситуації на відповідній території в аспекті ВІЛ - інфекції серед СІН;

проведення серед споживачів психоактивних речовин, у тому числі СІН, мотиваційного консультування щодо зміни моделі поведінки з подальшим направленням до лікувальних та реабілітаційних закладів;

здійснення профілактичної роботи в дитячому та молодіжному середовищі з питань наркоманії;

залучення до роботи громадських організацій.

Робота ГЦ проходить в тісній співпраці з міським управлінням у справах сім’ї молоді та спорту, міським центром соціальної допомоги молоді, обласним центром профілактики зі СНІД, Хмельницькою поліклінікою №4, обласним наркодиспансером, юридичною клінікою, міським тубдиспансером, обласним управлінням освіти. Це соціально - психологічні послуги, проведення консультацій, різні освітні заходи з метою покращення якості життя відвідувачів ГЦ. Клієнтам ГЦ надається інформація щодо всіх наявних програм Зменшення Шкоди, що діють в Хмельницький області (обмін шприців, медичних послуг, консультування фахівцями, реабілітації, замісної терапії, тощо).

Згідно ст. 3 Закону України «Про соціальні послуги», надання соціальних послуг повинно ґрунтуватись на принципах:

адресність та індивідуального підходу;

доступність та відкритість;

добровільність вибору отримання чи відмови від надання соціальних послуг;

гуманність;

комплексність;

максимальної ефективності виконання бюджетних та позабюджетних коштів суб’єктами, що надають соціальні послуги;

законність;

соціальна справедливість;

забезпечення конфіденційності суб’єктами, які надають послуги;

дотримання ними стандартів якості;

відповідність за дотримання етичних і правових норм.

Ці задекларовані принципи є рамковими і потребують конкретизації відповідно до специфіки отримувачів цих послуг.

З метою надання комплексних послуг та залучення більшої кількості клієнтів до ГЦ використовується два приміщення. Перше приміщення складається з двох кімнат. Приміщення знаходиться у мікрорайоні «Виставка», у якому проживає до 40% СІН міста та транспортні розв’язки дають можливість легко доїхати з будь-якого мікрорайону міста.

Друге приміщення знаходиться в районі вул. Перемоги. Це приміщення дуже відомо представникам СІН з 2000р.

До роботи в проекті залучені фахівці: психолог, соціальні педагоги, соціальні працівники, лікар - нарколог - психіатр, лікар - дерматовенеролог, лікар - інфекціоніст, юрист, лікар - фтизіатр, лікар - гінеколог - кваліфікація фахівців підтримується на високому рівні постійним навчанням на курсах перепідготовки й підвищення кваліфікації та за допомогою модульних курсів, тренінгів, обмін практиками. Всі фахівці установи атестовані у встановленому порядку.

Усі фахівці які надають соціальні послуги СІН, мають високі моральні та морально-естетичні якості, почуття відповідальності й керуватися в роботі принципами гуманності, справедливості, об’єктивності й доброзичливості.

Громадський центр працює с понеділка по п’ятницю з 10:00 до 18:00.

Розглянемо послуги напрямку:

. Видача та обмін засобів особистого захисту та індивідуальної гігієни.

Одним з основних компонентів роботи зменшення шкоди від вживання наркотиків та профілактики ВІЛ/СНІД, ІПСШ, гепатитів В та С. Клієнтам проекту видаються шприці, презервативи, дезінфектанти, лубриканти. Серед клієнтів розповсюджуються інформаційні матеріали з проблем ВІЛ/СНІДу, ІПСШ, вірусних гепатитів, безпечної поведінки.

Видача та обмін засобів особистісного захисту та індивідуальної гігієни надаються:

В стаціонарних умовах - на базі ГЦ - обмін шприців відбувається в спеціально відведеному та обладнаному приміщенні, що дає одразу декілька переваг; можливість надання консультативної та медичної допомоги клієнтам, проведення обстеження (тестування на ВІЛ, наприклад), робота пункту не залежить від погодних умов, всі необхідні матеріали знаходяться "під рукою".

Аутрич - маршрут - (або вулична робота) на базі визначених місць на вулицях, за місцем проживання, в місцях тимчасового перебування представників цільової групи. Вулична соціальна робота являє собою донесення профілактичної інформації, знань та навиків до представників цільової групи (СІН) у звичні для них місця (місця їх зустрічей

Місцями проведення вуличної роботи програмою Зменшення Шкоди можуть бути:

-   вулиці міста;

-        квартири СІН;

-        місця розповсюдження наркотиків;

-        медичні установи (наркологічні диспансери, інфекційні лікарні, СНІД-Центри, тощо);

-        Пенітенціарні заклади (тюрми, колонії).

Основною метою проведення вуличної роботи, є зміна норм поведінки в групі споживачів наркотиків. Зміна соціальних норм неможлива без зміни поведінки окремих членів цієї групи. Саме тому, найефективнішою формою вуличної роботи визнано роботу за принципом "рівний-рівному"("залучення наставників одного віку і однакового походження для передачі освітніх послань цільовій групі" - UNDCCP 2000, що дозволяє використовувати індивідуальний досвід та формувати індивідуальний підхід до кожного клієнта програми.

Основними принципами, на яких базується вулична робота програм зменшення шкоди є:

1. Конфіденційність - вуличний працівник отримує багато конфіденційної інформації від своїх клієнтів. Обов'язком вуличного працівника є збереження і нерозповсюдження цієї інформації.

2.       Анонімність - програма Зменшення Шкоди є "низькопороговою" службою, тобто клієнт надає нам мінімум інформації про себе для участі в програмі - максимум це ім'я (прізвисько), вік та стать.

3.       Розуміння проблеми, незасуджуюче ставлення до клієнта.

4.       Щирість та доброзичливість у відносинах.

5.       Навчання проводиться за принципом "рівний рівному".

6.       Відповідна підготовка та обізнаність у цілій низці медичних, соціальних та правових питань.

7.       Надання актуальної та правдивої інформації - вуличний працівник має пам'ятати про те, що від наданої інформації може залежати життя клієнта програми. Часто програма є єдиним джерелом необхідної СІН інформації.

8.       Розуміння посадових обов'язків та дотримання правил безпеки - всі вуличні працівники повинні пройти попередню підготовку та інструктаж з правил безпеки.

-   Вторинний обмін - ще один вид обміну шприців, який відрізняється від усіх попередніх тим, що здійснюється не співробітниками проекту, а волонтерами (самими СІН) або прихильниками ідеї програми (мережею аптек чи поліклінік). Волонтер отримує певну кількість стерильних шприців, обмінює їх у місці збуту наркотичних речовин або в місці проживання СІН (квартири), накопичує використані шприці та здає їх у проект для безпечної утилізації.

Перевага очевидна - така форма роботи надає доступ до прихованої цільової групи.

Недоліком є, по-перше, правові та медичні питання, що при цьому виникають, - волонтер зберігає вдома потенційно заражені шприці, та, по-друге, необхідність мотивувати потенційних волонтерів для проведення подібної роботи.

Обмін голок і шприців має здійснюватися лише за умови використання відповідного обладнання, відпрацьованої системи утилізації використаних шприців, виконання всіх норм та правил безпеки спеціально підготованими співробітниками проекту.

Видача та обмін проводяться щодня.

. Надання консультативної та медичної допомоги.

Для надання клієнтам комплексної медичної,соціально -психологічної та правової допомоги на базі ГЦ, СНІД центру, Хмельницької поліклініки №4, обласного наркодиспансеру та обласної лікарні працюють фахівці - консультанти:

-   інфекціоніст;

-        нарколог;

         дерматовенеролог;

         фтизіатр;

         гінеколог;

         юрист;

         психолог

         лікар - лаборант.

До кола їх послуг входять консультації з направлення на діагностику та лікування ВІЛ/ІПСШ в медичні установи, направлення на діагностику та лікування туберкульозу, консультації з питань ВІЛ та ІПСШ, гепатитів В і С, проведення після тестового тестування, пере адресація в програми реабілітації, пере адресація в програми ЗПТ, консультування з питань вживання наркотичних речовин та наркотичної залежності, тощо.

Особлива увага приділяється психосоціальному консультуванню та мотивації клієнтів до безпечної поведінки, консультування для сімейних СІН та їх близьких.

.   Тренінги по безпечній поведінці для лідерів з числа СІН,

В ході реалізації проекту протягом 1 року заплановано 4 тренінги для лідерів з числа СІН.

Теми тренінгів:

-   правила безпечного ін’єкційного вживання;

-        профілактика повторного інфікування ВІЛ;

         профілактика передозування та формування навичок надання першої допомоги;

         ризики для здоров’я внаслідок вживання стимуляторів.

З даної активності будуть підготовлені 10 лідерів з числа СІН, які несуть інформацію в своє середовище про безпечну ін’єкційну та сексуальну поведінку. Тренінги проводяться за участю психолога, соціальних педагогів та лікарів - фахівців.

Тренінги з безпечної поведінки для лідерів з числа проводяться один раз в місяць.

. Робота в групі самодопомоги для СІН.

На базі ГЦ проводяться групи самодопомоги для СІН за методом «рівний - рівному»(8-10 чол). Робота з цією групою дає змогу клієнтам проекту отримати кваліфіковану соціально - психологічну підтримку, подолати особисті кризи та налагодити соціальні контакти. Проводиться соціальним педагогом та соціальним працівником.

Групи самодопомоги для СІН проводяться 2-й та 4- й середу місяця з 14: 00 до 16:00

.   Робота в групі самодопомоги для жінок - СІН.

Заняття в групі відбуваються тільки жінок - СІН. Робота в цій групі надає змогу подолати спів залежність від чоловіків СІН та отримати психологічну підтримку по подоланню гендерної нерівності. Додатково, з метою мотивації клієнтів - жінок до активної участі в групах самодопомоги та волонтерської роботи в своєму середовищі їм видаються вологі серветки для інтимної гігієни, щоденні прокладки, тести на вагітність, тощо.

Групи самодопомоги для СІН проводяться 1-шу та 3- тю середу місяця з 14: 00 до 16:00

.   Робота групи самодопомоги для ОСБ

На базі ГЦ проводиться заняття в групі самодопомоги ОСБ за методом «рівний - рівному» (8 - 10 чол.). На цих заняттях обговорюються питання повсякденного життя ОСБ, питання профілактики насильства, зменшення ризику сексуальної поведінки, вживання наркотиків та алкоголю, важливість своєчасного обстеження, консультування, негативних наслідків в разі уникнення лікування або самолікування ІПСШ.

Групи самодопомоги для ОСБ проводяться 1-ший та 3- тій вівторок місяця з 14: 00 до 16:00

.   Групи творчої активності.

Для клієнтів ГЦ проводяться заняття творчої активності (арт - терапія). АРТ - терапія дає можливість клієнтам проекту розкрити свої творчі здібності, психологічно розвантажитись. Учасниками цієї групи протягом проектного року потрібно підготовити дві профілактичні вистави,сценарії до свят, днів народжень тощо. Вистави будуть показані в нічних клубах міста. Також клієнти займаються прикладним мистецтвом (виготовлення сувенірів, фото колажів, листівок тощо). Проводиться група режисером за фахом, соціальним педагогом, соціальним працівником та волонтером.

Групи творчої активності проводяться щотижня, середа, з 15:00 до 18:00.

.   Організація дозвілля.

З метою організації дозвілля клієнтів та їх мотивації до реабілітації організовано дводенний виїзд в літній табір реабілітаційного центру «Нове життя», який розташований в Ново -Ушицького району Хмельницької області (метод мотивації для діючих СІН погоджено з психотерапевтами реабілітаційного центру «Нове життя»).

Також клієнти мають можливість відвідувати вистави, концерти та інші місця дозвілля за сприянням партнерських та спонсорських організацій. Здійснюються святкування днів народжень та участь в профілактичних акціях. Створена бібліотека, для підвищення інтелектуального та культурного рівня клієнтів. Для фізичного розвитку та зняття психоемоційної напруги є універсальний міні тренажер.

Організація дозвілля проводиться один раз на тиждень.

.   Побутові послуги

Для малозабезпечених клієнтів надаються гігієнічно - побутові послуги, а саме: прання, прасування, можливість прийняття душу. З перукарнею що знаходиться поруч є домовленість на пільгових умовах отримання перукарських послуг.

Також в день проведення груп самодопомоги для жінок СІН та ОСБ, волонтер з їх числа, за фахом перукар, надає перукарські послуги учасника групи безпосередньо в приміщенні, де збирається група.

Крім, того для всіх відвідувачів ГЦ передбачено чай, каву, печиво, а для малозабезпечених клієнтів - швидкі гарячі обіди. Побутові послуги надаються щодня.

.   Навчання комп’ютерної грамотності.

Для клієнтів проекту є можливість навчанню ПК. По закінченню трьох місячного навчання, проводиться іспит, за результатами якого видається сертифікат про закінчення курсу навчання.

На базі ГЦ є Інтернет клуб, де клієнти можуть безкоштовно скористатися послугами інтерну.

Навчання комп’ютерної грамотності щотижня понеділок, вівторок, четвер з 13:00 - 15:00

11. Профілактика інфікування ВІЛ серед споживачів ін’єкційних наркотиків - стимуляторів через зміну індивідуальної поведінки на рівні групи.

Завдання: формування моделі поведінки серед клієнтів проекту, яка дозволить їм зберегти здоров’я та водночас виступити агентами зміни поведінки соціальних норм в середовищі наркотиків.

Цільова група: активні споживачі ін’єкційних наркотиків - стимуляторів, які вживають стимулятори, не рідше одного разу на 30 днів.

Цей вид діяльності включає: охоплення та навчання споживачів стимуляторів з питань профілактики ВІЛ-СНІД за допомогою моделі із зміни індивідуальної поведінки на рівні групи. Забезпечення учасників проекту шприцами, спиртовими серветками, презервативами, лубрикантами та профілактичними інформаційними матеріалами та іншими послугами, які передбачені які передбачені в напрямку «Профілактична робота серед споживачів наркотиків» переадресація клієнтів до організацій-партнерів проекту, а саме в обласний наркодиспансер, Хмельницьку міську поліклініку №4, обласний центр профілактики і боротьби зі СНІД, міський тубдиспансер.

Робота з клієнтами буде проводитись на трьох рівнях: індивідуальному, груповому, спрямованому безпосередньо на учасників групи, груповому, спрямованому на оточення учасників груп. Даний вид діяльності не є терапевтичною або групою самодопомоги, але групи мають терапевтичний ефект.

Характеристика цільової групи:

Учасниками групи будуть активні споживачі стимуляторів однієї статі (3 групи чоловіків, 1 група жінок), які вживають стимулятори не рідше 1 разу протягом 30 днів і які не з мотивовані до припинення вживання стимуляторів. Групи створюються кожні три місяця і складаються з 10 чол., тобто навчання на тренінгах пройдуть 40 чол. за 12 міс. реалізації проекта. (10 чол. Х 4 цикла = 40 чол.). Учасниками групи не можуть бути сімейні пари, або люди, яких пов’язують сексуальні стосунки, оскільки це може стати завадою при обговоренні деяких тем.

Кожна нова група, яка буде навчатися протягом 3 місяців буде складатись з нових учасників.

Структура проведення заняття (90 хвилин).

Частина 1 - Вступ (20 хв). Перша частина заняття використовується для неформального спілкування соціальних працівників з учасниками групи. Під час цього спілкування надається кава-пауза, а соціальні працівники збирають інформацію про стан та зміни в наркосцені на даний час. Таким чином забезпечується ненав’язливий регулярний моніторинг ситуації.

Перерва - 5 хв.

Частина 2. Структурований освітній компонент, присвячений заздалегідь визначеній темі (45 хвилин).

. Соціальні педагоги допомагають учасникам групи вивчити певну тему;

. Соціальні педагоги вчать учасників групи методам розповсюдження інформації в своєму оточенні.

Робочий цикл складається з 12 щотижневих занять, під час яких активні споживачі стимуляторів вчаться методам профілактики ВІЛ, навичкам проведення аутрич-роботи в своєму середовищі, яка використовується для самоорганізації самих клієнтів та служить методом збору інформації соціальними працівниками.

Кожне заняття проводиться протягом 90 хвилин. До початку роботи з групою, соціальними педагогом проводиться анкетування клієнтів з метою виявлення індивідуальних ризиків в учасників групи та швидке реагування на зміни в середовищі наркосцени.

Крім того, учасники групи, поза заняттями, будуть проводити бесіди в своєму середовищі, а саме: про безпечний секс, використання презервативів, користування індивідуальними засобами особистої гігієни. Вони також будуть допомагати соціальним працівникам в проведенні анкетування та опитування в своєму середовищі для виявлення лідерів, які мають вплив на інших. Це дасть змогу залучити їх в профілактичну роботу та навчити навичкам передачі інформації за принципом «рівний-рівному». Максимальна кількість учасників групи складає 10 чоловік. Якщо в процесі роботи групи деякі клієнти вибувають, на їх місце будуть залучені нові клієнти. Кожне заняття проводиться двома соціальними педагогами, які не змінюються протягом всього циклу занять.

. Ресоціалізація та працевлаштування клієнтів ГЦ. Під час профілактичної роботи з представницями ОСБ, деякі з них висловлюють побажання змінити свою «професію» на іншу, соціально сприятливу.. З цією метою буде укладено угоду з Хмельницьким міським центром зайнятості населення про співпрацю і можливість набуття іншої професії та подальше працевлаштування або відкриття власної справи. Також на базі ГЦ проводититься консультування соціальних педагогів з приводу ресоціалізації та працевлаштування шляхом пошуку роботи через інтернет. В процесі реалізації проекту послугою було охоплино 17 осіб.

. Телефон довіри - для клієнтів проекту, при ГЦ працює гаряча лінія телефону «Довіра» (з 10 до 18 год щоденно, (8-0382) 633234, (8-0382) 632206, в суботу та неділю (050) 436 60 45.

«Телефон довіри» призначений для профілактичної допомоги по телефону в кризових ситуаціях або для отримання інформації. Основною вимогою роботи «телефону довіри» - збереження таємниці бесіди з клієнтом, за виключенням тих випадків, коли виявляється наявність у абонента психічних розладів, що обумовлює безпосередню безпеку для абонента або оточуючих (в таких випадках ставиться до відома служба швидкої психіатричної допомоги, міліція).

Надання соціальних послуг умовно можна поділити на кілька етапів:

.   Підготовчий етап складається:

-   Інтерв’ю з клієнтом (як що він сам відвідав ГЦ);

-        Первинне обстеження клієнта;

         Бесіди з клієнтом, роз’яснення мети і завдань діяльності ГЦ;

         Інформування СІН щодо соціальних послуг, які він може отримувати;

         Мотивування клієнта на отримання соціальних послуг;

         Комплексне обстеження клієнта: збір детальної інформації про основні проблеми та потреб клієнта методом анкетування, співбесіди, спостереження тощо;

         Планування спільно з клієнтом отримання певних соціальних послуг.

2. Етап реалізації, надання конкретних, адресних послуг:

-   Надання клієнту соціальні послуги;

-        Планування спільно з клієнтом отримання певних соціальних послуг;

         Моніторинг процесу та оцінки якості надання послуг.

3. Заключний етап:

-   Завершення і оцінка проведеної роботи щодо надання соціальних послуг клієнтові;

-        Надання звіту і обговорення проведення роботи;

         Надання клієнтові інформацію про соціальну підтримку, якою клієнт або сім’я можуть скористатися в майбутньому.

         Надання клієнтові інформації або направлення до центрів ре соціалізації наркозалежних.

Основним критеріям початку надання послуг клієнтові є:

-   самостійне усне звернення клієнта за соціальною послугою, бажання отримати її;

-        добровільна згода клієнта щодо реєстрації з надання соціальних послуг (постановка на облік, як отримувача послуг);

         добровільна згода клієнта дотримуватися умов отримання конкретних соціальних послуг тощо.

Адміністратор - здійснює розробку матеріалів проекту, веде базу даних клієнтів проекту («Сайрекс»), готує регулярні звіт по роботі з клієнтам, бере участь у плануванні діяльності за проектом.

Направляє клієнтів до потрібного спеціаліста, оформляє облікову карточку клієнта, який відвідав ГЦ вперше та видає карточки клієнтів ГЦ, призначає час та місце консультації, веде групи навчання комп’ютерної грамотності.

До роботи залучаються волонтери - фізичні особи, віком не молодші 18 років, які пройшли підготовку або курси короткотермінові та екзаменовані.

Можливі функції волонтера:

проводити реєстрацію відвідувачів;

чергувати біля довідкового телефону, надавати інформацію про послуги, графіки роботи тощо;

проводити обмін шприців та голок;

розповсюджувати інформаційні матеріали;

розповсюджувати дезінфікуючі засоби, презервативи тощо.

розповсюджувати матеріальну, гуманітарну допомогу тощо;

за умов спеціального навчання за методикою «рівний - рівному» виконувати деякі функції соціального працівника:

консультувати відвідувачів щодо певних проблем;

інформувати клієнтів про безпечну статеву поведінку, про можливість проходження анонімного тестування на ВІЛ/ІПСШ;

брати участь у профілактичних заходах;

розробляти інформаційні профілактичні матеріали.

Можливості волонтерів:

волонтери швидше, ефективніше та безкоштовно розповсюджують інформацію про ГЦ, їхню рекламу серед цільової групи;

волонтери можуть бути безкоштовними помічниками, які володіють «мовою» цільової групи, знати її особливості, не мають «вузького», «однобічного» професійного підходу тощо;

ін’єкційні споживачі наркотиків будуть довіряти ГЦ, якщо в ній соціальні послуги надають такі ж люди, як вони самі;

за допомогою волонтерів ГЦ, мають можливість виконувати більший обсяг робіт, надавати більшу кількість послуг;

залучення волонтерів для надання певних послуг або для виконання певних видів діяльності надає можливість вивільнити час фахівців тощо.

Звітність є одним із найважливіших компонентом діяльності ГЦ. ГЦ надає соціальні послуги СІН, постійна звітність перед організацією, яка фінансує діяльність. Форми та періодична звітність визначаються внутрішніми правила та процедурами ГЦ.

Для обліку клієнтів - отримувачів соціальних послуг слід вести спеціальну облікову документацію.

Для ГЦ обов’язковими документами є:

анкета первинної реєстрації клієнтів (Додаток Б);

карта отримувача послуг;

журнал відвідувань отримувачів послуг (Додаток В);

журнал інструктажу з техніки безпеки праці;

журнал реєстрації травм персоналу;

журнал реєстрації консультацій (Додаток Г);

журнал скарг та подяк;

документація обліку клієнтів та надання послуг;

графік роботи персоналу та табель обліку їх роботи.

Для аутрич - маршрутів такою документацією є:

картка отримувача послуг;

відомості обліку послуг;

копія розпорядження органів влади щодо легальності надання послуг;

копія накладної на засоби медичного призначення.

До роботи залучаються волонтери - фізичні особи, віком не молодші 18 років, які пройшли підготовку або курси короткотермінові та екзаменовані.

Можливі функції волонтера:

проводити реєстрацію відвідувачів;

чергувати біля довідкового телефону, надавати інформацію про послуги, графіки роботи тощо;

- проводити обмін шприців та голок;

- розповсюджувати інформаційні матеріали;

розповсюджувати дезінфікуючі засоби, презервативи тощо.

розповсюджувати матеріальну, гуманітарну допомогу тощо;

за умов спеціального навчання за методикою «рівний - рівному» виконувати деякі функції соціального працівника:

консультувати відвідувачів щодо певних проблем;

інформувати клієнтів про безпечну статеву поведінку, про можливість проходження анонімного тестування на ВІЛ/ІПСШ;

брати участь у профілактичних заходах;

розробляти інформаційні профілактичні матеріали.

Ефективність роботи ГЦ провіряється внутрішнім контролем та зовнішнім.

Внутрішній контроль здійснює:

керівник ГЦ;

спеціальний фахівець із моніторингу та оцінки.

Зовнішня система контролю торкається, насамперед, оцінки діяльності центру, якості послуг на відповідність їх стандартам якості соціальних послуг СІН.

Внутрішня і зовнішня оцінка діяльності щодо надання соціальних послуг СІН здійснюється за наступною схемою:

оцінка послуг (якість, об’єм, задоволеність клієнтів);

оцінка персоналу (відповідність посади кваліфікації фахівця, наявність необхідних знань та навичок, додаткова спеціалізація, наявність сертифікатів додаткового навчання, підвищення кваліфікації, результат атестації, мотивація до професійного вигорання);

оцінка керівника (наявність необхідних знань та навичок, спеціальне навчання управлінської діяльності, навички стратегічного планування, знання в області менеджменту, прогнозування тощо);

оцінка закладу (наявність ліцензії, необхідної для надання послуг документації, приміщення, обладнання, відповідність діяльності місії, статутним завданням організації тощо).

Для оцінки якості використовують наступні критерії:

. повнота надання послуг;

. оптимальність

. результативність: матеріальна, нематеріальна;

. івень задоволе6ння клієнта;

. зручність;

. адекватність послуг потребам клієнта;

. безпечність;

. анонімність та конфіденційність;

. комплексність послуг;

. доступність;

. своєчасне надання послуг

Під час здійснення внутрішнього та зовнішнього контролю використовую наступні методи:

аналіз документації;

супервізія;

спостереження;

співбесіди з керівництвом;

співбесіди з фахівцями;

співбесіди з клієнтами;

спеціальні опитувальники керівництва;

спеціальні опитувальники фахівців;

спеціальні опитувальники клієнтів тощо.

2.2 Результати роботи громадського центру зі споживачами ін’єкційних наркотиків

Робота громадського центру передбачає акцент на інформаційно-просвітницькій діяльності, а також використовує стратегії мотиваційного посилення:

)   психологічне консультування (індивідуальне та групове) з використанням когнітивно-біхевіорального підходу, терапії мотиваційного посилення, методики групової взаємодії, конфронтаційного методу;

2)      освітній метод з акцентом на принцип “ Рівний-рівному “ ;

)        система сімейна психотерапія (елементи);

)        антистресові методики (релаксаційна техніка);

Усі ці методи добре зарекомендували себе в психотерапевтичній роботі з особами, залежних від наркотичних речовин.

Дослідження проводилось на базі Громадського центру з клієнтами проекту та соціальними педагогами. Основними принципами роботи з клієнтами СІН є конфіденційність, добровільність та простота процедур опитування.

Завданнями експериментальної частини:

. Перевірити ефективність організації роботи соціального педагога з надання комплексних послуг.

. Розробити методичні рекомендації і пропозиції щодо організації роботи соціального педагога з надання комплексних послуг споживачам ін’єкційних наркотиків

База дослідження: громадський центр зменшення шкоди. На різних етапах дослідження прийняло участь 40 клієнтів громадського центру, 10 осіб, що не є клієнтами громадського центру та 10 соціальних педагогів.

Першим етапом нашого дослідження є статистична перевірка поінформованості з питань профілактики ВІЛ/СНІД та основні шляхи передачі, інфекції які передаються статевим шляхом, гепатити, туберкульоз, та безпечної поведінки. Нами була розроблена анкета з 10 питань (Додаток Д), яка визначить рівень обізнаності з цих питань.

Підчас проведення анкетування було опитано 10 респондентів клієнтів СІН ГЦ та 10 респондентів СІН, що не є клієнтами ГЦ.

Результаті анкетування клієнтів та осіб, що не є клієнтами ГЦ приведені у таблиці 2.2.1.

Таблиці 2.2.1.

Результати анкетування клієнтів та не клієнтів ГЦ

№п	клієнтів (%)	не клієнтів (%)
1	83	44
2	84	23
3	78	36
4	80	43
5	90	76
6	76	33
7	92	42
8	87	49
9	95	55
10	85	35

Отже, з таблиці видно що обізнаність осіб не клієнтів значно нижча, ніж у клієнтів ГЦ. На питання профілактики гепатитів, туберкульозу, ІПСШ не клієнтам не мали чіткого розуміння шляхів передачі та симптоми прояву хвороб.

Для оцінки психологічного стану нарко - та алкоголезалежними використовували показники агресивності. Для діагностики був використаний опитувальник Басса-Дарки [3; с.78]. Це одна з найбільших пошириних у зарубіжній психології методик дослідження агресивності. Згідно з уявленням, агресія є одним із розповсюджених способів рішення проблем, які виникають у складних і тяжких (фрустраційних) ситуаціях, що викликають психічну напруженість.

А.Бассом та А.Даркою в 1957 році був розроблений опитувальник, який складається з 8 субшкал, котрі вважаються важливими показниками агресії. Цей опитувальник широко використовується не тільки в зарубіжній, але й у вітчизняній практиці.

Опитувальник Басса-Дарки (Додаток Ж) виявляє наступні форми агресивних і ворожих реакцій:

. Фізична агресія (напад) - використання фізичної сили проти іншої особи.

. Непряма агресія - під цим терміном розуміють як агресію, що непрямими шляхами направлена на іншу особу - злі плітки, жарти, так і агресію, ні на кого не направлена - вибух злості, яка проявляється в крикові. Ці вибухи характеризуються не направленістю, а хаотичністю.

3. Схильність до роздратування - готовність при найменших збудженнях до прояву грубості, різкості, запальності.

. Негативізм - опозиційна форма поведінки, яка направлена проти авторитету чи керівника, ця поведінка може зростати від пасивного опору до активної боротьби з встановленими звичаями і законами.

. Образа - заздрість і ненависть до оточуючих, обумовлені почуттям гніву на весь світ за дійсні чи уявні страждання.

. Підозрілість - недовіра і обережність по відношенню до людей, яка базується на впевненості, що оточуючі хочуть здійснити шкоду.

. Вербальна агресія - вираження негативних відчуттів як через форму (суперечка, крик) так і через зміст словесних відповідей (погроза, прокляття).

. Почуття провини виражає можливу впевненість досліджуваного в тому, що він є поганою людиною, чинить злісно, наявність у нього докорів сумління.

Дослідження проводилось анонімно. Кожному з опитаних присвоювався порядковий номер від 1-го до 30-го. Таким чином забезпечувалась анонімність. Кожен з опитаних заповнював бланк добровільно та самостійно. Дане дослідження було проведено серед нарко залежних.

У дослідженні взяли участь 30 осіб, віком від 17 - 25 років (10 осіб), від 26 - 31 років (10 осіб), від 32 - 46 років (10 осіб).

Наркотизація найтіснішим чином вплітаються в структуру девіантного способу життя людини. Встановлено, що серед засуджених за агресивні злочини, 90% були скоєні в нетверезому стані. На протязі всього періоду спостерігається чітко виражена динаміка агресивності (таблиця 2.2.2.).

Таблиця 2.2.2.

Прояви різних форм агресивності в залежності від віку (до проведення інформаційно-виховної роботи)

Вікові групи	Форми агресивності
	Фізична	непряма	вербальна	негативізм
17-25 років	49%	32%	34%	45%
26 - 31 років	54%	48%	51%	64%
32 - 46 років	61%	51%	72%	65%

Аналіз приведених даних свідчить про те, що у 17-25- річних людей переважають фізичні форми агресивності. Особливо швидкими темпами з віком росте негативізм. Підчас дорослішання у молодих людей все сильніше виявляється вербальна агресія. У приведеній (таб 2.2.3) наведені різні форми прояву агресивності в залежності від віку, після проведення інформаційно - виховної роботи.

Таблиця 2.2.3

Прояви різних форм агресивності в залежності від віку (після проведення інформаційно-виховної роботи)

Вікові групи	Форми агресивності
	Фізична	непряма	вербальна	негативізм
17-25 років	39%	12%	24%	40%
26 - 31 років	51%	40%	30%	55%
32 - 46 років	48%	40%	62%	45%

Аналіз приведених даних після проведення інформаційно-виховної програми свідчить про те, що;

у 17-25- річних людей зменшилась непряма форма агресивності (з 32 % до 12 %);

серед осіб 26 - 31 років зменшилась вербальна агресивності (з 51 % до 30 %);

у осіб 32 - 46 років - відмічається тенденція до зниження всіх форм агресивності.

Але ці показники в порівнянні з тими, що були встановлені до проведення інформаційно-виховної програми достовірні.

Наркозалежні особи молодого віку залежні від мікросередовища і конкретної ситуації. Одним з визначальних елементів мікросередовища у відносинах тих, що формують особу, є сім'я - близьке оточення. При цьому вирішальним є не її склад - повна, неповна, така, що розпалася, - а етична атмосфера, взаємостосунки, які складаються між дорослими членами сім'ї, між дорослими і дітьми.

У приведеній (таб. 2.2.4) є значні відмінності в прояві агресивності між чоловіками та жінками (до проведення інформаційно - профілактичної роботи), та після (таб 2.2.5)

Таблиця 2.2.4.

Прояви різних форм агресивної поведінки (до проведення інформаційно-виховної програми)

Вікові групи	стать	Форми агресивності %
		фізична	непряма	вербальна	негативізм
17-25 років	чоловіки	70	40	68
	жінки	30	25	38	36
26 - 31 років	чоловіки	59	49	52	69
	жінки	38	41	69	62
32 - 46 років	чоловіки	61	39	81	82
	жінки	59	59	60	52

Таблиця 2.2.5.

Прояви різних форм агресивної поведінки (після проведення інформаційно-виховної програми)

Вікові групи	стать	Форми агресивності %
		фізична	непряма	вербальна	негативізм
17-25 років	чоловіки	62	33	50	61
	жінки	25	22	30	31
26 - 31 років	чоловіки	45	41	45	58
	жінки	31	36	59	55
32 - 46 років	чоловіки	55	33	70	74
	жінки	52	46	50	41

Аналіз приведених в таблицях даних показує, що найбільшою агресивністю відрізняються 17-25-річні хлопці, у яких переважає фізична агресія. У юнаків з віком відбувається загасання фізичної агресії, а у дівчат спостерігається зростання цієї форми агресивності. При спаді непрямої агресії у юнаків, йде значне збільшення у дівчат. У 26-31 років спостерігається зниження вербальної агресії у чоловіків, при постійному наростанні цієї агресії у жінок. До 26 - 31 років у чоловіків так само відбувається сплеск вербальної агресії. Негативізм значно сильніше виявляється у чоловіків. У жінок негативізм дещо затухає при переході від 26 до 32 років. На підставі аналізу приведених даних виникає необхідність детальнішого вивчення агресивності дівчат. За зовнішньою грубістю чоловіків і скритністю жінок лежить складна картина статево-вікових відмінностей їх розвитку, зокрема розвитку і прояву різних форм агресивності. На мал. 2.2.1 приведені відсоткові значення індексу агресивності.

Малюнок 2.2.1 Відсоткові значення індексу агресивності

Слідуючим етапом дослідження є визначення ступень розвитку професійних навичок та умінь соціальних педагогів. Нами була розроблена анкета (Додаток И) для визначення за семибальною шкалою ступінь розвитку професійних навиків та умінь.

У дослідженні приймало участь 5 соціальних педагогів ГЦ. Двоє соціальних педагогів в цьому проекті працюють більше трьох років, двоє більше двох років і один соціальних працівник біля 1 року.

Результати діагностування розвитку професійних навиків і умінь соціальних педагогів за семибальною шкалою, представлений у таблиці 2.2.6.

Таблиця 2.2.6

Результати анкетування соціальних педагогів, за семибальною шкалою

№ п	1с.п. який працює більше 3-х років	2с.п. який працює більше 3-х років	3с.п. який працюють більше 2-х років	4с.п. який працюють більше 2-х років	5с.п. який працюють більше 1-го року
1	6	5	5	5	4
2	6	7	5	4	4
3	6	5	5	5	4
4	7	6	6	6	3
5	6	5	4	5	5
6	4	5	6	6	5
7	4	5	5	5	4
8	5	4	5	4	4
9	4	4	4	5	6
10	5	6	5	4	3
11	5	5	6	5	4
12	5	7	7	6	5
13	5	6	5	5	4
14	5	6	6	5	4
15	7	7	6	7	7
16	6	7	7	6	7

За результатами діагностування розвитку професійних навиків і умінь соціальних педагогів можна зробити такі висновки що, ті працівники які працюють більше 3-х років мають більш розвинуті практичні професійні навички та уміння: це проведення індивідуальних бесід, мотивування клієнтів до зміни поведінки, проведення тренінгових груп та уміння працювати з тренініговою групою.

У всіх є потреба професійного розвитку та потреба особистісно зростати.

Підчас бесіди з соціальними педагогами з’ясувалось що вони хтіли би отримувати підвищення професійної кваліфікації за допомогою: тренінгів, семінарів, модульних курсів, методичних рекомендацій, обмін досвідом.

Наступним етапом нашого дослідження це ефективність потреб клієнтів (Додаток К). Нами розроблена анкета для клієнтів ГЦ. В опитуванні приймали участь клієнти ті хто має роботу постійну або тимчасову чи дохід та має житло - 10 клієнтів, і 10 клієнтів ті що не мають роботи, втрачені соціальні зв’язки та не мають житла. За цими показниками виділили дві групи А та Б.

Результати опитування дали такі показники: дві групи зазначили послуги які надаються на базі ГЦ: це медичні, психологічні, інформаційні, юридичні користуються усі, але побутові послуги та експрес обіди, чай, кава та печиво, більше зазначила група Б - клієнтів в яких втрачені соціальні зв’язки, вони більш вразливі не мають постійного місця проживання та не мають постійних коштів на своє існування.

Були надані побажання до впровадження таких послуг:

медичні (консультації хірурга, стоматолога);

гігієнічні (придбання зубної пасти, зубних щіток та по можливості одноразові станки для гоління), послуги перукаря;

профорієнтації - навчання швейному ділу.

Таким, чином СІН задоволені послугами, які надаються на базі ГЦ.

Подальший етап дослідження полягає у визначенні:

комплексності послуг та задоволеність клієнтів;

конфіденційність4

повага та безпека з боку працівників проекту;

та професіоналізм персоналу.

Нами було розроблена анкета (Додаток Л). Підчас дослідження було опитано 10 клієнтів ГЦ, без участі соціальних педагогів та працівників центру. Потрібно було оцінити роботу соціальних педагогів за такими показникими:

Відмінно - (A);

Добре - (B);

Задовільно - (C);

Погано - (D).

Отже, за результатами опитування отримали результати за такими параметрами:

комплексність послуг та задоволеність клієнтів- А,

конфіденційність повага та безпека - А ;

задоволеність клієнта - А ;

професійність персоналу - А.

Загалом СІН позитивно ставляться до ГЦ. 99% респондентів задоволені ставленням до низ з боку персоналу ГЦ і подальшому планують в подальшому користуватися послугами центру.

Останнім етапом дослідження є визначення функції соціального педагога які працюють в умовах громадського центру зі споживачами ін’єкційних наркотиків. Запропоновано довільно обрати кількість із перехованих 12 функцій соціального педагога та оцінити їх важливість за 10 - ти бальною шкалою. (Додаток М).

В дослідженні приймало 10 соціальних педагогів.

Опитані визначили такі функції соціального педагога як:

діагностична - 5 експертів (середній бал 10),

прогностична - 5 (10);

перетворювальна - 5 (10);

соціально-медична - 5 (8);

комунікативна - 4 (9,25);

соціально-педагогічна - 4 (9,25);

рекламно-пропагандистська - 4 (8,5);

превентивна - 4 (8,5);

правозахисна - 4 (8,25);

соціально-економічна - 4 (7,75);

організаторська - 4 (7,5);

психотерапевтична - 3 (7).

2.3 Методичні рекомендації, щодо подальшої роботи із споживачами ін’єкційних наркотиків

Вся інформація, приведена в попередніх розділах дає можливість підвести певні виводи і сформулювати загальні рекомендації, які в майбутньому допоможуть громадським центрам зниження шкоди ефективно працювати і виконувати свою місію.

На основі зарубіжного досвіду роботи громадських центрів і узагальнення досвіду роботи подібних центрів в Україні можна зробити цілий ряд загальних висновків та рекомендацій для забезпечення успішної роботи в майбутньому.

Для продовження роботи щодо створення позитивного оточення споживачів ін’єкційних наркотиків необхідно проводити цілеспрямовану, інформаційно - освітню роботу серед широких верств насе6лення з метою формування толерантної громадської думки стосовно наркозалежних та громадських центрів які надають їм допомогу. Для цього доцільно активніше використовувати різноманітні засоби масової інформації, залучати до висвітлення діяльності громадських центрів, створення інформаційних матеріалів для споживачів ін’єкційних наркотиків. Окремо слід розробити стратегію роботи з ЗМІ.

Інформаційно - освітня робота щодо попередження ВІЛ - інфекції повинна зосереджуватися і на представниках соціального оточення молодих людей, які вживають наркотики, а саме на спів залежних - батьках, інших родичах. Для цього необхідно більш активно залучати їх до волонтерства, участі в групах взаємопідтримки.

Загальне українське значення проблем, вирішенню яких сприяють громадські центри, що працюють з наркозалежними, зумовлює необхідність законодавчої, нормативної підтримки діяльності таких проектів з метою координації, узгодженості дій з правоохоронними органами, медичними установами.

З метою більш активного залучення волонтерів з числа молоді, фахівці різних спеціальностей для роботи на пунктах слід розробити систему їхнього мотивування, заохочення підтримки.

Для розширення охоплення латентної частини СІН профілактичними заходами постійну увагу потрібно приділяти «вуличній роботі», створенню «польових пунктів» для консультативної діяльності, використанню роботи за методикою «рівний - рівному», а також нових технологій та методик залучення СІН до профілактики ВІЛ/СНІДУ.

Для підвищення кваліфікацій штатних працівників ГЦ та залучених фахівців доцільно продовжувати систематичний обмін досвідом та навчання методам та технологіям роботи з наркозалежними за допомогою проведення семінарів, тренінгів, «круглих столів», конференцій тощо.

Набутий досвід необхідно поширити на інші регіони та міста України. Для цього потрібно активізувати роботу щодо пошуку шляхів залучення додаткових коштів на фінансування такої діяльності. Активніше для цього слід використовувати існуючі ресурси державних установ та громадських організацій, приватного сектора.

З метою розширення охоплення СІН профілактичними заходами слід постійно розширювати спектр послуг, які надаються ГЦ. Це зумовлюється необхідністю полегшення доступу СІН до якісних, анонімних і доступних за вартістю медичних послуг.

Наявні данні свідчать про існування у середовищі СІН потреби у соціальній, психологічній реабілітації. Це зумовлює актуальність створення державної системи закладів реабілітації наркозалежних.

З метою збільшення рівня охоплення СІН профілактичними заходами потрібно об’єднати зусилля ЦССМ, недержавних організацій, медичних установ, центрів профілактики та боротьби із СНІДом, правоохоронних органів, освітніх закладів, які працюють з представниками цільової групи.

З метою допомоги фахівцям у роботі щодо профілактики ВІЛ - інфікування серед СІН, щодо особливостей діяльності ГЦ актуальним та своєчасним є створення системи постійного наукового супроводу діяльності за проектом. Актуальним залишається питання щодо уніфікації документації діяльності за проектом.

Забезпечення постійного фінансування програм зовнішніми донорами, державними структурами або з внутрішніх джерел є питанням фізичного виживання громадських центрів зниження шкоди.

Нестійке фінансування - це одне з самих слабких місць в діяльності суспільних центрів.

Міжнародний і український досвід успішної роботи центрів підказує, що жодній програмі не вдавалось впродовж одного року, - а переважно саме на такий термін розраховано фінансування програм зниження шкоди зовнішніми донорами, - охопити значна кількість представників цільової групи.

Це досягається зазвичай за 2-3 роки наполегливої роботи. Тому організаторам таких програм профілактики ВІЛ серед уразливих груп потрібно заручитися не лише значним і гнучким, але і постійним фінансуванням. У Україні, де процес розвитку цивільного суспільства в значній мірі залежить від засобів закордонних донорів, інформаційно-роз'яснювальна робота з донорськими організаціями відносно необхідності саме такий форм фінансової підтримки набуває велике значення. Важливим також залишається чинник пошуку фінансування в межах країни - від бюджетних засобів в рамках соціального замовлення до допомоги індивідуальних спонсорів.

Забезпечення підтримки з боку місцевих громад, впливових громадських діячів, органовий місцевої самоврядності і державних органів влади є першою практичною завданням засновників суспільних центрів зниження шкоди. Подолання стурбованості суспільства і чиновників з приводу впровадження таких центрів на їх території, як правило досягається шляхом активної информаційно-роз'яснювальної роботи на всіх рівнях. Адже за інформацією Мережі зниження шкоди в Центральній і Східній Європі (2005), негативна суспільна думка виявилася одним з головних чинників, які заважають ВІЛ-сервисними організаціям надавати допомогу і підтримку секс-працівникам, СІН і іншим маргінализованим категоріям населення в країнах пострадянського простору.

Налагодження довірчих стосунків та співпраці з державними і місцевими органами правопорядку є вирішальною і надійною допомогою безперешкодного функціонування центрів зниження шкоди. Зрозуміло, що правоохоронні органи підтримують далеко не всі ініціативи соціально-медичних послуг для ПІН або ЖКС але без їх фактичного дозволу такі програми приречені на поразку. В цьому випадку поважно також добиватися виконання завдань проведення активною інформаційно-роз'яснювальної роботи серед співробітників органів правопорядку.

Розширення спектру послуг, що надаються, повинне стати ще одним пріоритетним завданням для будь-якого суспільного центру зниження шкоди з метою залучення до програми по можливості ширшого круга представників цільової групи. У більшості успішних випадків це досягалося шляхом встановлення тісних робочих відносин і партнерства з іншими організаціями і відповідними агентствами формуванням дієвої системи переадресації.

Розробка інформаційно - освітнього матеріалу з питань профілактики ВІЛ/СНІДу, ІПСШ та безпечної поведінки (Додаток Н).

При цьому співробітники суспільних центрів повинні пам'ятати, що, постійно розширюючи спектр послуг і упроваджуючи інновації, не можна забувати про основну мету роботи центру і не допускати крену лише убік побуту і розваг. Ця мета також досягалася дорогою організації взаємної підтримки серед представників уразливих груп за принципом «рівно-рівному» яка довела свою економічність порівняно з традиційним залученням платних соціальних працівників на виїзді, які пройшли спеціальну підготовку.

Залучення до роботи програм представників цільової групи теж довело свою ефективність з точки зору обхвату по можливості ширшого круга клієнтів. Налагодження довірливих і міцних дружніх взаємин з представниками цільової групи, безпосереднє залучення їх до реалізації програм як радники, лідери груп взаємодопомоги або навіть платного персоналу допомагає забезпечити постійність програми. Такий підхід до визначення пріоритетів, планування і реалізації стратегій укріплює програмні напрацювання тим, що дає можливість членам цільової групи відчути власну відповідальність за поліпшення свого соціального положення і здоров'я. Для ефективного консультування рівними, в цьому випадку, інструктора-волонтери мають бути лідерами користуватися пошаною серед своїх колег і пройти ретельну професійну підготовку.

По можливості ширший обхват соціально - медичними послугами важкодоступних підгруп (наприклад, ЖІНКИ-СІН, молодь) додасть питомої ваги і забезпечить привабливість в очах громадськості і зовнішніх донорів будь-який програми. Як свідчить досвід згаданих організацій, як зарубіжних, так і українських, ці завдання потребують неабияких зусиль і творчих рішеннях. Створення, напр., окремої програми для наркозалежних матерів і вагітних СІН, як це зробив празький Центр Drop In, може заохотити потенціальних клієнток вийти «з підпілля».

Консультаційна і технічна допомога, постійне підвищення кваліфікації менеджерів і персоналу програм, особливо тих, хто безпосередньо працює з цільовою групою, є непорушним чинником успіху будь-якої ініціативи.

Зважаючи на специфіку СІН як клієнтів при надаванні їм соціальних послуг слід дотримуватись таких принципів.

Активне партнерство фахівця і клієнта - надання соціальних послуг СІН - це взаємодія клієнта та фахівця, який надає послуги. Клієнт так само, як і фахівець, несе відповідальність за процес надання тієї чи іншої послуги, її результат.

Орієнтація на клієнта - надання соціальних послуг, які відповідають актуальним потребам клієнта.

Доступність - надання СІН реальної можливості отримання соціальних послуг: простота процедур звертання, безкоштовність послуг, комплексність послуг, можливість отримати будь-яку необхідну інформацію.

Добровільність у прийнятті допомоги - клієнт самостійно вирішує приймати чи не приймати допомогу з боку фахівців, отримувати чи не отримувати певну соціальну послугу.

Доброзичливість - клієнт отримає максимально доброзичливе ставлення з боку фахівців, які надають соціальні послуги. Таке ставлення повинне базуватися на розумінні та прийнятті СІН, толерантному ставленні до них, повазі, підтримці тощо.

Конфіденційність - фахівець, що надає послуги СІН, несе відповідальність за нерозголошення, конфіденційність інформації, отриманої від клієнта.

Відповідальність соціального педагога - дотримання етичних та правових норм.

Диференційність має на увазі індивідуальний підхід до кожного клієнта.

Актуальність - вибір пріоритетів, вирішення проблем, які є най більш актуальними для клієнта в даній життєвій ситуації.

Орієнтація на результат - забезпечення вирішення актуальних життєвих проблем клієнта, повне його задоволення в отриманні конкретної послуги.

Комплексний підхід - надання комплексу соціальних послуг, які входять до мінімального пакету соціальних послуг для СІН.

Активне партнерство професіоналів у наданні соціальних послуг СІН передбачає, що соціальні послуги для СІН надають фахівці мультидисциплінарної команди, які мають конкретну спеціалізацію.

Можливість корекції передбачає можливість змін у процесі надання соціальних послуг, корекцію робочого плану та складових соціальної послуги.

Підзвітність - є веденням звітної документації, контроль за наданням соціальної послуги.

Зазначені принципи надання соціальних послуг СІН відображають загальну методологію роботи з цією категорією клієнтів

Висновики

Одним із напрямів діяльності профілактики ВІЛ/СНІДу є соціальне обслуговування споживачів ін’єкційних наркотиків та представників їх найближчого оточення. За останні три роки питома вага інфікування зменшилась із 64,6% (2007 рік) до 45, 3% (2010рік) від загальної кількості випадків. Зниження рівня ВІЛ - інфікування у середовищі ін’єкційних споживачів наркотиків стало можливо завдяки методичному охопленню середовища СІН профілактичними програмами, що побудовані на зменшенні шкоди від уживання наркотиків, які до впровадження довели свою ефективність. Громадський центр має на меті надання комплексних соціальних послуг для СІН задля зниження темпів поширення ВІЛ та інших інфекцій що передаються статевим шляхом, гепатитів, туберкульозу, пропагування безпечної поведінки.

Створення громадських центрів для груп, уразливих до ВІЛ, є актуальною в плані профілактики ВІЛ серед уразливих груп і формування безпечного відносно інфікування ВІЛ поведінки представників цих цільових груп.

Соціально-педагогічна робота зі споживачами ін’єкційних наркотиків має системний і поетапний характер, передбачає різні форми і методи роботи.

Формами роботи найбільш ефективними є індивідуальні та групові. До індивідуальних відносять: соціальний патронаж; соціальний супровід; бесіди з профілактичної, освітньої, психолого - пелагічної тематики, консультування. До групових: тренінги, групове обговорення.

Залучення волонтерів із числа СІН надає більш ефективно надавати соціальні послуг. Надання представникам цільової групи активно брати участь у наданні послуг формує в них не тільки активну життєву позицію відносно до власного здоров’я, а і навичкам ефективної передачі інформації іншим представникам цільової групи. Саме тому з одним з основних завдань ГЦ, надання послуг СІН є залучення представників цільової групи до створення, роботи та контролю, моніторинг і оцінки діяльності. Необхідно прагнути до того, щоб волонтери з числа представників цільової групи брали активну участь на кожному з етапів розвитку ГЦ.

Про ефективність роботи програми зменшення шкоди свідчать такі факти:

намітилась стійка тенденція до зміни поведінки на більш безпечну у постійних клієнтів проекту, у багатьох з’явилось свідоме бажання радикально змінити своє життя - позбутися наркотичної залежності;

здійснювана робота веде до зміни громадської думки щодо проблем наркоманії (зміщення акценту від сприйняття наркозалежного як злочинця до сприйняття його як хворого).

Список використаної літератури

1. Аналітично-статистичний довідник «ВІЛ-інфекція/СНІД в Україні», Міністерство охорони здоров'я України, 2002. - 143с.

. Бандурка О.М., Акімов В.В. та ін. Наркотики: особлива небезпека: навч. Посібник. - Харків: Вид-во Нац. Ун-ту внутр. Справ, 2002. - 172с.

. Балакірєва та ін., Аналітичний звіт за результатами дослідження. Оцінка чисельності Групп підвищеного ризику інфікування ВІЛ в Україні (Міжнародний Альянс з ВІЛ/СНІД в Україні, Київ, 2006). - 68с.

. Безпальча Р. Технології роботи з ув’язненими: сборник / Р. Ф. Безпальча. - Київ: Главник, 2007. - 112 с. ; 21 см. - (Бібліотечка соціального працівника).

. Берроуз Д. Организация и менеджмент программ обмена игл и шприцев: руководство для стран Центральной и Восточной Европы и Новых Независимых Государств бывшего Советского Союза / Под ред. Е. Престона, Й. Дерикота; Перев. С англ. А. Саранг. - 2000. - 118с.

6. Валентик Ю. В., Зыков О. В., Цетлин М. Г. Теория и практика медико-социальной работы в наркологии. - M., 1997. - 319с.

. Введення у соціальну роботу. Навчальний посібник. - К.: Фенікс, 2001. - 288с.

. Волик. А. Использование одноразового инструментария - действенный метод профілактики ВИЧ - инфекции// Шаг за шагом: проблемы сообщества потребителей инъекционных наркотиков и пути их решения: Методические рекомендации /Гл. Ред.. Т.Дешко. - К.: Международный Альянс по ВИЧ/СПИД в Украине, 2004. -195с.

. Горенко С. Зміст процесу ресоціалізації неповнолітніх засуджених // Соціальна педагогіка: теорія та практика. - 2007. - №1. с 51-57

. Доповідь про глобальну епідемію ВІЛ/СНІДу, UNAIDS, 2002. - 117с.

. Ефективні форми роботи з попередження епідемії ВІЛ/СНІДу серед дітей та молоді в Україні / Ред.: Т.М. Тележенко.- К.: Держ. Ін-т проблем сім’ї та молоді, 2002. - 149с.

. Закон України «Про соціальні послуги» від 19 червня 2003р. № 966 - ІV

. Зведений звіт про офіційно зареєстрованих ВІЛ-інфікованих громадян України, Український Центр з профілактики та боротьби зі СНІДом, Міністерство охорони здоров’я України, вересень 2002 року та 1987-2002 (9 міс.) - 221с.

. Етичний кодекс спеціалістів з соціальної роботи України// Соціальна політика і соціальна робота. - 2003. - №1. - с. 16- 22

. Іванова О. Стандарти у соціальній роботі: яким їм бути? // Соціальна політика і соціальна робота. - 2004. - №3. - с. 57 - 64.

. Иванов В.Н., Патрушев В.И. Социальные технологии: Курс лекций. - М.: Изд-во МГСУ «Союз», 1999. - 432с.

. Карпов А. М. Образовательно-воспитательные основы профилактики и психотерапии наркоманий. - Казань: Медицина, 2000. - 36с.

. Лукашевич М.П. Соціалізація. Виховні механізми і технології: Навч. Посібник. - К.: ІЗМН, 1998. - с 23.

. Мартыненко А.В. Медико-социальная работа: Теория, технологии, образование. - М.: Наука, 1999. - 238с.

. Матеріали засідання Звітної Президії Всеукраїнського громадського об`єднання“Молодь - К., 2004. с - 9.

. Методичні рекомендації з питань організації та функціонування центрів ресоціалізації наркозалежних / Державний ін-т проблем сімї та молоді. - К., 2004. - 200с.

22. Молодёжь и наркотики (социология наркотизма) <http://www.psychiatry.ua/books/drugs/> / Под ред. В. А. Соболева, И. П. Рущенко. - Харьков: Торсинг, 2000. - 432с.

23. Моніторинг та оцінка ефективності проекту «Профілактика ВІЛ/СНІДу серед молодих людей, які вживають наркотики ін’єкційним шляхом»/О.О. Яременко (кер.авт. кол.), О.М. Балакірєва В.А, В.А. Сановська та ін.. - К.: Державний ін-т проблем сім’ї та молоді; Державний центр соціальних служб для молоді, 2002. - 71с.

. Моніторинг та оцінка / Ольга Морозова, Ольга Варецька, Деніел Джонс, Пепукай Чікуква, Тетяна Салюк ) Київ, «Оранта», 2008 р. ) - 144с.

. Моховиков А.Н. Телефонное консультирование. К.: 1998. - 47с.

. Настольная книга менеджера НПО. Часть ІV: Сборник материалов по организации аутрич - работы и проведению консультирования в программах Снижения вреда, реализуемых неправительственными организациями. На правах рукописи/ Составители В.Волик, Н. Киценко, А.Андрущенко. - Полтава, 2004. - 119с.

27. Ньюмен К. Ліцензування соціальних послуг у європейських країнах // Соціальна політика і соціальна робота. - 2004. - №4. - с. 79 - 89

. Организации, работающие в области ВИЧ/СПИД в Украине: Справ. Вып. 1(2) / Ред.: Н. Волкова.- К.: Междунар. Альянс по ВИЧ/СПИД, 2002. - 491с.

. Організація та діяльність груп взаємодопомоги при консультативних пунктах «Довіра» центрів ССМ (методичні рекомендації для фахівців, які працюють у групах взаємодопомоги)/ За - К., 2005. - 88с.

.«Організація комплексного догляду та підтримки для ВІЛ - позитивних людей на базі громадських центрів» Методичний посібник./ За редакцією Т. Семигіної. ТОВ «Інжиніринг». К.: 2005. -127с.

. Основы социальной работы / Отв. Ред. П. Д. Павленок. - М.: ИНФРА-М., 2002. - 187с.

. Основы социальной работы: Учебник/ Отв. Ред. П.Д. Павленок. - М.: ИНФРА-М, 1998. - 153с.

. Оценка возможностей развития программ - К.: Центр «Социальный - 160с.

. Оцінка можливостей розвитку програм профілактики ВІЛ в середовищі споживачів ін’єкційних наркотиків / О.М.Балакірєва, М.Ю. Варбан, О.О. Яременко та ін.; UNICEF.- К.: Центр «Соц. Моніторинг», 2003. - 229с.

.Піщенко Г., Тищенко О. Соціокультурні та геополітичні чинники поширення наркоманії та ВІЛ/СНІДу в Україні // Право України.- 2005.- № 2.- с 73-77.

. Практика социальной работы / Под ред. К.Ханвея и Т. Филпота. - Амстердам - К., 1996. - с 239 (Серия «Социальная работа»).

37. «Профілактики ВІЛ-інфекціі/СНІДу на 2001-2003 роки», затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 11.07. 2001р.

. Профілактика поширення наркозалежності серед молоді: Навчально-методичний посібник / Під ред. В. В. Бурлаки. - Київ: Герб, 2008. -224с.

. Принципы профілактики ВИЧ-инфекции среди лиц, применяющих наркотики / ВОЗ, Европейское региональное бюро. - Копенгаген, Дания. - 22с.

. Руководство «Консультирование до и после теста на ВИЧ-инфекцию», СПИД-инфосвязь, Москва, 2004. - 28с.

. Розвиток епідемії ВІЛ/СНІДу: за станом на грудень 2001 року - Женева: UNAIDS; Всесвітня організація охорони здоров'я. 2001. - 34с.

. Саранг А. Снижение вреда: исторический обзор / Информационно-ресурсный Центр программы «Российская Инициатива Снижения вреда» организации «Врачи без границ». - Июль 2000. 24с.

. Сердюк О.О. Збірник методичних матеріалів з дисципліни «Соціальна робота з особами з хімічною залежність»// Новини української психіатрії. - Харків, 2002, - 132с.

. Словник довідник для соціальних педагогів та соціальних працівників / За заг. Ред.. А. Й. Капської, І.М. Пінчук, С.В. Толстоухової. - К., 2000. - 260с.

. Соціально-педагогічні та медико-психологічні заходи протидії вживанню наркогенних засобів неповнолітніми і молоддю. Науково-методичний посібник /Упорядник - заг. Ред. О.І.Пилипенко.-К.: А.Л.Д., 1995. - 100с.

. Соціальна діагностика : Курс лекцій / Парфанович І.І. - Тернопіль, ТДПУ, 2009. - 192с.

. Соціальна профілактика : Курс лекцій / Парфанович І.І. - Тернопіль, ТДПУ, 2009. - 159с.

. Соціальна робота: технологічний аспект / За   А.Й. Капської. - К.: ДЦССМ, 2004. - 364с.

. Соціальна робота в Україні / За заг. - К.: Наук. Світ 2003. - 233с.

. Соціальні служби - родині. Розвиток нових підходів в Україні (перевидання) / За. -К., 2003. - 128с.

. Социальные технологии: вопросы теории и практики. - Киев: Наукова думка, 1994. - Т. 1. - 212с.

. Спрангер Б. Е. Анализ состояния обучающих программ «Формирование жизненных навыков» в мире // Вопросы наркологии. - 1994. - № 1. с 82 - 85.

.Спрангер Б. Е. Ключевые принципы построения профилактических программ для подростков// Вопросы наркологии. - 1993. - № 3. - с. 48-53.

. Стандарти соціальних послуг у сфері протидії ВІЛ/СНІДу в Україні: Передумови та перспективи/ Упоряд.: В.А. Сановська, М.О. Микитюк. - К.: Вид. дім «Києво - Могилянська - 128с. - Бібліогр.: с. 91-98.

. Танасийчук О., Микитин А. Что - К.: Международный Альянс по ВИЧ/СПИД в Украине, 2004. - 164с.

. Теорії та методи соціальної роботи: Навчальний посібник / А.М. Бойко, Н.Б. Бондаренко, О.С. Брижувата та ін..: За - К.: Вид. дім «Києво - Могилянська академія», 2004. - 224с.

. Технології роботи організаційних психологів : Навчальний посібник / За наук. ред Л.М. Карамушки - К.: Фірма «ІНКОС», 2005. - 366с.

. Технології соціально-педагогічної роботи / За - К.: УДЦССМ, - 2000. - 372с.

. Технология социальной работы: Учебник под общ. Ред. Проф. Е.И. Холостовой. - М., Инфра-М, 2001 - Серия «Высшее образование». - 326с.

. Тюпля Л.П., Іванова І.Б. Соціальна робота (теорія і практика). Навч. Посібник. - К: ВМУРОВ «Україна», 2004. - 235с.

. Что такое аутрич - работа? // 13 статей о снижении вреда. Бюллетень Региональной информационной службы снижения вреда. - Выпуск 1 (1), 2004. - К.: Международный Альянс по ВИЧ/СПИД в Украине. - 28с.

62. Шабанов П. Д., Штакельберг О. Ю. Наркомании: патопсихология, клиника, реабилитация. - СПб, 2000. - 135с.

Додаток А

Охоплення представників СІН профілактичними послугами за 2009 рік

Область/регіон	Жінки	Чоловіки
АР Крим	1015	3 067
Вінницька область	417	1 946
Волинська область	183	858
Дніпропетровська обл	13 541
Донецька область	5615	18 929
Житомирська область	71	429
Закарпатська область	127	651
Запорізька область	602	1 461
Київська область	62	165
Кіровоградська обл.	420	2 207
Луганська область	999	2 726
Львівська область	151	513
Миколаївська область	3608	7 528
Одеська область	5221	12 075
Полтавська область	744	2 098
Рівненська область	435	1 338
Сумська область	218	1469
Тернопільська область	120	390
Харківська область	1733	4455
Херсонська область	393	5 726
Хмельницька область	596	1889
Черкаська область	1 716	7 110
Чернівецька область	652	1 491
Чернігівська область	171	600
м. Київ	5 563	19 470
м. Севастополь	572	1 940
Разом	36 743	114 072

Додаток Б

 

Анкета участника программы

«Профилактика ВИЧ среди групп риска»

 

Код клиента № ___________ ПОШ ____________

___ новый клиент

___ клиент другой организации

___ изменение данных клиента

___ замена или утеря карточки

1.Основная информация:

Группа риска__________ Год рождения_________ Пол____________

клиент вторичного обмена____ клиент PDI____ распространитель

2. НаркотикиОсновной наркотик ______________________________

Основные способы употребления (подчеркнуть):

Инъекция Перорально (таблетиров.) Интерназально (через нос) Курение/вдыхание

Частота потребления наркотика:

Время от времени. ________ Раз в неделю

Несколько раз в неделю _________ Раз в день ________ Несколько раз в день

Стаж употребления наркотиков (лет) _______ Вторичный наркотик ___________________

3. Социальный статус

 

Трудоустройство	Образование	Проблемы с милицией
Постоянная работа	Незаконченное	Не судимый
Временная работа	Среднее	Условно осужденный
Безработный	Средне специальное	Пребывал в заключении
Коммерческий секс		Состоит ли на учете:
Другое ____________		На учете в милиции
		На учете в наркодиспансер.

Место жительства (есть / нет) ________Количество детей _______

4. Рискованное поведение

Использовал нестерильный чужой шприц или иглу ? Да ______Нет __

Давал использованные шприцы кому-нибудь?  Да ______Нет _______

Метод дезинфекции:	Последняя инъекция была:
_____ Промывание водой	_____ Новым шприцем
_____ Кипячение	_____ Использованным своим шприцем
_____ Хлоргексидин, спирт	_____ Использованным чужим шприцем
_____ Ничем	_____ Купленным с наркотиком
_____ Не принимаю ИН	_____ Не принимаю ИН
_____ Всегда новым шприцем

Использование презерватива во время последнего полового акта:

Да _______ Нет _______ Не живу половой жизнью ________________

Последний половой партнер:

Постоянный _______ Не постоянный _______ Не живу половой жизнью ________

5. Состояние здоровья: Проходил ли тестирование на

 

Заболевание	Когда-либо  в жизни	За последние 6 месяцев	Знает - (отриц.)	Знает + (полож.)	На лечении, с какого года
ВИЧ / СПИД
Туберкулез
Гепатит
ИППП

Дата заполнения ______

Соц. работник ______________________________

( Фамилия, подпись )

Додаток Г

Журнал реєстрації консультацій

№ п/п	Дата	Код клієнта	Короткий опис проблеми	Вирішення проблеми	Перенаправлення до спеціалістів

Додаток Д

Дайте, будь ласка відповіді на данні запитання

П№	Запитання	Відповідь
1.	Назвіть 4 основі шляхи передачі ВІЛ
2	ВІЛ викликає захворювання ВІЛ - інфекції. СНІД - кінцева стадія даного захворювання
3.	Для чого використовують лубрикант
4.	Що вражає ВІЛ інфекція
5.	Передозування стимуляторами та оплатами це одне і теж саме?
6.	Якими шляхами передається туберкульоз?
7.	Що таке мультирезістентний туберкульоз?
8.	Шляхи передачі гепатиту
9.	Прояви абсцесів
10.	Що таке флегмони

Додаток Ж

А.Бассом та А.Даркою в 1957 році був розроблений опитувальник, який складається з 8 субшкал, котрі вважаються важливими показниками агресії. Цей опитувальник широко використовується не тільки в зарубіжній, але й у вітчизняній практиці.

Опитувальник Басса-Дарки (Додаток Ж) виявляє наступні форми агресивних і ворожих реакцій:

. Фізична агресія (напад) - використання фізичної сили проти іншої особи.

. Непряма агресія - під цим терміном розуміють як агресію, що непрямими шляхами направлена на іншу особу - злі плітки, жарти, так і агресію, ні на кого не направлена - вибух злості, яка проявляється в крикові. Ці вибухи характеризуються не направленістю, а хаотичністю.

3. Схильність до роздратування - готовність при найменших збудженнях до прояву грубості, різкості, запальності.

. Негативізм - опозиційна форма поведінки, яка направлена проти авторитету чи керівника, ця поведінка може зростати від пасивного опору до активної боротьби з встановленими звичаями і законами.

. Образа - заздрість і ненависть до оточуючих, обумовлені почуттям гніву на весь світ за дійсні чи уявні страждання.

. Підозрілість - недовіра і обережність по відношенню до людей, яка базується на впевненості, що оточуючі хочуть здійснити шкоду.

. Вербальна агресія - вираження негативних відчуттів як через форму (суперечка, крик) так і через зміст словесних відповідей (погроза, прокляття).

. Почуття провини виражає можливу впевненість досліджуваного в тому, що він є поганою людиною, чинить злісно, наявність у нього докорів сумління.

Бланк відповідей

Прізвище: ______________

Імя___________________

Отчество_______________

Образованіе____________

Пол___________________

Вік: _______________

Дата заповнення: ________

Інструкція: Тест складається з ряду тверджень, що стосуються деяких життєвих ситуацій. Вам потрібно відповісти "так" чи "ні". Намагайтеся відповідати правдиво і щиро.

1. Часом я не можу впоратися з бажанням завдати шкоди іншим	та	немає
2. Іноді пліткують про людей, яких не люблю	та	немає
3. Я легко дратуюся, але швидко заспокоююсь	та	немає
4. Якщо мене не попросять по-хорошому, я не виконаю	та	немає
5. Я не завжди отримую те, що мені належить	та	немає
6. Я не знаю, що люди говорять про мене за моєю спиною	та	немає
7. Якщо я не схвалюю поведінку друзів, я даю їм це відчути	та	немає
8. Коли мені траплялося обдурити кого-небудь, я відчував болісні докори совісті	та	немає
9. Мені здається, що я не здатен вдарити людину	та	немає
10. Я ніколи не дратуюся настільки, щоб кидатися предметами	та	немає
11. Я завжди поблажливий до чужих недоліків	та	немає
12. Якщо мені не подобається встановлене правило, мені хочеться порушити його	та	немає
13. Інші вміють майже завжди користуватися сприятливими обставинами	та	немає
14. Я тримаюся насторожено з людьми, які ставляться до мене кілька більш дружньо, ніж я очікував	та	немає
15. Я часто буваю незгодний з людьми	та	немає
16. Іноді мені на розум приходять думки, яких я соромлюся	та	немає
17. Якщо хто-небудь першим вдарить мене, я не відповім йому	та	немає
18. Коли я дратуюся, я ляскаю дверима	та	немає
19. Я був більш дратівливий, ніж здається	та	немає
20. Якщо хтось уявляє себе начальником, я завжди роблю йому наперекір	та	немає
21. Мене трохи засмучує моя доля	та	немає
22. Я думаю, що багато людей не люблять мене	та	немає
23. Я не можу втриматися від суперечки, якщо люди не згодні зі мною	та	немає
24. Люди, ухиляються від роботи, повинні відчувати почуття провини	та	немає
25. Той, хто ображає мене і мою сім'ю, напрошується на бійку	та	немає
26. Я не здатний на грубі жарти	та	немає
27. Мене охоплює лють, коли з мене насміхаються	та	немає
28. Коли люди корчать з себе начальників, я роблю все, щоб вони не зазнавалися	та	немає
29. Майже кожен тиждень я бачу когось, хто мені не подобається	та	немає
30. Досить багато людей заздрять мені	та	немає
31. Я вимагаю, щоб люди поважали мене	та	немає
32. Мене пригнічує те, що я мало роблю для своїх батьків	та	немає
33. Люди, які постійно переводять вас, варті того, щоб їх "клацнули по носі"	та	немає
34. Я ніколи не буваю похмурим від злості	та	немає
35. Якщо до мене ставляться гірше, ніж я того заслуговую, я не засмучуюсь	та	немає
36. Якщо хтось виводить мене з себе, я не звертаю уваги	та	немає
37. Хоча я і не показую цього, мене іноді гризе заздрість	та	немає
38. Іноді мені здається, що наді мною сміються	та	немає
39. Навіть якщо я злюся, я не вдаюся до "сильним" виразам	та	немає
40. Мені хочеться, щоб мої гріхи були прощені	та	немає
41. Я рідко даю здачі, навіть якщо хтось вдарить мене	та	немає
42. Коли виходить не по-моєму, я іноді ображаюся	та	немає
43. Іноді люди дратують мене однією своєю присутністю	та	немає
44. Немає людей, яких би я по-справжньому ненавидів	та	немає
45. Мій принцип: "Ніколи не довіряти" чужинцям "	та	немає
46. Якщо хтось дратує мене, я готовий сказати, що я про нього думаю	та	немає
47. Я роблю багато такого, про що згодом шкодую	та	немає
48. Якщо я розлючуся, я можу ударити кого-небудь	та	немає
49. З дитинства я ніколи не виявляв спалахів гніву	та	немає
50. Я часто відчуваю себе як порохова бочка, готова вибухнути	та	немає
51. Якщо б всі знали, що я відчуваю, мене б вважали людиною, з якою нелегко працювати	та
52. Я завжди думаю про те, які таємні причини змушують людей робити що-небудь приємне для мене	та	немає
53. Коли на мене кричать, я починаю кричати у відповідь	та	немає
54. Невдачі засмучують мене	та	немає
55. Я б'юся не рідше і не частіше ніж інші	та	немає
56. Я можу згадати випадки, коли я був настільки злий, що хапав ліпшу мені під руку річ і ламав її	та	немає
57. Іноді я відчуваю, що готовий першим почати бійку	та	немає
58. Іноді я відчуваю, що життя надходить зі мною несправедливо	та	немає
59. Раніше я думав, що більшість людей говорить правду, але тепер я в це не вірю	та	немає
60. Я лаюся тільки зі злості	та	немає
61. Коли я роблю неправильно, мене мучить совість	та	немає
62. Якщо для захисту своїх прав мені потрібно застосувати фізичну силу, я застосовую її	та	немає
63. Іноді я висловлюю свій гнів тим, що стукаю кулаком по столу	та	немає
64. Я буваю грубуватий по відношенню до людей, які мені не подобаються	та	немає
65. У мене немає ворогів, які б хотіли мені нашкодити	та	немає
66. Я не вмію поставити людину на місце, навіть якщо він того заслуговує	та	немає
67. Я часто думаю, що жив неправильно	та	немає
68. Я знаю людей, які здатні довести мене до бійки	та	немає
69. Я не засмучуюсь через дрібниці	та	немає
70. Мені рідко приходить в голову, що люди намагаються розлютити або образити мене	та	немає
71. Я часто тільки погрожую людям, хоча і не збираюся приводити погрози	та	немає
72. Останнім часом я став занудою	та	немає
73. У суперечці я часто підвищую голос	та	немає
74. Я намагаюся приховувати своє погане ставлення до людей	та	немає
75. Я краще погоджуся з чим-небудь, ніж стану сперечатися	та	немає

Відповідний лист

№	Відповідь	№	Відповідь	№	Відповідь	№	Відповідь	№	Відповідь
1	+	16	+	31	+	46	+	61	+
2	+	17	-	32	+	47	+	62	-
3	+	18	-	33	+	48	-	63	-
4	-	19	+	34	-	49	-	64	-
5	+	20	-	35	+	50	+	65	-
6	-	21	+	36	-	51	-	66	+
7	-	22	+	37	+	52	+	67	+
8	+	23	+	38	-	53	+	68	-
9	-	24	-	39	-	54	+	69	+
10	+	25	+	40	+	55	+	70	+
11	+	26	-	41	+	56	-	71	+
12	+	27	+	42	+	57	+	72	-
13	-	28	+	43	+	58	+	73	+
14	+	29	+	44	-	59	+	74	+
15	+	30	-	45	+	60	+	75	+

Додаток И

Оціните, будь ласка, за семибальною шкалою ступень розвитку своїх професійних навиків і умінь. Для цього поставте хрестик «Х» у відповідній клітці.

	1	2	3	4	5	6	7
Мені легко встановлювати психологічний контакт з різними типами клієнтів								Мені складно встановлювати психологічний контакт з різними типами клієнтів
Я добре умію прояснювати замовлення клієнта								Я випробовую складнощі при проясненні замовлення клієнта
У мене добре виходить підвести клієнта до визначення його проблеми								У мене є складнощі в підведенні клієнта до визначення його проблеми
Я завжди знаю, як допомогти клієнтові у вирішенні його проблеми								Я не завжди знаю, як допомогти клієнтові у вирішенні його проблеми
Я добре розпізнаю свій емоційний стан								Я зазнаю труднощі у визначенні свого емоційного стану
Я добре вмію управляти своїми емоціями								Я погано управляю своїми емоціями
Я добре умію розпізнавати емоційний стан клієнта								Я випробовую складнощі в розпізнаванні емоційного стану клієнта
У мене добре виходить коректувати емоційний стан клієнта								У мене є складнощі в роботі з емоційним станом клієнта
Мені легко бути відкритим і щирим по відношенню до всіх клієнтів								Мені складно бути відкритим і щирим по відношенню до всіх клієнтів
У мене добре получається  вести індивідуальні бесіди з клієнтом								Мені складно вести індивідуальні бесіди з клієнтом
Я легко можу змотивувати клієнта до зміни поведінки								Я зазнаю труднощі при мотивуванні
Мені легко проводити інформаційні бесіди с клієнтом								Я випробовую складнощі при проведенні інформаційної бесіди з кліентом
Я добре умію працювати з учасниками тренінгової групи								Я випробовую складнощі при роботі з учасниками тренінгової групи
Я добре управляю								Я слабо управляю
У мене є потреба в професійному розвитку:								У мене немає потреби в професійному розвитку
У мене є бажання особово зростати								У мене немає бажання особово зростати

Додаток

Анкета потреб клієнта Громадського центру для СІН

. Ім’я ____________________

. Вік ____________________

. Освіта__________________

. Працюєте, навчаєтесь_____

. Робота постійна, тимчасова,не працю.

. Вживання наркотиків_____

. Маю житло:

так ________,ні______

Послуги ГЦ	Перша група клієнтів	Друга група клієнтів
Видача та обмін засобів особистого захисту та індивідуальної гігієни
Консультації «рівний - рівному»
Консультації психолога
Консультації інфекціоніста
Консультації фтизіатра
Консультації нарколога
Консультації гінеколога
Консультації юриста
Навчання основам роботи на ПК
Користування Інтернетом
Група самодопомоги для жінок-СІН
Група самодопомоги для СІН
Побутові послуги:
- прасування
- прання
- душ
Робота групи творчої активності
Ресоціалізація та превлаштування клієнтів
Організація дозвілля
Консультативна допомога - «Телефон довіри»
Тренажер

Теми інформаційних занять:

Загальна інформація про ВІЛ / СНІД

Інфекції які передаються статевим шляхом,

Туберкульоз, шляхи передачі

Гепатити

Побажання ____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Додаток Л

Опитування клієнтів

Кількість опитуваних клієнтів_____10_________

Комплексність послуг /задоволення клієнтів	Так	Ні	Коментарі
Чи отримуєте ви достатню кількість матеріалів (шприци, презервативи тощо)?
Чи задоволені ви якістю матеріалів, які ви отримуєте?
Чи читаєте ви інформаційні матеріали, які вам надають у проекті?
Чи задовольняє вас тематичний спектр цих інформаційних матеріалів? (Яких саме? Вкажіть в коментарях)
Чи пропонували вам послуги інших спеціалістів?
Чи надавали вам послуги соціального супроводу?
Чи пропонували вам останнім часом послуги з ДКТ?
Чи надавали вам інформацію про програми ЗТ/реабілітації/громадських центрів або будь)яку іншу інформацію щодо ВІЛ)сервісних послуг (на вибір інтерв'юера ) вказати в коментарях, яку саме інформацію було запропоновано клієнтові)

Конфіденційність, повага та безпека

Чи відчуваєте ви себе безпечно у місці отримання послуг проекту?
Чи траплялися з вами випадки порушення вимог конфіденційності в зв'язку з отриманням послуг проекту?
Чи ви завжди відчуваєте повагу персоналу до себе?

(Відмінно (A) /Добре(B) /Задовільно (C) /Погано (D))

Задоволення клієнта	А	В	С	D	Коментарі
Наскільки гнучко організація реагує на ваші потреби?

Кількість опитаних осіб (персонал, що безпосередньо працює з клієнтами)_____5____________

Професіоналізм персоналу	Кіл-ть правільних відповідей	Кіл-ть неправільних відповідей	Кіл-ть не має відповідей	Коментарі
Назвіть основні шляхи передачі ВІЛ - інфекції
Яка кінцева стадія ВІЛ - інфікування
Які ознаки передозування стимуляторами
Якщо клієнтові необхідно здати аналіз крові, в якій установі він може це зробити, напишіть адресу.
Якщо клієнтові необхідно здати флюорографію, де він може це зробити
Яка організація займається працевлаштуванням, напишіть адресу

Рейтинг

Комплексність послуг			+2 - 1.75 - «А»
			+1.74 - +0.5 - «B»
			+0.49 - 0.74 - «C»
			0.75 і нижче- «D»
Конфіденційність, повага та безпека			+2 - 1.75 - «А»
			+1.74 - +0.5 - «B»
			+0.49 - 0.74 - «C»
			0.75 і нижче- «D»
Задоволення клієнта			+2 - 1.75 - «А»
			+1.74 - +0.5 - «B»
			+0.49 - 0.74 - «C»
			0.75 і нижче- «D»
Професіоналізм персоналу			6 - 5.5  правильних - «A»
			5.49 - 4  правильних -«B»
			3.99 - 2.5 правильних - «C»
			2.49 і менше правильних - «D»

Додаток М

Оберіть функції соціального педагога та оцініть їх важливість за 10ти бальною шкалою

Функції с/п	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	Коментарії
Діагностична
Прогностична
Перетворювальна
Соціально- педагогічна
Комунікативна
Рекламно - пропагандиська
Превентивна
Правозахісна
Соціально-медична
Соціально- економічна
Соціальна - економічна
Організаційна
Психотерапевтична