З таблиці видно, що за п'ять років обсяг виробництва зріс на 12 %, а об'єм реалізації - на 7,9 %. Якщо за попередні роки темпи зростання виробництва і реалізації приблизно співпадали, то за останній рік темпи зростання виробництва значно вище за темпи реалізації продукції, що свідчить про накопичення залишків нереалізованої продукції на складах підприємства і неоплаченої покупцями.

Середньорічний темп зростання (приросту) випуску і реалізації продукції можна розрахувати по середньогеометричній або середньоарифметичній зваженій. Обчислимо його по середньогеометричній:

Тпр= 102,87 - 100 = 2,87 %,

Трп = 1,0192;

Тпр = 101,92 - 100 = 1,92 %.

У приведеному прикладі середньорічний темп приросту випуску продукції становить 2,87 %, а реалізації продукції - 1,92 %.

Оцінка виконання плану по виробництву і реалізації продукції за звітний період (місяць, квартал, рік) проводиться за даними, приведеним в табл. 2.

Таблиця 2 Аналіз виконання плану по випуску і реалізації продукції підприємством

З таблиці видно, що за звітний рік план по випуску готової продукції перевиконаний на 5 %, а по реалізації - тільки на 1,42 %. Це свідчить про зростання залишків нереалізованої продукції.

Задача №1

 За даними бухгалтерського балансу (див. додаток) розрахувати і проаналізувати динаміку таких показників фінансової стійкості підприємства:

- основного коефіцієнта фінансової стійкості;

- коефіцієнта структури довгострокових вкладень.

Порівняти розраховані коефіцієнти з нормативними, зробити висновки про фінансовий стан підприємства.

Розв’язок

Для визначення фінансової стійкості підприємства вираховують коефіцієнт фінансової стійкості (К. ф.с.), який характеризує співвідношення власних та позикових коштів.

Для нашого підприємства:

Перевищення власних коштів над позиковими вказує на те, що підприємство має достатній рівень фінансової стійкості відносно незалежне від зовнішніх фінансових джерел. Нормативне значення цього коефіцієнта повинно бути більшим 1, що свідчить про збільшення виручки, збільшення прибутку.

Розраховують також коефіцієнти структури довгострокових вкладень на основі аналізу складових довгострокових вкладень в структурі І розділу пасиву балансу. Розрахунок зазначених коефіцієнтів показаний в таблиці 3.

Таблиця 3Розрахунок показників структури

Виходячи з результатів таблиці, можна зробити висновки про те, що левову частку довгострокових вкладень (близько 85%) займає статутний капітал, решту займають додатковий вкладений капітал, інший додатковий капітал та резервний капітал. Частка статутного фонду зменшилась на 0,3% протягом року, хоча відбувся приріст статутного фонду. Частка додаткового вкладеного капіталу також зменшилась – з 0,04% до 0,03%. Збільшилась частка іншого капіталу та резервного капіталу відповідно на 0,02% та 0,01%.

Задача №2

Методом ланцюгових підстановок визначити вплив на середню заробітну плату у звітному періоді порівняно з планом таких факторів:

·   зміни середньомісячної чисельності ПВП

·   зміни фонду заробітної плати.

Визначити, який процент приросту середньої заробітної плати буде забезпечений за рахунок скорочення чисельності ПВП і який-за рахунок збільшення фонду заробітної плати.

Вихідні дані (таблиця 4):

Таблиця 4

Розв’язок

Спочатку необхідно визначити залежність середньої заробітної плати від фонду оплати праці та середньорічної чисельності. Ця залежність буде мати вигляд:

,

де СЗП – середня заробітна плата,

ФОП – фонд оплати праці,

Ч – середньорічна чисельність.

Розрахуємо середню заробітну плату за планом та звітом:

Тобто заробітна плата за звітом на 232 грн. або 7,8% (3200 грн. – 2968 грн.) більше, ніж було заплановано. Розрахуємо вплив кожного показника на середню заробітну плату. Для цього розрахуємо умовний показник – середню заробітну плату при звітному значенні одного показника та плановому значенні іншого:

Тепер розрахуємо вплив зміни фонду плати праці на середню заробітну плату:

Вплив зміни чисельності працівників буде мати такий вигляд:

Тобто за рахунок збільшення фонду оплати праці середня заробітна плата зросла на 129 грн. або 4,3%,  що складає 55,6% впливу, а за рахунок зниження чисельності працівників зросла на 103 грн. або 3,5%, що склало 44,4% від загального впливу факторів на середню заробітну плату.

Задача №3

Проаналізувати обсяг виробництва продукції підприємства: визначити вплив усіх можливих факторів на обсяг випуску продукції, знайти максимально можливу кількість цих факторів. З’ясувати резерви щодо обсягу випуску продукції.

Вихідні дані (таблиця 5):

Таблиця 5.

Розв’язок

Розглянемо спочатку залежність обсягу випуску продукції від різних факторів. З одного боку, обсяг визначається за такою формулою:

ВП = КВ х СВВ,

де ВП – обсяг випуску продукції,

КВ – кількість верстатів,

СВВ – середньорічний виробіток на один верстат.

З другого боку, обсяг випуску продукції визначається за формулою:

ВП = ВЗР х ВВЗ,

де ВП – обсяг випуску продукції,

ВЗР – відпрацьовано за рік верстато-змін,

ВВЗ – виробіток за одну верстато-зміну.

Використовуючи ці дві формули, знайдемо недостаючі показники у таблиці 5 (таблиця 6).

Таблиця 6.

Розглянемо вплив зміни факторів на обсяг виробництва продукції за останній рік.

Для цього складемо допоміжну таблицю (таблиця 7).

Таблиця 7.

Як бачимо з таблиці, обсяг випуску продукції за останній рік збільшився на 432 тис.грн.., або на 49,5%. Дослідимо як на це вплинув кожний фактор. Для цього скористаємося методом ланцюгових підстановок.

Визначимо умовні показники:

ВП_ум1 = КВ_з х СВВ₂,

ВП_ум1 = 100*9711=971;

Тепер визначимо вплив зміни кількості верстатів та середньорічного виробітку на один верстат:

DВП_КВ = 971 – 874 = 97.

DВП_СВВ = 1306 – 971 = 335.

Тобто за рахунок збільшення кількості верстатів за останній рік на 10 одиниць обсяг виробництва продукції збільшився на 97 тис.грн.., а за рахунок збільшення середньорічної виробітки на один верстат – на 335 грн.

Для визначення впливу відпрацьованих верстато-змін та виробітку за одну верстато-зміну розрахуємо умовну величину:

ВП_ум2 = ВЗР₃ х ВВЗ₂;

ВП_ум2 = 45050*24 = 1080;

Вплив складає:

DВП_КВ = 1080 – 874 = 206,

DВП_СВВ = 1306 – 1080 = 226.

Це означає, що за останній рік обсяг виробництва продукції збільшився на 432 тис. грн.., при чому за рахунок збільшення кількості відпрацьованих верстато-змін на 206 тис.грн., а за рахунок виробітку за одну верстато-зміну – на 226 тис.грн.

Аналогічно можна розрахувати вплив факторів на зміну обсягу виробництва продукції у другому році в порівнянні з першим.  Крім розглянутих факторів, які впливають на обсяг виробництва, ще може бути один фактор – це виробіток одним верстатом за одну зміну, тобто максимальна факторів, які впливають на обсяг виробництва є п’ять.

Розрахуємо резерви щодо обсягу випуску продукції. Для цього порівняємо планові та фактичні показники та з’ясуємо, за рахунок чого можна було б збільшити обсяг випуску продукції.

Р₁ =  ВЗР_пл. * ВВЗ_ф – ВП_ф = 4200*24,9/1000 – 101 = 104,58 – 101 = 3,58 тис.грн.

На другому році спостерігається резерв за рахунок кількості верстатів:

Р₂ = КВ_пл. * СВВ_ф – ВП_ф = 100*9711 – 874 = 971 – 874 = 97.

На третьому є резерв за рахунок недовиконання плану по відпрацьованих за рік верстато-змінах:

Р₃ = ВЗР_пл. * ВВЗ_ф – ВП_ф = 45100*29-1306 = 1 тис.грн..

Як бачимо з розрахунків, найбільший резерв був у другому році, а найменший – в останньому.

Додаток

Баланс