№ з/п
|
Назва оператора мобільного зв’язку
|
Торгові марки оператора
|
Кількість абонентів станом на 31.08.2006
|
Частка загального прибутку на ринку мобільного зв’язку України в
%
|
1.
|
Київстар (Норвегія +Росія)
|
«Київстар», DJUCE
|
17 216 829
|
51,4%
|
2.
|
ЗАТ “Україн-ський мобільний зв’язок” UMC (Росія)
|
UMC, Jeans
|
15 933 444
|
45,1%
|
3.
|
LIFE:)
|
4 700 000
|
2,5%
|
4.
|
ЗАТ «Українські радіосистеми» (Росія з 2006 року)
|
WELLCOM, MOBI,
BEELINE
|
785 598
|
0,7%
|
5.
|
“GOLDEN TELECOM” (США+Норвегія +Росія+інші)
|
GOLDEN TELECOM
|
86 000
|
0,3%
|
6.
|
Інші оператори
|
---
|
135 000
|
0,2%
|
На рис.1 наведений розподіл
абонентів між основними операторами мобільного зв’язку в Україні. Спільний
аналіз даних табл.2 та графіків рис.1 показує, що за часткою прибутку оператор
«Киїівстар» може бути визнаний монополістом, але за часткою абонентів – ні.
Окрім цього, оператор «Київстар» має сильний конкурентний тиск з боку
рівносильного оператора – UMC, тобто Антимонопольний комітет за своєю
методологією не визнає серед операторів ринку мобільного зв’язку в Україні
явного монополіста.
Рис. 1. Розподіл абонентів в
Україні між операторами мобільного зв’язку
Із наступом осені 2006 року
активізувалися маркетингові дирекції відразу двох національних операторів
мобільному зв'язку – UMC і "Київстара". Пов'язане це з поверненням у
міста студентів і школярів як активних мобільних користувачів чи з напором
"Білайна" і "Лайфа", уже не важливо.
Проблема першої секунди(плата за
з’эднання)
Потужними
рекламно-пропагандистськими ударами обмінялися лідери ринку – UMC і
"Київстар". З 1 вересня UMC ввела тарифний план
"Мінімальний", у якому вартість хвилини будь-якого дзвінка становить
усього 50 коп., плюс два номери "родини " по 10 коп. - зі збереженням
стандартної плати за з'єднання (ПЗС). Тариф, за офіційною інформацією, діє до
кінця цього року.
"Київстар"
відповідно вдарив зниженням ПЗС на чверть у чотирьох тарифних планах для
регіонів, де UMC історично мала більше абонентів – "Донбас 2006" і
"Крим 2006" для "припейдщиков"(карткова передоплата послуг)
і контрактні їхні аналоги "Бізнес Донбас" і "Бізнес Крим".
Проте, суттєвим
аргументом у конкурентній боротьбі могла б бути тільки остаточна ліквідація
давнього каменю спотикання - ПЗС. І от "Київстар" офіційно підтвердив
свій намір із 18 вересня ввести тарифний план, "у якому розмір плати за
з'єднання дзвінка становить 0,00 (нуль) грн.". "Київстар"
пояснив такий крок "реалізацією власної маркетингової політики,
спрямованої на поступове зниження тарифів і максимальне задоволення споживчих
потреб".
Про плани
"Київстара" проінформував Антимонопольний комітет Украї-ни (АМК),
який одержав від оператора офіційного листа.
Глава Антимонопольного
комітету Олексій Костусєв привітав "дії "Київ-стара", націлені
на зниження й скасування плати за з'єднання", і нагадав, що АМК очікує від
двох національних операторів "повного виконання рекомендацій зі скасування
ПЗС для всіх абонентів".
У медіа-департаменті
"Київстара" підтвердили, що тиск АМК справив свій вплив:
"Введення нового тарифу – це результат нашого діалогу з АМК і проходження
їх рекомендацій у маркетинговій діяльності "Київстар", – повідомив
"УП" старший фахівець зі зв'язків зі ЗМІ Сергій Товстенко-Забелін.
У жовтні 2005 року АМК
зобов'язав великих операторів скасувати ПЗС, на підставі того, що у lіfe:) і
"Голден Телекому" її не було взагалі. "Київстар" і UMC
попросили відстрочки - поміркувами й підібрати аргументи. У грудні 2005 року
UMC взяв тайм-аут до квітня 2006 року – на підготовку юридичного обґрунтування,
аналізу "усіх наслідків скасування плати за з'єднання на подальший
розвиток галузі мобільному зв'язку й на господарську діяльність UMC" і
розробку нових тарифних планів.
"Київстар"
настільки правильних слів не знайшов. Головним його аргументом на користь
збереження ПЗС стало те, що ці 27 копійок допомагають обмежити вал коротких, по
кілька секунд, дзвінків, чим допомагають захистити мережі мобільних операторів.
АМК такі пояснення не влаштовували, і 15 грудня 2005 року АМК почав
розслідування проти компанії "за фактом зловживання монопольним
становищем".
Спроби "Київстара"
заперечити це рішення в суді успіхом не увінчалися - у липні компанія
відкликала свій позов із суду. Навіть обіцянка скасувати ПЗС у нових тарифах
поки не знімає погрози визнання оператора монополістом і відповідно
обвинувачень у зловживаннях монопольним становищем. А їх, як відомо, може бути
покарано штрафом у розмірі до 10% річного доходу, або до $110 млн. – торік
біло-блакитні одержали $1,1 млрд. і вийшли на перше місце по числу абонентів у
країні.
У прес-службі компанії не
змогли повідомити "УП" подробиць щодо нового тарифного плану із
нульовою ПЗС: "Усі інші деталі про новий тарифний план
"Київстар", де ПЗС становить 0,00 грн., будуть оголошені після його
введення в дію".
Однак цілком імовірно, що це
буде якась пропозиція для контрактників. У цьому випадку, нічого особливо
революційного в ньому немає — в UMC вже давно діють контрактні тарифи, де ПЗС
відсутня, щоправда, тільки у межах пакетних хвилин.
«Сьогодні в компанії вже є 3
тарифних пакета для абонентів (UMC 30 хвилин Новий, UMC 60 хвилин Новий, UMC
120 хвилин Новий), де ПЗС у межах пакетних хвилин відсутня. Крім того,
контрактні абоненти компанії можуть скористатися програмою "Бонус", у
межах якої, на умовах підписання додаткової угоди, одержать від 5 до 150 хвилин
на дзвінки по всіх напрямках по України без плати за з'єднання", -
розповів експерт із зовнішніх відносин UMC Віта-лій Мухін.
Цілком можливо, пакет без
ПЗС – це поки скоріше чергова рекламна акція, ніж сигнал до зміни правил гри на
ринку (втім, тарифні пакети всіх операторів, крім "Київстара" і UMC,
за рідкісним винятком не передбачають ПЗС).
Віртуальна громадськість
Конкуренти вже
роблять українцям більш привабливіші пропозиції: Beelіne ще 1 вересня ввів
новий припейд-тариф "Говорун" - дзвінки й SMS усередині мережі по 1
копійці, SMS на інших операторів по 10 копійок, улюблений міський номер по 35
коп. за хвилину...
Абонентська база, точніше,
кількість стартових пакетів, що продано, у країні офіційно вже перевищила 35
млн. Ринок мобільного зв'язку близький до повного насичення. Ріст абонентської
бази в 2006 році у порівнянні із минулим роком уповільнився майже вдвічі – з
30% до 17%, а щомісячний дохід з одного абонента (ARPU) постійно падає. Тому
цілком ймовірно, що подальше зниження тарифів та мінімізація ПЗС будуть
тривати.
3 Зловживання
монопольним становищем на ринку мобільного зв’язку
Згідно з статтею 13 Закону
України “Про захист економічної конкуренції” [1]:
1. Зловживанням монопольним
(домінуючим) становищем на ринку є дії чи бездіяльність суб'єкта
господарювання, який займає монопольне (домінуюче) становище на ринку, що
призвели або можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження
конкуренції, або ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання чи
споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на
ринку.
2. Зловживанням монопольним
(домінуючим) становищем на ринку, зокрема, визнається:
1) встановлення таких цін чи
інших умов придбання або реалізації товару, які неможливо було б встановити за
умов існування значної конкуренції на ринку;
2) застосування різних цін
чи різних інших умов до рівнозначних угод з суб'єктами господарювання,
продавцями чи покупцями без об'єктивно виправданих на те причин;
3) обумовлення укладання
угод прийняттям суб'єктом господарювання додаткових зобов'язань, які за своєю
природою або згідно з торговими та іншими чесними звичаями у підприємницькій
діяльності не стосуються предмета договору;
4) обмеження виробництва,
ринків або технічного розвитку, що завдало чи може завдати шкоди іншим
суб'єктам господарювання, покупцям, продавцям;
5) часткова або повна
відмова від придбання або реалізації товару за відсутності альтернативних
джерел реалізації чи придбання;
6) суттєве обмеження
конкурентоспроможності інших суб'єктів господарювання на ринку без об'єктивно
виправданих на те причин;
7) створення перешкод
доступу на ринок (виходу з ринку) чи усунення з ринку продавців, покупців,
інших суб'єктів господарювання.
3. Зловживання монопольним
(домінуючим) становищем на ринку забороняється і тягне за собою
відповідальність згідно з законом.
Згідно статті 52 Закону [1]
за зловживання монопольним становищем накладаються штрафи у розмірі до десяти
відсотків доходу (виручки) суб'єкта господарювання від реалізації продукції
(товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому
накладається штраф. У разі наявності незаконно одержаного прибутку, який
перевищує десять відсотків зазначеного доходу (виручки), штраф накладається у
розмірі, що не перевищує потрійного розміру незаконно одержаного прибутку.
Розмір незаконно одержаного прибутку може бути обчислено оціночним шляхом.
Якщо суб'єкт господарювання
зловживає монопольним (домінуючим) становищем на ринку, органи Антимонопольного
комітету України мають право прийняти рішення про примусовий поділ суб'єкта
господарювання, що займає монопольне (домінуюче) становище.
У листопаді 2005 року АМК
рекомендував двом лідерам мобільного зв`язку України - UMC та
"Київстар" - до 4 грудня цього року розглянути рекомендації комітету
про можливе скасування плати за з`єднання при дзвінках мобільних абонентів, або
обґрунтувати її необхідність.
Компанія UMC до цього
терміну висловила готовність до співпраці і згоду з позицією АМК, попросивши,
правда, час для вирішення цього питання. У зв`язку з цим комітет погодився
надати UMC термін до квітня цього року для остаточного вирішення питання з
платою за з`єднання.
Компанія
"Київстар" відмовилася виконувати рекомендації і при цьому, на думку
АМКУ, не обгрунтувала правомірність існуючої плати за з`єднання. У зв`язку з
такою позицією компанії "Київстар", 15 грудня 2005 р. АМКУ почав
розслідування за фактом зловживання компанією монопольним становищем. У
середині лютого "Київстар" оскаржив у Господарському суді м. Києва
розпорядження АМКУ.
У поширеній у лютому 2006
року заяві компанія зазначила, що "вважає, що сам факт порушення
вищезгаданої справи виглядає як суто популістський захід і є абсолютно
безпідставним як з юридичної, так і з економічної точок зору".
На думку
"Київстару", "зловживання монопольним становищем можливе тільки
за умови наявності такого становища".
Як наголошувалося в заяві,
згідно з однозначним офіційним висновком АМК, зробленим минулого року і
підтвердженим влітку 2005 року, компанія "Київстар" не була і не є
монополістом на ринку телекомунікаційних послуг України. Досі це питання
залишається невирішеним.
15 грудня 2005 року
Антимонопольний комітет України порушив справу за ознаками зловживання ЗАТ
“Київстар Дж. Ес. Ем.“ монопольним становищем на ринку мобільного зв’язку.
Оскільки по завершенню відведеного
терміну компанія «Київстар» категорично відмовилася виконувати рекомендації та
не обґрунтувала при цьому правомірність існуючої плати за з’єднання, Комітет
розпочав розслідування.
В той же час, ЗАТ
“Український мобільний зв’язок” офіційно сприйняло рекомендації, висловило
налаштованість на співпрацю та згоду з позицією Антимонопольного комітету. У
цьому зв’язку, зважаючи на необхідність врегулювання економічних планів
компанії, Комітет погодився надати «UMC» термін до квітня 2006 року для остаточного
вирішення питання із платою за з’єднання.
«Ми готові були спільно з
операторами шукати прийнятний вихід із ситуації. На жаль, «Київстар» не
скористався цією нагодою. Тому, згідно вимог законодавства, ми порушили справу.
Тепер вже у рамках розслідування ми з’ясуємо реальну частку компанії на ринку і
будемо аргументувати необхідність скасування плати за з’єднання без підвищення
самих тарифів на послуги зв’язку. Дуже не хотілося б, щоб в Україні повторилася
нещодавня ситуація у Франції, коли конкурентне відомство оштрафувало мобільних
операторів на суму у півмільярда євро», - зауважив з цього приводу Голова
Антимонопольного комітету України Олексій Костусєв [11].
4 Способи
припинення зловживання монопольним становищем на ринку мобільного зв’язку
Розгляд справ про порушення
законодавства про захист економічної конкуренції починається з прийняттям
розпорядження про початок розгляду справи та закінчується прийняттям рішення у
справі [1].
При розгляді справи про
порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи
Антимонопольного комітету України:
- збирають і аналізують
документи, висновки експертів, пояснення осіб, іншу інформацію, що є доказом у
справі, та приймають рішення у справі в межах своїх повноважень;
- отримують пояснення осіб,
які беруть участь у справі, або будь-яких осіб за їх клопотанням чи з власної
ініціативи.
Органи Антимонопольного
комітету України розпочинають розгляд справи про порушення законодавства про
захист економічної конкуренції за:
- заявами суб'єктів
господарювання, громадян, об'єднань, установ, організацій про порушення їх прав
внаслідок дій чи бездіяльності, визначених цим Законом як порушення
законодавства про захист економічної конкуренції;
- власною ініціативою
органів Антимонопольного комітету України.
У разі виявлення ознак
порушення законодавства про захист економічної конкуренції, в тому числі
наслідків такого порушення, органи Антимонопольного комітету України приймають
розпорядження про початок розгляду справи.
Розпорядження про початок
розгляду справи надсилається відповідачу протягом трьох робочих днів з дня його
прийняття. У разі коли відповідача визначено після початку розгляду справи,
йому протягом трьох робочих днів надсилається розпорядження про залучення до
участі у справі як відповідача разом з розпорядженням про початок розгляду
справи.
Для забезпечення проведення
розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції,
зокрема виконання дій, передбачених статтею 44 цього Закону, органи внутрішніх
справ, митні органи та інші правоохоронні органи зобов'язані надавати у межах
наданих їм прав допомогу Антимонопольному комітету України, його територіальним
відділенням.
Органи Антимонопольного
комітету України мають право надавати рекомендації органам влади, органам
місцевого самоврядування, органам адміністративно-господарського управління та
контролю, суб'єктам господарювання, об'єднанням стосовно припинення дій, які
містять ознаки порушення законодавства про захист економічної конкуренції,
усунення причин виникнення цих порушень і умов, що їм сприяють, а у разі, якщо
порушення припинено, - щодо вжиття заходів для усунення наслідків цих порушень.
Рекомендації надаються у формі листа.
Рекомендації органів
Антимонопольного комітету України підлягають обов'язковому розгляду органами чи
особами, яким вони надані. Про результати їх розгляду Антимонопольному комітету
України, його територіальному відділенню повідомляється у десятиденний строк з
дня отримання рекомендацій, якщо органами Антимонопольного комітету України не
продовжено цей строк.
За умови виконання положень
рекомендацій у разі, якщо порушення не призвело до суттєвого обмеження чи
спотворення конкуренції, не завдало значних збитків окремим особам чи
суспільству та вжито відповідних заходів для усунення наслідків порушення,
провадження у справі про порушення законодавства про захист економічної
конкуренції не розпочинається, а розпочате провадження закривається.
У процесі розгляду справи
органи Антимонопольного комітету України за поданою суб'єктом господарювання
заявою про вжиття заходів для відвернення негативних та непоправних наслідків
для суб'єктів господарювання внаслідок порушення законодавства про захист
економічної конкуренції можуть прийняти попереднє рішення про:
- заборону особі
(відповідачу), в діях якої вбачаються ознаки порушення, вчиняти певні дії, в
тому числі про блокування цінних паперів;
- обов'язкове вчинення
певних дій, якщо невідкладне вчинення цих дій є необхідним виходячи із законних
прав та інтересів інших осіб.
За результатами розгляду
справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного
комітету України приймають рішення, в тому числі про:
- визнання вчинення
порушення законодавства про захист економічної конкуренції;
- припинення порушення
законодавства про захист економічної конкуренції;
- зобов'язання органу влади,
органу місцевого самоврядування, органу адміністративно-господарського
управління та контролю скасувати або змінити прийняте ним рішення чи розірвати
угоди, визнані антиконкурентними діями органів влади, органів місцевого
самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю;
- визнання суб'єкта
господарювання таким, що займає монопольне (домінуюче) становище на ринку;
- примусовий поділ суб'єкта
господарювання, що займає монопольне (домінуюче) становище на ринку;
- накладення штрафу;
- блокування цінних паперів;
- усунення наслідків
порушень законодавства про захист економічної конкуренції;
- скасування дозволу на
узгоджені дії у разі вчинення дій, заборонених згідно із статтею 19 цього
Закону;
- оприлюднення відповідачем
за власні кошти офіційної інформації Антимонопольного комітету України чи його
територіального відділення стосовно рішення, прийнятого у справі про порушення,
в тому числі опублікування рішень у повному обсязі (за вилученням інформації з
обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваженим,
головою територіального відділення інформації, розголошення якої може завдати
шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі), у строк і спосіб,
визначені цим рішенням або законодавством;
- закриття провадження у
справі.
Виконуючи
рекомендації Антимонопольного комітету України, ЗАТ «Український мобільний
зв’язок» повідомило про впровадження тарифу без плати за з’єднання для
абонентів передплаченої послуги «ДЖИНС». Новий тариф передбачено ввести в дію
15 січня 2007 року [11].
Таким
чином, компанія «UMC» забезпечила споживачам можливість вільно обирати тарифи з
ПЗС чи без.
При
цьому, вартість хвилини розмови в тарифі без ПЗС складає 1 грн., як і в
більшості тарифів передплаченої послуги. Тобто, при підключенні до нового
тарифу споживач не сплачуватиме 27 коп. за з’єднання.
«Ввівши
тариф без ПЗС для абонентів передплаченої послуги, компанія «UMC» фактично
виконала рекомендації Антимонопольного комітету. Відтепер кожен з існуючих чи
нових абонентів може обрати найбільш прийнятний для себе тариф, - зазначив з
цього приводу Голова Комітету Олексій Костусєв. - Наразі Комітет сконцентрує
зусилля на завершенні розслідування проти компанії «Київстар», яка
відмовляється виконувати наші рекомендації. Більше того, на цьому тижні буде
порушено нову справу проти цього оператора за неподання інформації на запит
Комітету» [11].
З 22 січня цього
року ЗАТ «Київстар Дж. Ес. Ем.» вводить новий тарифний план без плати за
з’єднання «DJICE FRESH» на виконання рекомендацій Антимонопольного комітету
України. Про це мобільний оператор офіційним листом повідомив Комітет [11].
За
інформацією оператора, в новому пакеті вартість ПЗС складатиме 0,0 грн.,
хвилини розмови — 0,9 грн., SMS — 0,25 грн. Цей пакет також передбачає послугу,
скориставшись якою абонент може телефонувати на два обрані номери абонентів
«DJICE» за 0,20 грн. за хвилину.
Отже,
із введенням «DJICE FRESH» усі нові споживачі передплаченої послуги матимуть
можливість обрати тарифний пакет без ПЗС, а існуючі — зможуть перейти на пакет,
зберігаючи власний номер.
«Запровадження
іншим найбільшим мобільним оператором пакету без ПЗС для своїх абонентів — це
цілковита альтернатива і реальний результат. Головне, що цим буде охоплено
найбільшу групу споживачів передплаченого сервісу, які не мають ресурсів для
довготривалих розмов. Також принципово, що боротьба Антимонопольного комітету з
мобільними операторами не перейшла в площину довготривалої судової тяганини,
від якої споживачам жодним чином не стало б краще. А навпаки — компанії таки
поступилися своїми прибутками на користь абонентів», - зазначив Голова Комітету
Олексій Костусєв [11].
Як
відомо, виконуючи рекомендації Комітету, ЗАТ «Український мобільний зв’язок»
запровадило 15 січня 2007 року тариф без ПЗС для абонентів передплаченої
послуги «ДЖИНС». Вартість хвилини розмови в цьому тарифі складає 1 грн., як і в
більшості тарифів передплаченого сервісу оператора.
5 Напрямки
вдосконалення державної конкурентної політики на ринку мобільного зв’язку
До найважливiших чинникiв
стабiльного розвитку Кабiнет Мiнiстрiв України вiдносить створення та розвиток
ефективного конкурентного середовища. Саме воно
повинно стати одним iз головних рушiїв, що забезпечить
поступ нацiональної економiки за iнновацiйною моделлю. Слiд
розумiти також, що економiчна конкуренцiя не обмежується сферою суто
економiчних вiдносин, адже вона виступає водночас запорукою ствердження та
змiцнення загальнодемократичних цiнностей. Розвиток конкуренцiї
позитивно впливає на мале i середнє пiдприємництво, сприяючи становленню
середнього класу - соцiальної основи демократичного суспiльства [11].
Минуло понад десятирiччя, вiдколи економiчна конкуренцiя увiйшла до української
реальностi. За цi роки в основному було створено правовi й органiзацiйнi засади
конкурентної полiтики. Її основою став закрiплений у статтi 42 Конституцiї
України принцип державного захисту конкуренцiї в
пiдприємницькiй дiяльностi. Побудовано структуру органiв
державної влади, що забезпечують реалiзацiю норм законодавства про захист
економiчної конкуренцiї, контроль за його дотриманням.
Основним пiдсумком
реалiзацiї конкурентної полiтики стало утвердження конкурентних вiдносин на
бiльшостi товарних ринкiв України. Завдяки заходам щодо демонополiзацiї
економiки, створенню системи захисту конкуренцiї в пiдприємницькiй дiяльностi
частка монопольного сектору в економiцi країни помiтно
знизилася.
У суспiльнiй
свiдомостi вiдбувається переосмислення мiсця i значення конкуренцiї та
конкурентної полiтики держави в системi економiчних перетворень в Українi,
їхньої реальної ваги та можливостей. Сьогоднi в країнi
немає впливових полiтичних та суспiльних сил, якi б заперечували необхiднiсть i
користь економiчної конкуренцiї.
Полiтика
послiдовного сприяння розвитковi конкурентних вiдносин стала одним iз важливих
чинникiв, що забезпечили за два останнi роки високi темпи економiчного
зростання, стабiльнiсть нацiональної грошової одиницi, позитивнi зрушення у
сферi життєзабезпечення населення, поступове покращення його добробуту.
Спроможнiсть держави не лише
визначати, а й гарантувати єдинi "правила
гри" для всiх суб`єктiв господарювання, проводити дiєву конкурентну
полiтику є основою iнвестицiйної привабливостi економiки, головним чинником її
стабiльностi.
Уряд формує конкурентну
полiтику з точки зору необхiдностi переорiєнтацiї структурних зрушень в
економiцi на ефективне функцiонування реального
сектору. Це в свою чергу передбачає здiйснення
комплексу заходiв щодо формування ефективного конкурентного середовища як
механiзму, що в короткостроковiй перспективi сприятиме економiчному зростанню,
поєднаному з реалiзацiєю ключових завдань соцiального розвитку, а в
довгостроковiй - стане одним з основних чинникiв створення та функцiонування
соцiально орiєнтованої ринкової економiки в Українi. До основних завдань
конкурентної полiтики в умовах сьогодення можна вiднести посилення впливу
конкуренцiї на цiноутворення, формування конкурентного
середовища на ринках
Державна політика у сфері
розвитку економічної конкуренції та обмеження монополізму в господарській
діяльності, здійснення заходів щодо демонополізації економіки, фінансової,
матеріально-технічної, інформаційної, консультативної та іншої підтримки
суб'єктів господарювання, які сприяють розвитку конкуренції, здійснюється
органами державної влади, органами місцевого самоврядування та органами
адміністративно-господарського управління та контролю.
Державний контроль за
додержанням законодавства про захист економічної конкуренції, захист інтересів
суб'єктів господарювання та споживачів від його порушень здійснюються органами
Антимонопольного комітету України [ ].
Основним завданням
Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації
конкурентної політики в частині:
1) здійснення державного
контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на
засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав
споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про
захист економічної конкуренції;
2) контролю за
концентрацією, узгодженими діями суб'єктів господарювання та регулюванням цін
(тарифів) на товари, що виробляються (реалізуються) суб'єктами природних
монополій;
3) сприяння розвитку
добросовісної конкуренції;
4) методичного забезпечення
застосування законодавства про захист економічної конкуренції.
Так,
23 листопада 2006 року в Антимонопольному комітеті України відбувся «круглий
стіл» з питань конкурентної політики на ринку мобільного зв’язку по питанню
збереження абонентських номерів при зміні оператора. В обговоренні взяли участь
представники Національної комісії з регулювання зв’язку, Держдепартаменту
зв’язку та інформатизації, ДП «Український державний центр радіочастот»,
телекомунікаційних операторів — «Укртелеком», «Київстар», «UMC», «Голден
телеком», «Астеліт» та «Українські радіосистем-ми» [11].
«Насамперед
це питання потребує законодавчого врегулювання для забезпечення можливості
споживачам, не втрачаючи телефонного номера, обрати більш привабливого
оператора. Потрібно врахувати досвід європейських країн, зважити на сучасні
економічні умови, - наголошує Голова Комітету Олексій Костусєв. – Це сприятиме
посиленню конкуренції між операторами в боротьбі за абонентів, а відтак
спонукатиме компанії до підвищення якості своїх послуг та зниження тарифів» [11].
Існуючий
Закон України «Про телекомунікації» не передбачає права збереження телефонного
номеру при зміні оператора. Тому принциповим залишається питання закріплення
прав споживачів саме на законодавчому рівні.
Необхідність
впровадження перенесення номера підтримали всі учасники засідання. Проте
оператори зв’язку по різному ставляться до термінів та механізмів реалізації
такого нововведення. Тоді як потужні гравці ринку вважають, що для цього
потрібен тривалий час, інші оператори готові до впровадження вже зараз.
За
згодою сторін, для обрання оптимальної моделі введення перенесення абонентських
номерів запропоновано створити спеціальну робочу групу фахівців.
Як
відомо, сьогодні механізм збереження номерів при зміні оператора успішно
застосовується в багатьох країнах. Наприклад, в Бельгії, Великобрита-нії,
Ірландії, Італії, Німеччині, Франції, Швеції, США та Японії.
Висновок
Станом
на 01.01.2007 року основними операторами - конкурентами на ринку мобільного
телефонного зв’язку в Україні є:
1.Компанія
з іноземною інвестицією ЗАТ «Український мобільний зв’язок»(Ukrainian Mobile
Communications (UMC)) - торгова марка “UMC, віртуальний оператор
“Jeans”(система безконтрактної передоплати послуг). 100%
власником UMC є ВАТ "Мобільні ТелеСистеми" (Росія) - найбільший
оператор стільникового зв'язку в Росії, Східній та Центральній Європі за
кількістю абонентів.
2. Компанія з іноземною інвестицією
"Київстар Дж. Ес. Ем." (KyivStar GSM) – Торгова марка
“Київстар”, віртуальний оператор “Djuice” (система без-контрактної передоплати
послуг). "Київстар Дж. Ес.
Ем." – найбільший опера-тор мобільного зв’язку в Україні,
що обслуговує більш ніж 16,5 млн. абонентів (станом на 1 серпня 2006 р.) та
забезпечує покриття території, на якій проживає більш ніж 97% населення
України. Норвезька "Теленор" (Telenor
Mobil, Nor-way ) володіє контрольним пакетом акцій компанії
"Київстар" у розмірі 56,6%, українське ТОВ “СТОРМ”(дочірня фірма
російської групи “Альфа-Капітал”) володіє пакетом акцій 43,4%.
3. ТОВ "Голден Телеком" (Голден Телеком, Україна) -
провідний україн-ський провайдер інтегрованих телекомунікаційних послуг для
корпоративних клієнтів, а також для операторів зв'язку. Компанія є частиною
холдінгу Golden Telecom Inc. (NASDAQ: GLDN).
4. Закрите
акціонерне товариство "Українські радіосистеми" (торгова марка
WellCOM, MOBI, з квітня 2006 року – торгова марка BEELINE) було створено в 1995
році. В
2006 році компанія викуплена концерном "Вимпелком" (Росія) – торгова марка BEELINE.
5. Astelit/DCC
(контрольним пакетом акцій якого володіє турецький мобільний оператор Turksell
(Турція)) – торгова марка LIFE
На
сьогоднішній день кількість мобільних SIM-карт в Україні перевищує чисельність
населення, тому з цілковитою впевненістю можна стверджувати, що період боротьби
мобільних операторів за клієнтів, що тривав увесь 2006 рік, добігає кінця.
Тепер українські гравці GSM-ринку переключають свою увагу на одержання прибутку
від вже існуючих клієнтів, пропонуючи їм нові продукти і послуги.
Проведений
в курсовій роботі аналіз показав, що на ринку між основними
операторами мобільного зв’язку в Україні існує наступний розподіл:
-
оператор «Київстар» має частку 51,4% прибутку ринку та частку 44,31%
абонентської бази ринку;
-
оператор «Український мобільний зв’язок» має частку 45,1% прибутку ринку та
частку 41,01% абонентської бази ринку;
Відповідно,
за часткою прибутку оператор «Киїівстар» може бути визнаний монополістом, але
за часткою абонентів – ні. Окрім цього, оператор «Київстар» має сильний
конкурентний тиск з боку рівносильного оператора – UMC, тобто Антимонопольний
комітет за своєю методологією не визнає серед опера-торів ринку мобільного
зв’язку в Україні явного монополіста.
В той
же час у 2005 році Антимонопольний комітет видав офіційні рекомендації
операторам «Київстар» та «Український мобільний зв’язок» про необхідність зняття з
тарифів оплати за з’єднання (проблема 1 сек.), оскільки наявність ПЗЗ у пакетах
двох операторів, які займають біля 90% ринку, створює антиконкурентні умови
«корпоративної змови» і не дає споживачам права вибору.
Виконуючи рекомендації
Антимонопольного комітету України, ЗАТ «Український мобільний зв’язок»
повідомило про впровадження тарифу без плати за з’єднання для абонентів
передплаченої послуги «ДЖИНС». Новий тариф передбачено ввести в дію 15 січня
2007 року.
Таким
чином, компанія «UMC» забезпечила споживачам можливість вільно обирати тарифи з
ПЗС чи без.
При
цьому, вартість хвилини розмови в тарифі без ПЗС складає 1 грн., як і в
більшості тарифів передплаченої послуги. Тобто, при підключенні до нового
тарифу споживач не сплачуватиме 27 коп. за з’єднання.
З
22 січня цього року ЗАТ «Київстар Дж. Ес. Ем.» ввело новий тарифний план без
плати за з’єднання «DJICE FRESH» на виконання рекомендацій Антимонопольного
комітету України.
За
інформацією оператора, в новому пакеті вартість ПЗС складатиме 0,0 грн.,
хвилини розмови — 0,9 грн., SMS — 0,25 грн. Цей пакет також передбачає послугу,
скориставшись якою абонент може телефонувати на два обрані номери абонентів
«DJICE» за 0,20 грн. за хвилину.
Отже,
із введенням «DJICE FRESH» усі нові споживачі передплаченої послуги матимуть
можливість обрати тарифний пакет без ПЗС, а існуючі — зможуть перейти на пакет,
зберігаючи власний номер.
Спсисок використаної літератури
1. ЗАКОН УКРАЇНИ “Про захист
економічної конкуренції” від 11 січня 2001 року N 2210-III // Із змінами і
доповненнями, внесеними Законами України станом від 23 лютого 2006 року N
3486-IV
2. ЗАКОН УКРАЇНИ “Про природні
монополії” від 20 квітня 2000 року
N 1682-III // Із змінами
і доповненнями, внесеними Законами України станом України від 1 грудня 2006
року N 424-V
3. ЗАКОН УКРАЇНИ “ Про
Антимонопольний комітет України” від 26 листопада 1993 року N 3659-XII // Із
змінами і доповненнями, внесеними
Законами України станом
від 19 грудня 2006 року N 489-V
4. Про затвердження Тимчасових
правил розгляду справ про порушення антимонопольного законодавства України // Розпорядження
Антимонопольного комітету України від 19 квітня 1994 року N 5 (Із змінами і
доповненнями, внесеними розпорядженнями Антимонопольного комітету України станом
від 17 серпня 2006 року N 332-р)
5. Про затвердження Положення
про складання та ведення переліку суб'єктів природних монополій // Розпорядження
Антимонопольного комітету України від 12 грудня 2006 року N 537-р
6. Задоя А.О., Петруня Ю.Е. Основы
экономической теории. Курс лекций/ для студентов экономических и технических
специальностей. Днепропетровск, 1996.
7. Костусєв продовжує насідати на UMC та
"Київстар" // “Економічна правда”, 21.11.2006, http://www.epravda.com.ua
8.
Робинсон Дж. Экономическая теория несовершенной конкуренции. - М.: Прогресс,
1986.
9.
Э.Чемберлин Теория монополистической конкуренции – М.:Экономика, 1996
10. Сем Джеремі, регіональний
редактор Oxford Business Group Підсумки року-2006 для мобільного
зв’язку // “Економічна правда”, 31.01.2007, http://www.epravda.com.ua
11. http://www.amc.gov.ua - офіційний
Інтернет- сайт Антимонопольного комітету України
12. http://www.pravda.com.ua - Інтернет-сайт
видавництва “Українська правда”
13. http://news.ukrinform.com.ua - Інтернет-сайт
інформаційного агентства “Укрінформ”
14. http://www.kyivstar.net - Офіційний сайт
мобільного оператора “Київстар”
15. http://www.umc.ua - Офіційний сайт
мобільного оператора UMC
16. http://www.goldentele.com - Офіційний сайт
мобільного оператора “Golden Telecom”
17. http://www.beeline.ua - Офіційний сайт
мобільного оператора ЗАТ “Українські радіосистеми” (Beeline)
18. http://www.life.com.ua - офіційний сайт
компанії Astelit (Life)